Суд зобов’язав ТЦК розглянути заяву про відстрочку від мобілізації батька трьох дітей

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу.

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2024 р.

№ 400/7733/24

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Гордієнко Т. О. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2

до відповідачаІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_3 , Комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 ,

про визнання протиправним рішення, оформленого протоколом від 26.07.2024 року № 15; зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач- ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним рішення, яке оформлене протоколом № 15 від 26.07.2024 комісії з розгляду питання надання відстрочки від мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_3, зобов`язання повторно розглянути заяву ОСОБА_1 із доданими до неї матеріалами щодо надання йому відстрочки від призову під час мобілізації, та прийняти рішення, яким надати ОСОБА_1 відстрочку від призову під час мобілізації на підставі п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та видати відповідну довідку за формою 6.

Ухвалою суду від 20.08.2024 суд відкрив провадження у справі.

Позивач обґрунтовує позов тим, що відповідач протиправно не прийняв рішення про відстрочку від призову позивачу, оскільки відповідно до Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію він має на це право, в зв`язку з тим, що у нього на утриманні три неповнолітні дитини.

Відповідач надав суду відзив, в якому позов не визнає, оскільки позивач до заяви на відстрочку не надав доказів, що діти проживають разом з ним. Також відповідач зазначає, що є неналежним відповідачем, а належним відповідачем повинна бути Комісія з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою від 25.09.2024 суд залучив до участі у справі в якості другого відповідача Комісію з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 . Ухвала була отримана комісією 08.10.2024, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Відповідач 2 відзив та витребувані судом документи у встановлений судом строк не надав.

Відповідно до ст.262 КАС України справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №176 від 16.07.2024 року матроса ОСОБА_1 , водія-санітара медичного пункту військової частини НОМЕР_1 було звільнено у запас на підставі наказу командувача Військово-Морських Збройних Сил України ( по особовому складу) від 29 червня 2024 року № 175-РС відповідно до підпункту «г» пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу) – перебування на утриманні військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Відповідно до пункту 242 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008 ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 для взяття на військовий облік.

Позивач подав відповідачу заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» .

До заяви було надано свідоцтво про шлюб, документ про відсутність заборгованості зі сплати аліментів, копії про народження його дітей – ОСОБА_2 2014 року народження, ОСОБА_3 2018 року народження, ОСОБА_4 2024 року народження.

Згідно повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_1 № 5/8344 від 28.07.2024 року за результатами розгляду поданих позивачем документів рішенням комісії, оформленим протоколом від 26.07.2024 року № 15 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації позивачу було відмовлено з посиланням на відсутність документів про визначення місця проживання дітей з військовозобов`язаним.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 “Про введення воєнного стану в Україні” введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався. Воєнний стан в Україні триває й наразі.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок військову службу» № 2232-ХІІІ Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі – Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Відповідно з абзацом першим частини першої статті 39 Закону № 2232-ХІІ призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законами Україна «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Згідно з ч.5 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3543 призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України прийняв постанову №560 від 16.05.2024, яка набрала чинності 18.05.2024 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період». Цей Порядок визначає: зокрема – процедуру надання військовозобов`язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення;

У цьому Порядку у розділі «Надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення» чітко передбачено алгоритм дій районного ТЦК:

56. Відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов`язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

57. Для розгляду питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:

голова комісії – керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);

члени комісії – представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров`я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).

58. За наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов`язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім`я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов`язаного підлягає обов`язковій реєстрації.

{Абзац перший пункту 58 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 675 від 07.06.2024}

59. Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов`язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

60. Комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.

Комісія зобов`язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.

На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.

Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв`язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.

У разі позитивного рішення військовозобов`язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.

У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов`язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.

До ухвалення комісією рішення військовозобов`язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

У разі неможливості провести перевірку у військовозобов`язаного підстав для відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів територіальний центр комплектування та соціальної підтримки повідомляє про необхідність надання відповідних підтвердних документів.

У додатку 5 до постанови КМУ №560 Переліку документів, що подаються військовозобов`язаним для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації відповідно до підстав, зазначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачено, що жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці свідоцтво про народження дітей (трьох і більше) із зазначенням батьківства військовозобов`язаного та один із документів:

– свідоцтво про реєстрацію шлюбу з матір`ю (батьком) дітей (трьох і більше) або

– рішення суду про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком (матір`ю),

– або рішення органу опіки і піклування про визначення місця проживання з тим із батьків, який є військовозобов`язаним,

– або письмовий договір між батьками про те, з ким будуть проживати діти та участь другого з батьків у їх вихованні,

– або рішення суду про встановлення факту перебування дитини на утриманні військовозобов`язаного відповідно до положень статті 315 Цивільного процесуального кодексу України,

– а також договір про сплату аліментів на дитину.

Відповідач у відзиві зазначив, що позивач до Комісії не надав один із документів щодо визначення місця проживання дітей з батьком (матір`ю) чи інших документів, як передбачено Додатком 5 до Порядку призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого ПКМУ №560 від 16.05.2024, тому 26.07.2024 Комісією було прийнято рішення щодо відмови у надання відстрочки ОСОБА_1 від призову на військову службу за мобілізацією (відсутність документів (рішення суду) про визначення місця проживання дітей з батьком (матір`ю)).

Також відповідно до свідоцтва про народження дітей, донька ОСОБА_5 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 (мати ОСОБА_6 ), ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 (мати ОСОБА_7 ), ОСОБА_3 , 05 червня 2018 (мати ОСОБА_7 ). Відповідно до свідоцтва про шлюб 29 грудня 2023 року позивач ОСОБА_8 уклав шлюб з ОСОБА_9 . Тобто ОСОБА_6 є матір`ю останньої дитини Злати, а колишня дружина ОСОБА_7 , з якою позивач розірвав шлюб, є матір`ю синів ОСОБА_10 і ОСОБА_11 . В рішенні суду про розірвання шлюбу між позивачем і ОСОБА_12 , місце проживання дітей ОСОБА_10 і ОСОБА_11 не визначено.

Стосовно ненадання позивачем до заяви про відстрочку документів про визначення місця проживання дітей з військовозобов`язаним, необхідність надання яких передбачено Порядком №560 суд зазначає наступне:

Статтею 113 Конституції України встановлено, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади та у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Відповідно до статті 3 Закону № 794 -VII діяльність Кабінету Міністрів України ґрунтується на принципах верховенства права та законності.

Згідно з положеннями статті 4 вказаного Закону Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Приписами статті 117 Конституції України визначено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання.

Відповідно до частини першої статті 49 Закону № 794-VII Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти – постанови і розпорядження.

Частиною другою цієї ж статті встановлено, що акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України.

У абз. 2 ч.5 ст.22 Закону України « Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» передбачено, що Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Отже, цим законом КМУ надано лише право на встановлення порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Законодавець делегував Уряду повноваження на встановлення порядку проведення призову громадян на військову службу.

Під “порядком” розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, призову громадян на військову службу.

Але, до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна умов та підстав для надання відстрочки військовозобов`язаним.

Відповідно до стаття 19 Закону України « Про нормотворчу діяльність» юридична сила – це властивість нормативно-правових актів та встановлених ними норм права, що є основою для визначення співвідношення їх взаємної ієрархічної підпорядкованості у системі нормативно-правових актів, зумовленого сукупністю ознак, що випливають із:

1) засад конституційного ладу в Україні;

2) компетенції та територіальної юрисдикції суб`єкта правотворчої діяльності, визначених Конституцією України та (або) законом;

3) інших особливостей, визначених Конституцією України та (або) законом.

2. З урахуванням вимог частини першої цієї статті в Україні встановлюється така ієрархія нормативно-правових актів:

1) Конституція України в системі нормативно-правових актів України має найвищу юридичну силу і є обов`язковою до виконання на території України;

2) чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, укладаються відповідно до Конституції України та мають на території України вищу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти, зазначені у пунктах 3-13 цієї частини, і є обов`язковими до виконання на території України;

3) закони приймаються на основі Конституції України, чинних міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, мають на території України вищу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти, зазначені у пунктах 4-13 цієї частини, і є обов`язковими до виконання на території України;

4) постанови Верховної Ради України, укази Президента України приймаються на основі та на виконання Конституції України та (або) законів, чинних міжнародних договорів України, мають на території України вищу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти, передбачені пунктами 5-13 цієї частини, і є обов`язковими до виконання на території України;

5) постанови Кабінету Міністрів України, нормативно-правові акти Національного банку України приймаються на основі та на виконання Конституції України та (або) законів, чинних міжнародних договорів України, постанов Верховної Ради України та указів Президента України, мають на території України вищу юридичну силу, ніж нормативно-правові акти, передбачені пунктами 6-13 цієї частини, і є обов`язковими до виконання на території України.

Таким чином, закони України мають вищу юридичну силу ніж норми постанови КМУ, тому суд вважає за необхідне застосувати саме норми Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», якою передбачено, що:

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: 3) жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Цією нормою передбачені такі умови для надання військовозобов`язаному відстрочки від призову:

– наявність на утриманні 3х та більше дітей віком до 18 років,

– відсутність заборгованості із сплати аліментів.

Відповідно ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Обов`язок утримання батьком дитини пов`язаний з фактом народження дитини, а не з фактом спільного проживання.

Документи, які передбачені у додатку 5 до постанови КМУ №560 , на відсутність яких посилається відповідач, як на підставу для відмови у наданні відстрочки не можуть не підтвердити, ні спростувати факт утримання дітей позивачем.

КМУ постановою №560 розширив коло умов, за яких військовозобов`язаному надається відстрочка від призову, які не передбачені Законом №3543-XII. Закон не містить застережень, що троє і більше дітей віком до 18 років повинні проживати з військовозобов`язаним.

Оскільки позивач при зверненні до відповідача надав всі документи передбачені Законом: довідку про відсутність у нього заборгованості по аліментах та копії свідоцтв про народження дітей, в яких він зазначений батьком , то він має право на отримання відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією на підставі п.3 ч.1 ст.23 Закону України №3543-XII, тому відповідач повинен розглянути його заяву та прийняти рішення про відстрочку від призову по мобілізації.

Відповідач 2 не виконав ухвалу суду та не надав витребуваних документів та суду невідомо про склад комісії, тому суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача 1 повторно розглянути заяву позивача.

Відповідач всупереч ст.77 КАС України не надав суду доказів на спростування доводів позивача, тому позов належить задовольнити.

Судовий збір відповідно до ст.139 КАС України підлягає поверненню позивачу за рахунок коштів відповідача .

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 – 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним рішення Комісії з питань надання військовозобов`язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при ІНФОРМАЦІЯ_2 оформлене протоколом № 15 від 26.07.2024 щодо відмови у наданні відстрочки від призову під час мобілізації ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 ).

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_8 ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 ) щодо надання відстрочки від призову під час мобілізації та прийняти рішення про надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п.3 ч.1 ст.23 Закону України « Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і видати відповідну довідку за формою 6.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_5 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_4 )судовий збір в сумі 1211,20грн. (одна тисяча двісті одинадцять грн.20 коп.), сплачений квитанцією від 15.08.2024.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Чергове рішення, що підтверджує перевищення співробітниками ТЦК своїх повноважень та порушення Закону. Суд зазначив:

У абз. 2 ч.5 ст.22 Закону України « Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» передбачено, що Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначається Кабінетом Міністрів України.

Отже, цим законом КМУ надано лише право на встановлення порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Законодавець делегував Уряду повноваження на встановлення порядку проведення призову громадян на військову службу.

Під “порядком” розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, призову громадян на військову службу.

Але, до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна умов та підстав для надання відстрочки військовозобов`язаним.

Таким чином, закони України мають вищу юридичну силу ніж норми постанови КМУ, тому суд вважає за необхідне застосувати саме норми Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», якою передбачено, що:

Не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані: 3) жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.

Документи, які передбачені у додатку 5 до постанови КМУ №560 , на відсутність яких посилається відповідач, як на підставу для відмови у наданні відстрочки не можуть не підтвердити, ні спростувати факт утримання дітей позивачем.

КМУ постановою №560 розширив коло умов, за яких військовозобов`язаному надається відстрочка від призову, які не передбачені Законом №3543-XII. Закон не містить застережень, що троє і більше дітей віком до 18 років повинні проживати з військовозобов`язаним.

Оскільки позивач при зверненні до відповідача надав всі документи передбачені Законом: довідку про відсутність у нього заборгованості по аліментах та копії свідоцтв про народження дітей, в яких він зазначений батьком , то він має право на отримання відстрочки від призову на військову службу за мобілізацією на підставі п.3 ч.1 ст.23 Закону України №3543-XII, тому відповідач повинен розглянути його заяву та прийняти рішення про відстрочку від призову по мобілізації.

Суддя Т. О. Гордієнко

Джерело: forum.antiraid.com.ua

 

 

АО «Кравець І Партнери»

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *