В Україні планують кардинально пришвидшити автоматичне списання боргів з банківських рахунків громадян та бізнесу. Дізнайтеся, як працюватиме новий механізм НБУ та чиї кошти під загрозою.
В Україні готуються до суттєвого пришвидшення процедури примусового стягнення заборгованостей з громадян та представників бізнесу. Національний банк України активно розробляє та погоджує оновлений механізм, завдяки якому фінансові установи зможуть практично миттєво арештовувати та списувати кошти з рахунків клієнтів, які мають непогашені борги за штрафами, кредитами чи комуналкою.
Чому виникла необхідність змінювати систему стягнення боргів
Процедура примусового стягнення заборгованості вже давно передбачена чинним законодавством України. Проте станом на червень 2026 року процес накладення арешту та безпосереднього перерахування коштів від боржника до стягувача все ще залишається дещо забюрократизованим.
Нині цей механізм значною мірою потребує паперового документообігу та ручної обробки даних у банківських установах. Виконавчій службі доводиться формувати окремі запити, надсилати їх до різних фінансових установ, чекати на відповідь про наявність відкритих рахунків, а вже потім ініціювати списання. Відтак, від моменту відкриття виконавчого провадження до фактичного блокування грошей можуть минати дні, а іноді й тижні.
У Національному банку України зазначають, що оновлення покликані розв’язати цю проблему через глобальну цифровізацію. Згідно з офіційним повідомленням регулятора:
“Оновлення порядку безспірного списання коштів із рахунків платників має на меті цифровізувати процеси виконання платіжних інструкцій стягувачів. Перехід на повністю електронний документообіг дозволить мінімізувати вплив людського фактора та забезпечити оперативність виконання законних вимог щодо погашення заборгованості”.
Як працюватиме новий механізм списання коштів
Головна зміна полягатиме у прямій електронній взаємодії між автоматизованими системами виконавчого провадження та програмними комплексами банків. Завдяки вдосконаленому алгоритму, банки отримуватимуть виконавчі документи винятково в електронному вигляді.
Додатково передбачається пришвидшення виявлення рахунків боржників у різних фінансових установах країни. Виконавча служба зможе за допомогою одного електронного запиту оперативно ідентифікувати всі відкриті рахунки громадянина в усіх вітчизняних банках та накласти на них арешт.
У підсумку проміжок часу між винесенням державним чи приватним виконавцем відповідної постанови та фактичним списанням коштів скоротиться до лічених годин. Боржник може дізнатися про втрату доступу до своїх фінансів лише тоді, коли отримає push-сповіщення від банківського застосунку про нульовий баланс.
Кого торкнуться оновлені правила та за що можуть забрати гроші
Дія оновленого механізму є універсальною: вона поширюватиметься як на звичайних фізичних осіб, так і на фізичних осіб-підприємців (ФОПів) та юридичних осіб. Сховатися від системи стане значно важче.
Як повідомляють експерти профільного видання “Економічні новини”, процедура безспірного списання найчастіше застосовується для найбільш масових категорій заборгованостей:
- несплачені штрафи за порушення правил дорожнього руху (зокрема, з камер автофіксації);
- податкові борги;
- заборгованість за комунальні послуги;
- невиконані кредитні зобов’язання перед банками чи мікрофінансовими організаціями;
- борги зі сплати аліментів.
«Передусім процедура безспірного списання застосовується у випадках, коли борг вже є доведеним і переданим до виконавчої служби. Нова система просто унеможливить спроби боржників швидко зняти готівку чи перевести гроші на інші картки після відкриття провадження, адже блокування відбуватиметься блискавично», — коментують фінансові аналітики видання.
Які виплати залишаться в безпеці від примусового блокування
Попри суворість нових правил, законодавство продовжує захищати соціально вразливі категорії доходів. Під примусове автоматичне списання не підпадають так звані рахунки із цільовим призначенням. Серед них:
- соціальні виплати на дітей;
- пенсії по інвалідності (у певних випадках передбачених законом);
- аліменти;
- кошти державних грантів;
- лікарняні та інші визначені державою види допомоги.
Крім того, в Україні на час дії воєнного стану зберігається правило гарантованого мінімального залишку. Людина, рахунки якої заарештовано, має право звернутися до виконавця із заявою, щоб розблокувати суму у розмірі двох мінімальних заробітних плат на місяць для забезпечення своїх базових життєвих потреб.
Ризики автоматизації: що робити у разі помилкового списання
Експертне середовище позитивно оцінює прагнення НБУ впорядкувати ринок боргів, проте вказує і на зворотний бік медалі. Швидкість не завжди означає безпомилковість.
Як розповідає відомий адвокат та старший партнер юридичної компанії «Кравець і партнери» адвокат Ростислав Кравець, повна автоматизація таких процесів несе в собі серйозні виклики для простих українців.
«Повна автоматизація стягнення може призвести до зростання кількості технічних збоїв або помилкових списань, коли кошти списують з повних тезок або через застарілі дані в реєстрах. У подібних випадках громадянам доведеться самостійно підтверджувати походження коштів та звертатися до виконавчої служби або суду з вимогою їхнього повернення, а це витрачений час та нерви», — зауважують правозахисники.
Якщо ви стали жертвою помилкового списання, алгоритм дій наступний: перш за все, необхідно отримати у банку виписку з підтвердженням списання та дізнатися номер виконавчого провадження. Далі — негайно зв’язатися з виконавцем, який виніс постанову, надати докази помилки (або підтвердження статусу соціальних коштів) і вимагати скасування арешту.
Наразі зазначені зміни перебувають на етапі фінального погодження. Очікується, що оновлений механізм може повноцінно запрацювати вже найближчими місяцями, тому українцям варто заздалегідь перевірити себе в Єдиному реєстрі боржників та сплатити наявні штрафи.
Джерело: goloskarpat.info