Урядом 1 жовтня було прийнято відповідні зміни до 560 Постанови, де було змінено строк з’явлення до ТЦК за повісткою.

Якщо це стосується обласних центрів, то зменшено час з’явлення з 14 днів до 7, якщо це інші населені пункти, то з 14 до 10 днів. Проте, навряд чи варто очікувати, що, якщо громадяни не будуть з’являтися вчасно в ТЦК, то їх будуть очікувати штрафи. Про це в ексклюзивному коментарі нашому порталу розповів голова профспілки Українська незалежна фундація юристів, голова АТ “Кравець та партнери”, адвокат Ростислав Кравець.

Він наголосив, що йому особисто не зовсім зрозуміла логіка уряду і, що саме намагається виправити уряд чи покращити зменшенням строку з’явлення за повісткою. Так як на сьогоднішній день відповідно до вимог Кодексу України про адміністративне правопорушення фактично штрафів за нез’явлення, несвоєчасне з’явлення за повісткою немає. Також не зовсім зрозуміла і мета такого прискорення з’явлення за повісткою з огляду на відсутність пояснень з боку уряду, яким чином формується перелік тих, хто потрібен, в першу чергу, для мобілізації і хаотичні дії з приводу бронювання, в які також постійно вносяться зміни.

Ростислав Кравець додає, тим більше, як показує попередній досвід, всі дії уряду направлені на перекладання відповідальності з тих, хто повинен приймати рішення, керувати мобілізацією на місця, куди в принципі просто доводиться план.

“Нікого не цікавить ні якість осіб, я маю на увазі їх здоров’я, фах, їх потреба для національної економіки. Цікавить виключно виконання плану. В подальшому це призводить, як до зловживань, так і до нанесення шкоди національній економіці України. Тому насправді саме зменшення строку з’явлення за повісткою жодним чином не вплине на, принципі, мій погляд, на мобілізацію. А також не призведе до якихось масових штрафів громадянам України”, – підсумував співрозмовник порталу.

Джерело: society.comments.ua

АО «Кравець І Партнери»

З 12 жовтня 2023 року, після вступу в дію Закону про відновлення декларування, розпочалася кампанія з декларування доходів за 2021 і 2022 роки, яка триватиме до 31 січня 2024 року. У зв’язку з цим в українців з’явилися запитання щодо правильного подання декларацій та необхідності звітувати про фінансову допомогу, отриману від держави.

Редакція сайту Новини Pro поцікавилась у голови профспілки “Українська незалежна фундація юристів”, голови АО “Кравець і партнери” Ростислава Кравця, чи потрібно декларувати грошову допомогу отриману від держави.

Так, таку допомогу потрібно декларувати, але важливо зазначити, що податки з неї не стягуються.

Ростислав Кравець

Голова профспілки “Українська незалежна фундація парвників”, голова АО “Кравець і партнери”

Обов’язок декларувати ці кошти стосується осіб, які за законом зобов’язані подавати декларації. Це, зокрема, можуть бути:

• держслужбовці;
• особи, зайняті на кількох роботах;
• особи, що працюють в органах місцевого самоврядування.

“Фактично це передбачено Податковим кодексом, тобто, особа, яка повинна подавати декларацію, має зазначити усі доходи, які вона отримувала. Це потрібно для того, щоб податкова могла перевірити повноту та своєчасність сплати податків”, – додав експерт.

Ростислав Кравець також зазначив, що це робиться виключно для виконання функцій держави щодо контролю за надходженням до бюджету коштів.

Це стосується грошової допомоги, яка виплачується державою внутрішньо переміщеним особам (ВПО), в тому числі за заявками, поданими через платформу “єДопомога”. Також до таких виплат належать:

• виплати на покриття витрат за житло для ВПО;
• компенсація витрат на безоплатне тимчасове розміщення ВПО;
• фінансова підтримка цивільного населення, що евакуюється;
• грошова допомога для населення деокупованих регіонів;
• допомога українцям, які залишилися без роботи внаслідок військових дій та інше.

Які види грошової допомоги повинні декларувати українці

У випадку, коли особа за законом зобов’язана подавати декларації, їй необхідно вказувати всі отримані види грошової допомоги. Це може бути допомога від міжнародних установ, таких як ООН, чи благодійних фондів.

Наприклад, якщо була виділена допомога на відновлення житла, то у цьому випадку вже будуть нараховуватися певні податки.

Ростислав Кравець

Голова профспілки “Українська незалежна фундація юристів”, голова АО “Кравець і партнери”

Ескперт наголосив, що в даній ситуації громадянам потрібно проконсультуватися з податковою щодо визначення розміру податку, який потрібно сплатити.

Стосовно допомоги, отриманої за кордоном, українці також мають задекларувати ці кошти. Попри певні складнощі з перевіркою таких сум, за новими законодавчими змінами, податкові органи України та країн Європи мають можливість обмінюватися податковою інформацією, що сприяє контролю за декларуванням.

Як заповнити відомості про допомогу на проживання ВПО

Щоб внести інформацію про допомогу на проживання ВПО у декларацію, особливо коли звітний період включає час дії воєнного стану, слід дотримуватися таких кроків:

1. У розділі 11 “Доходи, у тому числі подарунки” в полі “Вид доходу” вибрати опцію “Інше”.
2. У полі “Зазначте, який саме” написати “Допомога на проживання ВПО”.
3. У полі “Джерело (джерела) доходу” вказати “Інша фізична або юридична особа”.
4. У полі “Тип особи” вибрати “Юридична особа, зареєстрована в Україні”.
5. У полі “Код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань” встановити позначку “Не відомо”.
6. У полі “Найменування юридичної особи” вказати “Кабінет Міністрів України”.

Коли ви декларуєте інші види допомоги, важливо чітко зазначити у полі “Зазначте, який саме” конкретний вид допомоги, який ви або ваші рідні отримали, такий як “Допомога єПідтримка”, “Компенсація витрат за тимчасове розміщення ВПО”, “Грошова допомога евакуйованому населенню” і так далі.

Яке покарання може отримати ВПО, якщо не задекларує допомогу

Серйозних штрафів за таке правопорушення очікувати не варто. Оскільки виплачувані суми невеликі, а саме 2 000 гривень для дорослих та 3 000 гривень для дітей та осіб з інвалідністю, то у більшості випадків порушення може призвести до адміністративної відповідальності зі штрафом приблизно в 170 гривень.

Новини PRO

АО «Кравець І Партнери»

Зокрема, Кабмін запропонував збільшити штрафи за порушення правил військового обліку удесятеро. Тепер вони становитимуть від 8500 до 17 000 грн. Порушення законодавства про оборону, військовий обов’язок та військову службу, мобілізаційну підготовку та мобілізацію — штраф від 25 500 до 34 000 грн для громадян та від 34 000 до 85 000 грн для посадових осіб. А за порушення цього ж законодавства у особливий період штраф становитиме від 34 000 до 51 000 грн. для громадян та від 153 000 до 204 000 грн. для посадових осіб.

Крім того, Кабмін запропонував запровадити кримінальну відповідальність за відмову від проходження медогляду та прирівняти це до ухилення від призову під час мобілізації.

Також законопроект пропонує запровадити можливість затримувати у особливий період людей, які порушили законодавство про мобілізацію, на строк до трьох годин для складання протоколу, а у “необхідних випадках” для встановлення особи та/або з’ясування обставин правопорушення – до трьох діб.

Як пояснив “Країні” адвокат Ростислав Кравець, ухвалення проекту в такому вигляді унеможливить оскаржити протокол за порушення. Крім того, формулювання із затримання людей до 3 діб “у необхідних випадках” створює широке поле для корупції та зловживань.

За інформацією “Країни”, на сьогоднішній день цей законопроект взагалі не розглядався у головному комітеті – з питань правоохоронної діяльності.

Раніше стало відомо, що  депутати мають претензії до кожної другої статті проекту закону про мобілізацію.  Законопроект передбачає збільшення штрафів, посилення кримінальної відповідальності, можливість затримувати людину від трьох годин до трьох діб для з’ясування її персональних даних. 

СТРАНА

АО «Кравець І Партнери»

🔸Постанова Подільського райсуду Києва про закриття провадження у адміністративній справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого статтею 472 МК України – https://forum.antiraid.com.ua/topic/15138-postanova-podilskogo-rajsudu-kijeva-pro-zakrittja-provadzhennja-u-administrativnij-spravi-za-vidsutnistju-v-jogo-dijah-skladu-administrativnogo-pravoporushennja-peredbachenogo-statteju-472-mk-ukrayini/

🔸Постанова ВП ВС після ЄСПЛ щодо перегляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил ст. 483 МК та непропорційного втручання у права – https://forum.antiraid.com.ua/topic/13806-postanova-vp-vs-pislja-jespl-shhodo-peregljadu-spravi-pro-pritjagnennja-do-administrativnoyi-vidpovidalnosti-za-porushennja-mitnih-pravil-st-483-mk-ta-neproporcijnogo-vtruchannja-u-prava/#comment-244385

🔸Рішення КСУ КСУ 4-р(ІІ)/2022 щодо індивідуалізації юридичної відповідальності – https://forum.antiraid.com.ua/topic/13646-rishennja-ksu-ksu-4-rii2022-shhodo-individualizaciyi-juridichnoyi-vidpovidalnosti/#comment-244143

🔸Рішення КСУ 5-р(ІІ)/2023 щодо індивідуалізації юридичної відповідальності особи за митне правопорушення – https://forum.antiraid.com.ua/topic/14672-rishennja-ksu-5-rii2023-shhodo-individualizaciyi-juridichnoyi-vidpovidalnosti-osobi-za-mitne-pravoporushennja/#comment-245657

🔸Рішення КСУ 6-р(І)/2023 щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу другого частини шостої статті 481 Митного кодексу України – https://forum.antiraid.com.ua/topic/14844-rishennja-ksu-6-ri2023-shhodo-vidpovidnosti-konstituciyi-ukrayini-konstitucijnosti-abzacu-drugogo-chastini-shostoyi-statti-481-mitnogo-kodeksu-ukrayini/#comment-245923

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

🔸Рішення Херсонського міського суду про скасування постанови ТЦК та СП за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.210 КУпАП (порушення правил військового обліку) – https://forum.antiraid.com.ua/topic/15081-rishennja-hersonskogo-miskogo-sudu-pro-skasuvannja-postanovi-tck-ta-sp-za-vchinennja-administrativnogo-pravoporushennja-peredbachenogo-ch1-st210-kupap-porushennja-pravil-vijskovogo-obliku/

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Приєднуйтесь до каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

В документі пропонується залучати до ЗСУ чоловіків за письмовою згодою, тих, хто має бронювання або відстрочку від служби, та працівників правоохоронних органів, також він дає можливість звільнятися з армії за власним бажанням та залучати безробітних до відновлення критичної інфраструктури.

Чи має законопроєкт № 10209 шанси на ухвалення прийняття? Розглянемо й оцінимо кожний пункт з юристом та адвокатом Ростиславом Кравцем.

Законопроєкт № 10209: що передбачає кожен пункт

В Україні продовжили воєнний стан та загальну мобілізацію. У зв’язку з цим у Верховній Раді пропонують змінити правила мобілізації для військовозобов’язаних. Для цього 3 листопада 2023 року було зареєстровано законопроєкт № 10209.

Залучення військовозобовʼязаних до робіт з відновлення

Законопроєкт передбачає залучення чоловіків, які не працюють, перебувають у запасі та не призвані на військову службу, до робіт з відновлення критичної інфраструктури, постраждалої від війни.

– Йдеться про те, щоб безробітних (які не працюють мінімум на 0,75 ставки або не займаються підприємницькою діяльністю) та які відмовляються служити, мобілізовувати на роботи, зокрема на відновлення постраждалої від війни інфраструктури, — каже Мазурашу.

Юрист та адвокат Ростислав Кравець зазначає, що зараз немає певного порядку залучення осіб до відновлення критичної інфраструктури. Не відомо, чи буде можливість у працівників ТЦК шукати безробітних осіб чи перевіряти наявність у них ФОП. Та навіть якщо вона з’явиться, чоловіки будуть мати можливість зареєструвати підприємницьку діяльність, щоб проти своєї волі не бути залученим до відновлення критичної інфраструктури.

Окрім цього, зараз є достатньо ресурсів самостійно відновлювати постраждалі від війни об’єкти з допомогою волонтерів чи небайдужих людей.

Мобілізація за письмовою згодою

Пропонується мобілізувати лише тих військовозобов’язаних, які мають відповідні морально-вольові риси та письмово погодяться захищати Батьківщину. Автор законопроєкту вважає примусову мобілізацію неправильною, бо це створює напругу в суспільстві.

– Я не вперше пропоную зміни, які б змусили ТЦК та СП шукати й мобілізувати лише тих, хто фізично і морально готовий захищати країну, а не набирати людей для кількості. Зараз в армії є серйозні проблеми. Немотивовані чоловіки, яких мобілізували примусово, відмовляються виконувати накази, у важких ситуаціях залишають позиції, що є неприпустимим для солдата. Мобілізація немотивованих чоловіків – це не правильно, – заявляє Георгій Мазурашу.

Юрист та адвокат вважає, що такий пункт мав би сенс, якби йшлося не про війну, а про звичайну військову службу. У разі його ухвалення під час воєнного стану всі чоловіки, які не бажають мобілізуватися, будуть говорити про відсутність у них вольових чи моральних цінностей, у зв’язку з чим вони ніби не готові захищати державу зі зброєю у руках.

Бронювання та відстрочка від служби не звільнятимуть від мобілізації

Можна буде мобілізувати людей, які мають бронювання або відстрочку від служби. Це стосується тих осіб, які працювали у держорганах на посадах, що передбачають користування зброєю не менше ніж два роки. Це може стосуватися представників охоронних відомств, Служби безпеки України, пенсіонерів МВС, прокурорів та поліціянтів. Але за умови, що вони дадуть письмову згоду на залучення до лав ЗСУ.

Законопроєктом передбачена можливість залучати до лав ЗСУ до 30% особового складу правоохоронних органів.

– Зміни стосуються молодих пенсіонерів правоохоронних органів. Наприклад, пенсіонерів МВС, які більшу частину життя мали справу зі зброєю, а тепер чомусь не призиваються на військову службу під час мобілізації, — зазначає Мазурашу.

Ростислав Кравець зауважує, що особи, які мають право на відстрочку або заброньовані, й так можуть бути мобілізовані за власним бажанням. І це не залежить від того, чи є в них досвід використання вогнепальної зброї, чи немає.

Зміни у веденні військового обліку

В законопроєкті № 10209 пропонується дозволити військовозобов’язаним під час воєнного стану змінювати місце реєстрації, однак буде необхідно протягом трьох днів сповістити про це ТЦК та СП.

Зараз закон України про мобілізацію забороняє військовозобов’язаним змінювати місце реєстрації (проживання) без згоди ТЦК.

Юрист зазначає, що зараз ТЦК намагаються оновити дані щодо військовозобов’язаних. Якщо новий пункт буде ухвалено, то це може погіршити ситуацію.

Пропонується дозволити військовозобов’язаним та призовникам на тиждень покидати місце проживання та не сповіщати про це ТЦК та СП. По-перше, існує питання, як доводити кількість днів, протягом яких військовозобов’язаний буде відсутній за місцем проживання. По-друге, зараз чоловіки і так мають можливість вільно пересуватися між населеними пунктами — це і волонтерство, і відрядження, і провідування родичів.

Звільнення зі служби за власним бажанням

Законопроєкт пропонує дозволити звільнення з військової служби за власним бажанням декільком категоріям:

1. особам, які проходять службу за контрактом, у разі службової невідповідності або за власним бажанням у разі порушення їхніх прав як військовослужбовців;
2. військовослужбовцям строкової служби у зв’язку із закінченням терміну служби або за власним бажанням у разі порушення їхніх прав як військовослужбовців;
3. особам, які проходять службу за призовом осіб офіцерського складу за власним бажанням у разі порушення їхніх прав як військовослужбовців.

Автор законопроєкту Георгій Мазурашу також пропонує надати право військовослужбовцям звільнитися за власним бажанням, якщо вони проходять службу за призовом під час мобілізації, у разі якщо мобілізований належить до категорії громадян, які, відповідно до статті 23 закону про мобілізацію, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.

Юрист та адвокат Ростислав Кравець зазначає, що військовослужбовці дійсно подають рапорти, але зазвичай вони не розглядаються. Цей пункт, найімовірніше, не буде ухвалений, тому що триває воєнний стан та загальна мобілізація й він суперечить загальній ситуації в країні та на фронті.

ФАКТИ

АО «Кравець І Партнери»

За порушення правил чітко передбачені строки притягнення до відповідальності.

АО «Кравець І Партнери»

Воно й не дивно, оскільки після прийняття Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення окремих питань виконання військового обов’язку та ведення військового обліку» адміністративна відповідальність за порушення правил військового обліку, що передбачена ст.210 КУпАП значно зросла.

Так само значно актуалізувало дане питання введення на всій території України воєнного стану.

У зв’язку з впливом цих чинників, дедалі частіше будь-який похід до ТЦК та СП закінчується накладенням на особу адміністративних санкцій за порушення правил військового обліку, навіть з порушенням строків накладення адміністративного стягнення.

Враховуючи широке розповсюдження цієї проблеми та її важливість для становлення правової держави та громадянського суспільства в Україні, вважаємо за необхідне проаналізувати вітчизняне законодавство з цього питання та висвітлити результати проведеного дослідження.

https://youtu.be/B5EKwr3ufDc

Отож, як уже було зазначено, адміністративна відповідальність за порушення правил військового обліку передбачена ст.210 КУпАП.

Згідно з диспозицією даної статті адміністративна відповідальність настає за порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку.

Вказана норма є бланкетною і відсилає на Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов’язаних та резервістів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. №1487 (далі – Порядок).

Саме даний нормативно-правовий акт і містить у собі законодавчі правила військового обліку, порушення яких може стати підставою для застосування адміністративною санкцією.

Найпопулярнішою підставою притягнення до адміністративної відповідальності є порушення п.23 Порядку, який встановлює, що призовники, військовозобов’язані та резервісти в разі зміни адреси їх місця проживання або інших персональних даних зобов’язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідним органам, де вони перебувають на військовому обліку, зокрема у випадках, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 р. № 265 “Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад”, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-комунікаційні системи.

А призовники, військовозобов’язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, підрозділу Служби зовнішньої розвідки, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.

Простими словами, п.23 Порядку встановлює обов’язок військовозобов’язаних протягом 7 днів з, наприклад зміни місця реєстрації, повідомити ТЦК та СП про таку зміну місця реєстрації, навіть якщо вона не пов’язана зі зміною ТЦК та СП, в якому особа обліковується.

Громадяни ж дуже часто забувають, або не знають про такий свій обов’язок, а тому не актуалізують у встановлений строк в ТЦК та СП свої дані, що й стає підставою для притягнення їх до адміністративної відповідальності.

Разом з тим, варто пам’ятати, що КУпАП чітко встановлює строки, в межах яких на особу може бути накладено адміністративне стягнення. Так ч.1 ст.38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні – не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Відповідно до ст.235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов’язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Зважаючи на комплексний аналіз даних норм, а саме – те, що справи про порушення правил військового обліку не підвідомчі суду, то можна зробити висновок, що строк накладення адміністративного стягнення за порушення правил військового обліку становить 2 місяці.

При чому, оскільки таке правопорушення є триваючим, то строк накладення адміністративного стягнення буде рахуватися з дня виявлення такого правопорушення уповноваженою особою ТЦК та СП.

Досить часто днем виявлення є саме день, коли особа з порушенням визначеного строку самостійно з’явилась для актуалізації своїх даних, однак в інших випадках варто все ж таки звертатися із запитами про отримання інформації з проханням надати інформації коли саме та з яких джерел стало відомо про порушення особою строку актуалізації даних, оскільки саме з цього моменту буде починати відлік строку для застосування адміністративного стягнення.

Ще одним «популярним» порушенням правил військового обліку є нез’явлення до ТЦК та СП після вручення особі повістки.

Обов’язок прибувати до ТЦК та СП після вручення особі повістки, мобілізаційного розпорядження, розпорядження передбачений п.п. 2 п.1 додатку 2 Порядку.

Дане порушення так само є триваючим, однак тут днем виявлення буде день наступний за останнім днем, коли особа повинна була прибути до ТЦК та СП.

Варто зауважити, що строк, в який особа має прибути до ТЦК та СП, зважаючи на Додаток 11 до Порядку, обов’язково має бути зазначений у документі, яким її викликають.

Таким чином, якщо особа не була притягнута до адміністративної відповідальності протягом 2 місяців з дня наступного за останнім днем, коли вона повинна була прибути до ТЦК та СП, стягнення до неї застосувати не можна.

Однак, дуже часто працівники ТЦК та СП забувають про положення ст.38 КУпАП про строки накладення адміністративного стягнення і, зловживаючи не знанням громадян законодавства, накладають на них адміністративні стягнення і змушують платити штраф.

З огляду на це, вважаємо за необхідне звернути увагу на те, що такі дії можуть бути розтлумачені як перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень, відповідальність за яке передбачена ст.426-1 Кримінального кодексу України.

Крім того, навіть якщо виникне ситуація, за якої подібні справи будуть підвідомчі суду, то знову ж таки відповідно до ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніше як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення.

Тобто, знову ж таки адміністративне стягнення в такому випадку не може бути накладене після спливу тримісячного строку, однак так само варто звертати увагу як на момент вчинення, так і на момент його виявлення і для захисту своїх інтересів заздалегідь підготуватися та отримати докази на підтвердження дати початку відліку строку накладення адміністративного стягнення.

Крім того, варто звернути увагу і на прямі норми Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів”, де у ст. 14 прямо зазначено, що органи ведення Реєстру одержують в електронному вигляді від центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, — відомості про місце проживання та місце перебування призовника, військовозобов’язаного та резервіста.

Таким чином, фактично, інформація в тому числі про зміну місця проживання та місця перебування призовника, військовозобов’язаного та резервіста, повинна бути відома територіальним центрам комплектування та соціальної підтримки відразу після такої зміни, тому і відлік двомісячного строку починається саме з цього моменту.

Підсумовуючи вище викладене, зауважимо, що строк накладення адміністративного стягнення за порушення правил військового обліку, зважаючи на ст.38 КУпАП та характер правопорушення, становить два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — два місяці з дня його виявлення. Як ми з’ясували, перебіг строку порушень, які полягають саме в неповідомлені зміни місця проживання та перебування починається відразу після такої події, а не ніби моменту виявлення. Саме в межах цього строку працівники ТЦК та СП можуть накладати штрафи на громадян за порушення правил військового обліку, а тому важливо розуміти свої права та вміти їх відстоювати в органах державної влади.

Юрист Сергій Гусач, адвокат Анна Мартиненко, адвокат Ростислав Кравець

Адвокатське об’єднання Кравець і партнери

АО «Кравець І Партнери»

🔸Стаття 210. Порушення призовниками, військовозобов’язаними, резервістами правил військового обліку – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2428

🔸Стаття 210-1. Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80731-10#n2434

🔸Стаття 261. Адміністративне затримання – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n539

🔸Стаття 262. Органи (посадові особи), правомочні здійснювати адміністративне затримання – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n544

🔸Стаття 263. Строки адміністративного затримання – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n555

🔸Стаття 267. Оскарження заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/80732-10#n602

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Не забудьте приєднатись до телеграм каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

🔸Постанова КМУ від 27 січня 1995 р. № 57 Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/57-95-%D0%BF#Text

🔸Постанова КСУ від 13 червня 2023 р. № 597 Про внесення зміни до пункту 1 Правил перетинання державного кордону громадянами України – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/597-2023-%D0%BF#n2

🔸п.6 ст.14 ЗУ Про прикордонний контроль – https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1710-17#n169

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Не забудьте приєднатись до телеграм каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»