Нацбанк зробив черговий крок до викорінення з української банківської системи прихованих паростків країни-агресора. Минулого тижня НБУ на своєму сайті повідомив про ухвалення 16 березня постанови №26, у якій міститься чіткий перелік категорій клієнтів банків, які так чи інакше мають зв’язок з державою, що здійснює збройну агресію проти України. Довідково: країною-агресором на даний момент в Україні визнано тільки РФ.
Як зазначили представники НБУ, робиться це для підвищення прозорості системи. Згідно з повідомленням, банки зобов’язані ретельно перевіряти клієнтів за цими ознаками, чітко все документуючи, та повідомляти про все НБУ, якщо таких осіб буде ідентифіковано, коли ті звернуться до банку з окремим запитом для отримання відомостей. Йдеться як про юросіб (компанії), так і фізосіб.
Торкнеться навіть тих росіян, які мають вид на проживання в Україні
На практиці цей документ став постановою, ухваленою “заднім числом”: при встановленні відносин з потенційним клієнтом банки і так визначають, чи має він відношення до держави-агресора. Прямої заборони на співробітництво з такими особами (звісно, якщо ті не перебувають під санкціями) не існує. Але банк кілька разів подумає перед тим, як зав’язати стосунки з таким клієнтом.
Проблема у тому, що сьогодні в Україні справді багато осіб, які хоч і є громадянами РФ, але, наприклад, мають посвідку на проживання в Україні. Тож, їм необхідно мати банківський рахунок. Тому банки не можуть не співпрацювати з такими особами, але прискіпливо їх перевіряють: де вони перебувають, що вони виробляють (якщо мова йде про бізнес), хто їх контрагенти, чи не під санкціями вони тощо.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ TELEGRAM КАНАЛ
І навіть коли банк відмовляє таким особам у ділових відносинах, все одно цей факт фінустанова документує разом з причинами. У своїй же постанові НБУ прописав 15 ознак згаданих осіб, по яких банки мають надавати йому інформацію. Звісно, ще першим пунктом йдеться про наявність російського громадянства у клієнтів або про їх постійне проживання в РФ.
“Мова насамперед про формалізацію. Аби якийсь банк потім не сказав, що в Україні не було конкретно визначених критеріїв стосовно таких осіб, тому хтось там всередині фінустанови вирішив, що з подібною особою можна працювати без ризиків, не звітуючи перед НБУ”, – пояснює в коментарі delo.ua керуючий партнер адвокатського об’єднання Suprema Lex Віктор Мороз.
Про кого банки змушені будуть звітувати НБУ
Окрім згаданих фізосіб з російським громадянством чи постійним проживанням в РФ, у постанові НБУ згадуються також і юрособи, які створені та зареєстровані відповідно до російського законодавства. Не оминув увагою регулятор, логічно, і компанії, учасником (акціонером) яких є держава-агресор.
Українські банки мають звітувати НБУ і про юрособи, де кінцевим бенефіціарним власником або акціонером лишається громадянин РФ або він постійно там проживає. Щоправда, у цьому випадку в документі є уточнення: постанова не стосується громадян РФ, яким надано статус учасника бойових дій після 14 квітня 2014 року.
Також постанова стосується і деяких осіб з українським громадянством, які до того ж можуть постійно проживати в Україні. До переліку осіб, які банки мають прискіпливо перевіряти, правління віднесло і тих клієнтів, які є тільки учасниками (акціонерами) компаній спільно з громадянином РФ та/або особою, що постійно проживає (зареєстрована) в РФ. Втім, і в цьому випадку Нацбанк не маэ на увазі росіян, які отримали статус УБД після 14 квітня 2014 року.
Під пильне око регулятора, серед іншого, потрапили і компанії, які мають ділові відносини з юрособою, де частку в статутному капіталі понад 10% включно має РФ як держава та/або її громадянин чи той, хто там проживає. Але з тією ж обмовкою про наявність статусу УБД тощо.
Можливі наслідки для банків за порушення вимог щодо моніторингу клієнтів
У розмові з delo.ua керуючий партнер юридичної компанії “Кравець і партнери” Ростислав Кравець взагалі висловив думку, що цією постановою Нацбанк хоче перекинути відповідальність і зайву роботу безпосередньо на банки. Адвокат звертає увагу, що йдеться саме про вибірковий, а не комплексний підхід.
“Я гадаю, що цей документ приймався для того, щоб перекласти всю ситуацію з адмініструванням цього питання саме на банки. У НБУ база осіб є, вони самі мають цим займатись. Регулятор і так отримує усю цю інформацію, але йому просто лінь нею займатись. Тому він і каже банкам, щоб вони опрацьовували дані і надавали їх на вимогу”, – каже він.
Втім, Віктор Мороз притримується протилежної думки і вважає, що в НБУ на обробку всієї цієї інформації просто “не вистачило б рук”.
“Нацбанк справді теоретично може займатися цим блоком сам. Але чи вистачить йому навіть людського ресурсу, я глибоко сумніваюсь. Банку загалом простіше усе відслідкувати, бо транзакції проходять через нього. Банки все бачать швидше, тому відповідно швидше і реагують на порушення, коли йдеться, скажімо, про роботу з підсанкційними особами”, – пояснює Віктор Мороз.
До речі, у постанові НБУ не сказано, які для банків передбачені санкції за порушення документа. Однак, найвірогідніше, йтиметься просто про штрафи або попередження.
“Звісно, що у банки ніхто не вводитиме тимчасову адміністрацію. Передусім, йдеться про штрафи за несвоєчасне подання або взагалі неподання інформації чи неналежне ведення фінансового моніторингу. Гадаю, це будуть виключно штрафи на уповноважених осіб фінустанови. Можливі і попередження. Це вже на розсуд самого регулятора”, – припускає Кравець.