У розпорядженні Mind є перелік найбільших банків – боржників держави з часів банкопаду та список відповідних позовів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Це справи, які на сьогодні є відкритими судовими провадженнями на десятки тисяч сторінок. «Це відкриті справи з найбільшим розміром позовних вимог із 2012 року по сьогодні. В усіх них відповідачами виступають акціонери банків», – кажуть у ФГВФО. Mind проаналізував найвагоміші за сумами кейси.

Що поєднує ці справи? Йдеться про системні українські банки, які протягом довгого часу були найбільшими гравцями фінансового ринку України, але збанкрутували у 2014–2017 роках. Їхні власники, крім банків, мали інші великі підприємства, сформовані у фінансово-промислові групи, і банки були центрами цих ФПГ.

Після Революції гідності міжнародні партнери України, такі, як МВФ і Світовий банк, разом із НБУ почали велику ревізію банківського сектору, за результатами якої банкіри мали докапіталізувати підконтрольні їм установи. Можна припустити, що у власників були можливості врятувати банки за допомогою інших своїх активів, проте вони вирішили цього не робити. Результатом став славнозвісний «банкопад».  

Звідки взялися багатомільйонні борги? Як пояснює економіст Данило Монін, банківська система України до революції 2014 року формувалася великими фінансово-промисловими групами, які залучали гроші вкладників і в такий спосіб фінансували розвиток власних бізнесів, а також використовували їх для розрахунків усередині групи. Коли ж у 2014–2015 роках населення почало знімати гроші з депозитів – їх не було чим перекрити, адже знімали надто масово. До того ж девальвація знецінила застави.

Відтак банки зіткнулися з гострою нестачею ліквідності, а коли були виведені з ринку, їхні зобов’язання перед вкладниками довелося покривати державі «в особі» ФГВФО.

Наскільки реально ці борги повернути? Після банкрутства фінустанов їхні власники виїхали з країни. Зараз ці люди знаходяться у розшуку, а Фонд гарантування активізував спроби стягнути з них боргові кошти.

«Шансів повернути борги практично немає. По-перше, тому що борги завищені. По-друге, у власників навряд чи є такі гроші. По-третє, у кризу ФПГ втратили дохід поза банківським сектором», – вважає Данило Монін. Його думку підтверджує юрист Ростислав Кравець. «Навряд чи держава Україна взагалі зможе повернути ці гроші, бо був втрачений час, а активи банків-банкротів були продані ФГВФО на торгах за заниженими цінами», – каже він.

На першому місці – банк «Фінанси та кредит». Це один із найстаріших українських банків, заснований 1991 року. Його власник Костянтин Жеваго до моменту банкрутства фінустанови також володів низкою промислових підприємств, одне з яких, Ferrexpo, котирувалося на Лондонській фондовій біржі.

Проблеми в банку почалися наприкінці 2014 року, коли він припинив виплати клієнтам і не повертав кошти вкладникам. У вересні 2015 року в банк ввели тимчасову адміністрацію. На той час активи становили понад 35 млрд грн, а кошти фізичних осіб на рахунках – понад 17 млрд грн.

Майже всі члени правління «Фініків», як називали банк у галузевій спільноті, виїхали за кордон через переслідування всередині країни. Проти топменеджерів банку були відкриті кримінальні справи. Тоді ініціатором переслідування був сам Костянтин Жеваго, який звинувачував топменеджмент у краху фінустанови. Проте Фонд гарантування вкладів висунув звинувачення самому Жеваго.

Станом на 2021 рік Forbes оцінював статки Жеваго у $ 2,1 млрд. Бізнесмен перебував у міжнародному розшуку, проте 2023 року суд Франції відмовив Україні в його екстрадиції.

На другому місці – Дельта Банк Миколи Лагуна. Крім банківського бізнесу, у різні часи цей банкір контролював девелоперські проєкти та велику страхову компанію «Оранта». Дельта Банк більш ніж 10 років був одним із найуспішніших ритейлових банків України.

Напередодні Євромайдану банку пророкували успішне майбутнє: він конкурував з ПриватБанком Ігоря Коломойського, державним Ощадбанком та австрійським «Райффайзеном». Приріст активів і вкладів фізичних осіб у Дельта Банку протягом 2012–2013 років становив понад 80%.

Після початку війни на Донбасі Дельта Банк, як і більшість фінустанов з українським капіталом, натрапив на труднощі. Попри велику підтримку з боку тодішньої голови НБУ Валерії Гонтаревої, банк уже на початку 2015 року був визнаний банкрутом. У лютому 2015 року в банк ввели тимчасову адміністрацію. На той момент 94% вкладників, що підпадають під гарантію ФГВФО, мали вклади в межах гарантованої суми 200 000 грн.

Кількість таких вкладників становила 554 000 осіб. Загальна сума, що належала до виплати в межах гарантованого розміру відшкодування, становила 16,4 млрд грн. При цьому приблизно 13 млрд грн підлягали виплаті вкладникам протягом дії тимчасової адміністрації.

На третьому місці – фінустанови латифундиста й колишнього «аграрного короля» України Олега Бахматюка. Центрами його ФПГ були великі банки «Фінансова ініціатива» та VAB Bank. Обидва 2014 року входили до 20 найбільших фінансових установ України, та обидва були визнані банкрутами під час «банкопаду» 2014–2017 років. Сам Бахматюк був номером 7 у рейтингу українського Forbes (статки на 2011 рік – $ 1 млрд). 

Активи VAB Bank на момент введення тимчасової адміністрації становили 16 млрд грн, активи «Фінансової ініціативи» – приблизно 19 млрд грн.

Четвертий у списку – Брокбізнесбанк, який належав «младоолігарху» часів президентства Віктора Януковича Сергієві Курченку. Банк входив до фінансово-промислової групи «Вітек». Усе керівництво ФПГ після Революції гідності виїхало за кордон, зокрема сам Сергій Курченко – до Москви. Влітку 2014 року його оголосили в міжнародний розшук.

П’ятий із «найдорожчих» кейсів – великий одеський Імексбанк, що належав бізнесменові Леоніду Клімову, колишньому депутату-«регіоналу». Клімов керував фінансово-промисловою групою «Примор’є», банк входив до її складу.

На початку 2015 року Імексбанк збанкрутував. Активи фінустанови на час банкрутства становили більш ніж 14 млрд грн, депозити фізичних осіб – майже 4 млрд грн. У Фонді гарантування вкладів кажуть, що більш ніж половина портфелю банку була виведена через схемні кредити трьох десятків пов’язаних осіб. Головний акціонер Імексбанку, Леонід Клімов, був заявлений у розшук ще 2017 року.

АО «Кравець І Партнери»

“Вчора заблокували карту, просили дати документи, що підтверджують дохід, займаюся p2p переказами на бінансі. Спочатку сказали, що скріншоти та виписки з бінансу не підходять для них, скинув їм довідку ок-7, ок-5, після чого попросили надіслати скріншоти Коли написав, що хочу закрити рахунок і вивести свої кошти, сказали, що потрібно чекати кінця перевірки, яка триватиме 60 днів. Що можна перевіряти 60 днів, я не знаю. За фактом вони не законно утримують у себе 38434 грн моїх особистих коштів. , – йдеться у скарзі Михайла Ушкалова.

Binance — одна з найбільших у світі криптовалютних бірж за обсягом торгів біткоїнами та альткоїнами, зареєстрована у 15 країнах світу. А довідки ОК-5 та ОК-7 видає наш Пенсійний фонд для застрахованих українців (дані про яких є у Держреєстрі загальнообов’язкового державного соцстраху). З них видно офіційні доходи громадян та виплачені соцвнески.

Пояснюючи блокування рахунку Михайла, monobank послався на фінансовий моніторинг та профільний закон №361-IX.

Як перевірку, “Країна” звернулася за попередньою консультацією (запитали про можливість купівлі крипти з рахунку) у службу підтримки monobank, де менеджер Юлія запевнила, що monobank перевіряє всі платежі клієнтів, і по криптовалюті в тому числі. А у разі підозр зв’язується з клієнтами та запитують документи та інформацію про грошові проводки.

Що, однак, не сходиться із заявами клієнтів, які повідомляють про несподівані закриття рахунків без жодного попередження.

“Останнім часом скарги українців на прискіпливий фінмоніторинг брали участь, і деякі навіть почали позиватися з банками з цього приводу, хоча це й дорого. Але виграти у банку з цього питання цілком реально: домогтися відновлення рахунку, відшкодування матеріальних збитків/упущеної вигоди та моральної шкоди “, – прокоментував “Країні” ситуацію старший партнер адвокатської компанії “Кравець та партнери” Ростислав Кравець.

Зазначимо, поки що в Україні не відбулася легалізація криптовалют.

17 лютого 2022 року  Верховна Рада ухвалила закон “Про віртуальні активи”, а президент підписав його у березні. Проте реально він не діє: у прийнятому документі йдеться про те, що він запрацює після ухвалення змін до Податкового кодексу. 

СТРАНА

АО «Кравець І Партнери»

🔸Пресреліз ФГВФО – https://www.fg.gov.ua/articles/55936-mincifra-ta-fond-garantuvannya-vkladiv-zapustili-novu-poslugu-v-di-vkladniki-zbankrutilih-bankiv-mozhut-otrimati-vidshkoduvannya-v-kilka-klikiv.html

🔸Перелік банків, що ліквідуються – https://www.fg.gov.ua/banki-v-upravlinni-fondu/banki-shcho-likviduyutsya

🇺🇦✌️Важлива та перевірена інформація від адвоката ⤵️

⚡️Не забудьте приєднатись до телеграм каналу https://t.me/rkravetsUA

АО «Кравець І Партнери»

Фонд гарантирования вкладов физических лиц планирует бесплатно отдать Министерству обороны главный офис Айбокс Банка в центре Киева на нужды военных. Об этом сообщил АНТИРЕЙД з посиланням на UBR.ua источник в ФГВФЛ.

В подтверждение таких планов собеседник предоставил письмо представителей Министерства обороны, направленное в адрес ликвидатора фонда Андрея Федорченко, который руководит Айбокс Банком после того, как правление Нацбанка приняло решение о ликвидации этого финучреждения.

В письме №1313 от 27 апреля на имя Федорченко сообщается, что главный офис Айбокс Банка необходим одной из воинских частей.

“С учетом указа президента Украины от 24 февраля 2022 года №64/2022 “О введении военного положения в Украине”, с целью обеспечения боеспособности подразделений воинской части А4742, организации надлежащих условий несения службы, а также создания предпосылок для успешного выполнения боевых задач, стоящих перед подразделением, обращаемся к вам с просьбой предоставить во временное бесплатное пользование помещения по адресу г. Киев, […], не задействованного на период военного времени, для […]”, – говорится в письме, подписанном начальником штаба – заместителем командира воинской части А4742 Александром Сатдиновым.

Підписуйтесь на наш Канал у Telegram та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Из документа следует, что ведомство не планирует покупать это имущество банка, а хочет получить его бесплатно на период войны и тратиться только на коммунальные услуги.

“Желательный срок пользования: на период военного положения и три месяца после его окончания (отмены). При этом обязуемся заключить соответствующий договор о возмещении коммунальных расходов (электроснабжение, вода/водоотвод, тепло/отопление, вывоз бытового мусора)”, – сообщается в письме замкомандира воинской части.

По словам источника UBR.ua, принципиальное согласие со стороны ликвидатора и Фонда гарантирования на это обращение было получено еще до написания этого письма от имени воинской части, а само письмо – необходимая формальность.

Густонаселенный центр Киева

Главный офиса Айбокс Банка находится в центре Киева. Это оживленный район города, рядом расположены жилые многоквартирные дома и утаить работу военных от ненужных глаз в этом месте достаточно сложно.

“Согласие получено, дело – за формальностями. Но помещение находится на густонаселенной улице, нет соответствующей собственной отгороженной территории, где можно было бы разместить блокпосты и замаскировать… Это, очевидно, может быть использовано вражескими информаторами и станет целью ДРГ для нанесения ракетных ударов по этому объекту или проведения диверсий. Это однозначно будет угрожать жизни и мирных жителей этого района, и жизни самих военнослужащих”, – рассказал источник UBR.ua.

Фонд нарушает закон

Кроме того, есть и юридические нарушения, так как ликвидатор фонда в принципе не уполномочен принимать подобные решения. Юристы отмечают, что фонд не имеет права передавать это здание в пользование кому бы то ни было, так как это чужое имущество.

“Это противоречит заданию фонда по эффективной ликвидации банка и использованию имущества. Подобная вещь даже в условиях военного положения является фактически нарушением, на мой взгляд, самих задач, поставленных перед фондом и формально в связи с такими действиями акционерами и другими лицами, которые пострадали от ликвидации банка, могут быть в дальнейшем выдвинуты фонду именно о требовании компенсации причиненного уже фондом ущерба за ненадлежащее распоряжение имуществом”, – прокомментировал UBR.ua старший партнер АО “Кравец и Партнеры” Ростислав Кравец.

По его словам, ФГВФЛ мог так поступить в том случае, если бы сам выкупил у банка это имущество и передал Министерству обороны или само министерство выкупило бы его за свои средства. Но предложенный Минобороны вариант такого не предусматривает.

“Сам купи и передай им в аренду за 1 грн. Какие проблемы? Вот я вкладчик банка. Я тебе давал разрешение на это? Задача фонда – максимально и эффективно защищать интересы вкладчиков. А если они думают, что таким образом что-то делают хорошее для страны… Ну, ладно бы еще за свой счет. Например, сотрудники фонда сбросились зарплатами и заплатили бы вкладчикам Айбокс Банка. Ну, пожалуйста, это ваше право. Подобные вещи, я считаю, превышением полномочий ликвидатора фонда, за что в дальнейшем в случае недостаточности средств именно ФГВФЛ будет отвечать”, – сказал Ростислав Кравец.

По его словам, безвозмездная аренда прямо противоречит целям закона и целям деятельности фонда.

“Фонд – это коммерческая структура и практически безвозмездная аренда – это прямой ущерб вкладчикам банка. Задача фонда – не помогать военным, а помогать вкладчикам. Если ликвидатор хочет бесплатно передать, он может свою заработную плату перечислить ФГВФЛ в размере рыночной ставки аренды. Фактически это кража средств вкладчиков банков”, – сказал Кравец.

Что касается возможности принудительного изъятия имущества во время военного положения по особой процедуре, то в данном случае, акцентирует юрист, об этом речи не идет.

“На основании чего? Такие предложения подает не воинская часть, а Киевская военная администрация с последующим возмещением пострадавшим от такого решения. А это же письмо о другом: дайте нам бесплатно, а мы будем компенсировать вам коммунальные платежи”, – акцентирует Ростислав Кравец.

По данному факту UBR.ua направил журналистские запросы в Фонд гарантирования и Министерство обороны и обязательно опубликует ответы ведомств, как только они будут получены.

UBR.ua

АО «Кравець І Партнери»

Щорічні стрес-тести – основний інструмент контролю над банками, завдяки якому можна оцінити їх стійкість на випадок кризових ситуацій. За даними учасників ринку, Нацбанк уже активно готується до цьогорічних стрес-тестів і збирає відповідну інформацію в частини банків.

Нагадаємо, за останній рік кількість учасників рейтингу життєздатності банків від Mind зменшилася на шість установ. Ще в першій половині року було виключено неплатоспроможний Мегабанк і ліквідовано російські Промінвестбанк та Сбєрбанк. Наприкінці – виведено з ринку банк «Січ». Також через падіння ринкової частки з рейтингу виключені Дойче банк ДБУ, Кристалбанк, Банк Інвестицій та заощаджень, Радабанк і РВС Банк. Завдяки зростанню обсягу активів до рейтингу повернулися банк «Конкорд» і банк «Кліринговий дім».

Mind пояснює, чим воєнні стрес-тести будуть відмінними від традиційних, та чи готові банки до них.

Що таке стрес-тести? Стрес-тест – це перевірка стійкості банку. Регулятор задає сценарії зміни макроекономічних параметрів і якості надходжень від активних операцій. Простіше кажучи, формує штучну кризу в вакуумі і дивиться, як фінустанови з нею впораються.

Як пояснює у своїх документах Національний банк, стрес-тести мають мінімізувати ризики банківської системи, які можуть настати під час криз. «Виконання мінімальних вимог до достатності капіталу не є повною гарантією стійкості в стресових умовах. Оцінити спроможність банків поглинути збитки в разі настання шокових подій покликане стрес-тестування», – йдеться у документах НБУ

«Стрес-тести – це загальна практика, банки проходили їх і до широкомасштабного вторгнення. Це інструмент «обстеження» фінансової системи й виявлення проблем. За результатами стрес-тестів банки складають програми капіталізації та приведення діяльності у відповідність до вимог НБУ. Банки, які не виконують такі програми, можуть бути виведені з ринку», – пояснює Вікторія Страхова, член наглядової ради – представник Президента в Укрексімбанку.

Як проходять стрес-тести? Зазвичай стрес-тести проводяться на початку року за результатами попереднього. Останній раз стрес-тестування українські банки проходили у 2021 році. У 2020-му цей процес було скасовано через локдаун, а у 2022-му – через повномасштабне вторгнення рф. У звіті про стрес-тестування банків за 2021 рік Нацбанк зазначав, що «стрес-тестування проходили 30 банків, що мають 93% активів банківської системи».

Стрес-тести проводять експерти Національного банку, а саме Департаменту банківського нагляду, а також незалежні аудитори.

Основні ризики, які оцінюють у процесі стрес-тестів, – це рівень дефолту банку при складних обставинах, тобто скільки клієнтів при ризикових сценаріях перестануть платити за боргами. «Наприклад, ризики створюють багато валютних зобов’язань та мало активів у валюті. Також, зазвичай, у стрес-тестах використовують сценарій із підвищеним валютним курсом», – розповідає банківський експерт Олена Домуз.

За словами фінансового експерта Анатолія Дробязка, банк повинен розрахувати обсяги резервів, які випливають із умов стрес-тесту, і на основі цього розрахунку визначається достатність рівня адекватності капіталу. «Виходячи з цього, регулятор разом із менеджментом банку визначається із програмою капіталізації банку та її графіком», – каже він.

За результатами стрес-тестів банкам зазвичай дається час, щоб усунути виявлені слабкі місця.

Якими є особливості стрес-тестів у період війни? Подробиць поки що мало – банкіри посилаються на відсутність офіційних рішень регулятора. «Нормальною практикою є те, що послуги з атестації надає зовнішній аудитор банку. Проте жодних вказівок на 2023 рік ми ще не отримали», – каже Пйотр Конечни, заступник голови правління, начальник департаменту фінансів UKRSIBBANK BNP Paribas Group.

«Формат проведення AQR на цей рік буде відмінним від попередніх», – впевнений Володимир Пономарьов, директор Департаменту ризиків Укргазбанку.

Вважається, що остаточні рішення за стрес-тестами 2023 року прийматимуть залежно від ситуації у сфері безпеки. «Швидше за все, у 2023 році пройдуть непублічні стрес-тести, щоб просто Нацбанк був у курсі стану банків, – розповідає Ростислав Кравець, голова адвокатського об’єднання «Кравець та партнери». – Я думаю, що масового банкопаду не буде. Найімовірніше, 60% банків на ринку пройдуть текст на умовах, що надалі вони усунуть недоліки ліквідності, кредитування тощо».

Коли відбуватимуться стрес-тести? Дар’я Онищенко, член правління Ощадбанку, відповідальна за управління ризиками (головний ризик-менеджер), нагадує, що строки проведення стрес-тестування банку та оголошення його результатів визначає Національний банк. «За інформацією, наявною у нас, Національний банк 26 січня поточного року затвердив технічне завдання для проведення діагностичного обстеження банків у 2023 році та планує розпочати оцінку з ІІ кварталу 2023 року, якщо не завадить безпекова ситуація», – каже вона.

Проте, за даними Mind, НБУ вже збирає від банків необхідну інформацію. Зокрема на зустрічі з керівниками банків, яку було проведено у січні, представники НБУ зазначили, що цього року аудиторські компанії залучатись до проведення діагностичного обстеження не будуть.

«Рада з фінансової стабільності підтримала заходи із забезпечення макрофінансової стабільності та погодила проведення оцінки стійкості банків, яка дасть змогу з’ясувати справжній стан сектору після проходження найгострішої фази поточної економічної кризи, пов’язаної з війною», – каже член правління Сенс-Банку Сергій Чорнойван.

Як банки мають готуватися до стрес-тестів? На цьому етапі – вже ніяк.

«Готуватися до стрес-тестів банки мали весь минулий рік, бо для аналізу беруться дані на 31 грудня 2022 року. Єдине що можуть тепер зробити банки – це показати документи, що заборгованість перед ними погашена у повному обсязі», – уточнює Олена Домуз.

Які найбільш стресовразливі місця у банків? Найскладніше банкам зараз отримувати доходи від кредитного портфелю. «В умовах війни має місце багато форс-мажорів і дисципліна обслуговування боргів падає», – пояснює Анатолій Дробязко.

За словами банківського експерта Станіслава Шлапака, також серед викликів – значна частина коштів до запитання у пасивах банків та якість кредитних портфелів. «Війна неминуче призвела до суттєвого погіршення якості кредитного портфеля, зростання непрацюючих кредитів, показала нежиттєздатність бізнес-моделі деяких банків» – зазначає він.

У той же час банкіри мають побажання і до регулятора. «Оскільки наразі банк працює в дуже нестабільному середовищі, особливу увагу слід приділяти нормативній прозорості та чітким очікуванням регулятора. Цього можна досягти відкритим діалогом і спілкуванням. У той час як банк керує відносинами з клієнтами, регулятором, працівниками під час воєнного стану, існує потреба вирішити питання, як враховувати інтереси акціонерів банку», – каже Пйотр Конечни.

Як самі банкіри оцінюють готовність до тестування? Очікувано високо.

«Ми повністю адаптували всі системи та процеси банку до можливих тривалих загроз. Це стосується як забезпечення безперервності функціонування (BCP план), так і швидкості та можливих реакцій на потенційні негативні зовнішні фактори, – розповідає член правління Сенс-Банку Сергій Чорнойван. – Є питання неупередженого та рівного ставлення до нашого банку, як і до будь-якого іншого українського банку. Це питання реєстрація субборгу, погодження реструктуризації Альфа-лізингу, погодження членів правління тощо».

Укрексімбанк, з урахуванням негативного впливу військових дій, значно доформував резерви під активні операції, що тисне на капітал. «Так, на сьогодні НБУ не застосовує заходи впливу за порушення, спричинені війною, однак банк потребуватиме докапіталізації. Її розмір та строки будуть визначені за підсумками діагностики якості активів та стрес-тестування», – повідомляє директор департаменту з ризик-менеджменту Укрексімбанку Сергій Антонюк.

Тобто за результатами стрес-тестів жоден банк не залишить ринок у 2023 році? Ні, такої гарантії немає. Якщо банк не усуне недоліки, виявлені у процесі стрес-тестів, Нацбанк буде змушений виводити його з ринку. Але загалом картина принаймні в частині основних гравців залишиться без змін, впевненні експерти та банкіри.

