НБУ почав стрес-тестування банків, що очікує ринок та які будуть наслідки

Воєнний час вимагає підвищеної уваги до оцінки стійкості фінансової системи та водночас – корекції звичних коефіцієнтів і гнучкості підходів.

Щорічні стрес-тести – основний інструмент контролю над банками, завдяки якому можна оцінити їх стійкість на випадок кризових ситуацій. За даними учасників ринку, Нацбанк уже активно готується до цьогорічних стрес-тестів і збирає відповідну інформацію в частини банків.

Нагадаємо, за останній рік кількість учасників рейтингу життєздатності банків від Mind зменшилася на шість установ. Ще в першій половині року було виключено неплатоспроможний Мегабанк і ліквідовано російські Промінвестбанк та Сбєрбанк. Наприкінці – виведено з ринку банк «Січ». Також через падіння ринкової частки з рейтингу виключені Дойче банк ДБУ, Кристалбанк, Банк Інвестицій та заощаджень, Радабанк і РВС Банк. Завдяки зростанню обсягу активів до рейтингу повернулися банк «Конкорд» і банк «Кліринговий дім».

Mind пояснює, чим воєнні стрес-тести будуть відмінними від традиційних, та чи готові банки до них.

Що таке стрес-тести? Стрес-тест – це перевірка стійкості банку. Регулятор задає сценарії зміни макроекономічних параметрів і якості надходжень від активних операцій. Простіше кажучи, формує штучну кризу в вакуумі і дивиться, як фінустанови з нею впораються.

Як пояснює у своїх документах Національний банк, стрес-тести мають мінімізувати ризики банківської системи, які можуть настати під час криз. «Виконання мінімальних вимог до достатності капіталу не є повною гарантією стійкості в стресових умовах. Оцінити спроможність банків поглинути збитки в разі настання шокових подій покликане стрес-тестування», – йдеться у документах НБУ

«Стрес-тести – це загальна практика, банки проходили їх і до широкомасштабного вторгнення. Це інструмент «обстеження» фінансової системи й виявлення проблем. За результатами стрес-тестів банки складають програми капіталізації та приведення діяльності у відповідність до вимог НБУ. Банки, які не виконують такі програми, можуть бути виведені з ринку», – пояснює Вікторія Страхова, член наглядової ради – представник Президента в Укрексімбанку.

Як проходять стрес-тести? Зазвичай стрес-тести проводяться на початку року за результатами попереднього. Останній раз стрес-тестування українські банки проходили у 2021 році. У 2020-му цей процес було скасовано через локдаун, а у 2022-му – через повномасштабне вторгнення рф. У звіті про стрес-тестування банків за 2021 рік Нацбанк зазначав, що «стрес-тестування проходили 30 банків, що мають 93% активів банківської системи».

Стрес-тести проводять експерти Національного банку, а саме Департаменту банківського нагляду, а також незалежні аудитори.

Основні ризики, які оцінюють у процесі стрес-тестів, – це рівень дефолту банку при складних обставинах, тобто скільки клієнтів при ризикових сценаріях перестануть платити за боргами. «Наприклад, ризики створюють багато валютних зобов’язань та мало активів у валюті. Також, зазвичай, у стрес-тестах використовують сценарій із підвищеним валютним курсом», – розповідає банківський експерт Олена Домуз.

За словами фінансового експерта Анатолія Дробязка, банк повинен розрахувати обсяги резервів, які випливають із умов стрес-тесту, і на основі цього розрахунку визначається достатність рівня адекватності капіталу. «Виходячи з цього, регулятор разом із менеджментом банку визначається із програмою капіталізації банку та її графіком», – каже він.

За результатами стрес-тестів банкам зазвичай дається час, щоб усунути виявлені слабкі місця.

Якими є особливості стрес-тестів у період війни? Подробиць поки що мало – банкіри посилаються на відсутність офіційних рішень регулятора. «Нормальною практикою є те, що послуги з атестації надає зовнішній аудитор банку. Проте жодних вказівок на 2023 рік ми ще не отримали», – каже Пйотр Конечни, заступник голови правління, начальник департаменту фінансів UKRSIBBANK BNP Paribas Group.

«Формат проведення AQR на цей рік буде відмінним від попередніх», – впевнений Володимир Пономарьов, директор Департаменту ризиків Укргазбанку.

Вважається, що остаточні рішення за стрес-тестами 2023 року прийматимуть залежно від ситуації у сфері безпеки. «Швидше за все, у 2023 році пройдуть непублічні стрес-тести, щоб просто Нацбанк був у курсі стану банків, – розповідає Ростислав Кравець, голова адвокатського об’єднання «Кравець та партнери». – Я думаю, що масового банкопаду не буде. Найімовірніше, 60% банків на ринку пройдуть текст на умовах, що надалі вони усунуть недоліки ліквідності, кредитування тощо».

