Кравец: акционеры Приватбанка получат компенсацию, обжаловав национализацию

Скандалы вокруг ПриватБанка не затихают. В НАБУ говорят, государство может понести большие убытки из-за дела о хищении денег в этом финучреждении.

По словам директора НАБУ, Артема Сытника, главные акционеры ПриватБанка — Игорь Коломойский и Геннадий Боголюбов — до 1 июля 2017 года должны были перекрыть кредитный портфель, но не сделали этого.
 
Сытник также прогнозирует, что адвокаты акционеров подадут в суд на НАБУ.
 
Каковы перспективы судебных процессов вокруг ПриватБанка, в эфире радиостанции Голос Столицы спрогнозировал старший партнер адвокатской компании «Кравец и партнеры» Ростислав Кравец.
 
Як би ви розцінили ці заяви Ситника? Чому, на його думку, держава може зазнати великих збитків?
 
—  Фактично, держава вже зазнала великих збитків, і сама схема приватизації, так званої націоналізації ПриватБанку, а безпосередньо викуп державою вже збанкрутілого банку, вже нанесла досить великі збитки, які вираховуються вже сотнями мільярдів гривень, і ця сума буде збільшуватися. Що стосується безпосередньо того, що говорить Ситник, на мій погляд, це взагалі повинно дивувати. Бо він є все ж таки керівником правоохоронного органу, і не дивлячись на те, що Кабмін, які саме угоди укладав, у разі, якщо були певні злочинні схеми щодо виведення коштів минулими акціонерами, а такі схеми були, тому що 2014 року розслідуються кримінальні справи стосовно виведення 19 мільярдів гривень рефінансування, то питання тут до Ситника, чому він за цей час фактично не займався розслідуванням цих кримінальних справ. А наразі намагатися такими заявами зняти з себе відповідальність, ніяк інакше це не розцінюю. Саме намагання зняти з себе відповідальність.

Зараз навколо ПриватБанку якісь судові процеси відбуваються?
 
— Як мені відомо, тут відбуваються з обох сторін судові процеси. З одного боку, акціонери ПриватБанку досить активно і досить успішно по-перше, вони оспорюють свої договори поруки, за якими вони поручалися за зобов’язаннями перед тією фінансовою установою, зобов’язаннями з рефінансування, які надавав НБУ, саме це оскаржують. Інший етап, це ті ж акціонери ПриватБанку оскаржують незаконність ось цієї націоналізації, так званої, викупу державою самого ПриватБанку. І третій етап, це те, що не досить так активно розслідується, це розслідування цих кримінальних справ стосовно виведення рефінансування, хоча в ЗМІ постійно з’являються все нові подробиці, оці мільярди, сотні мільярдів гривень, ці пов’язані особи… навіть в іноземній пресі з’явилася інформація з таблицею, на якій компанії ПриватБанк надавав безпосередньо кредити, всі ці компанії так чи інакше були пов’язані з минулими екс-власниками ПриватБанку, а також пов’язані з топ-менеджментом ПриватБанку.
 
Хоча на сьогоднішній день в Україні ці справи, як можна побачити, вони спускаються на гальмах. Тому на мій погляд, говорити про успішність взагалі розслідування кримінальних справ, на сьогоднішній день без наявності якоїсь політичної волі з боку держави, неможливо. А що стосується акціонерів ПриватБанку, то я прогнозую, що вони досить успішно в судах оскаржать і безпосередньо і націоналізацію Приватбанку, при цьому навіть зможуть отримати певні компенсації, і фактично припинять ці свої договори поруки, за якими вони поручалися щодо використання коштів платників податків.
 
Що таке незакриті кредитні портфелі?
 
— Насправді, як свідчать оці публікації в ЗМІ, виявилась така ситуація, що ще з 2014, з 2012 року, ПриватБанк активно надавав кредити компаніям, де засновниками і директорами були співробітники самого ПриватБанку. Ці кошти виводилися за кордон у вигляді передоплат, самі компанії, от те, що розслідувала ця англійський журналіст, в кінці-кінців закривалися, передавалися заборгованості на інші компанії, при цьому вони передавалися з дозволу безпосередньо ПриватБанку. У нових компаній на балансі не було нічого фактично, статутні фонди там становили близько тисячі гривень, а може, і менше, і компанії знаходилися, навіть українські журналісти вже розслідували цю справу, в якихось там жилих приміщень, квартирах, і про існування цих компаній навіть мешканці цих квартир, де ці компанії були зареєстровані, нічого не знали. То таким саме чином і є ці незакриті кредитні портфелі, які фактично ніколи не закриються, тому що боржники за цими кредитами не мають будь-яких активів і взагалі ніколи їх не мали, і навряд чи будуть мати в майбутньому.
 
Тобто у держави взагалі немає ніяких важелів, щоб примусити виконати зобов’язання?
 
— На мій погляд, саме така ситуація склалася, саме на мій погляд, за певною домовленістю між акціонерами ПриватБанку і фактично керівниками держави. Бо у разі, якщо б такої домовленості не було, то до такої ситуації ніколи б не дійшло. Тому на сьогоднішній день дійсно у держави, по-перше, досить мало певних інструментів, а з іншого боку, відсутня політична воля на те, щоб навести в цьому лад. Це подається таким чином, що намагаються створити враження, що хтось щось робить. Але я так розумію, що з огляду навіть на ці заяви Ситника, він же прекрасно розуміє, що хтось в кінці-кінців може стати цапом-відбувайлом за всі ці історії з ПриватБанком.
 
Самим клієнтам банку, вкладникам, є якісь ризики?
 
— Я вже неодноразово заявляв, що взагалі мати справи з ПриватБанком — це досить ризиковано, це моє виключно враження роботи ПриватБанку. Що стосується сьогоднішніх клієнтів ПриватБанку, то також варто нагадати, що ще 14 грудня минулого року президент вніс в ВРУ законопроект стосовно гарантування вкладів ПриватБанку всім вкладникам. На сьогоднішній день вже 21 серпня, тобто вже скоро буде рік, але цей законопроект так і не був підписаний і не були внесені відповідні зміни до закону, тому на сьогоднішній день, на мій погляд, існують дуже великі ризики стосовно тих, хто зберігають кошти в ПриватБанку.

Чи можливе повернення прав власності до колишніх власників взагалі, за яких-небудь умов?
 
— На мій погляд, це можливо. Але це не потрібно минулим власникам, бо як показали ці всі аудити, розслідування цих всіх кримінальних справ, фактично, у ПриватБанку відсутні будь-які активи, які могли б в подальшому надати можливість цьому банку працювати. Ми бачимо, що фактично раз в два-три місяці держава направляє туди певний обсяг рефінансування, от нещодавно це були чергові 20 мільярдів гривень надані. Я прогнозую, що там десь в жовтні постане чергове питання стосовно докапіталізації ПриватБанку ще близько на 20 мільярдів, чи 30 мільярдів гривень. Це буде залежати від того, який саме буде на той час курс долару до гривні в Україні. Тому, на мій погляд, екс-акціонерам ПриватБанку цей фактично банк-банкрут також не потрібен, тому що таких коштів, які могли б підтримати його на плаву і фактично дати йому можливість працювати, у акціонерів, на мій погляд, також немає.

Голос Столицы

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *