Одразу кілька адвокатів публічно поставили під сумнів судові перспективи справи “Мідас” в який, зокрема, фігурує ексміністр енергетики Герман Галущенко.
Головний аргумент, який вони наводять, — відсутність офіційно визнаного потерпілого: “Енергоатом”, кошти якого нібито фігурують у справі, досі не заявив про завдану йому фінансову або майнову шкоду.
За словами юристів, без визнаної шкоди правова конструкція обвинувачення втрачає основу, а сама справа набуває політичного забарвлення.
Адвокат Ростислав Кравець звертає увагу, що попри значний строк розслідування, у справі досі не з’явилося жодного потерпілого і жодної заяви про вимагання коштів.
“Об’єктивно з самого початку невідомо, від кого була неправомірна вигода? Всі розповідають про так звану схему “Шлагбаум”, однак чомусь досі немає жодного потерпілого у справі. Немає жодної заяви про те, що з якихось осіб вимагали гроші”, — наголошує Кравець. На його думку, сама справа виглядає радше як спроба політичного тиску на президента.
“От я як споживач електричної енергії — ці 100 млн доларів, які НАБУ і САП взяли незрозуміло звідки, де я можу забрати свій долар? НАБУ ж викрило схему? Тоді має бути відшкодування завданої шкоди. Але шкоди немає ні в компанії, ні у постачальників, у яких нібито вимагали ці гроші”, — зазначає адвокат, додаючи, щоочільники НАБУ та САП не змогли назвати конкретного потерпілого.
Окремо Кравець висловився щодо ВАКС, назвавши його неконституційним судом, здатним “легалізувати будь-які забаганки” НАБУ і САП, і звернув увагу на закордонні поїздки керівництва цих органів для узгоджень рішень. За його оцінкою, якщо справа “Мідас” розглядалася в звичайних судах, вона б не мала жодних судових перспектив.
Схожої позиції дотримується адвокат Євген Солодко, який акцентує увагу на суперечності між статтями Кримінального кодексу, що інкримінують фігурантам справи “Мідас”, і позицією самого “Енергоатому”.
“Виникає два питання. Перше — якщо немає збитків у компанії, тоді яка шкода заподіяна? Це стосується ст. 191 КК України — привласнення або розтрата майна. Незрозуміло. По-друге, якщо йдеться про ст. 209 — легалізацію грошей, здобутих злочинним шляхом, то яким саме злочинним шляхом їх здобули?”, — запитує Солодко.
За його словами, легалізація коштів за визначенням передбачає, що ці кошти отримані виключно злочинним шляхом, тож постає питання, які саме кошти, в якій кількості та яким чином були здобуті.
“Якщо слідство каже, що це кошти “Енергоатому”, а “Енергоатом” не визнає жодних фінансових втрат, тоді виникає нісенітниця. Тобто у “Енергоатома” нічого не пропало, організація нічого не втратила”, — розповідає юрист.
Солодко наголошує, що за статтею 191 ККУ кошти мають бути або привласнені, або розтрачені, а отже, у “Енергоатома” цих коштів мало б стати менше. Оскільки компанія стверджує, що фінансово не постраждала, конструкція обвинувачення на суму понад 100 млн доларів, за його словами, виглядає як “профанація”, оскільки таку суму “просто так не заховаєш”. Юрист допускає, що справа може виявитися “мильною бульбашкою”.
Адвокат Станіслав Броневицький, в свою чергу, також звертає увагу на те, що “Енергоатом” офіційно не визнаний потерпілим у справі.
“Виявляється, “Енергоатом” — не потерпілий у цій справі. “Енергоатому” збитків не завдано, тому що його кошти ніхто не привласнював”, — пояснює Броневицький. На його думку, формулювання підозри радше нагадує опис лобістської діяльності, ніж класичну схему розтрати чи привласнення: “Підозру виписано так, що складається враження, ніби йдеться про якийсь лобізм. Ну, максимум — зловживання впливом у мікромасштабі”, — підсумовує адвокат.
Попри різні акценти, усі троє адвокатів — Кравець, Солодко і Броневицький — сходяться в одному: без офіційного визнання “Енергоатомом” завданої йому шкоди правова конструкція обвинувачення у справі “Мідас” виглядає вразливою. Це, на їхню думку, ставить під питання кваліфікацію дій фігурантів.
Як повідомляли Українські Новини, НАБУ не визнавало “Енергоатом” потерпілою стороною у справі “Мідас”.
Джерело: ukranews.com