Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 05 по 11 серпня 2023 року

В цьому огляді Великою палатою продемонстровано не тільки ігнорування норм права, але і здорового глузду, хоча цьому вже не дивується жоден правник в Україні. Якщо комусь потрібно, то можна. Князєв з цим складом Великої палати це вже довів. До огляду увійшли позиції щодо оскарження реєстраційних дій під час дії ухвали про забезпечення позову, право суду допомогти прокурору подати позов та за нього виправити недоліки, а також можливість подавати заяву про відшкодування витрат на правову допомогу за межами 5-денного строку без заяви про його поновлення.

Також в огляд включена практика розгляду в межах провадження у справі про банкрутство спорів, які виникають у трудових правовідносинах й практика ВС-КЦС та багато іншого.

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП ВС про належного позивача та випадку відповідальності реєстратора у разі проведення реєстраційних дій під час дії ухвали про забезпечення позову

Справа № 910/15792/20

Велика палата потрохи повертається до правового врегулювання спорів, а не вигадування норм права та задоволення власних не здорових амбіцій ображених у дитинстві осіб.

Суд зазначив що відповідачем у спорі повинна бути сторона на чию користь, на думку позивача, буди зроблені реєстраційні дії. При цьому у випадку звернення особи з позовом до державного реєстратора про притягнення до відповідальності чи відшкодування шкоди, заподіяної ним внаслідок неналежного виконання покладених на нього обов’язків з внесення записів до ЄДРПОУ, що не пов’язана з діями інших суб’єктів цивільних правовідносин, така особа може бути відповідачем в суді. Зокрема у випадку невиконання державним реєстратором вимог суду (бездіяльності) про накладення заборони (арешту) внесеної до ЄДРСР при здійсненні ним реєстраційних дій. Однак таких позовних вимог у цій справі не заявлено та не встановлено обставин порушення прав позивача виключно діями державного реєстратора, за відсутності прийняття рішення суб’єкта господарювання у сфері управлінських відносин.

Постанова ВП ВС про можливість суду замість прокурора обґрунтовувати його право на звернення до суду, способу захисту, прав орендаря при відсутності меж населеного пункту й визначеної грошової оцінки для оренди земельної ділянки

Справа № 912/2797/21

Велика палата дозволила суддям допомагати прокурору та і взагалі самостійно визначати предмет спору за своїм розумінням на конкретний момент й зазначила:

8.10. Помилкове визначення прокурором статусу ради як відповідача при належному обґрунтуванні ним правових підстав представництва інтересів місцевої ради та дотримання процедури звернення до ради як органу уповноваженого представляти інтереси територіальної громади, про намір звернутися до суду в інтересах цієї територіальної громади, не може мати наслідком залишення позову без розгляду. Суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи може самостійно перевірити доводи прокурора щодо наявності чи відсутності у нього повноважень з представництва органу місцевого самоврядування та дійти висновку про те, чи дії, вчинені прокурором, є достатніми для представництва ним цього органу, незалежно від того, що прокурор обґрунтовував своє звернення, як самостійний позов в інтересах держави.

8.15. З огляду на те, що рішення органу місцевого самоврядування 21 жовтня 2019 року № 201 уже виконано на час звернення з позовом до суду шляхом укладення 12 листопада 2019 року договору оренди, визнання недійсним такого рішення не може забезпечити ефективного захисту прав територіальної громади, оскільки вимагає спростування в судовому порядку законності укладення договору оренди та повернення спірної земельної ділянки або відшкодування шкоди (за наявності підстав). А тому в задоволенні позову про визнання недійсним рішення Великоскельовської сільської ради від 21 жовтня 2019 року слід відмовити через неефективність обраного позивачем способу захисту прав територіальної громади.

8.36. Тому на орендаря не може покладатися тягар відповідальності за невчинення радами компетентних дій з визначення меж населеного пункту, на території якого розташована земельна ділянка. З іншого боку, невчинення сільською радою дій щодо затвердження меж населеного пункту не позбавляє її права комунальної власності на земельну ділянку та не заперечує можливості її використання, зокрема, передачі в користування іншим особам. У такому випадку рада може втратити частину потенційного доходу, якщо визначена без нормативної грошової оцінки плата за землю буде нижчою, ніж орендна плата, яка б визначалася із застосуванням такої оцінки.

8.37. Велика Палата Верховного Суду висновує, що, зваживши на неможливість розрахунку нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки з вини державних органів, які не визначили межі населеного пункту та нормативну грошову оцінку квадратного метра землі у ньому, сторони цього договору не могли бути позбавлені права на здачу землі в оренду та реалізації права на землекористування, внаслідок чого правомірно визначили в договорі як тимчасову, орендну плату відповідно до приписів підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288ПК України в розмірі 5% від нормативної грошової оцінки ріллі по області (31 888 грн за 1 га), що складало 24 330,86 грн (пункт 11 Договору). Умови договору судами встановлено.

8.54. З огляду на зазначене, Велика Палата Верховного Суду висновує, що задоволення позову прокурора в цій справі призвело до недотримання критеріїв сумісності заходу втручання у право на мирне володіння майном та порушило справедливий баланс між інтересами держави, пов’язаними з цим втручанням, та інтересами особи, яка зазнає такого втручання – ТОВ «Світенергоресурс», що є несумісним із вказаними гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Постанова ВП ВС про стягнення витрат на правову допомогу на користь відповідача у разі залишення позовної заяви без розгляду до початку розгляду справи по суті та можливість ігнорування судом 5 денного присічного строку подачі відповідної заяви

Справа № 911/3312/21

Вкрай низький рівень професійних знань та досвіду умовно доброчесних суддів Великої палати, а особливо господарської юрисдикції разом з суддями трирічками призводить до прийняття завідомо незаконних рішень.

Ймовірно, власна некомпетентність суддів, призвела до того, що наразі судам при вирішенні питання про стягнення витрат на правову допомогу суддями трирічками надано всупереч нормам закону право подавати відповідну заяву про стягнення витрат на правову допомогу упродовж 15 днів замість встановлених у законі 5 днів.

Перелік суддів, що ігнорують прямі норми Закону – суддя-доповідачка Л. Й. Катеринчук, судді: В. Ю. Уркевич, Ю. Л. Власов, К. М. Пільков, Д. А. Гудима, Л. Ю. Кишакевич, І. В. Ткач, С. І. Кравченко, О. С. Ткачук, Г. Р. Крет, Є. А. Усенко Л. М., Лобойко, С. Ю. Мартєв.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Судова практика розгляду в межах провадження у справі про банкрутство спорів, які виникають у трудових правовідносинах, а також щодо оплати праці, соціального захисту та пенсійного забезпечення працівників боржника 2018-2023 року

У цьому огляді наведені правові позиції щодо:

✅визначення юрисдикції справ у спорах фізичної особи з майновими вимогами до боржника у справі про банкрутство;

✅звільнення керівника юридичної особи за різними підставами;

✅здійснення остаточного розрахунку між працівником та боржником;

✅звільнення в період перебування працівниці на лікарняному та в стані вагітності;

✅розгляду заяв Фонду соціального страхування України про визнання кредиторських вимог до боржника у вигляді капіталізованих платежів.

Огляд судової практики ВС-КЦС за червень 2023 року

В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків, згрупованих за різними категоріями справ, містяться, зокрема, такі:

✅ у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів, звернено увагу на те, що тлумачення норм ч. 2 ст. 604, ст. 1053 ЦК України з урахуванням принципу розумності свідчить, що не виключається за домовленістю сторін заміна первісного зобов’язання, яке виникло на підставі договору позики, новим позиковим зобов’язанням між тими ж сторонами;

✅ у справах, що виникають із трудових правовідносин, акцентовано, що з часу набрання чинності Законом України від 1 липня 2022 року № 2352-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (19 липня 2022 року) у роботодавця відсутній обов’язок зберігати за особами, призваними на військову службу, середній заробіток за місцем роботи на час проходження ними військової служби. Натомість їм виплачується грошове забезпечення військовослужбовця в установленому законом розмірі;

✅ у справах, що виникають із житлових правовідносин, зазначено, що положення національного законодавства, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, регулюють відносини, що виникають із приводу користування келією, яка вважається житлом у розумінні ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тому спір з приводу права користування житловим приміщенням, розташованим у будівлі, належній на праві власності релігійній організації, що виник між цією релігійною організацією та фізичною особою, підлягає вирішенню судом загальної юрисдикції відповідно до ст. 19 ЦПК України;

✅ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, констатовано, що за наявності неприязних стосунків між батьками дитини визначення судом проведення зустрічей батька з сином виключно у присутності матері є необґрунтованим, оскільки такі вимоги обмежують права батька та дитини на безперешкодне особисте спілкування;

✅ у спорах, що виникають із питань щодо відшкодування шкоди, зазначено, що компенсацією (відшкодуванням) особі за порушення державою позитивного обов’язку є стягнення моральної шкоди, тоді як порушення державою негативного конвенційного обов’язку може передбачати відшкодування як моральної, так і майнової шкоди, зокрема за порушення права власності, якщо саме держава знищила чи пошкодила майно особи;

✅ у спорах, що виникають із спадкових правовідносин, акцентовано, що державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого спадкодавцем права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття такого права з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування у спадкодавця права власності необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій він набув таке право, оскільки сама собою державна реєстрація права не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає

✅ у спорах, що стосуються питань процесуального права, наголошено, що законодавець передбачив у межах процесуального представництва конструкцію «довіреність в електронній формі», яка видається відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), тому довіреність, видана із дотриманням зазначених правил, як електронний документ не вимагає будь-якого засвідчення і є належним документом, що підтверджує повноваження представника в суді.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

Не забудьте приєднатися до наших каналів з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.

Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.

Також раджу звернути увагу на:

Таблиця строків позовної давності

Ставки судового збору з 01.01.2023

АО «Кравець І Партнери»

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *