Цей тиждень пройшов без заклинань з Гаррі Поттера та виснувань з власним трактуванням однозначних та зрозумілих норм права до невпізнаності, амбіційних весняних загострень та активістского зуду, що вже само по собі не погано.
В огляд включено низку тематичних оглядів практики щодо державної служби, звільнення за прогул, корпоративних спорів, практики ЄСПЛ, позицій щодо звільнення з військової служби по догляду, виключення з військового обліку, продовження договору оренди землі й багато іншого.
Перелік рішень та практики, які включені до огляду:
🔸 Огляди практики ЄСПЛ за рішеннями, ухваленими в січні – березні 2026 року
🔸 Бюлетень «Верховенство права. Права людини» 4/2025
🔸 Постанова ВС-КАС щодо підстав звільнення з військової служби по догляду при наявності інших осіб
Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:
Пропонуємо до вашої уваги другий випуск, у якому висвітлено висновки Верховного Суду, сформульовані в судових рішеннях за результатами касаційного перегляду справ у спорах щодо проходження державної служби.
Огляд містить ключові правові позиції Верховного Суду щодо:
✅ службової кар’єри;
✅ оплати праці державних службовців;
✅ дисциплінарної відповідальності державних службовців;
✅ робочого часу і часу відпочинку державних службовців.
Це видання узагальнює підходи Верховного Суду до вирішення корпоративних спорів та відображає еволюцію судової практики у цій сфері за період із 2018 року до першого кварталу 2026 року.
Огляд має зручну тематичну структуру, що дозволяє швидко орієнтуватися у ключових правових позиціях і знаходити відповіді на практичні питання. Матеріал систематизовано за основними категоріями корпоративних спорів.
У центрі уваги – усталені підходи Верховного Суду про:
– порушення корпоративних прав та ефективність способу захисту;
– оскарження рішень органів управління юридичних осіб;
– відповідальність посадових осіб;
– припинення повноважень керівника;
– правочини щодо акцій, часток, паїв, а також правочини самих юридичних осіб;
– застосування процедури squeeze-out тощо.
Зроблено акцент і на формуванні та розвитку ключових правових доктрин, які дедалі активніше застосовуються в судовій практиці, зокрема доктрини фідуціарних обов’язків посадових осіб, принципів добросовісності та розумності, доктрини «підняття корпоративної завіси».
Огляд містить аналіз статистичних даних за 2021–2025 роки, що дає змогу оцінити динаміку розгляду корпоративних спорів, рівень стабільності судових рішень і роль касаційної інстанції в забезпеченні єдності судової практики.
Видання також висвітлює діяльність судової палати для розгляду справ щодо корпоративних спорів, корпоративних прав та цінних паперів КГС ВС як центру формування експертних підходів у сфері корпоративного права та платформи для професійного діалогу між суддями, науковцями, адвокатами і представниками бізнесу.
Основну увагу зосереджено на загальних критеріях встановлення факту прогулу, визначенні поняття «робоче місце» та розмежуванні поважних і неповажних причин відсутності працівника на роботі.
В огляді проаналізовано підходи Верховного Суду до вирішення спорів, пов’язаних із самовільним переходом на дистанційну роботу, використанням відпусток за усною домовленістю чи з помилками в заявах, а також правові наслідки необізнаності працівника про наказ щодо поновлення на роботі.
Окремий розділ видання присвячено особливостям звільнення за прогул в умовах воєнного стану, зокрема кваліфікації відсутності працівників через перебування в зоні активних бойових дій, в укриттях під час повітряних тривог або за кордоном задля збереження життя та здоров’я. Висвітлено правові позиції щодо специфіки праці окремих категорій працівників – педагогів, керівників підприємств і працівників об’єктів критичної інфраструктури, для яких діють особливі правила щодо дисципліни та надання відпусток у цей період.
Значну увагу приділено процесуальним аспектам та доказуванню, зокрема розподілу тягаря доказування між сторонами, ролі актів про відсутність працівників на роботі порівняно з табелями обліку робочого часу, а також визначенню належних способів захисту в разі невідповідності запису у трудовій книжці фактичним обставинам звільнення.
Огляд формує цілісне уявлення про сучасну судову практику у справах про звільнення за прогул і слугує орієнтиром для забезпечення однакового, послідовного й передбачуваного правозастосування у трудових спорах.
