Учора Кабмін звільнив голову Бюро економічної безпеки Вадима Мельника “за власним бажанням”. Виконуватиме його обов’язки тимчасово перший заступник Едуард Федоров. Надалі буде проведено новий конкурс, але з умовами – до конкурсної комісії мають включити “міжнародних експертів” – на цьому наполягає профільний комітет Ради.
Саме звільнення Мельника особливим сюрпризом не стало. Про його звільнення заговорили ще кілька місяців тому. У Раді роботу БЕБ та його керівника визнали незадовільною, також було створено кілька тимчасових комісій щодо розслідувань можливих схем за участю цієї структури.
А після того, як НАДУ почала розкручувати гучну справу проти екс-глави Фонду Держмайна Дмитра Сенніченка, за яким проходить “куратор” і самого Сенніченко, і, як підозрюється, Вадима Мельника Андрій Гмирін, фігура Мельника взагалі стала токсичною для влади.
Розбиралися, що стоїть за зміною керівництва БЕБ і як далі працюватиме ця структура.
“Став занадто токсичним”
Ми вже писали про Бюро економічної безпеки та його голову Вадима Мельника. Саме Бюро було створено у 2021 році під тиском Заходу. Нова структура мала стати головною боротьби з економічними злочинами. Нового керівника обрали на відкритому конкурсі із кількох кандидатів.
Втім, ще на цьому етапі спалахнув скандал – кандидатуру Вадима Мельника критикували як активісти, так і представники профільної спільноти та бізнес.
Мельник до цього очолював Державну податкову службу. У систему податкової він прийшов ще за президентства Януковича, спочатку керував управлінням із розслідування особливо важливих справ, потім був головою слідчого управління кримінальних розслідувань Міністерства доходів та зборів. У цьому відомстві Мельник працював разом із Андрієм Гмиріним, який зараз проходить у справі про створення “злочинного угруповання” на базі Фонду держмайна та державних підприємств, зокрема ОПЗ (нещодавно його оголосили у розшук). У Міндоходів Гмирін очолював відділ головного управління внутрішньої безпеки.
Вже за нової влади Гмирін, як ми вже писали, став своїм серед Зеленського. Тому, коли Мельник отримав крісло головного фіскалу, відразу пішли чутки, що до податкової його “заводить Гмирін”, щоб “контролювати потоки”.
Коли було оголошено конкурс на посаду голови ВЕБ, окрім Мельника, про участь у ньому заявив також Володимир Ткаченко, якого також називають людиною Гмиріна; до цього він очолював головне управління боротьби з фінансовими злочинами ДФС, куди, як кажуть, його також пролобіював Гмирін. Але Ткаченко на другому етапі вилетів із відбору глави ВЕБ. А Мельник лишився.
“Про те, що Мельник стане новим главою ВЕБ, як про факт, що відбувся, заговорили ще за кілька тижнів до оголошення результатів. Я запитав про це у Тимофія Мілованова (на той момент – глава Мінекономіки-Ред), зіткнувшись з ним випадково в одному з ресторанів – невже, правда, призначать Мельника. Але він мене запевнив, що це неправда. А згодом Мельника оголосили переможцем конкурсу”, – згадує бізнесмен Сеяр Куршутов.
Він каже, що “Мельник – це своєрідна реінкарнація Романа Труби (голови ГБР при Порошенку) у системі нової влади. “Нагадаю: сам Труба свого часу погодився бути “фунтом” і щомісяця отримувати свої кілька десятків тисяч доларів зарплати, заплющуючи очі на те, які приходили кадри та як вони крали мільйонами. Фінал цієї історії був дуже цікавим: після зміни влади Труба ініціював обшуки у людей, із якими раніше працював. Тому не виключено, що Зеленський вирішив звільнити Мельника вчасно”, — каже нам бізнесмен Сеяр Куршутов.
Ще під час перебування Мельника головою ДФС у ЗМІ багато писали про те, що податковою фактично “керує Гмирін”, який входить до Офісу президента і “орієнтований на Сергія Шефіра”. З появою БЕБ, як каже джерело, конфігурація дещо змінилася. “Гмирін як посередник залишився, але щільніше курирували нове відомство люди Татарова”, – говорить джерело.
У світлі скандального розслідування щодо Гмиріна він сам, і пов’язані з ним люди стають “надто токсичними” для влади. Це одна з причин, чому вирішили прибрати Мельника. Причому пішли на компроміс, дозволили написати заяву про звільнення за станом здоров’я. Хоча це не гарантує, що через якийсь час не буде підозри, — каже наше джерело.
