Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 03 по 09 грудня 2022 року

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП ВС про спосіб захисту при поділі неподільного майна подружжя та отримання компенсації за ринковими цінами

Справа № 125/2157/19

Велика палата, хоча по суті й прийняла правильне та справедливе рішення, однак не спромоглася сформувати правовий висновок самостійно, мабуть, втомились переписуючи непотрібні факти та норми для солідності.

Суд зазначив:

56. Вимоги особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина третя статті 215 ЦК України) та застосування реституції, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Застосування реституції як наслідку недійсності правочину насамперед відновлює права учасників цього правочину. Інтерес іншої особи полягає в тому, щоб відновити свої права через повернення майна відчужувачу. Якщо повернення майна його відчужувачу не відновлює права позивача, то судом може бути застосований іншій ефективний спосіб захисту порушеного права в рамках заявлених позовних вимог.

77. Велика Палата Верховного Суду вказує, що не є ефективним способом захисту позов про визнання договору недійсним у разі, якщо особа має на меті отримати лише еквівалент вартості своєї частки у спільному майні, оскільки такий спосіб захисту не захищає та не відновлює в результаті її порушене право в той спосіб, який вона обрала.

85. Велика Палата Верховного Суду зауважує, що приписи частин четвертої та п`ятої статті 71 СК України і статті 365 ЦК України, з урахуванням принципу розумності (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК Украйни) треба розуміти так: (а) правила про необхідність попереднього внесення коштів на депозитний рахунок суду стосуються тих випадків, коли позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) згідно зі статтею 365 ЦК України заявив вимогу про припинення права відповідача на частку у спільній власності (такі кошти забезпечують отримання відповідачем грошової компенсації); (б) якщо позивач (один із подружжя чи колишній чоловік, колишня дружина) таку вимогу не заявив (а вимагає, наприклад, поділити неподільну річ шляхом виділення її у власність відповідача та стягнення з нього грошової компенсації замість частки позивача у праві спільної сумісної власності на цю річ), то підстави для внесення ним відповідної суми коштів на депозитний рахунок суду відсутні.

89. У випадку відчуження майна одним із подружжя проти волі іншого з подружжя та у зв`язку з цим – неможливості встановлення його дійсної (ринкової) вартості, визначенню підлягає ринкова вартість подібного за своїми якостями (технічними характеристиками) майна на час розгляду справи.

Постанова ВП ВС про цивільну юрисдикцію спору про стягнення безпідставно набутої винагороди приватним виконавцем у разі повернення виконавчого документа за заявою стягувача без виконання

Справа № 229/1026/21

Завдяки суддям трирічкам, які з огляду на свої амбіції та намагання будь-якою ціною потрапити в історію, вже п’ятий рік судді не можуть прочитати прямі норми закону про виконавче провадження, а саме однієї статті, яка законодавцем спеціально поділена на дві частини. Перша для виконавчих документів виданих судом, друга для позасудових документів. І з цього вже четверта позиція яка фактично в чергове знищує правову визначеність.

Суд зазначив:

91. З огляду на все вищезазначене, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком апеляційного суду про те, що, оскільки у цій справі спірні правовідносини пов`язані з безпідставним, на думку позивача, неповерненням відповідачем (фізичною особою) йому грошових коштів, то спір не є публічно-правовим, а випливає з відносин, які стосуються реалізації права позивача на захист майнових прав, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства. При цьому, враховуючи відсутність між сторонами господарських правовідносин, як і спору про право, який виник з таких правовідносин, відсутність імперативних норм процесуального закону про віднесення такого виду спору до юрисдикції господарських судів, спір у цій справі має вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Постанова ВП ВС про відповідальність ДВС щодо збереження майна банкрута

Справа № 910/6355/20

Велика палата зазначила:

11.1. Зі змісту статей 73, 74, 75, 77, 86 ГПК України вбачається, що ухвалення попереднього судового рішення про визнання протиправними дій (бездіяльності) державного виконавця не є обов`язковим для вирішення іншої справи, в якій розглядаються позовні вимоги про відшкодування шкоди, завданої такими діяннями, оскільки законодавство не містить обмежень у засобах доказування обставин, що можуть свідчити про протиправність діянь державного виконавця, а господарський суд може самостійно встановити наявність чи відсутність складу відповідного цивільного правопорушення, яке стало підставою для звернення до суду, шляхом оцінки наданих сторонами доказів.

11.2. Зазначене попереднє рішення може бути враховано під час розгляду такого спору та слугувати підставою для звільнення учасників процесу від доказування певних обставин з урахуванням передбачених статтею 75 ГПК України правил, зокрема, що преюдиціальне значення надається виключно обставинам, установленим судовими рішеннями, серед яких можна виокремити обставини (факти) про те, чи мали місце ці діяння та чи вчинені вони цією особою, а не правовій оцінці таких обставин, яка може полягати, зокрема, у висновках суду про те, чи певна поведінка є правомірною або неправомірною.

11.3. Основним завданням конкурсного процесу є рівномірний розподіл майна (конкурсної маси) боржника поміж його кредиторами. Обставини, встановлені при розгляді кредиторських вимог згідно з ухвалою суду у справі про банкрутство, беруться до уваги при подальшому розгляді інших спорів у справі про банкрутство.

11.4. Інститутом банкрутства утворено особливі процедури, які у значній мірі мають ознаки виконавчого провадження, але здійснюються у судовому процесі за участю ліквідатора, контроль за діяльністю якого здійснює суд, без залучення судового виконавця. Відповідно до пункту 8 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII у редакції, чинній на час уведення ліквідаційної процедури, виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання боржника банкрутом. Отже, на стадії ліквідаційної процедури боржника із закінченням виконавчого провадження судовий виконавець позбавляється не тільки повноважень щодо виконання судового рішення, але й щодо вжиття заходів до збереження майна боржника. Усі ці повноваження переходять до ліквідатора боржника і визначаються процесуальними нормами законодавства про банкрутство, які діють переважно щодо загальних норм виконавчого провадження.

11.5. Боржник в особі ліквідатора може в ході ліквідаційної процедури заявити вимоги до осіб, унаслідок дій / бездіяльності яких йому було завдано збитків. Стягнення боржником збитків з органу ДВС, завданих втратою майна у виконавчому провадженні, якщо подія мала місце під час триваючої процедури неплатоспроможності боржника, вимагає врахування специфіки законодавчого врегулювання процедури банкрутства для встановлення як розміру збитків, так і причинно-наслідкового зв`язку між діями / бездіяльністю органу ДВС і настанням майнових утрат для боржника.

11.6. При вирішенні спорів про стягнення на користь боржника збитків, завданих утратою (пошкодженням) його майна, яке підлягало включенню до ліквідаційної маси, судам належить дослідити: наслідки вибуття майна (предмета застави, іпотеки) із власності боржника перебували у причинно-наслідковому зв`язку з неправомірними діями / бездіяльністю органу ДВС чи вони стали результатом звернення стягнення на це майно як на предмет застави та знайшли схвалення суду у процедурі банкрутства відповідно до частини шостої статті 41 КУзПБ за результатом розгляду спору про грошові вимоги кредитора-заставодержателя у процедурі банкрутства.

Постанова ВП ВС про розмір витрат на правову допомогу та порядку їх доведення чи спростування

Справа № 922/1964/21

Велика палата відійшла від раніше прийнятих позицій і дала більше свободи для встановлення витрат на правову допомогу зазначив:

168.Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення – визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

169.У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

170.Враховуючи наведені вище висновки, Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від зазначених висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, викладених у постанові від 23.11.2020 у справі № 638/7748/18.

Постанова ВП ВС про господарську юрисдикцію спору про звернення стягнення фізособою на предмет іпотеки що належить іншій фізособі у разі забезпечення ним кредиту юрособи

Справа № 345/1537/21

Велика палата у чергове продемонструвала зневагу до остаточного судового рішення та профанацію судового захисту.

