Уже й нові стовпи стомлюються і падають, міста перетворюються на суцільну ковзанку, а це ж зима тільки-но почалася. Екстремальна погода та безвідповідальність комунальників для кожного з нас означають постійну небезпеку.
Чи можна навчити комунальників працювати через суд? Та як покарати за недбалість тих, хто справді винен у травмуванні тисяч людей?
Підтюпцем… Ковзаючи… Колінкуючи.. і навіть відчайдушно – на пузі: такої ожеледиці в Україні не пам’ятають давно. Скрижаніли Київ, Харків, Полтава і Суми…. А відео із соцмереж – одночасно і кумедні, й гіркі..
Сьогодні тут уже не ковзанка і можна легко спуститись чи піднятись схилами Андріївського узвозу у звичайному взутті. Без додаткового спорядження. Кілька днів тому картина була геть протилежна. Під крижаним дощем місто стало практично непрохідним.
Того вечора все минулося без травм. Дівчинка не здолала Андріївський схил, зате підкорила інтернет і світові ЗМІ. Однак, не всім так пощастило, як їй. За кілька днів пацієнтами травмпуктів стали тисячі людей.
Петро, водій карети швидкої допомоги:
Дуже багато викликів, що навіть немає коли поїсти. Просто. Що тут, що на Новомостицькій на Виноградарі весь травмпункт забитий.
І переважний результат цих звернень…
Юрій Щеринський, завідувач травмпункту:
Черги в рентгенній, черги в гіпсовочній. Травми характерні для ожеледиці це переломи верхніх та нижніх кінцівок, переломи зі зміщеннями, переломи без зміщень.
І за всі ці “зимові” травми можна вимагати компенсацію. Бо всі тротуари у містах мають своїх балансоутримувачів – комунальних чи приватних. От їм і треба висувати претензії.
Дмитро Касьяненко, адвокат:
Необхідно збирати чеки, підтвердження, що людина лікувалась, що людина понесла якісь витрати на виклик швидкої допомоги.
Та це в теорії. А як насправді? І чи не надто слизьким буде судовий шлях?
Звичайно, ви можете заявити і моральну шкоду. Як показує досвід українських судів, у середньому стягують близько 10-15 тисяч гривень, у разі якщо особа там підслизнулась та зламала якусь кінцівку, суди десь от такі суми стягують.
Ця пані – одна з тих, кому це вдалося. Львів’янка Наталія Кащак відсудила компенсацію за непосипані доріжки. Жінка ще торік у січні впала на території, яка належить художньому училищу.
Наталія Кащак, жителька Львова:
Перші кроки вони були фатальними. Я зразу полетіла, тобто відразу.
Вона переконана: подвійний перелом руки отримала саме через вчасно неприбраний лід.
Наталія Кащак, жителька Львова:
Я розуміла, що я впала не по своїй вині, однозначно не по своїй. Тому що я не бігла, я не скакала, тобто я є людина вже поважна, йшла поволі і наскільки сильно впала. Ну, багато мені казали: судився, тому що так не може бути, що нічого не робиться, ніхто не прибирає.
Спочатку наміру судитися в пані Наталії не було. Та після 4-х місяців на лікарняному – таки наважилася.
Наталія Кащак, жителька Львова:
Я подала позов на 35 тисяч, тобто 20 тисяч моральної шкоди і 15 тис. матеріальної. Це – небагато, 35 тис. – це зовсім небагато. Суддя вирішив задовольнити позов частково, тобто 18000 грн. Ну рішенням суду я задоволена.
У суді жінка представляла свої інтереси сама, без юриста – але юридично грамотно. До матеріалів долучила довідку з травмпункту, квитанції за лікування, чеки з таксі і навіть довідку про тодішню негоду.
Наталія Кащак, жителька Львова:
Довідка з Гідрометцентру, це я сама до того дійшла, тому що перший раз мені справу повернули на доопрацювання.
Здебільшого ці справи виграшні,- кажуть правники. Але треба мати фото- чи відеодокази, а ще краще – очевидців. І не забути докладно все розповісти поліції.
Дмитро Касьяненко, адвокат:
Коли людина телефонує на лінію 102, вона повинна проговорити всі моменти: яка шкода була їй спричинена такою подією. Для чого це робиться? Для того, щоб потім отримати в поліції роздруківку розмови і підтвердити, що вона дійсно повідомляла про такі-то обставини, які з нею відбулися.
Загалом по Україні позовів, пов’язаних з роботою комунальників, мало. Люди бояться судово-юридичної тяганини. Позиваються переважно не пішоходи, а водії. І є за що.
Пів століття мав простояти цілим ось цей новий міст на столичній Шулявці. Так запевняли підрядники… Але! Зненацька там “втомився” цілий ряд електроопор. І це в майже безвітряну погоду.
Руслан, водій:
Ехал “газелькой” по средине моста Шулявского, услышал треск. И увидел – на меня падает столб. Я остановился. Передо мной в метре упал столб и по крыше начали падать провода. Никто ничего не говорит. Милиция не объясняет – кто прав, кто виноват. Страховой случай – не страховой.
Внаслідок інциденту понівечені дев’ять автівок. І не факт, що в усіх них такі ситуації включені до автостраховки.
Андрій Сивинюк, водій:
Це не дорожньо-транспортна пригода однозначно. Поліція це підтвердила. Стовп – це не учасник дорожнього руху, однозначно! Тобто я не знаю, сподіваюсь, я отримаю якесь відшкодування тому, що нова машина, як ви бачите.
Окрім трьох тих, що рухнули опор, комунальники демонтували ще шість. Під час перевірки виявилося: ліхтарі закріплені ненадійно. І це при тому, що вартість реконструкції мосту перевищила мільярд гривень.
Віталій Кличко, міський голова Києва:
Генпідрядник, який давав гарантію на експлуатацію об’єкта, здійснить всі роботи власним коштом. Також дирекція будівництва шляхотранспортних споруд, як замовник будівництва, звернеться до суду щодо відшкодування підрядником за пошкоджені автомобілі.
Та адвокати радять постраждалим власникам машин усе-таки в позовних документах вказувати одразу всі комунальні структури, які пов’язані з мостом.
Потому що це може бути і “Київміськсвітло”, це може бути якесь комунальне підприємство, яке за шляхопровід відповідає. Звичайно я б ставив, ще й всіх членів тої державної комісії, які прийняли цей міст.
Зараз ситуацію з мостом вивчатиме комісія. І хоча ця подія екстраординарна, але не поодинока. Старі або погано закріплені електроопори падають доволі часто. Ще одна небезпека – деревопад. Після дощів чи вітру зім’яті стовбурами машини – звична картина.
І в кожному випадку треба шукати “крайніх”. Бо часто за погодними катаклізмами стоїть звичайне комунальне недбальство. за яке таки варто вимагати компенсацію.