“Гірше податкової міліції”
Зазначимо, що претензії до роботи БЕБ і при владі, і у бізнесу були фактично з моменту запуску цієї структури, яка], нагадаємо, мала стати головним борцем з економічними злочинами, а також займатися їхньою “профілактикою” – тобто вести аналітичну діяльність і моніторинг, виявляючи та припиняючи різного роду схеми на корені.
Але стати таким органом ВЕБ у результаті так і не змогло.
“Хотіли запустити щось кардинально нове, прямо протилежне податковій міліції. Але БЕБ за підсумком стало навіть гіршим за податкову міліцію. І головне – так і не змогли зосередити розслідування економічних злочинів в одній структурі. Адже спочатку планувалося, що такими справами після запуску БЕБ вже не будуть займатися СБУ. ГБР та ін. Законодавчо Бюро економічної безпеки дали всі необхідні повноваження. Але воно ними чомусь не скористалося”, – каже голова адвокатського об’єднання “Кравець і партнери” Ростислав Кравець.
Про провал “проекту БЕБ” говорить і голова профільного парламентського комітету Данило Гетьманцев.
“Рішення про звільнення пана Мельника з посади голови БЕБ не викликає задоволення. Скоріше, викликає смуток. Сум від втрачених двох років не створення державного органу, який мав стати головним органом протидії економічним злочинам. Але не став”, – написав Гетьманцев на своїй. сторінці у Фейсбуці.
Втім, у профільних колах цей факт не викликає подиву. І загалом підтверджує модель управління, під яку брали Мельника.
“Ви ж розумієте, що історія провалу роботи БЕБ, це історія взагалі не про Вадима Мельника, бажання призначати не професійних, а зручних, бажання мати “телефонне право”, право впливу, відкриття та закриття справ тощо. Все це замість незалежності, професіоналізму та ефективності органу, який мав стати зразком аналітичних розслідувань фінансових злочинів. Але, на жаль, став черговою іграшкою чергового радника у ВП”, – написав у Фейсбук журналіст-розслідувач Євген Плінський.
При цьому бізнес не вважає, що БЕБ “нічого не робило”. “Кошмарили бізнес і брали гроші краще податкової поліції”, – каже нам один із столичних підприємців.
Зерно, аміак, такса для бізнесу
Про те, що БЕБ буквально з моменту запуску почав обростати схемами, у бізнес-колах говорять уже давно.
У лютому цього року комітет Ради з питань фінансів, податкової та митної політики визнав роботу керівництва БЕБ незадовільною та рекомендував Кабміну зробити “перезавантаження” в строк до 1 квітня цього року.
Один із останніх скандалів щодо БЕБ – розслідування тимчасової слідчої комісії ВР у справі конфіскованих добрив російської Тольяттіазот та білоруського “Белкалія”. На “килим” депутати викликали керівництво БЕБ, АРМА, Одеського припортового заводу, “Укрхімтрансаміак” та ін.
Нардеп Олексій Жмеринецький характеризує цю справу як “можливий дерибан конфіскованих російських та білоруських активів”. Йдеться про 42 тисячі тонн аміаку та 2200 тонн калію.
Ось як описує фабулу цієї справи Жмеренецький.
“До широкомасштабного вторгнення в Україну здійснювалося незаконне ввезення аміаку та калію в промислових масштабах. Війна змусила 5 квітня 2022 року Бюро економічної безпеки відкрити кримінальну справу та заарештувати аміак, який передали на фізичне зберігання Одеському припортовому заводу. У травні 202 Бюро економічної безпеки місяцями не давало можливості звільнити склади та захистити одеситів – лише 13 липня 2022 року вони дозволили Нацагентству АРМА продати аміак, після наради в Офісі президента2, у Ростислава Шурми, якому доручили курирувати це питання
У свою чергу АРМА змогла продати останній аміак лише у березні 2023 року. Сам продаж конфіскату відбувався “для своїх” за заниженою ціною. Так загальний виторг держави від проданого аміаку склав 1,3 млрд гривень – 33 тисячі за тонну. Тоді як на електронній платформі публічних закупівель Prozzorro вартість аналогічного товару була 41 тисяча гривень за тонну (без ПДВ). АРМА намагалася обдурити депутатів, пояснюючи різницю тим, що, крім вартості, покупці заплатили: витрати попереднього зберігання на заводі ОПЗ (найбільша складова), ПДВ 20%, митні платежі 2%. Але, як ми з’ясували, за законом покупці цього аміаку не мали платити за зберігання, деяких, хто не “домовився”, змушували, але більшість “домовлялися”, і не платили. У результаті збитки зі зберігання становили 178 млн гривень. Більше того, ні ПДВ, ні мита не були сплачені взагалі? Надалі цей аміак продавався компаніям з ознаками фіктивності, які перепродували його з націнкою, і, швидше за все, перекривали схемним ПДВ. У результаті “аміачні” збитки держави склали близько 300 млн. гривень”, – зазначає Жмеренецький.
