Днями Рада проголосувала за скандальний законопроект “Про податок на OLX”, про який “Країна” вже докладно писала. Нагадаємо, ухвалення закону про оподаткування продажів через цифрові платформи є одним із структурних маяків, на які підписалася українська влада у меморандумі з МВФ (так званий закон про податок на OLX).
Він також фігурує як обов’язкова умова під видачу Україні 90 млрд. євро від ЄС.
Але довгий час під законопроект не знаходилося голосів і, щоб забезпечити його прийняття, довелося внести до документа суттєві правки, зокрема, прибрали скандальну норму про відкриття спецрахунків та фактичну “скасування” банківської таємниці.
Також суттєво пом’якшили умови для приватних продавців, які реалізують через цифрові майданчики старі речі.
Втім, без сюрпризів все ж таки не обійшлося. У підсумковій версії проекту з’явилася правка про податок на квартири, що здаються в оренду (її внесла нардеп від СН Олена Шуляк). Формально цей податок є і зараз – власники житла мають сплачувати 18% ПДФО та 5% військового збору. Інша річ, що особливого контролю за цим немає і податки практично ніхто не платить.
У законі “про податок на OLX” ставку оподаткування зменшили до 5% (плюс 5% військового збору), тобто фактично вона стала нижчою більш ніж удвічі. Але не платити тепер буде складніше, оскільки більшість квартир здається саме через цифрові платформи, які за новим законом стають податковими агентами та зобов’язані будуть перераховувати гроші до бюджету.
Крім того, для орендодавців скасували пільгу з податку на нерухомість. Зараз вона становить 60 квадратів по квартирах та 120 по приватних будинках. Тобто власники, які здають у найм свою нерухомість, сплачуватимуть податки вже з першого квадратного метра.
При цьому голова громадського об’єднання SAVEФОП Сергій Доротич каже, що бізнес уже зараз думає, як оминути нові вимоги та не сплачувати податки. “Схем кілька – від створення альтернативних майданчиків до “експериментів” з цінами, коли в оголошенні на цифровому майданчику вказується один цінник, а товар відправляється за іншою оцінною вартістю”, – зазначив Доротич.
Розбиралися, як працюватиме на практиці новий закон “про податок на OLX” і що це означає для людей та бізнесу.
“Закручування гайок з податків для людей та бізнесу”
Рада ухвалила у другому читанні та загалом законопроект №15111-д про оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи.
Епопея з податком на OLX тягнеться вже досить давно. Закон на цю тему фігурує у меморандумі з МВФ як один із структурних маяків. У березні цього року в парламенті було зареєстровано розроблений Кабміном проект №15111. В експертному середовищі його одразу охрестили “податком на старі туфлі”, оскільки документ передбачав стягнення податків навіть із продажу вживаних речей. Продавці мали відкривати спецрахунки в банках, а фінустанови – відстежувати рух коштів за ними. Тобто фактично йшлося про відміну банківської таємниці.
Але голосів під цей проект у Раді не було. У квітні його замінили на альтернативний — №15111-д, серед авторів якого фігурують голова профільного податкового комітету Данило Гетьманцев, нардепи Андрій Мотовиловець, Олександр Сова та Ярослав Железняк (який попередню редакцію проекту від Кабміну жорстко критикував).
Але законопроект вдалося переписати і прибрати звідти багато скандальних статей, у тому числі за спецрахунками, скасуванням банківської таємниці та податковими зобов’язаннями для продавців б/в речей. Після чого його було прийнято 8 квітня за основу.
Пізніше ухвалення закону про податок на OLX з’явилося в умовах видачі Україні 90 млрд від ЄС, після чого Рада раптово перенесла розгляд вже ухваленого за основу проекту №15111-д. Депутати заявили, що буде подано новий альтернативний законопроект.
Але в результаті депутати все ж таки повернулися до проекту №15111-д, прийнявши його 9 червня з додатковими правками.
“Прийнятий варіант явно кращий за перший – від Кабміну. Щоправда, не знаю, чи влаштує він МВФ, адже Фонд схвалив саме урядову версію оподаткування доходів з продажів через цифрові платформи. Але для пересічних громадян і підприємців найскандальніші нововведення зняті. платформам, і людям варто готуватися до закручування гайок із податків”, – каже Доротич.
Що написано у новому законі.
Від таксистів і торговців до блогерів
Згідно з новим законом, з 2027 року в Україні буде запущено нову модель оподаткування доходів, отриманих з продажу через цифрові платформи – як вітчизняні (OLX, Rozetka, Prom тощо), так і іноземні (Airbnb, Amazon тощо).
Фактично йдеться про впровадження в нашій країні європейської моделі оподаткування (директива DAC7/OECD), згідно з якою держава отримує повну картинку з доходів у цифровому просторі, а тим, хто заробляє через маркетплейси, пропонують “спрощену” модель оподаткування.
Нові правила стосуються переважно двох категорій платників податків іків.
По-перше, це самі цифрові платформи, які наразі стають податковими агентами. Вони мають щомісяця стягувати з продавців товарів та послуг податки та перераховувати їх до бюджету. Це стосується як “дошок оголошень” типу OLX або Prom, так і платформ для контент-кріейторів та блогерів (YouTube, різні стрімінгові платформи, сервіси донатів, підписок та ін.). Нові правила поширюються також на служби таксі та доставки (Uber, Bolt, Glovo та ін.).
При цьому для платформ прописали відповідальність за порушення: не подання оператором звіту про доходи продавців або подання недостовірних даних передбачає штраф у розмірі 20 мінімальних зарплат (близько 160 тисяч гривень).
По-друге, продавці, які реалізують свої товари та послуги через цифрові платформи. Тут список дуже широкий – від кур’єрів і таксистів до торговців різноманітними товарами та послугами і тих, хто здає в оренду нерухомість, а також блогерів. Головний для всіх них критерій — отримання систематичного доходу, чи то кошти від продажу овочів чи техніки, чи платна підписка чи гроші від монетизації контенту.
Для таких користувачів запускається спеціальна модель оподаткування: їм не потрібно буде подавати декларації чи звіти до податкової, облік та утримання податків вестиме сама платформа. При цьому податок становитиме 5% від отриманого доходу. Формально це менше, ніж зараз. Адже, за чинним законодавством, усі громадяни, включаючи самозайнятих осіб та фізосіб-підприємців, мають включати свої доходи (у тому числі отримані через цифрові платформи) до річної податкової декларації та сплачувати з них 18% ПДФО. Інша річ, що багато хто цього не робить, а існуюча система адміністрування не дозволяє охопити всіх. Тому на практиці величезна частина грошей, які люди заробляють “в мережі”, залишається в тіні, що держава, зрозуміло, не влаштовує.
Продавців речей або тих, хто торгує на маркеплейсах, не системно з-під оподаткування вивели. Для цього встановили поріг — тридцять операцій на рік або продаж на суму, що не перевищує 2 тисячі євро на рік.
Також нові правила не діятимуть щодо держорганів та урядових організацій, громадських компаній, акції яких торгуються на біржах.
“Шукають можливість обійти закон”
Що нові правила означають для людей та бізнесу.
Доротич каже, що для тих, хто продає на маркетплейсах речі, фактично нічого не змінюється. Але тільки до того моменту, поки вони не наторгують “порогову суму” у 2 тисячі євро на рік (трохи більше 100 тисяч гривень). Зробити це не так складно, як здається. Достатньо, наприклад, виставити на продаж пару дорогих речей на кшталт брендових дитячих колясок, генераторів, які навіть у статусі б/в можуть коштувати десятки тисяч гривень.
А ось підприємцям та самозайнятим особам (таксистам, репетиторам, кур’єрам, будівельним майстрам тощо) варто готуватися до того, що з їхніх доходів утримуватимуть податки.
“Це означає, що таким громадянам доведеться змиритися з падінням своїх доходів або спробувати перекласти нові витрати на клієнтів, підвищивши цінники на товари та послуги”, – каже голова адвокатського об’єднання “Кравець та партнери” адвокат Ростислав Кравець.
Зазначимо, що для користувачів можуть подорожчати послуги маркетплейсів, оскільки їм доведеться впроваджувати систему контролю за клієнтами, наймати додатковий персонал тощо.
“Закон покладає на такі платформи, як OLX, функції податкового агента, що зобов’язує виконувати обов’язки щодо сплати податків від імені користувачів. Для забезпечення впровадження цього з боку платформ надзвичайно важливо надати компаніям достатньо часу на підготовку”, – заявили на OLX.
Наскільки можуть подорожчати їхні послуги представники платформи не відповіли.
Сергій Доротич каже, що у підприємницькому середовищі вже йдуть розмови про те, як оминути новий закон. “Обговорюється можливість створення альтернативних платформ. Також не виключено, що продавці просто вказуватимуть нижчі ціни на товар або послугу (щоб таким чином зменшити суму оподатковуваного доходу), а реальний цінник називати вже конкретному покупцеві або ж відправляти товар за іншою оціночною вартістю. Не виключено, що з’являться й інші схеми”, – наголосив він.
Мито на граніт та алкоголь через “Дію”
Зазначимо, що до проекту було подано рекордну кількість поправок – понад 3500, але більшість відхилила.
Зокрема, не вдалося підвищити поріг неоподатковуваних операцій (пропонувалися варіанти від 2720 до 7880 євро на рік, але в результаті залишили 2 тисячі євро). Також депутати відхилили поправку про пом’якшення санкцій для платформ у вигляді зниження штрафів, запровадження так званих “гнучких штрафів” (залежно від тяжкості порушень) та перехідного періоду “без штрафів” у разі технічних збоїв. В брухт пішла і поправка про те, щоб прибрати з платформ статус податкових агентів.
Але найцікавіше — які виправлення залишилися.
Багато хто з них безпосередньо взагалі не стосується цифрових платформ.
Наприклад, у підсумковій версії закону з’явилася норма про експортивного мита на необроблений граніт — 0,3 євро за кілограм. Ця ставка діятиме протягом 10 років.
Також відбулася поправка, згідно з якою постачальники електронних комунікацій зобов’язані обмежувати доступ до платформ, які не зареєстровані належним чином або проводять незаконний продаж підакцизних товарів (алкоголь та тютюнові вироби).
Щоб не потрапити до “бану”, такі платформи повинні будуть отримати ліцензію на торгівлю підакцизною продукцією та внести до спеціально створеного для цього держреєстру електронні адреси своїх онлайн-майданчиків, доменні імена, назви мобільних додатків тощо.
Такі майданчики будуть зобов’язані продавати алкоголь та тютюн лише після попередньої ідентифікації клієнтів — через е-паспорт чи “Дію”, технологію розпізнавання осіб тощо.
Тобто замовити алкоголь чи цигарки на інтернет-майданчиках стане складніше.
10% з оренди житла та скасування пільг з податку на нерухомість
Але головне виправлення, яке потрапило до нового закону, – про податок на здачу в оренду нерухомості.
Її запропонувала внести нардеп Олена Шуляк, яка раніше анонсувала подання спеціального законопроекту на тему податків із оренди.
Суть у тому, що власники житла, що здається в найм, тепер стануть платити 5% податку плюс 5% військового збору. Але при цьому з них знімається пільга з податку на нерухомість – зараз вона становить 60 квадратних метрів по квартирах і 120 – по приватних будинках (іншими словами люди платять податок тільки за квадратні метри, що перевищують ці норми). Тобто фактично ті, хто здає нерухомість в оренду, сплачуватимуть податок уже з першого квадратного метра.
Що це означає практично.
Столичний ріелтор Ірина Луханіна наводить кілька прикладів, як нараховуватимуть податки по-новому.
“Розглянемо квартиру площею 63 квадратні метри, яка здається в оренду за 20 тисяч гривень на місяць. Річний дохід власника складає 240 тисяч гривень. За чинним законодавством податок на орендний дохід становить 18% ПДФО і 5% військового збору, тобто 230 тисяч на рік на 52. Тільки на “зайві” три метри. При ставці в 120 гривень за квадрат (у різних містах ставка може відрізнятися, але несуттєво), це 360 гривень на рік. Плюс — податок на нерухомість за 63 квадрати, що становитиме 7660 гривень на рік.
Тобто на перший погляд, власник, навіть з урахуванням “відлучення” пільги з податку на нерухомість, зможе заощадити. На тій же квартирі у 63 квадрати економія становитиме 24 тисячі гривень на рік або по 2 тисячі щомісяця. Інша річ, що податки з оренди в Україні зараз мало хто сплачує, а особливого контролю за цим донедавна не було. Але більшість нерухомості здається в оренду саме через цифрові платформи, тому з набранням чинності новим законом приховати доходи буде непросто.
І якщо порівнювати з нулем, які власники віддають державі на даний момент, десятки тисяч гривень податків на рік уже не виглядають як “економія”.
Ріелтори кажуть, що, швидше за все, власники житла закладатимуть нові податки у вартість оренди. Тобто та сама київська квартира у 63 квадрати може подорожчати на 2 тисячі гривень на місяць і коштувати вже не 20, а 22 тисячі.
Джерело: strana.today