З-поміж усієї цієї каламуті очевидно лише те, що кожне рішення сьогоднішньої влади необхідно контролювати не те що на виході, а ще на стадії початку роботи над ним.
Інакше буде, як з антисоціальним законом, очевидно, під патронатом прем’єра Дениса Шмигаля та головної захисниці соціальних потреб українців у ВР Галини Третьякової, котрий юристи назвали «немає світла — немає зарплати». Його офіційна назва — «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання трудових відносин з нефіксованим робочим часом». Він був прийнятий парламентом у липні і почав працювати вже в цьому місяці. За цим законом, працівники супермаркетів, магазинів, комунального транспорту та інші, котрі змушені зупиняти роботу під час повітряних тривог та відключень електроенергії, можуть суттєво втратити в зарплаті.
Адвокат Ростислав Кравець пояснює, що для цього працедавці зобов’яжуть працівників укласти відповідні договори, за якими робота під час повітряних тривог і відключень світла не оплачується. Тобто на будівництво доріг у певні регіони, котрі були окуповані, гроші є. А для пересічного українця, котрий страждає від війни і працює, і намагається вижити в цих пекельних умовах, і абсолютно не винен у тому, що на нас напали російські фашисти, грошей на хоча б довоєнну зарплату немає. І це при такому божевільному зростанні цін на все. Хоча якщо їх немає для армії, то що вже говорити про людей у тилу?
Однак кожен, як зазначає Кравець, мусить знати, за цим же законом, що роботодавець може оформити такі договори не більше, ніж на 10% працівників. З іншого боку, тут тобі й корупція. Бо, щоб не потрапити в цей «чорний» список, працівник має бути дуже лояльним до керівника. Окрім того, а хто буде перевіряти підприємство — там 10% знецінених робітників чи більше?
То до чого під час війни підштовхує влада «слуг» тих, кому вона обіцяла служити? І які ще треба аргументи, щоб відкрились очі?