Роботодавці заборгували українцям 2,3 млрд гривень зарплат. У виконавчій службі Міністерства юстиції лежать документи і рішення судів щодо стягнення 500 млн грн. Уряд вирішив вибивати з підприємств борги за допомогою мобільних груп. Фактично в них входять представники виконавчої служби і регіональних відділень Мін’юсту. Однак результат поки дуже скромний — за квітень групам вдалося повернути тільки 39 млн грн.
Самі юристи говорять, що процес вибивання не такий і швидкий. Та й малоефективний, оскільки мобільним групам доводиться виконувати звичайну роботу, яка і так передбачена законом — описувати майно, розшукувати його, продавати на торгах. Детальніше — в матеріалі «Обозревателя».
Найбільші боржники
У Рівненській області в квітні мобільна група зі стягування боргів із зарплати описала майно боржника — Рівненського Авторемонтного заводу. Підприємство заборгувало своїм працівникам 5,7 млн грн. За даними Мін’юсту, цей завод входить до числа найбільших боржників по Україні.
У списку на продаж тепер — трансформаторна підстанція, очисні споруди, пожежна станція і ацетиленова станція. Також козловий кран і шість транспортних засобів. Потім все це добро повинні оцінити і продати з молотка через електронну систему СЕТАМ.
Заступник начальника Головного управління юстиції Рівненської області Сергій Дмитрієнко розповів «Обозревателю», як вони вибивають борги. «На броньовиках ми нікуди не приїжджаємо. У нас в області ситуація з боргами по зарплаті відносно спокійна. Що стосується Рівненського «Авторемемзавода», то там ситуація ускладнюється тим, що підприємство належить «Укроборонпрому». І через те, що є ряд заборон з продажу майна, неможливо швидко погасити борги. На підприємстві є профспілка, який з нами співпрацює і ми шукаємо шляхи як виплатити людям гроші», — говорить Сергій Дмитрієнко.
До речі, в Рівненській області більше мільйона гривень заборгував своїм працівникам і Міжнародний аеропорт Рівне. Там виправдовуються, мовляв в кінці квітня з аеропорту почнуть літати літаки, тоді і з’являться гроші, обіцяють, що будуть виплачувати частинами.
У Головному управлінні юстиції Волинської області «Обозревателю» розповіли, що у них працюють виконавчі групи.
«Від конфліктів і рукопашних боїв бог милував, але все може бути. Звичайно, з розпростертими обіймами нас на підприємствах не чекають, і не дуже нам раді. Але якщо підприємство працює, то там легше вирішити питання. Не відразу звичайно кинуться виплачувати зарплати, але хоча б частинами. А ось п’ять-шість підприємств — проблемні. Вони не ведуть господарську діяльність, рахунки можуть бути закриті, майно не зрозуміло де, його потрібно шукати. Наприклад, нам допомагає поліція: ми подаємо в розшук транспортні засоби боржників і поліцейські теж їх шукають», — говорять у Волинській області.
До речі, за даними Мін’юсту, найгірша ситуація з вибиванням боргів в Івано-Франківській, Херсонській та Хмельницькій областях.
Чого на роботу ходимо?
У чорному списку великих боржників із зарплати, який склав Мін’юст, є і Укртелефільм. Там офіційний борг 4 млн грн. «Це борг за три роки. Нам давно грошей не платять. Чого на роботу ходимо? Звикли і сподіваємося, що станеться диво і нам віддадуть борги. Багато пенсіонерів, які виживають за рахунок пенсії. А молодь підробляє в інших місцях. Нас не так і багато тут залишилося», — розповіла одна зі співробітниць Укртелефільму.
Заступник директора Віктор Онищенко називає причини такої ситуації. «У нас конфлікт з Держкомітетом з питань телебачення і радіомовлення. Ми розуміємо, що студію вже не відстоїмо, але чекаємо, щоб з людьми розплатилися за три роки роботи. А поки ніхто цього робити не хоче. Якщо гроші і надходять, то вони йдуть повз рахунків підприємства і люди зарплати так і не можуть отримати «, — говорить Онищенко.
Битви в судах
Поки мобільні групи борються за зарплати, самі українці відстоюють свої права в судах. Часто суди стають на бік людей. У чорному списку Мін’юсту великим боржником значиться підприємство «Восток-Руда» з Дніпропетровщини, там співробітникам повинні 11,6 млн грн. У реєстрі судових рішень ми відшукали кілька справ, де співробітники відстоюють свої зарплати. Одному з колишніх співробітників це підприємство повинно виплатити компенсацію за затримку розрахунку при звільненні в розмірі понад 85 тис грн (майже за 21 місяць) і ще 16,5 тис грн самої зарплати.
Заборгував і Дніпропетровський трубний завод своєму співробітникові майже 19 тис грн. А іншому робітникові — майже 80 тис грн.
Але не тільки великі підприємства не платять своїм співробітникам. Наприклад, домагається правди лікар з Тернопільської області. Їй Залозецький центр первинної медичної допомоги не доплатив зарплати в 4777 грн. Суд також встав на її сторону.
Адвокат Ростислав Кравець вважає, що робота мобільних груп з вибивання боргів підприємств малоефективна.
«Це скоріше створення видимості роботи. Адже в більшості випадків невиплата зарплати пов’язана не з тим, що керівництво не хоче віддавати гроші. А з тим, що не може, тому що немає грошей, тому що економіка зараз в такому стані. І опис і продаж майна підприємства тільки погіршить ситуацію, не дозволить підприємству працювати далі. Потрібно звернути увагу на розвиток середнього і малого бізнесу, і тоді питання невиплати зарплати піде саме собою», — вважає адвокат Ростислав Кравець.