Коли відбуватимуться стрес-тести? Дар’я Онищенко, член правління Ощадбанку, відповідальна за управління ризиками (головний ризик-менеджер), нагадує, що строки проведення стрес-тестування банку та оголошення його результатів визначає Національний банк. «За інформацією, наявною у нас, Національний банк 26 січня поточного року затвердив технічне завдання для проведення діагностичного обстеження банків у 2023 році та планує розпочати оцінку з ІІ кварталу 2023 року, якщо не завадить безпекова ситуація», – каже вона.

Проте, за даними Mind, НБУ вже збирає від банків необхідну інформацію. Зокрема на зустрічі з керівниками банків, яку було проведено у січні, представники НБУ зазначили, що цього року аудиторські компанії залучатись до проведення діагностичного обстеження не будуть.

«Рада з фінансової стабільності підтримала заходи із забезпечення макрофінансової стабільності та погодила проведення оцінки стійкості банків, яка дасть змогу з’ясувати справжній стан сектору після проходження найгострішої фази поточної економічної кризи, пов’язаної з війною», – каже член правління Сенс-Банку Сергій Чорнойван.

Як банки мають готуватися до стрес-тестів? На цьому етапі – вже ніяк.

«Готуватися до стрес-тестів банки мали весь минулий рік, бо для аналізу беруться дані на 31 грудня 2022 року. Єдине що можуть тепер зробити банки – це показати документи, що заборгованість перед ними погашена у повному обсязі», – уточнює Олена Домуз.

Які найбільш стресовразливі місця у банків? Найскладніше банкам зараз отримувати доходи від кредитного портфелю. «В умовах війни має місце багато форс-мажорів і дисципліна обслуговування боргів падає», – пояснює Анатолій Дробязко.

За словами банківського експерта Станіслава Шлапака, також серед викликів – значна частина коштів до запитання у пасивах банків та якість кредитних портфелів. «Війна неминуче призвела до суттєвого погіршення якості кредитного портфеля, зростання непрацюючих кредитів, показала нежиттєздатність бізнес-моделі деяких банків» – зазначає він.

У той же час банкіри мають побажання і до регулятора. «Оскільки наразі банк працює в дуже нестабільному середовищі, особливу увагу слід приділяти нормативній прозорості та чітким очікуванням регулятора. Цього можна досягти відкритим діалогом і спілкуванням. У той час як банк керує відносинами з клієнтами, регулятором, працівниками під час воєнного стану, існує потреба вирішити питання, як враховувати інтереси акціонерів банку», – каже Пйотр Конечни.

Як самі банкіри оцінюють готовність до тестування? Очікувано високо.

«Ми повністю адаптували всі системи та процеси банку до можливих тривалих загроз. Це стосується як забезпечення безперервності функціонування (BCP план), так і швидкості та можливих реакцій на потенційні негативні зовнішні фактори, – розповідає член правління Сенс-Банку Сергій Чорнойван. – Є питання неупередженого та рівного ставлення до нашого банку, як і до будь-якого іншого українського банку. Це питання реєстрація субборгу, погодження реструктуризації Альфа-лізингу, погодження членів правління тощо».

Укрексімбанк, з урахуванням негативного впливу військових дій, значно доформував резерви під активні операції, що тисне на капітал. «Так, на сьогодні НБУ не застосовує заходи впливу за порушення, спричинені війною, однак банк потребуватиме докапіталізації. Її розмір та строки будуть визначені за підсумками діагностики якості активів та стрес-тестування», – повідомляє директор департаменту з ризик-менеджменту Укрексімбанку Сергій Антонюк.

Тобто за результатами стрес-тестів жоден банк не залишить ринок у 2023 році? Ні, такої гарантії немає. Якщо банк не усуне недоліки, виявлені у процесі стрес-тестів, Нацбанк буде змушений виводити його з ринку. Але загалом картина принаймні в частині основних гравців залишиться без змін, впевненні експерти та банкіри.

«Введення тимчасових адміністрацій я чекаю ще в 1–2 банки. Але більшість банків залишаться на ринку. Це питання економічної безпеки країни», – прогнозує Ростислав Кравець.

«Стрес-тест пройдуть всі, а підсумки виконання програми капіталізації будуть підсумовувати десь через півроку після її підписання. За цей час можуть покращитися макроекономічні параметри, або кредитний портфель фактично краще обслуговуватиметься», – впевнений Анатолій Дробязко. Безумовно, у регулятора є влада на застосування заходів впливу до закінчення угоди про капіталізацію, але в умовах війни навряд чи НБУ здатен робити різкі кроки.

«Навіть якщо окремі банки і будуть виведені з ринку з тих чи інших причин, як то якість активів, ліквідність, структура власності тощо, ми не очікуємо відчутного впливу на стабільність банківської системи. Зокрема, не очікуємо проблем у системно важливих банків», – резюмує Володимир Пономарьов з Укргазбанку.

Mind

АО «Кравец и Партнеры»

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *