Найближчими днями українці почнуть отримувати бланки заяв на субсидії, аби ті, кому бракує грошей, могли сплатити за комунальні послуги за новими тарифами.
Оглядачі зауважують низку проблем, як у формуванні нових тарифів, так і у системі субсидій. Вони також вважають, що підвищення тарифів навряд чи призведе до покращення якості послуг.
Бюджет більше не може нести тягар дотування тарифів, які не відповідають ринковій собівартості комунальних послуг — таким є головне пояснення підвищення від уряду та МВФ.
Впродовж кількох наступних років тарифи будуть підвищуватися і зростуть до ринкового рівня.
Мільйони українців, чиї доходи не дозволять оплачувати комірне за ринковими розцінками, отримають мільярди гривень цільових субсидій, вже закладених у державний бюджет. Так влада описує те, що відбуватиметься після першої хвилі найрізкішого підвищення комунальних тарифів в історії незалежної України.
Тарифи: майже прозорі, але не дуже зрозумілі
Однією з ключових умов при підвищенні тарифів, обов’язковість виконання якої визнають усі сторони, є прозорість і зрозумілість формування тарифів.
Деякі компанії вже почали оприлюднювати на своїх сайтах структуру тарифів на свої послуги.
Одна з таких компаній — ПАТ «АК Київводоканал». Там кажуть, що тарифи, які будуть запроваджені з 1 травня (загальне зростання тарифу в Києві — 16%), є обґрунтованими і економічно необхідним, аби не допустити банкрутства підприємства. Як каже генеральний директор «Київводоканалу» Андрій Білик, «передумовами для коригування тарифів на водопостачання та водовідведення стало суттєве подорожчання енергоносіїв».
До того ж, як твердить заступник генерального директора «Київводоканалу» з економіки та фінансів Ганна Циганок, «Київ на сьогодні має найвищу середню заробітну плату в країні, при цьому новий тариф третій з кінця». Вона підкреслила, наразі у платіжці за житлово-комунальні послуги холодне водопостачання та водовідведення становить лише 10%, а за середню двокімнатну квартиру у Києві, в якій проживає 3 особи, збільшення платежу за воду в середньому становитиме близько 24 гривень на місяць.
При цьому у тариф не закладено прибутковість компанії.
До структури тарифу на постачання води та водовідведення також вперше включено так званий тариф виконавця послуг, який передбачає обслуговування лічильників, їх перевірку та друк квитанцій.
Таке рішення ухвалила Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) по тому, як впродовж півроку кияни мали оплачувати перевірку лічильників на воду власним коштом, хоча за законом повинно відбуватися за гроші компанії, яка надає послуги. Проте постачальник послуг казав, що витрати на це не передбачені у його бюджеті.
Як каже голова постійної комісії Київради з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Олександр Клюс, навіть після цих змін до структури тарифів залишаються претензії:
«Підтверджую, тарифи збільшилися на дві складові: через зростання плати за електроенергію та через те, що підприємство, яке згідно із законом Про метрологію та метрологічну службу, повинно робити повірку, ремонт, монтаж та демонтаж лічильників, не має джерела виконання цієї роботи».
Крім того, каже пан Клюс, за тим самим тарифом за перевірку лічильників платитимуть і ті, хто взагалі їх немає:
«У Києві близько 25% споживачів, які не мають лічильників, і платять за нормативами використання. Чому вони повинні сплачувати за повірку лічильників по півтори гривні з кубу?»
Більше того, плата за перевірку лічильників залежить від обсягів споживання води.
«Та людина, яка споживала 2 куби, платить три гривні, а ті, що спожили 10, платять у п’ять разів більше. Але ж вартість повірки лічильника є незмінною і не залежить від обсягів споживання», — каже він.
І це лише один приклад нелогічності лише однієї із складових нових тарифів.
Споживач також не уявляє, що буде далі із тарифами, каже директор Інституту енергетичних досліджень Дмитро Марунич:
«Наприклад, той самий «Київводоканал». У них є чудова презентація, де вони пояснюють, чому у них підвищився тариф з травня. Вони також кажуть, що цей новий тариф їх повністю влаштовує. Таке вони казали і раніше, але тариф підвищився. Що буде далі? Якщо далі зросте інфляція, ціна електрики, вони знову підвищить тариф. І так доти, доки взагалі ніхто не зможе платити?»
Субсидії: спрощені, але не такі прості
Представник Київради Олександр Клюс нагадує, що плата за воду — не єдине і далеко не найбільше, що зросте у платіжках:
«Якби підвищилися тарифи лише на воду, то якось би пережили. Але через те, що у кілька разів підвищилися ціни практично на все, то тепер кожна копійка стає важливою».
А відтак, надзвичайно важливим питанням стають субсидії та порядок їх надання.
Представники влади неодноразово заявляли, що очікують суттєвого збільшення кількості тих, хто отримуватиме комунальні субсидії. Кількість отримувачів субсидій може зрости із нинішніх 1,5 млн до 3-4 млн домогосподарств.
Проте чиновники не кажуть, приблизно з якої суми середня родина має реальні шанси отримати субсидію, подавши усі дані про родину в декларації.
Чиновники пояснюють це складним механізмом розрахунків, що залежить від індивідуальних доходів кожної родини, площі житла та обсягу послуг.
«Ми розраховували, що одна особа, яка отримує два прожиткових мінімумі, може сплачувати 15% від сукупного доходу (за комунальні послуги. — Ред.). Але для кожної родини все залежатиме від того, скільки осіб, який дохід, яка житлова площа. Тому сказати точну суму ми не можемо», — каже Марія Зубарева із відділу житлових субсидій КМДА.
За її словами, нині в столиці субсидії отримують 49 тис родин. У Києві близько 1 млн домогосподарств. У КМДА очікують, що по субсидію можуть звернутися до півмільйона родин — у десять разів більше, ніж зараз.
Політики та експерти звертають увагу, що і у питанні отримання субсидій не все так просто, як намагається подати влада.
Олександр Клюс звертає увагу, що від осені минулого року уряд встановив різні нормативи споживання, розділивши їх на соціальні та звичайні:
«Офіційно заявляю: уряд платитиме субсидії виключно за цими соціальними стандартами. Якщо людина, яка має право на субсидію, спожила, наприклад, не 2,4 кубів холодної води, а 4, то субсидію їй нарахують лише на 2,4 куби. А за різницю у півтори куби споживач буде сплачувати за загальними стандартами із власної кишені».
На ще одну деталь порядку отримання субсидій звертає увагу директор Інституту енергетичних досліджень Дмитро Марунич:
«Минулого року (уряд.- Ред.) не тільки знизив соціальні норми споживання, але й змінив шкалу, за якою нараховувалися субсидії. Раніше ваші виплати за комунальні послуги не повинні були перевищувати 10% доходів для пенсіонерів і 15% для працездатних осіб. Зараз запроваджена прогресивна шкала від 7% до 30%. Якщо у вас трохи більший дохід, то ви будете платити не 15%, а 30% від платіжки».
Якість: за що платимо?
Окремим питанням є підвищення якості послуг. Це дуже важливо для іншої категорії споживачів — тих, хто не претендуватиме на субсидії і поки що може платити за комунальні послуги самостійно.
Поки що компанії, що надають комунальні послуги, кажуть, що навіть за нових тарифів їхні плани із ремонтних робіт, скорочення втрат у мережах та модернізації є обмеженими.
Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк заявив, що при зростанні тарифів «якість послуг є завданням номер один, адже тільки тоді люди повірять у справедливість».
Як каже адвокат Ростислав Кравець, навіть ті, хто наважуються відстоювати свої права на якісні комунальні послуги у суді, зазвичай не можуть домогтися справедливості.
«У позовах під умовною назвою «За що платимо?» більшість ЖЕКів відповідають: у ваш тариф не включене прибирання під’їздів, а ми це робимо. При цьому ніхто не каже, що ремонт у під’їзді має проводитися раз на десять років, а він не проводить і раз на 25, — каже Ростислав Кравець. — Формально інформацію про тарифи та їх структуру вже можна отримати, але, за великим рахунком, пересічному громадянину ця інформація нічого не дасть. Бо як можна контролювати якість послуг, що надаються за цим тарифом?».
Правник також додає, що попередні підвищення тарифів — ще за часів попередньої влади — показали, що в українських умовах «чим більше платиш, тим гірше якість послуг».
Анастасія Зануда, BBC Україна