В Україні з 1 грудня 2025 року зміняться правила бронювання працівників. Кабінет міністрів відкоригував свою постанову №76 щодо відстрочок від мобілізації 15 листопада.
Цього дня якраз минув термін блокування оформлення броні через «Дію», яку запровадили в жовтні нібито через аудит Міноборони за вже заброньованими громадянами — наскільки чесно їм оформили відстрочки.
Тому бізнес чекав поновлення бронювань у «Діє» вже з 15 листопада, а принагідно розраховував на запуск економічної броні (яку могли б скористатися всі підприємства, а не тільки критичні, сплативши певну суму, близько 25 тисяч гривень за особу на місяць).
Але замість спрощення процесу бронювання від мобілізації бізнес отримав нові, значно жорсткіші умови.
Ключові зміни такі: прив’язка до зарплати — не нижча за 2,5 мінімалки (що на сьогодні становить 20 тисяч гривень) для всіх працівників (тобто не лише тих, кого хочуть забронювати) за останній квартал. Плюс — вимога щодо відсутності боргів з податків та ЄСВ. Крім того, перевіряючі стануть щомісяця моніторити підприємства, які набули статусу критичних, і, якщо виявлять порушення, анулюють і статус, і вже оформлені броні.
У компаніях кажуть, що нові вимоги потягнуть не всі, тому кількість заброньованих може зменшитися загалом як мінімум на 10-15% (а це близько 100-150 тисяч осіб), а можливо, й значно більше.
При цьому бізнес прогнозує збільшення корупційних схем щодо підтвердження критичного статусу та права на бронь. ЗМІ пишуть, що з 1 грудня 204 року змінюється із бронювання.
«Бронювали по блату та ховали працівників»
На великі труднощі із бронюванням співробітників бізнес скаржився буквально з перших днів війни. Основна складність була в тому, що люди не чекали відстрочки, поки оформляли папери, багатьом вручали повістки.
І лише після того, як опція бронювання з’явилася у «Діє», ситуація більш-менш нормалізувалася, каже нам керівник концерну «Ярослав» Олександр Барсук.
Втім, «хороші часи» тривали недовго — 15 жовтня влада зупинила бронювання через «Дію», пояснивши це початком аудиту вже заброньованих. Як писали ЗМІ, Зеленському здався підозрілим той факт, що кількість заброньованих на критичних підприємствах різко зросла: протягом двох років їх було 540 тисяч, а за останні кілька місяців раптом побільшало вдвічі (за даними ЗМІ, майже втричі більше, 1,5 млн людина). І хоча в компаніях цей факт пояснюють саме спрощеннями бронювання через «Дію», влада запустила тотальні перевірки.
Аудит мав закінчитися 15 листопада.
Поки точилися перевірки, бронювання фактично зупинилося. Як написав у своєму телеграм-каналі народний депутат Олександр Федієнко, керівники підприємств ВПК почали звільняти та всіляко ховати своїх працівників від мобілізації через зупинення бронювання.
«ТЦК вже почали обдзвонювати керівників підприємств. Кажуть, ми знаємо, що бронювання у вас закінчується 14-го, тож чекайте в гості», — писав Федієнко. За його словами, до нього зверталися працівники аграрного сектору (елеватора) та підприємства ОПК, яких уже мобілізували, незважаючи на критичний статус підприємств.
Про те, що вони фактично залишилися без броні, нам розповіли також представник профспілки заводу «Антонов» Володимир Папіж та керівник одного із хлібозаводів.
«У нас доходило до того, що водій везе у військову частину хліба, а йому там вручають повістку. Раніше ми утримували водіїв саме бронею, бо не в змозі платити їм таку зарплату, як транспортні компанії. Але оскільки відстрочки «скасували», довелося швидко підвищувати оклади. І через це в листопаді ціни на хліб зростуть ще на 10-15%, інакше закуповувати борошно нам буде нема за що, та й люди розбіжаться», — каже нам директор великого хлібозаводу.
Водночас продовжувалися бронювання через Мінекономіки, хоч і дуже обмежені. Скажімо, як розповів бізнесмен Вадим Гриб, він буквально днями оформив броні для працівників сонячної електростанції.
“У нас енергетика в пріоритеті, тому без проблем оформили через Мінекономіки, і досить швидко”, – говорить він.
Водночас Олександр Барсук зазначив, що «протягували через міністерство за великим блатом по кілька осіб від різних підприємств».
Паралельно бізнес чекав на запуск економічного бронювання, на яке, нібито, попередньо погодилася влада.
Тому до 15 листопада ситуація загострилася до краю: одні розраховували, що просто знімуть «блок» із бронювання через «Дію», інші — що відкриють можливість бронювати людей за гроші.
Але натомість Кабмін ухвалив постанову з новими умовами. Причому вони запрацюють лише з 1 грудня 2024 року (тобто, до цього часу бронювання буде неможливо). А економічне бронювання, зважаючи на все, взагалі вирішили не запускати.
Як бронюватимуть від мобілізації в Україні з 1 грудня
Як зазначив Олександр Федієнко, із ключової, що з’явилося в оновленій постанові уряду №76:
- всі бронювання відбуватимуться через портал «Дія», без рішень Мінекономіки (раніше воно надавало підприємствам статусу критичних — ред.). Станом на 16 листопада в Діє при спробі подати заявку на бронювання співробітників з’являється повідомлення, що послуга тимчасово закрита. «До 15 листопада триватиме аудит заброньованих військовозобов’язаних. Повідомимо про відновлення сервісу, тому слідкуйте за оновленнями», — повідомляється в «Діє», хоча термін аудиту вже минув;
- запроваджуються перевірки підприємств із виконання критеріїв бронювання. У разі невідповідності критичність скасовуватимуть, бронювання теж;
один із критеріїв для недержавних підприємств: нарахування зарплати для всіх застрахованих осіб (тобто не лише військовозобов’язаних) за останній квартал — не менше ніж 2,5 мінімальних зарплат (20 тисяч гривень). “Не знаю, хто цей критерій вигадав, але він досить дискусійний і ризиковий”, – зазначив Федієнко. Такої думки дотримуються опитані журналістами підприємці; - відсутність заборгованості зі сплати податків до державного та місцевих бюджетів, а також ЄСВ. Причому, як зазначив голова адвокатського об’єднання «Кравець та партнери» адвокат Ростислав Кравець, немає уточнення, чи вважається «борг», якщо він виник з вини держави. «Наприклад, якщо підприємство виконувало держзамовлення, але з ним вчасно не розрахувалися, воно, виходить, автоматично втрачає право на бронювання людей», — каже Кравець.
Зазначимо, що критерії з податків та зарплат і раніше були. Але, наприклад, із зарплати потрібно, щоб вона була не нижчою, ніж у регіоні. При цьому пункти із зарплат та відсутності боргів не значилися у списку обов’язкових. Набути статусу критичного підприємство могло, якщо «проходило» хоча б за 3 критеріями зі списку. Тепер же зарплати та податки – ключові пункти;
Відстрочки, видані раніше за рішенням Мінекономіки, діють не довше, ніж до 31 січня 2025 року. Те саме за відстрочками, оформленими через Єдиний державний веб-портал електронних послуг. Переоформити броні підприємства мають до 28 лютого.
Зарплатний фільтр
Одне з головних нововведень — прив’язка до зарплати. Багато підприємств вважають зарплатну планку 20 тисяч явно завищеною.
“Наприклад, для швейних підприємств це багато”, – каже Барсук.
За даними Всеукраїнської асоціації пекарів, на хлібозаводах оклади також не дотягують – вони варіюються в середньому від 11 до 17 тисяч гривень.
За новими вимогами всі зарплати на підприємстві повинні бути не нижче 20 тисяч протягом останнього кварталу. Тобто, якщо бронювання по-новому розпочнуться з 1 грудня, такі оклади потрібно підтвердити за жовтень і листопад, фактично заднім числом. Зрозуміло, навіть якщо підприємства готові швидко підвищити зарплати всім своїм працівникам (що викликає великі питання), то до дати «Ч» вони вже явно не встигнуть. І зможуть оформляти броню вже лише з наступного року, що дозволяє військкомам використовувати цю паузу для роздачі повісток. За найскромнішими оцінками, без броні тимчасово чи постійно залишаються 100-150 тисяч жителів. А можливо й у рази більше.
Але й надалі підвищити зарплати до 20 тисяч зможуть не всі підприємства.
«Якщо, наприклад, у Києві середня зарплата становить близько 26 тисяч гривень, а на Львівщині — 20 тисяч, то на Одещині — 19,7 тисячі, Дніпропетровській — 19 тисячі, Харківській — 18,5 тисячі. До того ж, відрізняється ситуація щодо галузей, деякі підприємства не тягнуть і середню за їхнім регіоном зарплату», — каже голова Ради підприємців при Кабміні Андрій Забловський.
«Критерій із зарплати, м’яко кажучи, завищений. Логічніше враховувати середню зарплату по регіону, бо, наприклад, для Києва 20 тисяч – це нормально, а для Шепетівки – велика проблема. Але багато підприємств готові вже на будь-які умови, тому що у них договори, контракти, у тому числі й на постачання на держзамовлення. Компанії виграли тендери, а працювати нема кому, виробництво на межі зупинки», – розповів нам керівник громадського об’єднання SAVEФОП Сергій Доротич.
Федієнко не виключає, що з’являться схеми.
«Швидше за все, підприємства (невеликі), яке визнано критичними, сегментують працівників. Когось залишать на критичному (підприємстві — ред.), решту всіх (не військовозобов’язаних, а тих, хто не впливає на квоту) переведуть на інше підприємство, яке не критичне (і на якому не потрібно підвищувати зарплати до 20 тисяч — ред.). )», – вважає Федієнко.
На його думку, такі умови, звичайно, зараз потрібні, але це виглядає як ще одне підвищення податків.
“І, коли згодом скасують “критичність”, ми отримаємо величезний економічний та податковий провал”, – припустив Федієнко.
Українські підприємці кажуть, що вимушене підвищення зарплат вони закладуть у ціни. Тому буде новий стрибок вартості багатьох товарів та послуг. Яскравим прикладом є ситуація з хлібом, який цього місяця подорожчає на 10-15%, зокрема через підвищення зарплат (які ще доведеться підвищувати, так на багатьох хлібозаводах вони все одно менше 20 тисяч).
Це може ще більше розігнати інфляцію, яка за підсумками жовтня і так виявилася рекордною, прискорившись до 9,7% (порівняно з 7,5% у вересні). Причому подорожчають насамперед продукти харчування, виробники яких мають критичний статус, але часто не дотягують до виставленої Кабміном зарплатної планки.
Також бізнесмени звертають увагу на пункт у нових правилах бронювання про постійні перевірки. Вони вважають, що це стане фактично легалізацією регулярного «вилікування» підприємців з боку контролюючих органів.
«Вже після початку перевірок із жовтня широко стали поширені корупційні схеми, коли за гроші підтверджується статус критичного підприємства та право на бронь. Тепер цю годівницю вирішили зробити вічною», — каже підприємець.
Що стосується економічного бронювання, на яке сильно чекали платоспроможні, але «не критичні» компанії, то від цієї ідеї влада в черговий раз відмовилася.
«В IT галузі фактично заброньовано до 5 тисяч фахівців на галузь 300 тисяч осіб. Це ключове питання для більшості замовників. Тому українське IT – у стоп-листі, експорт послуг падає другий рік поспіль. На мою думку, економічне бронювання за 20-30 тисяч на місяць було б правильним рішенням. Механізм вже обговорюється більше року, але поки що без особливого прогресу», — каже голова компанії Alcor та віце-президент з фінансово-правових питань асоціації IT Ukraine Дмитро Овчаренко.
Джерело: golos.ua