Історія з білоруського калію не менш захоплююча. Після початку війни БЕБ заарештувало 772 вагони з нелегальним калієм та передали його на зберігання “Укрзалізниці”, а потім – АРМА для продажу. Далі пішли за “аміачною схемою” – продавали калій по 17700 за тонну (без ПДВ), тоді як на “Укргазвидобування” реалізовувала калій по 41500 гривень за тонну (з ПДВ). У результаті збитки держави становили 44,6 млн, а загальні втрати на добривах – третина мільярда.
У цій справі знову згадуються схеми на Одеському припортовому, які правоохоронці зараз активно розкручують у справі колишнього голови Фонду держмайна Дмитра Сенніченка та його “спільника” Гмиріна, який нібито забезпечував “комунікацію з Офісом президента”. І Сенніченко, і Гмирін оголошено у міжнародний розшук.
“Мельник не лише сам “від Гмиріна”, а й свого часу завів у ВЕБ людей Гмиріна. Зокрема призначив Новачука начальником слідчого відділу по Києву (хоча на той момент проти нього “копало” НАБУ). Ткаченко, друг Гмиріна ще з часів” роботи в міліції, став головним оперативником Бюро”, – каже нам бізнесмен Сеяр Куршутов.
Тому в БЕБ активно практикувалися схеми, які були за іншими “проектами” Гмиріна, наприклад, ОПЗ. Зрозуміло, що з огляду на специфіку Бюро.
“БЕБ щільно сиділо на темі зерна, експорту, повернення ПДВ. Це дуже грошовий напрям, йдеться про мільярди. Щоправда, останнім часом “лавка прикрилася”. Після того, як почав працювати зерновий коридор, експорт почали контролювати наші міжнародні партнери та займатися “беззаконням” стало небезпечно. Але вихід знайшли. У портах справді припинили “косити”. Натомість стали перевіряти старі партії зерна, які вже давно вивезені.
Також останнім часом БЕБ почало практикувати схеми щодо відновлення податкових перевірок (які з початку війни були заборонені) щодо “проведення”. Щоб “вирішити” з перевірки, виставляли таксу у 20-30 тисяч доларів. А перевірок в одній компанії могло бути одразу п’ять, от і рахуйте”, — розповідає джерело в бізнес-колах.
Хто очолить ВЕБ і чи буде “перезавантаження”
Звільнивши Вадима Мельника, Кабмін призначив тимчасовим виконувачем обов’язків голови ВЕБ його першого заступника Едуарда Федорова.
Він з’явився у Бюро лише нещодавно, у 2024 році, а до цього працював начальником управління СБУ у Сумській області, а раніше – на Київській митниці. Кажуть, що Федорова спеціально завели до ВЕБ “на заміну” Мельнику.
Втім, у профільних колах особливих претензій до Федорова поки що немає.
Але Фелоров – кандидатура тимчасова. Принаймні поки що. Нового голову ВЕБ мають обрати на відкритому конкурсі.
“Ця процедура може зайняти до року”, – каже Кравець.
Профільний комітет ВР доручив Кабміну підготувати пропозиції щодо внесення змін до чинного законодавства, прописавши участь у конкурсній комісії з відбору найвищого керівництва ВЕБ міжнародних експертів.
Надалі буде повна переатестація всіх співробітників Бюро. Також уряд має розробити чіткий порядок конкурсних відборів, атестації, проведення аудиту та діяльності Ради громадського контролю за БЕБ.
Тобто людей у БЕБ набиратимуть за моделлю, яка вже працює за НАБУ, САП та іншими огранюваннями, за діяльністю яких стежать міжнародні партнери. Тому і потенційні кандидати, як мінімум, не повинні викликати запитань на Заході.
Хто братиме участь у новому конкурсі поки що говорити зарано. “Список кандидатів з’явиться пізніше. Але завдання зберегти БЕБ у президентській вертикалі після всіх кадрових перестановок”, – підсумувало наше джерело.