Юристи зазначають, що новий законопроект про реструктуризацію валютних кредитів, який невдовзі поставлять на голосування у парламенті, загалом непоганий. Проте позичальники так не вважають.
Вирішення питання з погашення іпотечних валютних кредитів здавалося вже загальмувалося після того, як Президент України Петро Порошенко наклав вето на відомий скандальний закон, згідно з яким позичальники мали повертати свої борги за курсом 5,05 гривні за долар. Верховна Рада і не намагалася подолати «вердикт» гаранта Конституції.
Проте робота над новим документом триває і неабияка. Так, у парламенті перебуває проект закону №4004 «Про реструктуризацію зобов’язань громадян України за споживчими кредитами в іноземній валюті, отриманими на покупку єдиного житла (іпотечні кредити)», який розробили банки-члени Незалежної асоціації банків України (НАБУ) і фактично підтримали керівництво Нацбанку та Міністерство фінансів України. Експерти зазначають, що більше хороших законопроектів у цьому аспекті немає, а торішні вже не варті уваги.
Він і стане основним документом
Нині, за інформацією банків, 37 тисяч родин мають право на реструктуризацію валютних іпотечних кредитів. Сума боргів, яку вказують фінансові установи, приблизно 20 мільярдів гривень. Цей документ узгоджено з власниками 19-ти найбільших банків України, які мають 75% активів загальної їхньої кількості.
Серед найбільших донорів за іпотекою станом на 1 грудня 2015 року залишаються «Райффайзен Банк Аваль» (йому позичальники заборгували майже 13 мільярдів гривень), Укрсоцбанк (11 мільярдів гривень), «ПриватБанк» (9,2 мільярда гривень), «ОТП Банк» (7,4 мільярда гривень).
Старший партнер юридичної фірми «Кравець та партнери» Ростислав Кравець упевнений, що саме цей «міністерський» документ подадуть на голосування, і воно буде успішним. Такої самої думки притримуються й інші аналітики, тому «УК» розгляне цей документ детальніше, оскільки він незабаром може стати нормотворчим.
Що ж це за законопроект? Чи досягнуто в ньому компромісної згоди між банками та позичальниками? Зрештою, які, на думку юристів, він має переваги та негативні сторони?
Згідно із законопроектом, реструктуризації підлягають кредити:
які позичальники отримували для придбання єдиного житла за умови, що у власності вони не мали іншої житлової нерухомості;
за якими станом на 01.01.2015 залишок заборгованості не перевищує 2,5 мільйона гривень (приблизно 150 тисяч доларів США);
за якими станом на 01.01.2014 немає неповерненої простроченої заборгованості за договором про надання іпотечного кредиту в іноземній валюті або її погасили до моменту реструктуризації.
Законопроект передбачає заміну валютних зобов’язань за курсом НБУ на дату реструктуризації з умовою прощення частини боргу:
позичальникам, які мають єдине житло, — не менш ніж 25%;
позичальникам, які мають єдине соціальне житло (квартири 60 кв. м, будинки 120 кв. м) — не менш ніж 50%.
Також у цьому документі передбачено списати борги учасникам та інвалідам АТО та їхнім сім’ям від 75 до 100%. Зрештою прописані в цьому законопроекті умови фактично такі, як пропонували банкіри своїм позичальникам раніше.
То чи є добротність
Як зазначає старший юрист юридичної компанії «Лавринович і партнери» Інна Рудник, загалом документ непоганий. «Усе відтепер практично лягає на плечі банків. Згідно з його положеннями, позичальник, який виявив бажання реструктурувати свій кредит, звертається до банку із відповідною заявою, і фінустанова має впродовж трьох місяців вирішити це питання. Зазначу — це зобов’язання банків, а не їхнє право. У разі якщо фінустанова у визначений термін не реструктуризує борг, позичальник може звернутися до суду. І представники Феміди вірогідно зобов’яжуть банк зробити це», — зазначає вона.
Те, що такий документ можна реалізувати і що саме позичальники, а не банки обиратимуть схему погашення боргів, зазначає і виконавчий директор НАБУ Олена Коробова. На її думку, банки готові підтримати тих, хто справді перебуває в скрутному становищі і має всі шанси залишитися без свого єдиного житла. Банкір наголошує на тому, що в нинішній ситуації винуваті не лише валютні кредитоотримувачі, а й фінансові установи і держава. Тому якщо Верховна Рада таки ухвалить законопроект №4004, то він буде обов’язковим для виконання саме банками, а не позичальниками. І в цьому його перевага.
