Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 01 по 07 липня 2023 року

Велика палата всіма силами намагається повернути довіру і тимчасово припинила оприлюднення постанов що виснували судді-трирічки та науковці й особи без практичного досвіду з власним розумінням законів, а також побудову сонячної системи, яка у їх уявленні, ймовірно, все ж стоїть на слонах, які своєю чергою стоять на черепасі. Поки Посли G7 зайняті встановленням повного контролю над Верховним судом у суддів є трохи повітря приймати рішення відповідно до Закону, а не бажань послів, які втілюють судді-трирічки, хабарники та теоретики відірвані від практики застосування Законів.

До огляду увійшли позиції щодо витребування спільного майна подружжя з незаконного володіння, що будо відчужено після розірвання шлюбу, перегляду після ЄСПЛ у справі щодо безпідставного поновлення строків, рішення КСУ щодо індивідуалізації юридичної відповідальності особи за митне правопорушення, практики ВС у справах про трансфертне ціноутворення та практики ККС й КЦС.

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП ВС про ефективний спосіб захисту витребування майна що перебуває у спільній власності подружжя та відчуженого без згоди іншого з подружжя

Справа № 362/2707/19

Приємно читати рішення, які готує професійний суддя, а не суддя-трирічка, що дуже в собі невпевнений.

Суд зазначив, що метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю).

Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону № 1952-IV). Рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння суд витребує таке майно на користь позивача, а не зобов’язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване в цьому реєстрі за відповідачем.

Постанова ВП ВС після ЄСПЛ яким констатовано безпідставність поновлення строку про скасування рішення апеляційного суду та направлення справи для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги

Справа № 643/5369/16

Суд зазначив, що констатовані Судом порушення конвенційних та національних вимог в аспекті цієї справи можуть бути усунуті в спосіб скасування рішень апеляційного суду, постановлених на етапі поновлення строку на апеляційне оскарження й ухвалення рішення за наслідками апеляційного провадження, з направленням справи до того самого суду для вирішення питань, пов’язаних з прийняттям апеляційної скарги УПФ, та постановлення рішень відповідно до вимог адміністративного процесуального законодавства.

Отже, заява ОСОБА_1 в частині скасування постанови від 22 лютого 2017 року підлягає задоволенню.

Щодо залишення в силі рішення суду першої інстанції, постановленого на користь заявниці, то ці вимоги заяви не можуть бути задоволені, позаяк ні Рішення Суду, ні фактичні обставини справи не вказують на потребу і можливість визнання його таким. Ухвалення такого рішення буде передчасним і суперечитиме висновку про необхідність повторного розгляду питань, пов’язаних із прийняттям апеляційної скарги відповідача, від вирішення яких, зокрема, й залежить набуття законної сили рішенням суду першої інстанції.

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Огляд судової практики ВС-ККС за травень 2023 року

В огляді відображено найважливіші правові позиції та висновки з кримінального і кримінального процесуального права, що містяться в постановах Касаційного кримінального суду, ухвалених у травні 2023 року, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків слід виокремити такі.

У сфері кримінального права:

✅ встановлено, що в діях особи, визнаної винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 КК України, можуть міститися ознаки однієї з обставин, що виключають кримінальну протиправність діяння з огляду на те, що, відповідно до показань обвинуваченого, він отримав зброю після оголошення воєнного стану в Україні для відсічі збройній агресії російської федерації;

✅ акцентовано на тому, що нез’явлення обвинуваченого до суду через неналежне повідомлення його про судовий розгляд, а також через те, що він захищав державу від збройної агресії російської федерації, не є умисним ухиленням від суду та не зупиняє строки давності, передбачені ч. 1 ст. 49 КК України.

У сфері кримінального процесуального права:

✅ констатовано, що відшкодування шкоди, завданої потерпілому каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я в результаті дорожньо-транспортної пригоди, має персональний характер (стосується виключно особи, якій вона заподіяна) та не може бути предметом правонаступництва;

✅ встановлено, що протокол контролю за вчиненням злочину відображає відомості лише про події, які відбувалися приховано від засудженого, що не вимагає його присутності, оскільки він не може засвідчити чи спростувати жодних фактів, свідком яких він не був.

Упродовж травня 2023 року ККС ВС висловлював також інші, не менш актуальні правові позиції, які висвітлено в огляді судової практики.

Огляд судової практики ВС-КАС щодо трансфертного ціноутворення за період 2020 – червень 2023

Аналітичний матеріал висвітлює актуальну судову практику щодо оподаткування таких операцій:

✅ визнання господарських операцій контрольованими;

✅ реалізація принципу «витягнутої руки»;

✅ особливості податкової звітності та контролю.

