Атака на ВККС може поставити під сумнів усі призначення до Антикорупційного та Верховного судів.
Сьогодні, 18 березня завершується строк подачі документів для участі у конкурсі з відбору кандидата у Вищу кваліфікаційну комісію суддів за квотою уповноваженого з прав людини. Ця, здавалося б, рутинна процедура може мати серйозні наслідки як для долі керівництва нинішнього складу ВККС, так і для всієї судової системи, що зараз формується цією комісією. Зокрема, це стосується призначень до Антикорупційного та Верховного судів. Справа в законодавчій колізії, яка заводить в тупик – у членів ВККС чи то чотирирічний, чи то шестирічний термін повноважень.
У лютому цього року в Окружний адміністративний суд Києва надійшли позови від екс-заступника міністра юстиції Володимира Богатиря, в яких він просить суд зобов’язати уповноваженого Верховної Ради з прав людини Людмилу Денісову та голову Державної судової адміністрації України Зеновія Холоднюка призначити за своєю квотою на вакантні посади членів ВККС. А Раду адвокатів України – оголосити проведення з’їзду для здійснення відповідного призначення до комісії. Також позивач просить визнати протиправною бездіяльність Денісової, Холоднюка та Ради адвокатів, бо такі призначення, на його думку, вони мали зробити ще у грудні 2018-го.
Згідно з законом «Про судоустрій і статус суддів», до складу ВККС обираються (призначаються) 16 членів:
8 — з’їздом суддів;
2 — з’їздом представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ;
2 — з’їздом адвокатів;
2 — уповноваженим Верховної Ради з прав людини;
2 — головою Державної судової адміністрації.
Інший позивач – колишній суддя Вищого адміністративного суду Ігор Штульман – вимагає визнати відсутність повноважень трьох членів комісії через закінчення чотирирічного терміну їх здійснення – у голови ВККС Сергія Козьякова (з 24 жовтня 2018 р.), його заступника Станіслава Щотки (з 5 грудня 2018 р.) та Тетяни Весельської (з 19 грудня 2018 р.). Щотка та Весельська входять до квоти відповідно голови ДСАУ та омбудсмена, Козьякова свого часу було призначено наказом міністра юстиції, але зараз це право передано Раді адвокатів. Крім цього, позивач просить визнати протиправними посадові дії членів ВККС з відповідних дат. Виглядає так, що оголошенням конкурсу 4 березня Людмила Денісова фактично погодилась з тим, що термін дієздатності члена ВККС складає чотири роки, в той час як вищезгадана трійця впевнена, що шість, і продовжує працювати.
Можна так, а можна сяк
Таке різночитання з’явилося після прийняття законів №192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 р. та №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 р. Половина нинішнього складу ВККС обрана ще в 2014 р. за процедурою, передбаченою старим законом №2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 р. За цей час профільний закон змінювався двічі, зокрема, «термін придатності» для членів комісії скоротився до чотирьох років без права залишитись на другу каденцію. Проте «старожили» посилаються на те, що в прикінцевих та перехідних положеннях закону №1402-VIII зазначено, що члени ВККС, обрані чи призначені на посади до набрання чинності цим актом, виконують свої повноваження до закінчення строку, на який їх обрано чи призначено. За такою логікою – раз в 2014 році за старим законом їх було обрано на шість років, відповідно повноваження спливають в 2020 році.
Але існує й протилежна точка зору. В прикінцевих та перехідних положеннях іншого згаданого діючого закону №192-VIII «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 р. йдеться про те, що з дня набрання ним чинності стартують чотирирічні повноваження тільки у тих членів ВККС, яких призначив з’їзд суддів. У всіх інших чотирирічний термін рахується з моменту призначення. Коротко кажучи, чотири роки – і все тут. Тож в двох законах містяться абсолютно полярні норми, які дають привід для різних інтерпретацій.
Цікаво, що два засідання суду з приводу незаконності повноважень Козьякова та Щотки призначені саме на 18 березня – той самий день, коли завершиться термін подачі заяв на конкурс, оголошений Денисовою. Позивач у цих справах – колишній суддя Вищого адміністративного суду Ігор Штульман, який подавався на конкурс до Верховного суду, але не пройшов сито ВККС і тепер добивається визнання нелегітимним її частини на чолі з керівництвом. Його інтереси в суді представляє відомий адвокат Ростислав Кравець.
«Я був здивований, що Денісова таки оголосила конкурс, – зізнається він. – Хоч це мало що означає – в законі не сказано, коли саме треба проводити конкурси. Умовно кажучи, можна хоч зараз оголосити конкурс, хто займе місце діючого члена через рік чи два. Але мені здається, що Денисова якраз підтримує нашу позицію про чотирирічний термін членів ВККС».
Адвокат Ростислав Кравець, який супроводжує позови до ВККС, допускає нові конкурси у Верховний та Антикорупційний суди
Кравець нагадує, що 29 березня завершуються чотирирічні повноваження ще у п’яти членів комісії, і на цей випадок у нього теж вже є готові позови. На думку юриста, якщо суд прийме його зі Штульманом сторону, конкурси у Верховний та Антикорупційний суди, кваліфікаційне оцінювання, рекомендації про призначення чи звільнення суддів, що виходили зі стін комісії після зазначених дат, будуть вважатись неправомочними і їх доведеться проводити заново. До якого правового хаосу це може призвести, можна тільки уявити.
Гра під вибори?
Один зі «спірних» членів комісії Станіслав Щотка звертає увагу, що питання щодо терміну повноважень за бажання можна було підняти ще в жовтні чи в грудні минулого року. Саме тоді пройшло чотири роки з призначення цієї трійки. «Але різні джерела чомусь підіймають його саме зараз, коли добігли фіналу конкурси до Антикорупційного і Верховного судів», – натякає Щотка на те, що ця тема розкручується не так просто.
При цьому конкретної причини, через яку омбудсмен раптом вирішила провести конкурс, в оголошенні не вказано. Сама Денісова в розмові з «Главкомом» розпливчато послалася на законодавство та свою юридичну службу і уточнила, що не спілкувалася з членом ВККС, пані Весельською, яку, за ідеєю, хоче замінити по квоті омбудсмена.
Омбудсмен Людмила Денісова вважається близькою до голови МВС Арсена Авакова, у якого свої інтереси на цих виборах
У цій історії, дійсно, простежується завуальована політична складова. Денісова вважається близькою до міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, який відкрито ворогує з діючим президентом та, за чутками, зробив ставку на президентських виборах на Юлію Тимошенко. Своїм включенням в гру з плутаниною в термінах омбудсмен може надати зайвих балів тим, хто доводить, що нинішній склад ВККС нелегітимний. Голова комісії Сергій Козьяков вважається близьким до Адміністрації президента, і, на думку багатьох незалежних спостерігачів, формує суддівський корпус під ретельним наглядом Банкової. Таким чином, Петро Порошенко, навіть якщо втратить президентську посаду, планує зберігати вплив через вибудовану під себе судову систему. Визнання ж всіх останніх рішень комісії незаконними через втрату повноважень її членами цю гру ламає. Тож на виборчі баталії накладуться ще й судові битви.
Павло Вуєць, «Главком»