На цьому тижні випадкові люди оприлюднили завідомо незаконне рішення про звільнення від відповідальності за корупційне правопорушення ексдиректора НАБУ Артема Ситника. Заяви про наявність у НАБУ інформації про отримання неправомірної вигоди іншими суддями Верховного суду без пред’явлення ним підозри дають свої плоди.
Також до огляду увійшла позиція щодо порядку обрахунку остаточного покарання та неправомірності втручання в особисте життя працівника, тематичні огляди судової практики щодо строків досудового розслідування та витрат на професійну правничу допомогу в адміністративному судочинстві, практика КАС ВС, рішення щодо незаконності блокування інтернет-сайту та багато іншого.
🔷 Перелік рішень та практики, які включені до огляду:
🔷 Огляди судової практики та інші рішення:
🔸 Огляд судової практики ВС-КАС за травень 2026 року
За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:
Справа № 553/3599/15-ц
Велика палата зазначила:
107. Характер установлених ЄСПЛ порушень під час розгляду справи, які лягли в основу його висновку про порушення статті 8 Конвенції через недотримання національними судами обов’язку здійснити змістовний аналіз пропорційності втручання роботодавця у приватне життя працівника, ігнорування критеріїв правомірності моніторингу, вироблених у практиці ЄСПЛ, а також відсутність оцінки того, чи був працівник завчасно повідомлений про вжиття заходів контролю, чи мав роботодавець законні підстави для їх застосування та чи були працівнику надані належні гарантії проти свавілля, – ставлять під сумнів результат такого розгляду справи.
108. Наведена обставина в розумінні підпункту «b» підпункту «іі» пункту ІІ Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи державам-членам № R(2000)2 від 19 січня 2000 року «Щодо повторного розгляду або поновлення провадження у певних справах на національному рівні після прийняття рішень Європейським судом з прав людини» є підставою для застосування у цій справі такого найбільш ефективного заходу, як забезпечення повторного перегляду справи, у зв’язку з тим, що в основі визнаного ЄСПЛ порушення лежали суттєві процедурні помилки чи недоліки, які ставлять під серйозний сумнів результат оскарженого провадження на національному рівні.
109. З огляду на характер встановлених ЄСПЛ порушень та відсутність у Великої Палати Верховного Суду процесуальної можливості встановлювати обставини справи, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу у справі, що розглядається, права заявника підлягають поновленню шляхом забезпечення повторного розгляду справи, а тому підлягають скасуванню рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 16 грудня 2015 року, ухвали Апеляційного суду Полтавської області від 26 січня 2016 року та Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 квітня 2016 року, а справу – передати на новий розгляд до Подільського районного суду міста Полтави.
110. Відповідно під час нового розгляду справи національний суд має врахувати висновки ЄСПЛ, втім саме суд першої (апеляційної) інстанції є повноважним встановити обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, дослідити докази та надати їм належну правову оцінку.
Справа № 572/2133/19
Це рішення частини випадкових людей продемонструвало їх повну залежність від НАБУ, яке фактичне керує зараз діяльністю Великої палати на моє переконання. Замість об’єктивного розгляду і надання оцінки явно корупційним діям директора НАБУ Артема Ситник, як на мене, суд просто закрив провадження за спливом строків. Про це зазначено і в окремій думці до цієї ганебної постанови:
Таким чином, рішення Великої Палати про закриття провадження у справі у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності не узгоджується ні з правовою природою перегляду судових рішень за виключними обставинами, ні з метою механізму виконання рішень міжнародної судової установи. Встановлені ЄСПЛ порушення свідчать не лише про дефекти правозастосування, а й про наявність істотних обставин, які не були предметом належної судової перевірки та безпосередньо впливають на висновки щодо законності й обґрунтованості постановленого рішення. За таких умов закриття провадження фактично нівелювало саму сутність перегляду справи у зв’язку з рішенням ЄСПЛ, тоді як належним процесуальним способом усунення встановлених порушень було скасування постанови апеляційного суду та призначення нового апеляційного розгляду.
Справа № 607/9097/20
Доволі дивне рішення та виснування й трактування норм Закону:
66. Велика Палата наголошує, що положення КК, що регулюють призначення покарання (розділ ХІ Загальної частини КК), не передбачають альтернативних підходів до обчислення остаточного покарання залежно від характеру кримінальних правопорушень (тотожних, однорідних чи різнорідних), вчинених особою як до ухвалення попереднього вироку, так і після нього. Такий критерій у статтях цього розділу відсутній.
67. Отже, при визначенні остаточного покарання важливе значення має час вчинення кримінальних правопорушень – до чи після постановлення попереднього вироку. Положення ч. 4 ст. 70 КК мають застосовуватися незалежно від того, чи є тотожними кримінальні правопорушення, частина з яких була вчинена до постановлення попереднього вироку, а інша – після його постановлення.
68. З огляду на викладене Велика Палата висновує, що якщо після постановлення вироку у справі (далі – вирок 1) буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох кримінальних правопорушеннях, одні з яких вчинено до постановлення вироку 1, а інші – після його постановлення, остаточне покарання призначається із застосуванням правил як ст. 70 КК, так і ст. 71 цього Кодексу в такій послідовності:
1) спочатку призначається покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо, вчинене до постановлення вироку 1;
2) далі – за правилами ч. 1 ст. 70 КК визначається покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, учинених до постановлення вироку 1; після цього – за правилами ч. 4 ст. 70 КК;
3) потім – призначається покарання за кожне кримінальне правопорушення окремо, вчинене після постановлення вироку 1;
4) далі – за правилами ч. 1 ст. 70 КК визначається покарання за сукупністю кримінальних правопорушень, учинених після постановлення вироку 1;
5) після цього – за правилами ст. 71 КК визначається остаточне покарання за сукупністю вироків, а саме до покарання, визначеного в п.4, повністю або частково приєднується невідбута частина покарання, визначена у п.2.
