Удари по судовій гілці влади небезпечні тим, що можуть призвести до її знищення, а потім і до припинення існування незалежної країни як такої.
Співзасновник та голова правління Фонду DEJURE, екс-координатор Громадської ради доброчесності Михайло Жернаков побоюється, що Верховна Рада під виглядом євроінтеграції може зробити Конституційний Суд України (КСУ) повністю політично залежним від влади. Він наполягає, що вирішальний голос у комісії, яка відбирає суддів КСУ має бути у незалежних експертів, а не у політиків (чого не передбачено зараз). Чи обґрунтовані такі побоювання? Що взагалі відбувається в Україні із судовою реформою? Портал “Коментарі” із цими питаннями звернувся до експертів.
Ми вже маємо негативний приклад роботи так званої Етичної ради
Голова профспілки Українська незалежна фундація юристів, голова АО “Кравець та партнери”, адвокат Ростислав Кравець міркує так:
“Я вважаю Жернакова пропагандистом, який діє не на користь України. І він послідовно відстоює позицію тих осіб, які намагаються, як мінімум, послабити нашу державу, нашу самостійність та суверенітет. У даному випадку удари завдаються по судовій гілці влади, знищення якої призводить до припинення існування незалежної країни. З подачі Жернакова та тих, хто стоїть за ним, робиться спроба передати повноваження від народу України на управління країною – іноземцям. Ми вже маємо негативний приклад роботи так званої Етичної ради, коли особи, які не знають ні українську мову, ні українське законодавство, намагаються створити видимість ефективного, публічного та незаангажованого відбору членів Вищої ради правосуддя (ВСП) та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України”.
Однак, зазначає експерт, все це фактично перетворюється на ручний відбір. Яскравим прикладом, за словами Ростислава Кравця, є випадок із суддею Ларисою Гольник (Полтавський суд) та активістом Романом Маселком.
“Суддю Гольник визнали недоброчесною, бо вона своїх колег називала “баранами”. Зазначалося, що це порушує етичні норми, тому вона не може стати членом ВСП. У той же час Маселко, який закликав до радикальних дій (чи не вішати суддів КСУ), здійснювати пробіги “Автомайдану” тощо, до якого є питання щодо деяких фінансових моментів, на думку Етичної ради – абсолютно етичний та доброчесний. І такі приклади, як на мене, наочно демонструють, що іноземці не налаштовані відбирати когось публічно, відкрито та неупереджено. Їхнє завдання – призначати осіб, які будуть підконтрольні. Доказ тому та сама перевірка двох незаконно призначених, на мій погляд, суддів КСУ – Оксани Грищук та Олександра Петришина (їх відбирали на посади, які не на той час вакантні)”, – наголошує експерт.
Та сама історія, на думку Ростислава Кравця, із суддею КСУ від партії “Слуга народу” Ольгою Совгиря. Як нардеп, вона фактично стала членом КСУ, що є грубим порушенням, т.к. судді мають бути політично нейтральними.
“На жаль, усі заяви Жернакова направлені на виконання тих вказівок, які даються йому з-за кордону з метою знищення незалежності та суверенітету України. І на це мають звертати увагу наші спецслужби, – вважає експерт. – Упевнений, що має зберегтися існуючий порядок роботи Конституційного Суду та призначення його членів”.
Є серйозне занепокоєння щодо пробуксовування певних вдалих реформ, у тому числі судової
На думку голови платформи Єдиного координаційного центру, політолога Олега Саакяна, дуже добре, що навіть під час війни політичне життя в Україні триває, як і контроль за діями влади.
“Це говорить про те, що у нас виробилися запобіжники проти зловживання владою. І навіть за умов війни ці запобіжники працюють, щоправда, з урахуванням військового контексту”, – пояснює політолог.
Справді, продовжує він, є серйозне занепокоєння щодо пробуксування та навіть відкату певних вдалих реформ, які запроваджувалися в Україні. У тому числі судової, яка на сьогоднішній день у частині Конституційного Суду викликає дедалі більше запитань у експертів щодо ризиків можливої політизації КСУ.
“Не сказати, що сьогоднішній формат його існування та роботи є гарантією його неупередженості. Швидше за все, всі роки незалежності показали, що КСУ складно назвати незалежною структурою. Але й ті пропозиції, які зараз просуваються (йдеться про збільшення політичної квоти при призначенні суддів КСУ, а також про збільшення терміну їхнього перебування на посаді), не вилікують цю хворобу, а швидше посилять її”, – констатує Олег Саакян.