В Україні з 1 грудня має запрацювати нова програма підтримки українців, у рамках якої кожному громадянину виплатять по 1 тисячі гривень. Що не так з ініціативою та чому, отримавши гроші один раз, ви ризикуєте втратити контроль над своїми персональними даними на декілька десятиліть. Новини.LIVE дослідили приховані ризики та можливі підводні камені цієї програми.
Що відомо про програму
Про запровадження нової програми для українців наприкінці жовтня заявив президент Володимир Зеленський. “Я доручив уряду запровадити з 1 грудня нову програму, яка буде відчутна для кожної сім’ї в Україні. Підтримка для всіх наших людей — дорослі, діти, кожна сім’я в Україні”, — сказав Зеленський, наголосивши, що одна тисяча гривен призначатиметься всім українцям, незалежно від віку та соціального статусу.
Єдина категорія українців, яким виплата не належить, — українці, які проживають за кордоном. У тому числі зі статусом біженця, оскільки переказ коштів відбуватиметься після верифікації місця перебування громадянина.
Щоб отримати виплату, потрібно буде подати заявку на участь у програмі через “Дію” та активувати картку Національного кешбеку в одному із банків партнерів.
На що можна буде витратити тисячу “Зеленського”
Гроші, які обіцяють роздати населенню, можна буде витратити протягом наступного року на оплату українських товарів та послуг, або перерахувати на армію.
“Це додатково підтримає український мікро- та середній бізнес. Ці гроші марковані, є певне коло, куди їх можна направити”, — заявив перший заступник міністра економіки Олексій Соболєв.
До речі, роздача коштів населенню справді не є новою ідеєю і вже застосовувалась у різних країнах для стимулювання економіки. Механізм прямих виплат громадянам називається фіскальним стимулюванням і використовується для збільшення споживчого попиту, особливо у періоди економічних криз чи рецесій.
Приклади таких ініціатив можна знайти у різних країнах. Наприклад, у США неодноразово видавали “стимулюючі чеки” під час економічних труднощів, таких як криза 2008 року та пандемія COVID-19 у 2020 році. Японія та Південна Корея також впроваджували такі заходи, надаючи разові виплати, щоб підтримати споживання та економічну активність.
На що можна витратити:
- оплату комунальних послуг;
- купівлю ліків;
- донат на ЗСУ*;
- купівлю квитків “Укрзалізниці”;
- відвідування закладів культури, театрів тощо;
- купівлю товарів українського виробництва, у тому числі книг;
- оплату мобільного зв’язку.
Знайти перелік торгових точок, де можна буде використати виплату, можна знайти на офіційній сторінці програми “Національний кешбек”.
“Це ж було вже”
Ініціатива з роздаванням грошей не є новою і для України, де різні президенти ініціювали разові виплати населенню. Щоправда, носили вони швидше популістичний характер. А саме:
“Юліна тисяча”: У 2008 році прем’єр-міністр Юлія Тимошенко оголосила про виплату 1000 гривень як компенсацію втрачених заощаджень в Ощадбанку СРСР.
“Вітіна тисяча”: У 2012 році президент Віктор Янукович ініціював аналогічну виплату в 1000 гривень колишнім вкладникам Ощадбанку СРСР.
“Петіна тисяча”: У 2019 році президент Петро Порошенко доручив виплатити пенсіонерам з мінімальною пенсією додаткові 2 410 гривень, що еквівалентно двом виплатам по 1 205 гривень у березні та квітні.
“Вовина тисяча”: 2021 року президент Володимир Зеленський оголосив про виплату 1000 гривень громадянам, які пройшли повний курс вакцинації від COVID-19.
При цьому кількість товарів та послуг, які можна придбати на тисячу гривень, неухильно зменшується після правління кожної влади. Докладніше див. інфографіку.
Що не так з ініціативою?
Українське суспільство сприйняло ініціативу дуже неоднозначно. Головне питання — раціональність таких витрат під час колосального бюджетного дефіциту та одразу після підвищення податків для населення під приводом нестачі грошей на армію.
За планами на програму хочуть виділити близько 30 млрд грн. У Мінекономіки запевняють, що виплата 1000 грн не вимагатиме додаткових видатків держбюджету, оскільки ці гроші “візьмуть” з невикористаних у 2024 році коштів за бюджетними програмами. Серед них програма розвитку Індустріальних парків, “Інвест-няня”, програма розмінування територій та інші.
“Однією рукою заберуть на 3,5% більше з кожної зарплати, а іншою водночас роздають подачку 1000 грн, рятуючи свій падаючий рейтинг”, — так прокоментував ситуацію заступник голови Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики ВР Ярослав Железняк.
Однак у президентській партії іншої думки. Як каже народний депутат від партії “Слуга Народу” Леся Забуранна, пов’язувати підвищення податків та цю ініціативу неправильно.