Огляди практики ЄСПЛ за рішеннями, ухваленими в січні – березні 2026 року
В цих оглядах висвітлено низку рішень ЄСПЛ щодо дотримання Державами-учасницями вимог, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Коротко розповімо про деякі з них.
Справа MANJANI v. Albania стосувалася відмови в зарахуванні заявника до Школи магістратів для підготовки на посаду прокурора через наявність у минулому судимості, погашеної на момент подання ним заяви про зарахування до закладу. Заявник, який у віці 15 років був засуджений за крадіжку, повідомив про цей факт під час вступу, відповідно до закону. Тоді Вища рада прокуратури відмовила йому в зарахуванні, посилаючись на законодавчу заборону для осіб, які мали судимість, долучатися до судової системи, незалежно від її погашення. ЄСПЛ зауважив, що національні суди не здійснили індивідуалізованої оцінки обставин справи. Зокрема, вони не врахували віку заявника на момент скоєння крадіжки, ненасильницького характеру цього правопорушення, часу, що минув з моменту його вчинення, а також подальшої правомірної поведінки заявника. ЄСПЛ також наголосив на особливому значенні реабілітації та соціальної реінтеграції осіб із погашеною судимістю. ЄСПЛ дійшов висновку, що втручання не було «необхідним у демократичному суспільстві», і встановив порушення ст. 8 Конвенції.
Справа BOYAROV AND OTHERS v. UKRAINE (ухв.) стосувалася обмеження доступу до російських вебсайтів унаслідок санкцій 2017 року.
Четверо заявників скаржилися, зокрема, на порушення ст. 10 Конвенції. Суд зазначив, що двоє з них використовували соціальні мережі для приватного спілкування, не були журналістами чи активістами громадянського суспільства й не брали участі в обговореннях чи акціях з питань загального інтересу, тому їхні скарги не підпадали під поняття свободи вираження поглядів.
Щодо іншого заявника ЄСПЛ підкреслив, що збройний конфлікт між росією і Україною характеризувався широким використанням цифрової та інформаційної війни й засобів «м’якої сили». Суд врахував, що заблоковані інтернет-сервіси фактично контролювалися урядом і службами безпеки росії, становили загрозу приватному життю користувачів та державній безпеці й використовувалися для поширення закликів до повалення влади та інформації про підрозділи ЗСУ. Водночас заявник продовжував відвідувати ці сайти, оскільки санкції за використання VPN не застосовувалися, тому його скаргу було визнано явно необґрунтованою.
Окрему скаргу Суд відхилив через невичерпання національних засобів правового захисту
Бюлетень «Верховенство права. Права людини» 4/2025
У Бюлетені «Верховенство права. Права людини» 4/2025 знайдеться інформація про:
✅ порушення права на доступ до суду через недоліки у вирішення питань про судовий збір;
✅ санкції та обмежений судовий контроль;
✅ процедурні гарантії за статтею 1 Протоколу № 1;
✅ порушення статті 1 Протоколу № 1 в контексті недоліків розгляду майнових справ добросовісних набувачів;
✅ порушення права на справедливий суд в зв’язку із невиправданим обмеженням права на захист;
✅ порушення права на повагу до кореспонденції в зв’язку з незастосуванням національним судом критеріїв, розроблених в практиці Європейського суду з прав людини;
✅ порушення презумпції невинуватості в зв’язку із перекладенням тягаря доказування зі сторони обвинувачення на заявника.
Крім того, у цьому випуску знайдеться й посилання на виступ Голови Європейського суду з прав людини Маттіаса Гійомара та судді Європейського суду з прав людини Миколи Гнатовського на Міжнародній конференції «Національні суди та ЄСПЛ: роль кожного, взаємодія, діалог», яка мала місце в Верховному Суді (квітень 2026).
Постанова ВС-КАС щодо підстав звільнення з військової служби по догляду при наявності інших осіб
Справа № 520/14746/25
Верховний суд починає трохи змінювати практику, не дивлячись на відносно позитивне рішення з встановленням обставин які суди повинні дослідити та реальної можливості інших осіб здійснювати догляд, суд самоусунувся від остаточного рішення, хоча мав можливість його прийняти на підставі акту наданого ТЦК.
Врешті суд зазначив:
Для звільнення з військової служби у випадку необхідності здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, достатньою є наявність однієї з таких умов:
– відсутність інших членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи;
– інші члени сім’ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров’я.
При цьому, «відсутність інших членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи» означає реальну відсутність таких осіб, які фактично могли б здійснювати постійний догляд за особою з інвалідністю, яка цього потребує. У випадку ж «юридичної наявності» інших членів сім’ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи, які, при цьому, реально не можуть здійснювати постійний догляд за такою особою з об’єктивних причин (перебування у полоні, відбування покарання у місцях позбавлення волі, проходження військової служби тощо), то така особа відсутня у розумінні приписів абзацу тринадцятого пункту 3 частини дванадцятої статті 26 Закону про військову службу.
Підпунктом 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що членами сім’ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки.
Отже, сімейне та житлове законодавство пов’язує належність до членів сім’ї з фактом спільного проживання, спільного побуту та наявністю взаємних прав і обов’язків. Водночас інші законодавчі акти, зокрема у сфері соціального забезпечення, оподаткування тощо, визначають коло членів сім’ї значно ширше, не обмежуючи його виключно фактом спільного проживання.
Тому, одна і та сама особа в межах різних правовідносин може визнаватися членом сім’ї або не визнаватися таким залежно від функціонального призначення відповідної норми.
З огляду на викладене, буквальне перенесення визначення поняття «член сім’ї», сформульованого в одному нормативно-правовому акті, на правовідносини, що регулюються іншим законом, є неправильним та може призвести до викривлення змісту відповідної правової норми.
Справа № 320/57487/25
Суди врешті почали приймати рішення про зобов’язання ТЦК внести інформацію про виключення з військового обліку осіб, яких незаконно автоматично було поновлено на військовому обліку та які були раніше виключені з військового обліку. Суд зазначив:
Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ 10 зобов’язаний був внести відомості про позивача, а саме те, що останній, виключений з військового обліку у зв’язку з тим, він виключений з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ 3 відповідно до п. 4 обліково-послужної картки (форми № 6), оскільки згідно п. 17 обліково-послужної картки визнаний непридатним до військової служби за гр. II ст. 8а Наказу МОУ № 2 від 04.01.1994 та знятий з військового обліку з відміткою “виключено” в Реєстр, що зроблено не було, чим порушив права позивача.
Також варто зазначити, що Законом України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” не передбачений порядок подання документів для внесення даних до Реєстру “Оберіг”. Тому, відповідач може здійснювати розгляд справ без особистого прибуття позивача, а за поданими документами. Та документами які містяться в ІНФОРМАЦІЯ 11 . Зважаючи, на ті факти, що позивач знаходився на обліку саме у відповідача.
Підсумовуючи наведе, суд дійшов висновку, що бездіяльність відповідача щодо невнесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів про виключення з військового обліку ОСОБА 1 , згідно Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів”, відповідно до п. 4 обліково-послужної картки (форми № 6), оскільки згідно п. 17 обліково-послужної картки позивач визнаний непридатним до військової служби за гр. II ст. 8а Наказу МОУ № 2 від 04.01.1994 з виключенням з військового обліку є протиправною.
Таким чином, відповідач всупереч приписам закону, своєю протиправною бездіяльністю не завершив процедуру виключення позивача з військового обліку, а саме щодо невнесення відомостей до Реєстру про виключення позивача з військового обліку що не узгоджується і порушує вищенаведені норми законодавства.
Обов’язок дотримання процедури виключення особи з військового обліку, як вже зазначалось вище, покладено на посадових осіб районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Відтак, недотримання відповідним ТЦК певних вимог щодо реалізації процедури виключення Позивача з військового обліку, може створювати негативні наслідки для Позивача у майбутньому.
Суд зазначає, що невнесення відомостей у Реєстр про виключення позивача з військового обліку через неналежне виконання посадовими особами відповідача певних етапів процедури такого виключення суперечить принципу правової визначеності.
Справа № 911/786/25
Це наша справа і дуже приємно, що судді апеляції при прийняті рішення використали виключно Закон. Ситуація абсурдна, є договір оренди, є рішення ради про продовження, є відповідна додаткова угода, але керівник ради фактично відмовляється підписати та виконати рішення ради й ще реєструє розірвання договору. Рішення дуже цікаве, раджу ознайомитись.
Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.
‼ Не забудьте приєднатися до наших каналів з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.
- в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравця
- в Viber: Правники, адвокати, судді
- в Telegram:
- в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
- в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
- в Reddit: Правники, адвокати, судді
- та в Instagram:АО «Кравець і партнери»
‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.
Також раджу звернути увагу на:
Строки за якими були зміни у питаннях зняття та виключення з військового обліку
Таблиця строків позовної давності