Не інакше як компромісним законопроект №4004 аналітик компанії «ПростоБанкКонсалтинг» Іван Нікітченко не називає. За його словами, найбільше пощастить соціально незахищеним верствам населення, яким спишуть 70% іпотечного боргу. «Якщо за основу брати курс гривні до долара 25, то у разі перерахування та списання цей показник становитиме 7,5 гривні за долар. Це навіть нижчий показник курсу, який був із 2009-го по 2014 роки. Однак трохи не пощастить позичальникам із списанням боргу 25 та 50%: у них умови будуть гіршими. Проте тим клієнтам банків, які справно сплачували за кредитами до 1 січня 2014 року, справді зроблять таку реструктуризацію», — вважає він.
Для когось списання, а для когось і відчуження
Що ж негативного вбачають у цьому документі експерти?
Лідери об’єднання «Кредитний майдан» каменя на камені не залишили від цього документа. У розмові з кореспондентом «УК» одна із керівників організації зазначила, що цей законопроект невигідний для позичальників і не вирішує їх нагальних питань. «Із цим згодні навіть деякі банкіри. Автори цього документа мають на меті лише одне — зняти мораторій на відчуження заставного майна», — вважає вона.
Такої самої думки і Ростислав Кравець. «Головне, що не виписано в цьому документі, це сплата податку на списану заборгованість. А він становить небагато-немало 18% суми списання. Це можуть бути великі гроші», — додає він.
Іван Нікітченко вбачає в законопроекті іншу прогалину, яка не на користь позичальникам. За його словами, є норма, згідно з якою ставка за кредитом змінюватиметься через три роки після реструктуризації. Якщо цей показник із самого початку залишається сталим, то потім він зросте на 3%. Приміром, позичальник сьогодні сплачує іпотечні борги за ставкою 18%, а через три роки — вже за показником 21%.
Інна Рудник нарікає на невизначеність зі сплатою нотаріусам та реєстраторам при внесенні відповідних змін до відомостей про обтяження. «Законопроект передбачає, що всі необхідні дії, пов’язані з реєстрацією, внесенням змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інших державних реєстрів у зв’язку із проведенням реструктуризації, здійснюють безоплатно. При цьому розмір та порядок оплати за вищевказані дії врегульовано іншими нормативно-правовими актами, до яких необхідно внести зміни для уникнення непорозумінь. Під час реєстрації спеціаліст вносить у базу дані про квитанцію, якою підтверджується факт оплати обов’язкових платежів. Тож без внесення відповідних змін виконання цього закону викликає багато запитань», — зазначає вона.
Що це за підзаконні акти? Швидше за все змін зазнають інструкції та порядки, що регулюють вчинення нотаріальних дій, реєстрацію речових прав на нерухоме майно та, можливо, вчинення окремих банківських операцій.
Працюючи над цим матеріалом, автор переглянув чимало форумів кредитоотримувачів, де люди з певною мірою скепсису ставляться до законопроекту №4004. І вони мають на це право. Один із дописувачів зазначив, що такі самі проблеми кілька років тому мала й Угорщина, проте і банки, і держава дійшли згоди, і валютні іпотечні кредити реструктуризували за курсом на момент їхньої видачі.
«І економіка витримала, і банківська система там не впала, як у нас нині лякають керівники фінустанов», — зазначає один із учасників форуму. Чи доречний Україні в цьому сенсі досвід цієї країни? Як вважає голова правління «ОТП Банк» Тамаш Хак-Ковач (він за національністю є угорцем) сценарій, який свого часу впровадили на його батьківщині, до України застосувати не можна. За його словами, угорська економіка та її банківська система суттєво зросли за всіма показниками у 2009—2015 роках і не були такими чуттєвими до криз та потрясінь, як Україна.
Від редакції.Загалом ідеальних законів чи законопроектів немає. На думку «УК», якщо доробити документ №4004, враховуючи всі його мінуси, про які й зазначали експерти, його цілком можна взяти за основу. І тоді він насправді допоможе тим, для кого іпотечне житло було єдиним. Для тих вкладників, які брали «серійні» кредити на купівлю 2—5 квартир з метою перепродати їх у подальшому та отримати прибутки, питання треба вирішувати в дещо іншій площині.
Олег ГРОМОВ, УК