“Сьогодні у зв’язку з війною у нас існує два великих блоки витрат. Військові та цивільні. Усі військові витрати, які спрямовані на армію й оборону, можуть бути покриті тільки з внутрішніх коштів. А всі цивільні витрати ми покриваємо за рахунок іноземної допомоги. Відповідно, коли ми збільшували податки, збільшували військовий збір і запроваджували його для ФОПів, насамперед ми хотіли покрити дефіцит у секторі оборони та армії. А ось із цивільних видатків, із тієї суми, яка спрямована тільки на цивільні виплати, й планується витрачати на ці цілі”, – сказала Забуранна в ефірі одного з українських телеканалів.
Ще одне дискусійне питання — це безадресність такої допомоги. Іншими словами, на цю тисячу можуть розраховувати як пенсіонери з мінімальним доходом, так і олігархи. Відповідь виявилася простою.
За словами нардепки, оскільки ця ініціатива виникла спонтанно, владі просто не вистачило часу верифікувати категорії, які потребують. “Ця ідея виникла в момент підготовки до зими. І головна мотивація була підтримати українців перед складним опалювальним сезоном. Щоб верифікувати категорії людей і виокремити тих, хто найбільше потребує, на це потрібен був би якийсь час. І це потрібно було планувати, напевно, заздалегідь”, — зауважила Забуранна.
Зрештою, для того щоб отримати обіцяну тисячу, потрібно подати заявку на участь у програмі. Це можна зробити через “Дію” протягом грудня, січня і лютого, а також активувати картку “Національний кешбек”.
Але річ у тім, що багато пенсіонерів, які справді потребують підтримки, просто не мають сучасних смартфонів, щоб пройти верифікацію в додатку. Тому, як повідомили в Мінекономіки, відомство в терміновому порядку розробляє механізм отримання тисячі через відділення Укрпошти. Чи будуть це “живі” гроші, чи пенсіонерам роздадуть банківські картки, поки невідомо.
Кінець банківській таємниці?
Ще один нюанс, на який звертають увагу юристи, — це договір з банком, який необхідно укласти, щоб отримати картку, на яку здійснюватиметься виплата.
Як запевняють юристи, він містить багато підводних каменів, пов’язаних з наданням доступу третім особам до персональних даних та банківської таємниці одержувачів тисячі.
“Щоб отримати цю тисячу, вам потрібно буде підписати низку умов. По-перше, що банк має право аналізувати трати. Причому не тільки за однією карткою, а за всіма рахунками. По-друге, ви даєте право передавати цю інформацію куди завгодно. І найцікавіший пункт — це те, що банк має право протягом дії договору змінювати його істотні умови шляхом простого повідомлення клієнта. А термін договору — 20 років. Тепер ви розумієте, для чого це зроблено? Я б на місці банків і по 5 тисяч грн видав, щоб отримати такі умови співпраці зі своїми клієнтами. Тому будьте уважними, якщо вирішите отримати цю тисячу”, — каже адвокат Ростислав Кравець.
Зокрема, як йдеться у договорі, який пропонує підписати ПриватБанк, підписанням заяви клієнт надає Банку дозвіл на здійснення аналітики з платіжних операцій за поточними рахунками Клієнта з емісією Платіжної картки, які відкриті в Банку, та номери яких за стандартом IBAN зазначені в системі Приват24, а також за поточними рахунками з емісією Платіжної картки, які можуть бути відкриті у майбутньому”.
Окремий пункт стосується також банківської таємниці. “Підписанням цієї Заяви Клієнт надає дозвіл Банку на розкриття інформації, що становить банківську таємницю, щодо платіжних операцій за всіма поточними рахунками з емісією Платіжної картки та зокрема за поточними рахунками з емісією Платіжної картки, які можуть бути відкриті Клієнтом у майбутньому, третім особам, які визначені у Постанові КМУ в межах та в обсязі, необхідному для виконання Постанови КМУ та умов цього Договору”, — йдеться у документі.
“У договорі дійсно дуже багато підводних каменів. У зв’язку з якими банки отримують безпрецедентні до теперішнього часу повноваження. Є Закон про захист персональних даних, є Закони, що регулюють банківську діяльність і є банківська таємниця. Так от, один підпис — і ваші персональні дані передаються третім особам. Як і банківська таємниця перестає бути таємницею”, — каже адвокат Микола Гольбін.
Утім, для тих, хто надто переймається тим, що держава і банки матимуть доступ до ваших даних, є вихід. Як варіант, можна відкрити новий рахунок у банку, де до цього у вас рахунків не було. Там же оформити картку Національного кешбеку. І використовувати тільки ці рахунки для отримання виплати й подальшої участі в програмі.
Джерело: novyny.live