Уряд зареєстрував у Раді оновлений законопроєкт про мобілізацію, але й до нього вже багато питань.
У Верховній Раді представники Кабміну зареєстрували 30 січня новий проєкт закону про мобілізацію. У ньому, як і в попередньому варіанті, за неявку до Територіальних центрів комплектування (ТЦК) до громадян пропонується застосовувати низку покарань. Крім того, зміни до закону про мобілізацію передбачають відміну відстрочки для низки державних службовців, правоохоронців. Є низка моментів щодо призову інвалідів, обмежено придатних, щодо демобілізації. Які перші враження від другої спроби мобілізаційних змін? Які перспективи проходження цього варіанта через парламент? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.
Видно, що оновлений законопроєкт про мобілізацію до ладу не вичитували і не готували
Голова профспілки Українська незалежна фундація юристів, голова АО “Кравець та партнери”, адвокат Ростислав Кравець вважає, що принципових змін у новому варіанті законопроєкту не відбулося.
“Ті ж абсолютно необґрунтовані норми, лише подекуди згладили кути, – зазначає він. – Прописано й санкції щодо осіб, які самі не з’являться до військкомату для уточнення облікових даних. Що здається абсурдним, оскільки вже ухвалено закон про реєстр військовозобов’язаних, в якому, по ідеї, і так будуть утримуватися всі дані про українців”.
Досить спірно, на думку експерта, виглядає новація про виїзд за кордон.
“Порушуючи норми Конституції, пропонується, щоб не закон, а Кабмін регулював питання про заборону виїзду за кордон, – уточнює Ростислав Кравець. – Крім того, встановлюється зобов’язання для чоловіків віком від 18 до 60 років мати при собі військово-облікові документи. Військовозобов’язаних жінок це не стосується. Надаються повноваження представникам ТЦК перевіряти документи (на сьогоднішній день вони не мають на це права). А представники Нацполіції можуть перевіряти наявність в українців військово-облікових документів”.
Експерт припускає, що в такому вигляді законопроєкт навряд чи буде ухвалено.
“Видно, що його до ладу не вичитували і не готували, принаймні, ті, хто реально розуміється на питаннях військового обліку та мобілізації. Колишній директор Фонду держмайна, який став міністром оборони Умєров, запевняє, що законопроєкт не вимагає додаткових фінансових вкладень. Це не відповідає дійсності, – запевняє Ростислав Кравець. – Адже запроваджуються обов’язкові електронні кабінети військовозобов’язаних, їх повідомлення, з’являються резервісти, базова військова підготовка. Все це потребує витрат із держбюджету. На мій погляд, законопроєкт більше має політичний характер. І виглядає спробою перекласти провал мобілізації та абсолютно бездумні норми на військових, включаючи головкома Залужного”.
Люди не вважають запропоновані норми справедливими
Адвокат, кандидат юридичних наук, громадський діяч Сергій Войченко вважає, що перспективи цього варіанта законопроєкту, як і його попередника, – невисокі.
“Сприйняття суспільством цього законопроєкту – негативне. Люди не вважають запропоновані норми справедливими. Хоча це навряд чи змінить рішення влади провести через Раду цей документ. Вона шукає можливість посилювати обороноздатність країни, проводити ширші мобілізаційні заходи, залучати більше громадян до служби у ЗСУ”, – пояснює експерт.
Він звертає увагу, що запропоновані норми дещо покращують військовий облік. Але не є абсолютно справедливими, не включають мотиваційних моментів.
“А, коли звичайні громадяни бачать, що діти чиновників, самі чиновники уникають служби та власне ефективної роботи на країну, а десь навіть саботують такі процеси, виникає логічне обурення. Чому ми повинні залишати свої сім’ї, свої роботи – і вирушати на фронт, а чиновники залишаються в тилу, ще й багато проблем? Та й складна економічна ситуація не покращує загального сприйняття того, що відбувається, включаючи намір влади посилити мобілізацію”, – констатує Сергій Войченко.
Таке враження, що цей варіант, як і попередній, писали “на коліні”, поспіхом
Директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала розмірковує так:
“Пропоновані мобілізаційні нововведення поки що не виглядають справедливими, як обіцяв президент. Не проглядається у них і ставка на діджиталізацію. Натомість продовжується акцент на покаранні, а не заохоченні”.
Так, продовжує експерт, прописується ймовірність зняття “броні” із частини держслужбовців та поліцейських. Але поки, наголошує він, немає зрозумілої концепції – як саме має відбуватися ефективна мобілізація.
“Таке враження, що цей варіант, як і попередній, писали “на коліні” поспіхом. А тому і він виглядає “сирим”. І навряд чи змінить негативне ставлення суспільства до мобілізації. На жаль, понад рік цей негатив нагромаджувався неправомірними діями представників ТЦК. І переламати цей тренд буде вкрай складно”, – запевняє Віталій Бала.
Крім того, зазначає він, українці бачать ставлення держави до воїнів, поранених, інвалідів, родин загиблих. І це, вважає він, є однією з основних причин масового ухилення від мобілізації.
“Адже, якщо людина бачить, що родина її сусіда, родича, де є загиблий воїн, оббиває пороги чиновників, намагаючись добитися коштів, це точно не сприяє бажанню вирушати до ТЦК, а звідти на фронт”, – констатує політолог.