Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 25 по 31 липня 2026 року

Цей огляд нагадує якийсь дембельский акорд випадкових людей перед відпусткою та успішний пошук інструменту з набору неефективний спосіб захисту для обгрунтування будь-якої відмови в позові. Огляд містить велику кількість рішень після ЄСПЛ та вправ щодо права власності і навіть трактування протиправного заволодіння майном підприємства.

Крім того, в огляд увійшла практика КАС ВС, тематична практика КЦС ВС з трудових спорів, постанова щодо незаконності заборони виїзду за коржон та рішення про звільнення з військової служби у зв’язку з дикою мобілізацією та багато іншого.

🔷 Перелік рішень та практики, які включені до огляду:

🔸 Постанова ВП ВС після ЄСПЛ щодо необхідності перегляду справи про незаконне перешкоджання праву власності у зв’язку з необгрунтованістю рішень українськими судами

🔸 Постанова ВП ВС про законність рішення апеляційного суду, який розглянув справу за відсутності належно повідомленого про судовий розгляд учасника, не розглянувши його клопотання про відкладення справи

🔸 Постанова ВП ВС після ЄСПЛ про відсутність підстав для перегляду у зв’язку зі встановленням виключно надмірної тривалості провадження та значною компенсацією за це

🔸 Постанова ВП ВС після ЄСПЛ про скасування обмежень встановлених судами у 2012 році на проведення мирного зібрання

🔸 Постанова ВП ВС про відступ від спотвореної практики неефективного способу захисту до практики вирішення спору відповідно до мети позову і можливість визнання недійсними договорів без вимог про витребування (ресцисорний позов)

🔸 Постанова ВП ВС після ЄСПЛ про необхідність нового апеляційного розгляду кримінального провадження у зв’язку з порушенням авторозподілу справи в суді апеляційної інстанції

🔸 Постанова ВП ВС щодо виправдання за ст. 206-2 КК (протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації) іншим співзасновником підприємства

🔷 Огляди судової практики та інші рішення:

🔸 Дайджест судової практики ВП ВС за квітень – червень 2026 року

🔸 Огляд правових висновків ВС-КЦС щодо застосування норм трудового законодавства в умовах воєнного стану за період з 2023 року до квітня 2026 року

🔸 Огляд судової практики ВС-КАС за червень 2026 року

💥 Постанова Восьмого ААС, якою залишено в силі рішення ЛОАС про незаконність заборони виїзду за кордон і скасування рішення у зв’язку з необгрунтованістю

🔸 Рішення Дніпропетровського ОАС про скасування наказу про мобілізацію та зарахування у військову частину, зобов’язання виключити зі списків особового складу та всіх видів забезпечення у зв’язку з незаконною мобілізацією

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП ВС після ЄСПЛ щодо необхідності перегляду справи про незаконне перешкоджання праву власності у зв’язку з необгрунтованістю рішень українськими судами

Справа № 757/22701/13-ц

Шкода, що судді самі настільки шкодять своїй репутації та репутації України у зв’язку з уникненням самостійного вивчення матеріалів справи та підготовки рішення, покладаючись на своїх помічників, бо по іншому такі грубі помилки не можна протрактувати. Суд зазначив:

74. Отже, суди фактично не розглянули позовних вимог про визнання недійсним договору оренди 1/3 частини належної позивачу квартири, відповідно й про виселення ПП «Юс-центр» із зазначеної частини квартири, оскільки умовами мирової угоди позивач відмовився від позовних вимог про виселення та про звільнення квартири відповідачем з підстави фіктивності договору оренди житла від 05 червня 2008 року, а не договору від 28 травня 2008 року.

75. Характер установлених ЄСПЛ порушень, допущених національними судами під час розгляду цієї справи, які й лягли в основу його висновку про порушення Україною пункту 1 статті 6 Конвенції, ставить під сумнів результат такого судового розгляду в зазначеній частині.

76. Враховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду визнає обґрунтованою заяву ОСОБА 1 про перегляд судових рішень за виключними обставинами на підставі рішення ЄСПЛ від 04 липня 2024 року у справі «Кривченко та Олійник проти України» в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання недійсним договору оренди житла від 28 травня 2008 року, укладеного між ПП «Юс-центр» та ОСОБА 3 , усунення перешкод у здійсненні позивачем права власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА 1 шляхом виселення з неї ПП «Юс-центр», заборони перебування у квартирі ПП «Юс-центр» та усім працівникам цього підприємства або особам, які там працювали раніше, стягнення реальних збитків та упущеної вигоди.

77. Наведені обставини в розумінні пункту ІІ Рекомендації № R(2000)2 є передумовою для повторного розгляду справи у вказаній частині як найбільш ефективного (якщо не єдиного) засобу для відновлення попереднього правового становища, яке сторона мала до порушення Конвенції (restitutio in integrum).

78. Даних про те, що повторний розгляд справи матиме явно непропорційні негативні наслідки для інтересу інших осіб у дотриманні принципу res judicata, матеріали справи не містять.

Постанова ВП ВС про законність рішення апеляційного суду, який розглянув справу за відсутності належно повідомленого про судовий розгляд учасника, не розглянувши його клопотання про відкладення справи

Справа № 757/52615/21-ц

Велика палата прийшла до наступних висновків:

102. Розгляд справи судом за відсутності учасника, якого не було повідомлено про місце, дату та час судового засідання, автоматично свідчить про порушення таких основних засад судочинства, як верховенство права, рівність та змагальність сторін, відкритість судового процесу, та є істотним порушенням його процесуальних прав, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції положення про право кожного на справедливий судовий розгляд.

103. Таке процесуальне порушення згідно з пунктом 5 частини першої статті 411 ЦПК України є самостійною, обов’язковою та безумовною підставою для скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд для виправлення порушень процесуального закону тим судом, який таке порушення допустив.

104. Наслідки невирішення судом апеляційної інстанції клопотання належним чином повідомленого учасника справи про відкладення розгляду справи повинні бути оцінені судом касаційної інстанції на предмет того, якою мірою це процесуальне порушення вплинуло на реалізацію права особи на доступ до правосуддя.

105. Таке процесуальне порушення може бути підставою для скасування судового рішення відповідно до положень частини третьої статті 411 ЦПК України, якщо за обставинами справи воно позбавило відсутнього учасника справи розумної можливості ефективно представляти свою позицію в суді, поставило його у суттєво невигідне становище порівняно з опонентом, унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова ВП ВС після ЄСПЛ про відсутність підстав для перегляду у зв’язку зі встановленням виключно надмірної тривалості провадження та значною компенсацією за це

Справа № 813/5500/14

Велика палата зазначила:

102. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що порушення «розумних строків» розгляду справи № 813/5500/14, встановлене ЄСПЛ, не можна усунути шляхом скасування рішення національного суду, оскільки ЄСПЛ зробив висновки лише щодо часу, протягом якого вирішувався цей спір, а не стосовно висновків по суті спору.

103. Таким чином, враховуючи встановлене у згаданому вище рішенні ЄСПЛ порушення положень Конвенції, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для застосування додаткових заходів індивідуального характеру у вигляді відновлення провадження в адміністративній справі № 813/5500/14, оскільки можливість перегляду судового рішення обумовлюється змістом констатованих ЄСПЛ порушень. Повторний же розгляд справи не відновить порушеного права заявника на розгляд справи протягом розумного строку, а також права на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Постанова ВП ВС після ЄСПЛ про скасування обмежень встановлених судами у 2012 році на проведення мирного зібрання

Справа № 2а-14797/12/2670

Це вже не перша справа у цій категорії та саме з приводу тих подій. Ефект Коломойського, кий досі застосовують, в дії (доведення порушення права без наслідків для порушників та сенсу для скаржника).

Суд зазначив:

63. Отже, зміст та суть доводів заяви ОСОБА 1 та ПП «ВДК «Дім вина «Скала», генеральним директором якого є ОСОБА 1 , про перегляд судових рішень за виключними обставинами, законодавче визначення, за яких причин може відбутися втручання в судові рішення за наслідками їхнього перегляду за такими обставинами (зокрема, тоді, коли міжнародна судова установа, юрисдикція якої визнана Україною, встановила порушення Україною конвенційних зобов’язань саме під час розгляду конкретної судової справи), – у сукупності дають підстави ухвалити рішення про задоволення заяви про перегляд судових рішень, про які йдеться у ній, за виключними обставинами.

64. Установивши згадані вище порушення прав заявників, установлені Європейським судом у справі «Цімейко проти України» (Tsimeyko v. Ukraine, заява № 32960/13), Велика Палата дійшла переконання, що ці права у справі, що розглядається, підлягають поновленню шляхом скасування рішень судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій та ухвалення нового рішення – про відмову в задоволенні позову.

Постанова ВП ВС про відступ від спотвореної практики неефективного способу захисту до практики вирішення спору відповідно до мети позову і можливість визнання недійсними договорів без вимог про витребування (ресцисорний позов)

Справа № 727/6125/23

Велика палата вчергове змінила свою позицію в польоті і витягла з теорії права такий термін, як ресцисорний позов. Тепер суди можуть на будь-який спосіб захисту права власності говорити – неефективний і залежно від сили аргументів сторін приймати прямо протилежні рішення. Все це заклали іноземці з абсолютно безграмотною, як на мене, ексголовою Верховного суду (без України) Валентиною Данішевською задля повного знищення правової визначеності та довіри до суду. Постанову складав суддя Олег Ткачук з команди Всеволода Князєва.

Постанова ВП ВС після ЄСПЛ про необхідність нового апеляційного розгляду кримінального провадження у зв’язку з порушенням авторозподілу справи в суді апеляційної інстанції

Справа № 1/679/12/2013

Суд зазначив:

41. У заяві про перегляд судових рішень за виключними обставинами захисник, обґрунтовуючи свої вимоги про скасування оскаржуваних судових рішень та закриття кримінальної справи, зосереджує свої доводи на встановлених ЄСПЛ порушеннях ст. 8 Конвенції та їхньому впливі на допустимість і достатність доказів.

42. Велика Палата не уповноважена досліджувати докази, здійснювати їх оцінку, а також встановлювати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, тобто не наділена повноваженнями щодо перегляду справи по суті та, за аналогією з іншими процесами, діє як суд права.

43. Оцінюючи доводи заяви ОСОБА 20 про те, що констатоване ЄСПЛ порушення ст. 6 Конвенції є безумовною підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, Велика Палата зазначає таке.

44. Установлене ЄСПЛ у справі «Якимчук проти України» порушення ст. 6 Конвенції стосується законності складу апеляційного суду, який здійснив перегляд обвинувального вироку щодо ОСОБА 22 та постановив ухвалу від 26 грудня 2014 року. Дійшовши висновку, що цей апеляційний суд не відповідав вимозі «суд, встановлений законом», ЄСПЛ не вважав за необхідне додатково розглядати, чи було порушено ст. 6 Конвенції у зв’язку з ухваленням цього судового рішення або під час провадження в суді першої інстанції.

45. Порушення вимоги «суд, встановлений законом» було пов’язане із заміною судді ОСОБА 26 на суддю ОСОБА 27 у складі колегії апеляційного суду під час розгляду кримінальної справи щодо заявниці у зв’язку з відсутністю в ОСОБА 26 допуску до державної таємниці.

46. Чинні на той час норми ст. 16-2 КПК 1960 року та пункту 3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду в разі заміни судді з указаної підстави передбачали проведення повторного автоматизованого розподілу справи. Однак визначена цими нормами процедура у цьому кримінальному провадженні застосована не була. ВССУ, залишаючи без задоволення відповідні доводи сторони захисту, не перевірив дотримання встановленого порядку визначення складу суду.

47. Ураховуючи висновки ЄСПЛ у цій справі та сформовані в його практиці підходи до вимоги «суд, встановлений законом», Велика Палата дійшла висновку, що недотримання процедури автоматизованого визначення складу суду свідчить про ухвалення судового рішення незаконним складом суду та відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 412 КПК є безумовною підставою для його скасування.

Постанова ВП ВС щодо виправдання за ст. 206-2 КК (протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації) іншим співзасновником підприємства

Справа № 527/1096/19

Яскравий приклад повної профанації роботи слідчих органів. Суд зазначив:

129. Кримінальне правопорушення, передбачене статтею 206-2 КК України, з об’єктивної сторони характеризується дією у вигляді протиправного заволодіння майном підприємства, установи, організації у тому числі частками, акціями, паями їх засновників, учасників, акціонерів, членів, шляхом вчинення правочинів з використанням підроблених або викрадених документів, печаток, штампів підприємства, установи, організації та причинно-наслідковим зв’язком між діями та наслідками.

130. Під вчиненням правочину у статті 206-2 КК України слід розуміти дію, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

131. Правочин може бути оформлено документально у вигляді рішення, акта, договору, протоколу тощо.

132. При оцінці правової природи того чи іншого рішення загальних зборів учасників товариства слід виходити з того, на які правові наслідки воно спрямоване.

133. Якщо внаслідок ухваленого загальними зборами учасників товариства рішення відбувається набуття, зміна або припинення цивільних прав та обов’язків певного кола осіб (наприклад, щодо виключення учасника з товариства, прийняття чи відмови у прийнятті спадкоємців померлого засновника (учасника) до складу учасників товариства; щодо перерозподілу часток у статутному капіталі товариства тощо), і при цьому жодних інших правочинів не вчиняється, то саме таке рішення слід вважати правочином для застосування приписів статті 206-2 КК України.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Дайджест судової практики ВП ВС за квітень – червень 2026 року

У дайджесті відображено важливі правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків, згрупованих за різними категоріями справ, містяться, зокрема, такі:

✓ щодо моменту набрання чинності договорами оренди землі, які підписані до 1 січня 2013 року;

✓ стосовно належного способу захисту прав власника земельної ділянки, позбавленого фактичного користування нею внаслідок незаконної державної реєстрації права оренди за іншою особою;

✓ щодо можливості визнання в порядку поділу спільного майна подружжя права власності одного з них на частку в незавершеному будівництвом об’єкті у разі, якщо інший з подружжя (формальний забудовник) ухиляється від введення його в експлуатацію;

✓ стосовно суб’єкта відшкодування шкоди, завданої потерпілому службовою особою органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, за цивільним позовом у межах кримінального провадження;

✓ про обов’язкові підстави для призначення більш м’якого покарання на підставі ст. 69-1 КК України;

✓ щодо підстав для зменшення судом розміру заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу при розподілі судових витрат.

Огляд правових висновків ВС-КЦС щодо застосування норм трудового законодавства в умовах воєнного стану за період з 2023 року до квітня 2026 року

Основну увагу зосереджено на критеріях законності зміни істотних умов праці та призупинення дії трудового договору, зокрема через призму визначення абсолютної неможливості надання та виконання роботи обома сторонами.

В огляді проаналізовано підходи Верховного Суду до вирішення спорів щодо правомірності переведення працівників без їхньої згоди для ліквідації наслідків бойових дій, а також правові наслідки відмови від роботи у зв’язку зі зміною офіційної дислокації підприємства чи робочого місця.

Окремі розділи видання присвячено особливостям розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця під час хвороби чи відпустки, звільненню через втрату довір’я, та специфіці застосування п. 6 ч. 1 ст. 41 КЗпП України у зв’язку з неможливістю забезпечення роботою.

В огляді висвітлено правові позиції щодо соціально-трудових гарантій для мобілізованих працівників, медиків та освітян, а також питання оплати праці в умовах окупації чи перебування працівника в зоні активних бойових дій.

Значну увагу приділено відшкодуванню моральної шкоди, завданої смертю працівника внаслідок збройної агресії, та розподілу відповідальності за такі виплати між власником і державою-окупантом. Розглянуто й процесуальні аспекти, зокрема тягар доказування законності звільнення чи переведення згідно з міжнародними стандартами (Конвенція МОП № 158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця 1982 року), і поважність причин пропуску строків звернення до суду в умовах карантину та війни.

Огляд формує цілісне уявлення про сучасну судову практику в умовах воєнного стану і слугує орієнтиром для забезпечення однакового, послідовного та передбачуваного правозастосування у трудових спорах.

Огляд судової практики ВС-КАС за червень 2026 року

В огляді відображено правові позиції колегій суддів КАС ВС, які матимуть значення для формування єдності судової практики при вирішенні публічно-правових спорів, зокрема про:

✅ умови виплати одноразової грошової допомоги у зв’язку зі смертю військовослужбовця від захворювання (палатна);

✅ спосіб захисту в разі виключення військовослужбовця зі списків особового складу під час тимчасової непрацездатності;

✅ протиправність застосування додаткових умов, запроваджених законом про Державний бюджет України та підзаконним нормативно-правовим актом, для отримання доплати непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення;

✅ протиправність застосування у 2026 році понижуючих коефіцієнтів до суми пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з метою обмеження її максимального розміру;

✅ обов’язок Фонду державного майна України як суб’єкта управління об’єктами державної власності забезпечити державну реєстрацію права власності держави на захисну споруду цивільного захисту;

✅ правомірність визнання реальними господарських операцій з компаніями-нерезидентами для цілей оподаткування податком на прибуток та ПДВ;

✅ незастосування РРО під час продажу товарів через інтернет-магазин на умовах повної післяплати з оплатою через небанківську фінансову установу;

✅ строк звернення до суду у справах щодо виплати всіх сум, належних працівникові при звільненні.

Постанова Восьмого ААС, якою залишено в силі рішення ЛОАС про незаконність заборони виїзду за кордон і скасування рішення у зв’язку з необгрунтованістю

Справа № 380/16046/24

Це наша справа і чергове задоволення позову щодо оскарження незаконного рішення про заборону виїзду за кордон. Апеляційний суд погодився з судом першої інстанції,, який зазначив:

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскаржуване рішення уповноваженої службової особи ІНФОРМАЦІЯ 1 про відмову позивачу у перетинанні державного кордону України не відповідає вимогам частини другої статті 19 Конституції України, частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 14 Закону України «Про прикордонний контроль», оскільки не містить належного обґрунтування, конкретної правової підстави тимчасового обмеження права позивача на виїзд з України, не визначає, які саме подані позивачем документи були визнані неналежними або яких документів не вистачало для підтвердження права на перетин державного кордону, а також не містить правової оцінки документам, наданим позивачем на підтвердження оформлення виїзду на постійне проживання за кордон. Натомість, відповідач обмежився лише загальним посиланням на Закон України «Про правовий режим воєнного стану», Закон України «Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні”» та постанову Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57 без зазначення конкретної норми, яка унеможливлювала виїзд позивача. Також, відповідач, на якого відповідно до статті 77 КАС України покладено обов’язок доказування правомірності свого рішення, відзиву на позов не подав і не довів законності прийнятого рішення.

Рішення Дніпропетровського ОАС про скасування наказу про мобілізацію та зарахування у військову частину, зобов’язання виключити зі списків особового складу та всіх видів забезпечення у зв’язку з незаконною мобілізацією

Справа №160/3858/26

Досить ретельно розписане рішення щодо незаконної мобілізації. Починаючи з незаконного затримання, відсутності повістки, відсутності направлення на ВЛК, неознайомлення з наказами порушення при зарахуванні до військової частини протиправності проведення ВЛК і все це разом призвело до висновку про незаконність мобілізації та зарахування до військової частини.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

Не забудьте приєднатися до наших каналів з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.

Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.

Також раджу звернути увагу на:

Строки за якими були зміни у питаннях зняття та виключення з військового обліку

Таблиця строків позовної давності

Ставки судового збору з 01.01.2026

АО «Кравець І Партнери»