Вибори під час війни це порушення Конституції України: про що говорить рішення нардепів і чи можуть бути нюанси

Навіть після війни ми не зможемо проводити вибори за чинним законодавством.

Наприкінці осені з’ясувалося, що ще 10-12 листопада всі політичні сили, представлені в українському парламенті, підписали меморандум, згідно з яким проведення наступних виборів (парламентських та президентських) можливе лише через не менше, ніж півроку після завершення воєнного стану. Традиційною для нього шаленою заявою в Телеграмі відреагував на це колишній президент Росії, заступник секретаря Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв. А президент України Володимир Зеленський в інтерв’ю Associated Press наголосив, що готовий провести вибори в Україні, але більшість українців виступають проти. Про що говорить підписаний парламентарями меморандум? Чи правильне рішення ухвалили нардепи? Портал “Коментарі” із цими питаннями звернувся до експертів.

Забороняючи вибори під час воєнного стану, ми фактично захищаємо свою державу

Політичний експерт, консультант з політичного та антикризового PR Тетяна Лупова впевнена, що парламентарі ухвалили абсолютно правильне рішення.

“До закінчення війни жодних виборів бути не може, – вважає вона. – І справа не лише в тому, що зараз своїм виборчим правом не зможуть скористатися військові, мешканці тимчасово окупованих територій та багато хто з тих, хто зараз за кордоном. Забороняючи вибори під час воєнного стану, ми фактично захищаємо свою державу”.

Умовно кажучи, пояснює експерт, якби ворогові вдалося добігти до Києва у 2022 році, як росіяни це планували, вони б влаштували “вибори” до того, як українська армія їх вибила.

Тому є запобіжники – не проводяться вибори до закінчення воєнного стану, не можна в цей же період змінювати Конституцію. Окрема тема – бюджет на вибори. Витрачати зараз значні кошти на виборчий процес недоцільно. Ми маємо більш актуальні статті витрат – армія, оборона, зброя”, – констатує Тетяна Лупова.

Український політикум ухвалив рішення, що вибори під час війни – табу

Економічний та політичний експерт Борис Кушнірук наголошує, що співголова фракції “Європейська Солідарність” Ірина Геращенко повідомила про підписання цього меморандуму практично відразу після того, як це відбулося. Але на це чомусь не звернули увагу.

“Слід розуміти, що, згідно з Конституцією, парламентські вибори в Україні не можна проводити під час воєнного стану. І для цього не потрібне підписання якихось меморандумів. Втім, навіть після війни ми не зможемо проводити вибори за чинним законодавством. Його точно доведеться міняти. Є безліч нюансів щодо деокупованих територій, реєстру виборців, власне виборчої системи тощо”, – пояснює Борис Кушнірук.

Щодо президентських виборів, у нас, акцентує він, немає чітко прописаних норм щодо їх проведення/не проведення під час війни.

“На жаль, українська Конституція, в яку вносилося вже чимало змін (у тому числі згодом скасовуваних), має чимало й протиріч, “білих плям”, усуненням яких обов’язково потрібно буде займатися. При цьому слід розуміти, що проводити президентські вибори під час війни ще складніше, ніж парламентські. Тому що глава держави ще й верховний головнокомандувач. Той, хто має найпотужніші повноваження. Але країна, що воює, не може собі дозволяти критикувати верховного головнокомандувача. До нього можна ставитися як завгодно, але під час війни критикувати таку постать — табу. А будь-які вибори мають на увазі критику. Відповідно, про жодні вибори в такий період не може йтися”, – підсумовує експерт.

На його думку, те, що парламентарі підписали відповідний меморандум, підтверджує, що це український політикум розуміє. І це добре, вважає Борис Кушнірук, бо знімаються будь-які дискусії щодо цього питання.

Якщо буде політична воля, всі ці меморандуми не матимуть жодного значення

Голова профспілки Українська незалежна фундація правників, голова АО “Кравець та партнери”, адвокат Ростислав Кравець поділився наступним коментарем:

“Якщо розглядати ситуацію з юридичної точки зору, то вибори в Україні в період воєнного стану проводити не можна. При цьому ми неодноразово спостерігали, коли норми закону, Конституції, у нас ігноруються. Як, наприклад, було із внесенням змін до Конституції за президентства Порошенка. Незважаючи на те, що у нас війна йде фактично з 2014 року, він, заручившись рішенням Конституційного Суду, провів до Основного Закону зміни щодо правосуддя. У нас з’явилися нові органи, значно розширилися повноваження КС тощо”.

Тож, пояснює експерт, якщо сьогодні буде політична воля, всі ці меморандуми, заяви не матимуть жодного значення. І вибори проведуть.

“Але об’єктивно це суперечить чинному законодавству, – попереджає адвокат. – Що через якийсь час може стати підставою для визнання таких виборів та змін до законодавства під них – незаконними”.

Коментарі

АО «Кравець І Партнери»

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *