Верховна Рада України ухвалила загалом проєкт Закону №6134 ”Про захист прав споживачів”. Тепер очікується набуття ним чинності після підписання президентом України. У пояснювальній записці йдеться, що Закон спрямований на гармонізацію українського законодавства з європейськими нормами та практиками у цій сфері. Що можна сказати про запропоновані зміни? Чи дійсно вони покращуватимуть ситуацію із захистом прав споживачів? Портал “Коментарі” із цими питаннями звернувся до експертів.
Про це пише АНТИРЕЙД з посиланням на Коментарі.
В Україні сьогодні, згідно із законом про Торгово-промислову палату, форс-мажор
Виконавчий директор Спілки споживачів України Максим Несміянов вважає, що на сьогоднішній день прав споживача фактично немає. Залишився мінімальний набір, переважно щодо харчових продуктів. І навряд чи споживачі відчують зміни після початку дії нового закону, зазначає експерт.
“В Україні сьогодні, згідно із законом про Торгово-промислову палату, форс-мажор. Тобто підприємці не виконують своїх зобов’язань перед споживачами – і не несуть за це відповідальності до закінчення війни”, – пояснює Максим Несміянов.
За його словами, те, що в новому законі прибрали обмінний фонд – погана ініціатива.
“Простий приклад. Ви купуєте нові ноутбук або телефон, а потім виявляєте, що товар — із заводським браком. Однак наразі такий товар обміну не підлягає. Відтепер його спершу відправляють у сервіс, там розбираються, хто винен у поломці – і лише після цього вирішують, чи повернути вам гроші чи ремонтувати товар, – розповідає експерт. – Історія про те, що через 14 днів товар можна обміняти – теж така собі… Якщо ми подивимося на чинний закон, там і так було прописано, що споживач має право повернути товар, якщо у того виявлено суттєвий недолік (з вини виробника). Що змінилося тут – мені незрозуміло”.
Те, що вирішили трохи зайнятися електронною комерцією, – правильний хід, зазначає Максим Несміянов. На сьогоднішній день, за його словами, у нас більше 80% інтернет-магазинів ніким не контролюються.
“Але є побоювання, що надалі так і буде, – зізнався експерт. – Те, що надається право Держпродспоживслужбі вимагати від провайдера відключити той чи інший магазин – ідея непогана. Питання реалізації”.
У новому законі проглядаються чергові міфічні прикриття необхідністю відповідати законодавству ЄС в ім’я євроінтеграції
Голова профспілки Українська незалежна фундація юристів, голова АО “Кравець та партнери”, адвокат Ростислав Кравець поділився таким коментарем:
“З кожною новою зміною законодавства щодо захисту прав споживачів – захистити ці права стає все складніше. Закон, який був прийнятий 1991-го, містив значно більше можливостей для захисту прав споживачів, ніж усі зміни, усі варіанти, що були після. З нього раз у раз виключали цілі розділи, наприклад, моменти, що стосуються кредитів. Фактично споживачі постійно втрачали все більше можливостей захищати свої права. Зникла відповідальність виробника, немає можливості визнання договорів недійсними, немає можливості притягнути до відповідальності особу, яка надає неякісні товари чи послуги”.
На думку експерта, у новому законі проглядаються чергові міфічні прикриття необхідністю відповідати законодавству ЄС в ім’я євроінтеграції. Проте, акцентує він, якщо вчитатись у документ, виявляється, що цілі пласти споживачів випадають з-під його дії.
“Наприклад, особи, які займаються професійною діяльністю. Ті ж самі нотаріуси, адвокати, приватні виконавці, навіть приватні підприємці, – уточнює Ростислав Кравець. – Тобто я як адвокат, купуючи телефон у магазині, не маю права бути захищеним від неякісного товару? Сумніваюсь, що у європейському законодавстві закладено подібні норми. Швидше за все, тут річ у тому, що розробкою законів у нас, на жаль, все частіше займаються особи, які є далекими від українського законодавства, від юриспруденції як такої. Що вони роблять, то це на три з мінусом (по п’ятибалці) переводять іноземні закони, навіть не намагаючись адаптувати їх під українські реалії та вітчизняне законодавче поле. При цьому вони незрозуміло, куди витрачають мільярди в рамках освоювання різних грантів на реформування. Самі ж, по суті, мабуть, через гугл-перекладач переводять іноземні закони і намагаються впровадити у нас, не розуміючи навіть суті того, що там написано”.
У новому законі з’являється контроль за маркетплейс (від англ. online marketplace, online e-commerce marketplace; електронний торговий майданчик, віртуальний торговий майданчик). Але в тому ж законі 1991 року була, наголошує експерт, норма про продаж товарів на відстані. І були прописані відповідні правила таких продажів, які захищали споживачів значно більше, ніж нові норми.
“Додано в новому законі також можливість професійним псевдогромадським активістам займатися незаконним переслідуванням бізнесу, – розповідає Ростислав Кравець. – Констатуючи: запропоновані зміни, схоже, ухвалені у зв’язку із закінченням фінансування групи осіб, яка його готувала. І необхідністю надати звіт про використані кошти, виділені на розробку нового законодавства. Хоч ніякою розробкою – у професійному значенні слова – тут і близько не пахне”.