Огляд судової практики ВС-КЦС за травень 2023 року

В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків, згрупованих за різними категоріями справ, містяться, зокрема, такі:

✅ у спорах, що виникають із питань захисту права власності, звернено увагу на те, що державна реєстрація рухомого майна, здійснена на підставі неукладеного правочину, що порушує права особи, яка за наявності такої реєстрації позбавлена можливості зареєструвати транспортний засіб на підставі укладеного з продавцем договору купівлі-продажу, підлягає скасуванню. Внаслідок скасування державної реєстрації рухомого майна, здійсненої на підставі неукладеного правочину, позивач не позбавлений можливості в позасудовому порядку звернутися до реєстратора з відповідною заявою для набуття права власності на транспортний засіб;

✅ у спорах, що виникають із земельних правовідносин, зазначено, що зайняття земельної ділянки, на якій розташована пам’ятка археології, слід розглядати як не пов’язане з позбавленням володіння порушення права власності держави. У такому разі позовну вимогу зобов’язати повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, який можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідної земельної ділянки;

✅ у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів, акцентовано, що для визнання правочину недійсним на підставі ст. 229 ЦК України наявність чи відсутність помилки – неправильного сприйняття позивачем фактичних обставин правочину, що вплинуло на волевиявлення особи під час укладення договору дарування замість договору довічного утримання, суд визначає не тільки за фактом прочитання сторонами тексту оспорюваного договору дарування та роз’яснення нотаріусом суті договору, а й за такими обставинами, як: вік позивача, його стан здоров’я та потреба у зв’язку із цим у догляді й сторонній допомозі; наявність у позивача спірного житла як єдиного; відсутність фактичної передачі спірного нерухомого майна за оспорюваним договором дарувальником обдаровуваному та продовження позивачем проживання в спірному будинку після укладення договору дарування;

✅ у спорах, що виникають із житлових правовідносин, зауважено, що сам факт переходу права власності на житло до іншої особи не є безумовною підставою для виселення членів сім’ї власника цього нерухомого майна, у тому числі й колишніх, які є особами похилого віку, побудували спірне домоволодіння, проживають у ньому понад 20 років, сприймають його як єдине житло, не мають іншого житла, придатного для проживання, сплачують плату за житлово-комунальні послуги та загалом характеризуються позитивно за місцем свого проживання. Виселення становитиме надмірний тягар для них та за вказаних обставин є непропорційним у контексті принципів ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;

✅ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, наголошено, що під час розгляду справ щодо визначення місця проживання дитини суди передусім повинні враховувати інтереси самої дитини, оцінюючи сталі соціальні зв’язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини й обов’язком батьків діяти в її інтересах. У разі зміни відносин між батьками, а також встановлення можливості їхнього спільного спілкування та проведення часу з дитиною визначене місце проживання дитини з одним із батьків може бути змінено як за згодою батьків, так і в судовому порядку;

✅ у спорах, що стосуються питань процесуального права, констатовано, що в розумінні ч. 3 ст. 296 ЦПК України всі рідні брати та сестри, незалежно від того повнорідні вони чи неповнорідні, є близькими родичами, а отже мають право подати заяву про визнання брата (сестри) недієздатними.

Рішення КСУ 5-р(ІІ)/2023 щодо індивідуалізації юридичної відповідальності особи за митне правопорушення

Згідно зі статтею 41 Конституції України право приватної власності є непорушним. Конституційний Суд України неодноразово наголошував, що відповідно до принципу верховенства права (правовладдя) законодавець може обмежувати конституційні права людини і громадянина за дотримання умов, визначених Конституцією України. „Право власності не є абсолютним, може бути обмежене, однак утручання в це право може здійснюватися лише на підставі закону з дотриманням принципу юридичної визначеності та принципу домірності, який вимагає досягнення розумного співвідношення між інтересами особи та суспільства“, – зазначено в Рішенні Суду. Установлення обмеження прав людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що воно є домірним (пропорційним) та суспільно потрібним.

Приписи статті 41 Конституції України є співвідносними з відповідними приписами статті 1 протоколу Першого до Європейської конвенції з прав людини. Європейський суд з прав людини у справі „Краєва проти України/Krayeva v. Ukraine“ від 13 січня 2022 року (заява № 72858/13), констатував, що сума штрафу, накладеного на заявницю за порушення митних правил (частина перша статті 483 Кодексу), становила надмірне втручання в її право власності всупереч вимогам статті 1 Першого протоколу до Конвенції „<…> для того, щоб відповідати вимозі домірності, суворість санкцій має відповідати тяжкості правопорушень, за які їх призначають <…>“.

Ураховуючи наведене, Суд дійшов висновку, що таке законодавче регулювання суперечить засадам демократичного суспільства, базованого на верховенстві права (правовладді) (in democratic society guided bу the rule of law).

Суд визнав, що абзац другий частини першої статті 483 Кодексу суперечить приписам частини першої статті 8, частин першої, четвертої статті 41, частини другої статті 61, частини першої статті 64 Конституції України та є неконституційним.

Суд відтермінував утрату чинності абзацу другого частини першої статті 483 Кодексу, що визнаний неконституційним, на шість місяців з дня ухвалення цього Рішення та установив Верховній Раді України привести нормативне регулювання, установлене абзацом другим частини першої статті 483 Митного кодексу України, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

Не забудьте приєднатися до наших каналів з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.

Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.

Також раджу звернути увагу на:

Таблиця строків позовної давності

Ставки судового збору з 01.01.2023

АО «Кравець І Партнери»

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *