Сьогодні дуже популярним стало виcловлювати свої думки за допомогою запозичених слів. Звідусіль лунають такі слівця, як «месенджер», «коворкінг», «нетворкінг». Так тут ще заявилась якась «медіація» чи то «медитація».
Тому, щоб ми не губилися кожного разу, коли чуємо слово «медіація», давайте з’ясуємо, що ж таке медіація та спробуємо розібратися як можна з користю використати цей інструмент.
Насамперед слід зазначити, що медіація — це один із способів досудового врегулювання спорів. Суть даного способу полягає в тому, що сторони конфлікту, наприклад два підприємства, можуть вирішити свій спір в ході переговорного процесу, диригентом якого виступає посередник, а саме медіатор, який допомагає кожній з сторін з’ясувати інтереси один одного та узгодити їх. На перший погляд може задатися, що це складний процес, однак це не так. І ось чому…
Все геніальне – просто!
Для кращого сприйняття ефективності вирішення спорів за допомогою медіації наведу ситуації, які Джордж Сідел описав у своїй книзі «Успішні переговори».
Зокрема, спочатку він описує ситуацію, коли є піца та двоє людей і кожен з них хоче отримати більший шматок, внаслідок чого виникає спір. Звісно можна було б поділити її навпіл, але їх такий варіант не задовольняє. Так ось за допомогою медіатора в ході переговорів з’ясувалося, що одна із сторін взагалі не їсть піцу, а їй потрібна лише шкоринка, щоб робити з неї крихти для приготування пасти. А друга сторона вказала, що вона залюбки з’їсть піцу, а шкоринки їсти не буде. Таким чином, кожен із учасників даного спору зміг подвоїти свою вигоду.
Наступна ситуація стосується конфлікту між компанією, яка займається програмним забезпеченням, та ліцензіатом, який придбав ліцензію на певне програмне забезпечення компанії, а потім намагався розробити власне програмне забезпечення та продавати його самостійно. Тобто, по суті, це був спір відносно інтелектуальної власності, і досить запеклий спір. Проте в ході медіації сторони домовились створити спільне підприємство, що було вигідно обом сторонам.
Отже, вирішення спорів на основі з’ясування та узгодження інтересів відкриває нові можливості для партнерства та збільшення вигід кожної із сторін.
Чому саме медіація?
Чому саме зараз медіація почала набирати популярність? Звісно, в першу чергу це пов’язують з економічністю і ефективністю даного способу вирішення спорів, оскільки в медіації відсутня та заформалізована процедура розгляду, яка існує в суді. Більше того, при вирішенні спору у вказаний спосіб простежується використання індивідуального підходу до кожного учасника. Разом з тим, спостерігаючи зміну моделей ведення бізнесу та переорієнтацію на стратегію win-win, можна стверджувати, що співпраця з конкурентом може призвести до збільшення прибутків обох сторін. Тому я вважаю, що саме розуміння того, що твій конкурент вже завтра може бути твоїм партнером веде нас до медіації і до консенсусу, а не до змагальності в суді і загострення конфлікту.
Правове регулювання.
Досліджуючи медіацію, обов’язково потрібно визначити рівень правового регулювання даного питання. Не дивлячись на поширене застосування медіації, на сьогодні її правове регулювання відсутнє, тобто немає жодного спеціального нормативно-правового акту, який би регулював це явище. І тут виникає питання, а як же тоді користуються цим способом врегулювання спорів? На сьогодні в Україні склалася досить стійка практика застосування медіації, тому цей процес є досить впорядкованим. Наразі вироблені основні принципи медіації, розроблені положення про сторони даної процедури та про її етапи. Також на основі національної практики медіації та світового досвіду був розроблений Проект Закону України «Про медіацію» №3665, який 03 листопада 2016 року Верховна Рада України прийняла за основу.
Для прикладу, у Німеччині відповідний акт з’явився у 2012 р. (викласти основи проведення медіації на папері було вимогою Європейського Союзу). Утім, зізнаються німецькі експерти, це не означає, що до процедури примирення в країні почали вдаватися тільки після ухвалення документа – нею послуговуються вже понад 20 років.
«Щоб проводити медіацію, закон не потрібен. Сьогодні ніхто не може нам заборонити зібратись і провести перемовини. Мета прийняття закону інша — це інформаційний привід, популяризація, піар-хід, спрямований на те, щоб громадяни більше дізналися про медіацію», — наголосила віце-президент Української академії медіації Луїза Романадзе.
Погоджуючись з попередніми думками, вважаю, що прийняття Закону України «Про медіацію» визначить місце медіації у системі способів врегулювання спорів, закріпить статус медіаторів та надасть певні гарантії для них і сторін спору. Але не слід сподіватися, що сам факт прийняття закону приведе натовп клієнтів до медіаторів. Тому тим, хто відчує в собі сили зайнятися медіацією, потрібно вже розпочинати цю діяльністю і працювати над своїм професіоналізмом, авторитетом.
Проблема конфіденційності.
Доповнюючи питання правового регулювання, слід зазначити, що прийняття Закону України «Про медіацію» допомогло б вирішити проблему дотримання конфіденційності інформації, отриманої в результаті медіації. Ця проблема проявляється в двох аспектах, зокрема у відсутності законодавчо- встановленої відповідальності за розголошення конфіденційної інформації, отриманої в результаті медіації, а також у необхідності закріплення «імунітету» за медіаторами, аби їх не можна було допитати щодо інформації, яка стала їм відома під час проведення медіації або стосується безпосередньо суті медіації.
Один з можливих варіантів вирішення вказаної проблеми проявляється у процесі вибору медіатора. Зокрема при виборі медіатора потрібно зважати на авторитет медіатора, його моральні цінності та готовність забезпечувати конфіденційність інформації у разі потреби.
Інтерес – ключ до вирішення спору!
Як вже наголошувалося вище, успішне узгодження інтересів сторін робить медіацію успішною, а рішення прийняті в її процесі – виконуваними. Вміння медіатора до кінця зрозуміти інтереси сторін, вміння допомогти сторонам з’ясувати їх істинні інтереси та вміння їх узгодити роблять медіацію успішним і ефективним способом вирішення конфлікту.
Як зіграти роль медіатора?
Насправді, спробувати себе у ролі медіатора не так вже й складно, оскільки в повсякденному житті конфліктні ситуації виникають досить часто і тут ви можете продемонструвати свій талан переговорника.
Але я хотів навести ситуацію, коли люди, самі того не знаючи, виконують роль медіаторів. Керівники бізнесу або менеджери досить часто повинні вирішувати конфлікти, які виникають між їх працівниками. А якщо конфлікт залишити без уваги, це досить сильно може вплинути на продуктивність команди. Тому, як бачимо, ази медіації необхідні навіть для здійснення ефективного менеджменту.
Варто пам’ятати, що використання даного способу вирішення спорів сильно залежить від людського капіталу, а саме від професійності, досвіду та авторитетності медіатора.
Підсумовуючи наше дослідження, хочу зазначити, що звісно медіація не є панацеєю від всіх існуючих на планеті «Земля» конфліктів, але при її розумному використанні спір можна вирішити швидше та економніше. Більше того, результатом використання даного інструменту може бути стійке партнерство.
Тому намагаємося не просто ділити пиріг і конфліктувати, намагаємося подвоювати пиріг і співпрацювати!
Марк Копанчук
Юрист, Адвокатської компанії Кравець і партнери