Якщо стосовно особи було постановлено два вироки (далі – вирок 1 та вирок 2) і буде встановлено, що нею вчинено кримінальні правопорушення до постановлення вироку 1 та після нього, а також після постановлення вироку 2, то покарання призначається з урахуванням дотримання вказаного вище порядку.
Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:
Огляд судової практики ВС-КАС за травень 2026 року
В огляді відображено правові позиції колегій суддів КАС ВС, які матимуть значення для формування єдності судової практики при вирішенні публічно-правових спорів, зокрема про:
✅ підстави для видачі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) військовослужбовцю;
✅ порядок визначення розміру одноразової грошової допомоги повнолітній дитині загиблого військовослужбовця;
✅ незворотність дії закону в часі при визначенні кола осіб, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця;
✅ відсутність підстав для звільнення з військової служби у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням за вироком суду;
✅ орган, до повноважень якого віднесено вирішення питання щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації;
✅ застосування показника середньої заробітної плати при переведенні з пенсії державного службовця на пенсію за віком на загальних підставах;
✅ визначення обсягу спожитої теплової енергії в будівлі, не обладнаній засобом комерційного обліку теплової енергії;
✅ правомірність врахування витрат на придбання інвестиційного активу в разі припинення зобов’язання шляхом поєднання боржника і кредитора у випадку ліквідації іноземної компанії;
✅ звільнення від сплати орендної плати за землю на територіях, де велися бойові дії, у разі відсутності переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України;
✅ незастосування РРО при внесенні депозитів та виплаті виграшів у букмекерській діяльності в мережі «Інтернет»;
✅ класифікацію кавомашин як торговельних автоматів або обладнання для приготування напоїв.
Упродовж травня 2026 року КАС ВС висловлював також інші, не менш актуальні правові позиції, з якими можна ознайомитися в огляді судової практики.
В огляді висвітлено правові позиції Верховного Суду про загальні засади обчислення строку досудового розслідування.
Зокрема, проаналізовано період, який не включається до строку досудового розслідування, акцентовано на скеруванні обвинувального акта до суду та приділено увагу питанню щодо продовження строку досудового розслідування. Крім того, в огляді відображено висновки касаційного суду про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України в ході підготовчого судового засідання.
Звернено увагу й на обчислення строку досудового розслідування в умовах воєнного стану.
Таке видання стане в пригоді фахівцям у сфері кримінального права та процесу, а також тим, хто цікавиться зазначеною проблематикою.
Правові висновки суду систематизовано за такими основними напрямами:
1) загальні положення про витрати на професійну правову допомогу в адміністративному судочинстві, зокрема щодо критеріїв оцінювання витрат і меж повноважень суду здійснення такої оцінки, принципу змагальності під час вирішення питання щодо відшкодування витрат на правничу допомогу, строків та належного способу звернення до суду щодо відшкодування таких витрат;
2) обґрунтованість і співмірність витрат на професійну правничу допомогу, зокрема стосовно обставин, що підлягають перевірці при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, принципу співмірності й умов його застосування при стягненні витрат на правничу допомогу; доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, їх вартості й погодинного розрахунку;
3) гонорар адвоката та інші складові витрат на професійну правничу допомогу, зокрема, щодо фіксованого розміру гонорару адвоката як складової витрат, ключового критерію оцінки «гонорару успіху» при визначенні суми відшкодування витрат; захисту від стягнення необгрунтованих витрат на правничу допомогу;
4) розподіл витрат на професійну правничу допомогу в разі закриття провадження у справі через відмову від позову або самостійне усунення порушення суб’єктом владних повноважень;
5) додаткове судове рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, зокрема про правову природу, підстави, порядок та процесуальні форми ухвалення такого рішення.
Цей огляд планується періодично оновлювати новими правовими висновками Верховного Суду.
Справа №320/3918/25
Це наша справа. Нами було захищено від свавілля Уповноваженого з прав людини ВР спільно з НЦотУМТ блокування сайту Володимира Бойко. Суд зазначив:
Як вбачається з наведеного, функції Національного центру з оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами щодо яких останній уповноважений видавати обов’язкові до виконання розпорядження є вичерпними і чітко встановленими, не передбачають жодного розширення.
При цьому, зазначений перелік функцій не передбачає прав Національного центру щодо видачі розпоряджень операторам телекомунікацій про обмеження доступу (блокування доступу) до певних доменних імен за звернення органів державної влади.
Так само не передбачають такі повноваження й положення Порядку №812.
Отже, оскаржуване розпорядження було видано Національним центром з перевищенням меж наданих йому повноважень, оскільки як Законом України «Про електронні комунікації», так і Порядком №812 передбачено здійснення Національним центром оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами, яке, однак, не передбачає право Національного центру на здійснення його в формі прийняття розпоряджень про обмеження доступу (блокування доступу) до певних доменних імен за звернення органів державної влади.
Отже, оскаржуване розпорядження було видано Національним центром з порушенням визначеної законом процедури прийняття такого роду рішень, оскільки обмеження доступу (блокування доступу) до доменного імені позивача було здійснено без погодження Адміністрації Держспецзв’язку, тобто з порушенням порядку, встановленого п. 14 Порядку №812.
Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.
‼ Не забудьте приєднатися до наших каналів з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.
- в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравця
- в Viber: Правники, адвокати, судді
- в Telegram:
- в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
- в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
- в Reddit: Правники, адвокати, судді
- та в Instagram:АО «Кравець і партнери»
‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.
Також раджу звернути увагу на:
Строки за якими були зміни у питаннях зняття та виключення з військового обліку
Таблиця строків позовної давності