За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:
Справа № 200/13595/19-а
Нарешті Велика палата оприлюднила повний текст рішення стосовно доплат до суддівської винагороди. До речі його можна буде використати й для перерахунку суддівської винагороди у зв’язку зі встановленням розрахункової величини яка прив’язана до усіченого прожиткового мінімуму замість мінімальної зарплати.
Суд зазначив, що на час призначення позивача на посаду судді була чинна редакція Закону № 2453-VI, яка передбачала виплату суддям щомісячної доплати за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи до 5 років – 15 відсотків, більше 5 років – 20 відсотків, більше 10 років – 30 відсотків, більше 15 років – 40 відсотків, більше 20 років – 50 відсотків, більше 25 років – 60 відсотків, більше 30 років – 70 відсотків, більше 35 років – 80 відсотків посадового окладу (частина п`ята статті 129).
Відповідно до положень частини другої статті 127 Конституції України статті 53 Закону № 2453-VI у згаданій вище редакції та статті 54 Закону № 1402-VIІІ обмеженням щодо реалізації особою, яка є суддею, гарантованих Конституцією України прав, є, зокрема, відсутність права обіймати будь-які інші, крім посади судді, оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої. Також суддя не має права поєднувати свою діяльність із підприємницькою або адвокатською, не може належати до політичної партії чи професійної спілки, виявляти прихильність до них, брати участь у політичних акціях, мітингах, страйках. Відповідно держава встановлює для суддів компенсаційні трудові гарантії, а також гарантує достатній рівень соціального забезпечення.
Згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення цього принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян упевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.
Отже, положення Закону № 192-VІІІ щодо умов виплати і набуття права на отримання щомісячної доплати за вислугу років у розмірі 15 відсотків посадового окладу у взаємозв`язку зі статтею 58 Конституції України застосовуються до тих відносин, що виникли після набуття ним чинності.
Зміст та обсяг досягнутого суддями рівня матеріального забезпечення не може були звужено або скасовано шляхом внесення змін до чинного законодавства.
З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що судді, стаж роботи яких на посаді судді на момент набрання чинності Законом № 192-VІІІ складав менше 3 років, але які отримували щомісячну доплату за вислугу років у розмірі 15 відсотків, із набуттям чинності вказаного Закону право на отримання такої щомісячної доплати не втратили, а тому мають право її отримувати до набуття ними стажу роботи на посаді судді у 3 роки.
Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:
Огляд рішень ЄСПЛ за листопад 2020 року
Огляд містить у собі низку цікавих прикладів як порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так і її дотримання державами-членами.
Зокрема, ЄСПЛ вперше розглянув питання дотримання статті 6 Конвенції (право на справедливий суд) в аспекті використання показань, отриманих у результаті катування однієї особи іншими приватними особами, для засудження іншої особи (ĆWIK v. Poland).
ЄСПЛ також укотре наголосив на важливості забезпечення права на справедливий суд після того, як особу було виправдано судом першої інстанції, а пізніше засуджено за результатами перегляду справи апеляційним судом (DAN v. The Republic of Moldova (No. 2)).
Варто звернути увагу й на справу DUPATE v. Latvia, у якій фото заявниці та її новонародженої дитини, зроблені таємно біля пологового будинку, було опубліковано в ЗМІ. Вирішуючи питання дотримання статті 8 Конвенції, ЄСПЛ вчергове нагадав про необхідність забезпечення балансу між захистом приватного життя особи та свободою вираження поглядів.
Окремо в огляді наведено стислу інформацію щодо всіх рішень, ухвалених у справах щодо України.
Огляд практики ВС-КЦС у спорах про захист прав споживачів туристичних послуг
В огляді відображено важливі правові висновки Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, висловлені під час розгляду цивільних справ у спорах про захист прав споживачів туристичних послуг щодо:
✅ відповідальності авіаперевізника і туроператора у випадку відмови у перевезенні, скасування чи тривалої затримки рейсу;
✅ відповідальності туроператора у випадку відмови посольства країни відвідування у видачі візи або невидачу візи до початку подорожі;
✅ відповідальності туроператора у випадку ануляції оформленого туру з причини виникнення заборгованості турагента;
✅ відшкодування моральної шкоди за порушення умов договору про надання туристичних послуг;
✅ визнання недійсними (нікчемними) умов договору про надання туристичних послуг, зокрема, умов щодо зменшення розміру пені та у випадку недодержання сторонами письмової форми договору;
✅ відповідальності ДМС України за несвоєчасне виготовлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон.
Огляд практики ВС-КАС за жовтень – листопад 2020 року
Огляд містить низку важливих правових позицій КАС ВС, висловлених під час розгляду адміністративних справ.
У рішеннях у справах щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів, зокрема, містяться правові позиції про:
✅ визначення порядку оскарження аудиторського звіту й уповноважених суб’єктів реалізації права на звернення до суду;
✅ надання дозволу на внесення змін до митної декларації;
✅ кваліфікацію адміністративного правопорушення у виді перевищення граничних сум розрахунків готівкою.
У рішеннях у справах щодо захисту соціальних прав – правові позиції, зокрема, стосовно:
✅ порядку розгляду клопотань у порядку Земельного кодексу України;
✅ підстав відмови у затвердженні проєкту землеустрою;
✅ права на отримання грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця;
✅ надання статусу особи з інвалідністю внаслідок війни.
У рішеннях у справах щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян – правові позиції, зокрема, про:
✅ розмір відповідальності за часткову невиплату всіх належних сум при звільненні;
✅ застосування поняття «календарна вислуга років» в Законі України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»;
✅ оскарження рішення МСЕК.
Предметом розгляду Касаційного адміністративного суду були також інші питання застосування законодавчих норм, зокрема процесуального характеру: стосовно передумов зупинення провадження у справі, публічного правонаступництва, преюдиційності обставин справи, підстав для перегляду справи за нововиявленими обставинами тощо.
Дайджест судової практики ВП-ВС в земельних спорах за участю органів Держгеокадастру
Окрім актуальних питань визначення належної юрисдикції таких спорів, у дайджесті відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики, зокрема, щодо:
✅ підстав та обґрунтування визначення органів Держгеокадастру відповідачем у земельних спорах;
✅ оспорювання наказів органів Держгеокадастру про припинення права користування земельною ділянкою, зокрема, у зв’язку зі смертю користувача земельної ділянки-засновника СФГ;
✅ визначення наслідків та порядку оспорювання наказів органів Держгеокадастру у спорах про витребування земельної ділянки;
✅ надання дозволів на розробку проєкту землеустрою щодо відведення однієї земельної ділянки кільком особам та скасування відповідного наказу органу Держгеокадастру про надання в користування земельної ділянки на умовах оренди;
✅ права на приватизацію земельної ділянки без погодження меж із суміжним землекористувачем та інших проблемних питань землеустрою.
Також у дайджесті висвітлено найважливіші питання щодо представництва держави прокуратурою в спорах за участю органів Держгеокадастру.
Огляд практики ВС-КЦС за листопад 2020 року
В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків, згрупованих за різними категоріями справ, містяться, зокрема, такі:
✅ під час вирішення питання про стягнення аліментів на непрацездатних батьків повинні враховуватися будь-які обставини, які свідчать про необхідність в матеріальній допомозі батькам, при цьому отримання матір’ю чи батьком доходів, які є більшими за прожитковий мінімум, автоматично не свідчить, що вони не потребують матеріальної допомоги;
✅ встановлення неустойки (штрафу чи пені) за правомірну відмову від виконання зобов’язання або односторонню відмову від договору є недопустимим.
✅ відмова у відновленні страхових виплат, призначених особі безстроково у зв’язку з трудовим каліцтвом, лише за самим фактом проживання її в державі, з якою Україна не підписала міжнародний договір про страхові виплати і надання соціальних послуг, є необґрунтованою і такою, що порушує конституційні гарантії особи на соціальне забезпечення у зв’язку з втратою працездатності.
✅ ініціювання спору про захист честі, гідності та ділової репутації не може використовуватися для спростування набуття особою статусу підозрюваного в кримінальному провадженні або спростування факту про повідомлення особі про підозру.
Рішення Деснянського райсуду про скасування реєстрації КП Рожівське квартири на користь Укрсоцбанку
Справа №754/3896/18
Це наша справа. Банки в черговий раз продемонстрували нехтування нормами законодавства та ігнорування наявного мораторію.
Суд зазначив, що до прийняття Закону № 1304-VII право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки (як у судовому, так і в позасудовому порядку) залежало не від наявності згоди іпотекодавця, а від наявності факту невиконання боржником умов кредитного договору. Водночас Закон № 1304-VII ввів тимчасовий мораторій на право іпотекодержателя відчужувати майно іпотекодавця без згоди останнього на його відчуження.
Будь-яких конкретних правових доказів, які свідчили, що перехід права власності на предмет іпотеки відбувся за згодою іпотекодавця і предмет іпотеки не є єдиним житлом позивача, суду не надано і судом таких доказів не здобуто.
Справа № 756/8167/19
Це наша справа, суд дуже ретельно розібрався у правовідносинах, що склались з перереєстрації квартири за Укрсоцбанком (Альфа-банком).
Суд зазначив, що відповідно до п.4.5.3. іпотечного договору №02-10/3392 від 07.08.2008, укладеного між позивачем та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» передбачено, що іпотекодержатель за своїм вибором звертає стягнення на предмет іпотеки в один із наступних способів: шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов`язань в порядку, встановленому ст.37 Закону України «Про іпотеку».
Таким чином, у разі звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, при реєстрації прав власності на таке майно, право встановлювальним документом буде або договір купівлі-продажу нерухомого майна або договір про задоволення вимог іпотекодержателя.
Судом було встановлено, що ніякого договору про задоволення вимоги іпотеко держателя між ОСОБА_1 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» не укладався, матеріали справи таких доказів не містять. Таким чином, рішення державного реєстратора з приводу перереєстрації права власності на квартиру протиправне та підлягає скасуванню.
Сама по собі умова договору іпотеки про можливість набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, не свідчить про волевиявлення іпотекодавця на вибуття майна з його володіння.
Аналіз положень статей 17, 33, 36, 37 Закону України «Про іпотеку» дає підстави зробити висновок про те, що згода іпотекодавця на передачу належного йому нерухомого майна у власність іншої особи (іпотекодержателя), не є беззастережною, а залежить від ряду умов, а саме: чинності іпотеки, невиконання або неналежного виконання основного зобов`язання, визначення в установленому порядку вартості майна, наявності чинного рішення про реєстрацію права власності іпотекодержателя на це майно. За таких обставин вказана згода не може вважатися волевиявленням власника на вибуття майна з його володіння в розумінні статті 388 ЦК України.
Судом встановлено, що спірна квартира підпадає під дію Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», оскільки виступає предметом іпотеки за споживчим кредитом в іноземній валюті, використовується як місце постійного проживання позичальника, що, зокрема, підтверджується інформаційною довідкою Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а загальна площа квартири не перевищує 140 м. кв.
Відповідно до ст. 47 Конституції України, ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Справа №826/16837/16
Це наша справа. Банк намагаючись не сплачувати податок на прибуток вигадав наявність списаного боргу й переклав сплату податків на позичальника, що будо нами оскаржено.
Суд касаційної інстанції погодився з судом апеляційної інстанції й зазначив, що посилання на те, що сума основного боргу (кредиту) чи його частина є прощеним у договорі від 24 березня 2015 року – відсутні.
Більш того, листом від 24 березня 2015 року ПАТ «Кредит Європа Банк» повідомив позивача, що в наслідок підписання вищезазначеного договору припинився, зокрема, договір про надання споживчого кредиту (том 1 арк. с. 105). У вказаному листі ПАТ «Кредит Європа Банк» не зазначає про прощення частини боргу.
Листами від 6 квітня 2015 року ПАТ «Кредит Європа Банк» звертався за роз`ясненнями до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві та ГУ ДФС у м. Києві (том 1 арк. с. 94, 95). У вказаних листах зазначено, що у зв`язку з таким позасудовим врегулюванням банк не здійснював жодного прощення боргу, відповідно до статті 65 Цивільного кодексу України, за правилом визначеним у пп. «д» пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 Податкового кодексу України.
Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що договір про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки від 24 березня 2015 року за своїм змістом відповідає статті 600 Цивільного кодексу України та передбачає припинення основного зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту внаслідок передання банку відступного – квартири, що була предметом іпотеки.
Відповідно до статті 605 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.
Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що зазначення у договорі від 24 березня 2015 року вартості предмета іпотеки та суми заборгованості за договором про надання споживчого кредиту (основного боргу та відсотків), а також той факт, що розмір основного зобов`язання перевищує оціночну вартість предмета іпотеки – не змінюють правової природи укладеного договору.
Враховуючи викладене, Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про правомірність вимог позивача.
Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.
‼ Не забудьте підключитись на наші канали з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.
- в YouTube: Немного о праве от Ростислава Кравца
- в Telegram:
- в Tumblr: Правові позиції Верховного суду
- в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
- в Viber: Правники, адвокати, судді
- та в Instagram: АО «Кравець і партнери»
‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.
Також раджу звернути увагу на:
Таблиця строків позовної давності