Суд зазначив, що сторонами основного зобов`язання – кредитного договору від 24 липня 2007 року №106/КВ-07 – є ТОВ «Укрпромбанк» та фізична особа-підприємець ОСОБА_6 , а договір – господарським. Ті ж самі сторони уклали і забезпечувальний договір іпотеки, за яким зобов`язання ОСОБА_6 перейшло до його правонаступників – спадкоємців відповідно до вимог статей 1281, 1282 ЦК України та статті 23 Закону № 898-IV.

Заміна однієї із сторін забезпечувального зобов`язання не впливає на визначення юрисдикції вказаного спору, який підлягає розгляду в тому із судочинстві, що і спір за основним зобов`язанням, який був розглянутий господарським судом.

Тому спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Оскільки справа належить до розгляду господарського суду, Велика Палата Верховного Суду при розгляді касаційної скарги ОСОБА_1 діє як касаційна інстанція суду цивільної юрисдикції, а значить не має повноважень розглядати справу по суті.

Суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми процесуального права і помилкового розглянули справу в порядку цивільного судочинства.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Огляд судової практики ВС-КАС за жовтень 2022 року

Огляд містить низку важливих правових позицій КАС ВС, сформульованих під час розгляду адміністративних справ.

Так, у справах щодо податків, зборів та інших обов’язкових платежів наведено правові позиції, зокрема, про:

✅ визначення вартості транспортно-експедиційних послуг під час митного оформлення товару;

✅ підтвердження господарських операцій з природним газом;

✅ оскарження результатів проведення документальної позапланової перевірки в разі надходження від платника разом з податковою декларацією за звітний податковий період заяви зі скаргою на продавця / покупця;

✅ реалізацію права контролюючого органу на вжиття заходів з погашення податкового боргу.

У справах щодо захисту соціальних прав акцентовано на правових позиціях колегій суддів, серед іншого, стосовно:

✅ розміру ставок портових зборів для суден, які виконують рейси в каботажному плаванні під іноземним прапором;

✅ підстави призначення та виплати члену сім’ї медичного працівника, смерть якого настала внаслідок його інфікування гострою респіраторною хворобою COVID-19, страхової виплати;

✅ наявності в дитини, народженої в результаті штучного запліднення, що відбулося після спливу 10 місяців після смерті батьків (одного з батьків), які є годувальниками, права на отримання пенсії у зв’язку з втратою годувальника;

✅ забезпечення права осіб з інвалідністю на нарахування і виплату компенсації на транспортне обслуговування в належному розмірі.

У справах щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян звернено увагу на правові позиції колегій суддів, зокрема, про:

✅ порядок фінансування інвестиційної складової частини, що входить до складу державних регульованих цін на товари за Законом України «Про ціни і ціноутворення»;

✅ розрахунок строку дії тендерних пропозицій, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними;

✅ зарахування стажу служби в Державній кримінально-виконавчій службі України до стажу служби в поліції;

✅ обчислення строків та порядку оскарження процедур закупівлі.

Постанова ВС-КЦС про відмову у позові про встановлення факту та зобов’язанні вчинити дії у зв’язку з неефективним способом захисту і стягненні витрат на правову допомогу

Справа № 404/3167/18

Це наша справа. Коли звернувся клієнт за захистом своїх прав було зрозуміло, що просто партнери вирішили використати ситуацію та переоформити на себе майно, але визначили неправильний спосіб захисту. Крім того, клієнт звернувся досить пізно, а сам спір взагалі розглядався не за місцем знаходження майна.

Верховний суд в чергове підтвердив нашу правову позицію, щодо неналежного способу захисту.

Суд зазначив, що якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від (стягнення з) цієї особи нерухомого майна.

Задоволення віндикаційного позову, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; такий запис вноситься виключно у разі, якщо право власності на нерухоме майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою.

Крім того, були ще стягнуті й витрати на правову допомогу.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

Не забудьте підключитись на наші канали з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.

Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.

Також раджу звернути увагу на:

Таблиця строків позовної давності

Ставки судового збору з 01.01.2022

АО «Кравец и Партнеры»

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *