Цей огляд нагадує якийсь дембельський акорд. Через рішення відступ від сталої судової практики та чергові висновки судді-трирічки, який не зміг потрапити до ВРП, що не узгоджуються ні з Законом, ні зі здоровим глуздом, а по одному є навіть сумніви у безсторонності судячи з можливої особистої зацікавленості і явного упередженого розгляду, як на мій погляд.
До огляду включені висновки щодо нескінченного строку звернення з позовом до суду у разі порушення інтересів органів місцевого самоврядування, можливості позбавлення права власності на земельну ділянку при нецільовому використанні, витребування земельною ділянки лісового фонду віндикаційним, а не негаторним позовом.
Також увійшов огляд практики ЄСПЛ за січень 2023 року, палат і об’єднаної палати ВС-ККС за 2022 рік, практики ВС-КАС у справах де вирішувалось питання щодо заходів забезпечення позову, практики ВС щодо застосування преюдиції з питань оподаткування та реалізації публічної фінансової політики і нарешті постанови ВС-КЦС вже після рішення ВП ВС про незаконність відсторонення та виплату компенсації за вимушений прогул й багато іншого.
За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:
Справа № 910/15551/20
Цікава ухвала з окремою думкою щодо можливості зупинення виконання постанови апеляційного суду у справі про визнання недійсним договору в частині та відновлення становища, яке існувало до порушення прав. Фактично, все грунтується на припущеннях. Схоже у Жеваго заберуть його активи в Україні самим розповсюдженим способом і ніякі інвестиційні суди цьому не завадять.
Справа № 803/1149/18
Судді Великої палати, на мій погляд, в чергове створили правову невизначеність зі строками звернення до суду для захисту від свавілля держави. Тепер прийдеться одночасно оскаржуючи відмови у бюджетному відшкодуванні, також звертатись з позовами про його стягнення та нарахування пені.
Суд зазначив, що аналіз положень статті 102 ПК, у тому числі й пункту 102.5 цієї статті, вказує на те, що ці норми не є тим «іншим законом», яким установлені спеціальні строки звернення до суду з вимогами, спрямованими на захист та відновлення порушених прав платників податків у відносинах, що виникають у зв`язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості з ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, а тому підлягають застосуванню положення частини другої статті 122 КАС, яка встановлює загальний шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.
З наведеного убачається, що платник ПДВ може звернутися до адміністративного суду з вимогами про визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень з погашення заборгованості з відшкодування ПДВ та/або пені, нарахованої на таку заборгованість, протягом шести місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Справа № 477/2330/18
Письменник та суддя-трирічка відкрив ящик Пандори відступивши від позицій, шо були раніше. Наразі суди мають право скасовувати право власності у разі використання земельних ділянок не за призначенням без компенсації їх вартості.
Справа № 2-3887/2009
Письменник та суддя-трирічка забив черговий цвях, ховаючи правову визначеність в Україні. Справа цікава з декількох аспектів, як цьому судді притаманне, в чергове змінена правова позиція.
Тепер законотворець може змінювати Закон і немає значення який закон діяв на момент правовідносин, головне який буде діяти на момент розгляду справи у суді. При втраті провадження та його відновленні, відсутність документів у справі повністю покладається на відповідача.
Маючи тісні зв’язки та будучі мешканцем громади міста Львова і фактично будучи прямо зацікавленим у вирішенні справи, дуже цікаво було б дізнатись чи брав він собі самовідвід, думаю ні. Не та ця людина, яка під час війни їздила у відрядження по апеляційним судам за себе агітувати, на мій погляд, щоб бути обраним до складу ВРП.
І найцікавіше, цей суддя зовсім не обгрунтував як місцева влада не знала 9 років кому належить земельна ділянка, хоча це її прямий обов’язок і чому його можна не виконувати. Ну а про неповний склад сторін взагалі цікаво, якщо коротко, то так можна у зв’язку з тим, що це не впливає на суть рішення чим сам собі протирічить зазначаючи про права місцевої влади, яку не було залучено до справи. просто черговий шедевр у виконанні зацікавленої особи, за усіма ознаками, як на мою думку.
Справа № 488/2807/17
Наскільки гнучко судді Великої палати підходять до питання лісового фонду, що складається враження в особистій зацікавленості такої категорії справ. Єдиним позитивним моментом тут є безумовна заборона на відчудження земель лісового фонду і визнання Лісів України національним багатством. Аналогічна позиція повинна бути й у Конституційному суду України щодо земель сільськогосподарського призначення. Це єдина позитивна новина.
Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:
Огляд судової практики палат і об’єднаної палати ВС-ККС за 2022 рік
В огляді зібрано найважливіші правові позиції палат і об’єднаної палати ККС ВС за 2022 рік, які для зручності в користуванні систематизовано за назвами розділів Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України.
Правові позиції палат і об’єднаної палати ККС ВС стосувалися, зокрема, таких питань:
✅ чи є заподіяння істотної шкоди обов’язковою ознакою складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 426 «Бездіяльність військової влади» КК України, вчиненого в будь-якій із форм, передбачених у диспозиції цієї статті;
✅ обов’язковість викладення апеляційних та касаційних скарг державною мовою і процесуальні наслідки подання таких скарг іноземною мовою;
✅ необхідність урахування у строк досудового розслідування часу з дня направлення або безпосереднього вручення стороні захисту повідомлення про завершення досудового розслідування в порядку, визначеному ст. 290 КПК, та відкриття матеріалів провадження для ознайомлення до моменту закінчення ознайомлення цієї сторони з матеріалами досудового розслідування.
Огляд містить також інші, не менш важливі правові позиції, ухвалені палатами й об’єднаною палатою ККС ВС упродовж 2022 року.
Огляд може стати у пригоді всім представникам юридичних професій.
Огляд рішень ЄСПЛ за січень 2023 року
✅Справа COTORA v. Romania стосувалася дисциплінарного провадження щодо судді – голови апеляційного суду – через те, що вона, імовірно, впливала на процес відбору й призначення конкретних кандидатів на посади своїх заступників. ЄСПЛ в цій справі визнав відсутність порушення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на справедливий суд), адже під час як дисциплінарного провадження, так і наступного його перегляду судами відповідні гарантії цієї статті були дотримані.
✅Справа OVCHARENKO AND KOLOS v. Ukraine стосувалася звільнення суддів Конституційного Суду України через участь в ухваленні ними Рішення КСУ у 2010 році, яке було наслідком суттєвого збільшення повноважень тодішнього президента України В. Януковича. ЄСПЛ констатував порушення статті 8 Конвенції (право на повагу до приватного і сімейного життя) через невизначеність обсягу того, які саме дії судді охоплюються порушенням присяги і пункту 1 статті 6 щодо права на незалежний і безсторонній суд та права на вмотивоване судове рішення.
✅Справа KOROTYUK v. Ukraine стосувалася неналежного розслідування органами влади фактів розповсюдження в інтернеті книги заявниці без її згоди, що, як наслідок, було порушенням її права інтелектуальної власності. ЄСПЛ в цій справі погодився з доводами заявниці про невиконання владою позитивних зобов’язань у сфері захисту авторських прав і констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції (захист власності).
✅Справа PAGERIE v. France стосувалася правомірності впровадження для заявника комендантської години та обов’язку з’являтися до поліції після хвилі терористичних атак у Франції в листопаді 2015 року. ЄСПЛ урахував особливий контекст цієї справи – боротьбу з тероризмом і зобов’язання захищати суспільство та окремі права. ЄСПЛ не вбачив порушення статті 2 Протоколу № 4 до Конвенції (свобода пересування), адже, запроваджуючи такі обмеження, органи влади керувалися нагальною необхідністю запобігання тероризму, поведінкою заявника й, окрім цього, він мав певні процесуальні гарантії та право періодичного перегляду необхідності комендантської години.
Огляд містить рішення у справах, у яких вирішувалося питання щодо підстав та порядку застосування заходів забезпечення позову в адміністративному судочинстві.
Огляд судової практики ВС-КЦС за січень 2023 року
В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків, згрупованих за різними категоріями справ, містяться, зокрема, такі:
✅у спорах, що виникають із спадкових правовідносин, звернено увагу на те, що, заявляючи вимоги про зменшення розміру обов’язкової частки, позивач повинен довести суду та підтвердити належними й допустимими доказами підстави такого зменшення, зокрема відсутність або негативний характер відносин між спадкоємцями та спадкодавцем, неприязні стосунки у зв’язку з аморальною поведінкою спадкоємця тощо;
✅у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, зазначено, що необізнаність особи щодо її батьківства стосовно дитини свідчить про поважність причин пропуску строку на звернення до суду з позовом про оспорювання батьківства, встановленого ст. 56 Кодексу про шлюб та сім’ю України;
✅у справах, що виникають із трудових правовідносин, акцентовано, що відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у разі припинення повноважень посадових осіб, зокрема посадових осіб – членів колегіального виконавчого органу господарського товариства чи одноособового керівника, на яких при призначенні на посаду покладаються функції з управління за рішенням власника або уповноваженого органу в межах своїх повноважень. Віднесення статутом товариства (філії державного підприємства) певної посади до категорії посадових осіб не є підставою для визнання її такою, до якої застосовується положення п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України;
✅у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів, констатовано, що якщо правочин укладений від імені особи іншою особою, яка не була уповноважена на таке представництво й не мала жодних повноважень діяти від імені свого довірителя, положення ч. 1 ст. 241 ЦК України щодо вчинення представником правочину з перевищенням повноважень та наступного його схвалення не застосовуються;
✅у спорах, що стосуються питань процесуального права, наголошено, що мирова угода, за умовами якої сторони домовляються про відмову від позову, не може бути затверджена, оскільки має стосуватися прав і обов’язків сторін щодо предмета спору, а не вчинення процесуальних дій.
З огляду на євроінтеграційну спрямованість національної політики видання зорієнтоване на узагальнення позицій українських судів щодо преюдиції з перспективою врахування транскордонних підходів відповідно до висновків Суду Європейського Союзу. Аналітичний матеріал висвітлює актуальну судову практику ВС щодо преюдиції, зокрема:
✅порядок застосування: характеристика сутності цієї категорії; преюдиційне значення норм КАС України; застосування обставин, встановлених у судових рішеннях;
✅доказування: кваліфікація обставин; доказування в податкових спорах, у тому числі податковий облік, податковий борг, нереальність господарських операцій; нововиявлені обставини;
✅неможливість застосування;
✅спростування преюдиційних обставин.
Справа № 607/20853/21
Це наша справа. Саме таким повинен бути суд, саме так суд повинен захищати конституційні права громадян.
Суд зазначив, що суди не врахували, що застосування до позивача такого заходу як відсторонення від роботи не передбачало жодної індивідуальної оцінки виконуваних ним трудових обов`язків, зокрема об`єктивної необхідності під час їхнього виконання особисто контактувати з іншими людьми, неможливість встановлення позивачу дистанційної/надомної форми організації праці тощо. Суди не встановили жодних фактів, які б підтверджували нагальність потреби у відстороненні саме позивача від роботи. Тому таке відсторонення не можна вважати пропорційним меті охорони здоров`я населення та самого позивача.
За таких обставин суди зробили помилковий висновок, що порушення права позивача на працю відсутнє, про правомірність і законність відсторонення позивача від роботи, оскільки дії роботодавця в цьому випадку, щонайменше, були непропорційними переслідуваній легітимній меті, для досягнення якої держава передбачила можливість відсторонення працівника від роботи. Тому позовні вимоги в цій частині належить задовольнити.
Доводи касаційної скарги, з урахуванням меж касаційного перегляду, а також необхідності врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 130/3548/21 (провадження № 14-82цс22), дають підстави для висновку, що оскаржені судові рішення ухвалені без додержання норм матеріального та процесуального права. У зв`язку з наведеним колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржені судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог до Відділу освіти змінити в мотивувальній частині, в частині відмови у задоволенні позовних вимог до КЗ «Почапинський ЗЗСО» – скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог про визнання незаконними та скасування наказу про відсторонення позивача від роботи, а в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.
‼ Не забудьте приєднатися до наших каналів з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.
- в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравца
- в Viber: Правники, адвокати, судді
- в Telegram:
- в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
- в Reddit: Правники, адвокати, судді
- та в Instagram:АО «Кравець і партнери»
‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.
Також раджу звернути увагу на:
Таблиця строків позовної давності