«Введення тимчасових адміністрацій я чекаю ще в 1–2 банки. Але більшість банків залишаться на ринку. Це питання економічної безпеки країни», – прогнозує Ростислав Кравець.

«Стрес-тест пройдуть всі, а підсумки виконання програми капіталізації будуть підсумовувати десь через півроку після її підписання. За цей час можуть покращитися макроекономічні параметри, або кредитний портфель фактично краще обслуговуватиметься», – впевнений Анатолій Дробязко. Безумовно, у регулятора є влада на застосування заходів впливу до закінчення угоди про капіталізацію, але в умовах війни навряд чи НБУ здатен робити різкі кроки.

«Навіть якщо окремі банки і будуть виведені з ринку з тих чи інших причин, як то якість активів, ліквідність, структура власності тощо, ми не очікуємо відчутного впливу на стабільність банківської системи. Зокрема, не очікуємо проблем у системно важливих банків», – резюмує Володимир Пономарьов з Укргазбанку.

Mind

АО «Кравец и Партнеры»

Mind проаналізував тренди, які сформувались у вітчизняному банкінгу протягом 2022 року та які впливатимуть на його роботу в найближчому майбутньому. 

1. Масові проблеми з обслуговуванням кредитів усіх рівнів

Починаючи з ІІІ кварталу банки почали показувати зростання кредитної заборгованості. Цей тренд став очевидним лише зараз, оскільки щодо фізичних осіб до кінця ІІ кварталу діяли кредитні канікули.  Складна, а іноді критична ситуація для більшості підприємств також унеможливлює своєчасне погашення боргів юрособами.

Як відзначає фінансовий аналітик Олена Домуз, значне погіршення якості кредитів відбулося саме у ІІІ кварталі 2022 року. Непрацюючі активи банків за дев’ять місяців зросли у корпоративному секторі кредитування на майже 30 млрд грн. Станом на жовтень їх питома вага складала 37,54%, тоді як на початок року – 36,10% від всіх виданих кредитів.

«Тенденцією поточного року є погіршення якості кредитного портфеля банків, особливо в регіонах, що потерпають від зовнішньої агресії через руйнування і пошкодження активів позичальників чи унеможливлення їхньої операційної діяльності», – каже Олександр Печерицин, директор департаменту аналітичних досліджень Райффайзен Банку.

За його словами, поточний рівень безнадійних кредитів менший за максимум у 56%, що спостерігався впродовж минулої банківської кризи у 2014-2015 роках. У той же час банки мають вищі рівні капіталізації і надійності. «Це дозволяє доволі оптимістично оцінювати шанси сектору на стабілізацію і відновлення у найближчому майбутньому», – вважає Печерицин.

Нові кредити, особливо на інвестиційні проєкти, українські банки майже не видають. Цей тренд сформувався в попередні роки, але повномасштабна війна посилила його. «На теперішній час працюють в основному кредитні програми під урядові гарантії та короткострокові споживчі кредити фізичних осіб», – розповідає фінансовий аналітик Анатолій Дробязко.

З ним погоджується  і фінансовий експерт Даніїл Монін: «Війна у 2022 році лише посилила тенденції останніх років. Кредитування реального сектора майже не працювало, крім державної програми «5-7-9», яку фінансує держбюджет».

Серед об’єктивних  причин скорочення кредитування – проблематичність оцінки якості бізнесу та клієнтів. Як раніше писав Mind, з 24 лютого 2022 року нові поліси міжнародного страхування від воєнних ризиків для України не продаються.

«Банкам складно оцінити якість клієнтів, тому у своїй основній діяльності – фінансуванні економіки – банки знаходяться у замороженому стані. Є багато втрат, наслідки яких поки що неможливо осягнути. Ми як аудитор зараз оцінюємо стан клієнтів, ідентифікуємо їх втрати від військових дій  з метою реструктуризації боргів та створення рекавері-плану», – каже Олександр Почкун, засновник і керуючий партнер компанії Baker Tilly в Україні.

Активи українських банків з 1 січня по 1 листопада 2022 року збільшилися – з 2 трлн грн до 2,227 трлн грн. Але ця позитивна динаміка перестає такою бути, якщо провести корекцію на рівень девальвації, в ході якої    гривня подешевшала по відношенню до долара США з 27,27 грн/$ до 36,56 грн/$ .

Анатолій Дробязко зазначає, що юрособи мінімізують – там, де це можливо – і кошти на рахунках, і кредитну заборгованість. Причина не лише у війні та зупинці кредитування. Але і в застосуванні  норм нового закону «Про Фонд гарантування», через що значно скоротилися обсяги міжбанківських зустрічних кредитних операцій і кредитування під заставу депозиту юридичних та фізичних осіб.

«Якщо є зустрічні однорідні активи, депозит є заставою за кредитом. Проте тепер при введенні тимчасової адміністрації у банк депозит у вкладника-юрособи поставлять у сьому чергу задоволення (на яку нечасто вистачає активів). А за кредитом юрособа лишиться винною із всіма юридичними наслідками», – пояснює поведінку бізнесу Дробязко.

За його словами, зменшення кредитного портфеля логічне і пов’язане з тим, що якісний кредитний портфель погашається, а обсяги нового кредитування в 2022 році не можуть компенсувати зменшення діючого портфеля. Крім того, після збільшення до 25% ставки рефінансування НБУ банком було прийнято рішення погасити всі кредити рефінансування за рахунок вільних коштів та погашених ОВДП.

«У корпоративному бізнесі ми маємо рівень обслуговування кредитів на рівні 85-90%. Кредити погашаються, нові практично не видаються, тому активи скорочуються. Але під час кризових ситуацій в економіці скорочення активів через повернення кредитів – це радше добрі вісті, аніж погані», –  додає Роман Шпек, голова Наглядової ради Альфа Банку Україна.

Топ-5 банків за скороченням активів, млрд грн /$ млрд

Топ-5 банків за збільшенням активів, млрд грн/$ млрд

«Зростання активів зумовлене міграцією, коли клієнти з різних причин переходять до інших банків. Також, зростання активів можуть показувати установи, через які проходять державні інтервенції, кредити за програмою «5-7-9», чи виплати військовим», – пояснює Олександр Почкун.

Пройшовши майже безболісно локдауни COVID-19, банки підтвердили свою суперздатність до виживання протягом усіх місяців війни. «Головна тенденція банківського сектору – це те, що він вистояв в умовах початку бойових дій і зміг зберегти відносну стабільність впродовж цього року», –  вважає Олександр Печерицин з Райффайзен банку.

Ще один чинник, який дозволив вистояти – оперативне реагування Нацбанком на нові ризики з початку війни – додаткові регуляторні обмеження, надання  своєчасного фінансування для підтримки ліквідності банківської системи, тощо.

Банківські установи поки що оцінюють збитки, проте очевидно: багато з них потребуватимуть докапіталізації. Держава гарантовано підтримає чотири державні банки: ПриватБанк, Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк. Міністерство фінансів України вже обережно заявляло про можливу необхідність докапіталізації декількох державних банків.

За словами Романа Шпека, у Альфа Банку Україна сформовано понад 3,8 млрд грн резервів за кредитами, які не обслуговуються. «Десь зруйновано підприємства – і більше не існує застави, десь актуальний фінансовий стан позичальника не дає можливості обслуговувати кредити. Ми в цьому не унікальні. Вся країна має такі проблеми», – каже Роман Шпек. За його словами, попередньо банк бачить потребу в резервах до кінця наступного року розміром $ 600-700 млн.

Експерт Василь Невмержицький вважає, що наступний рік стане випробуванням для невеликих фінустанов. «Це питання до моделі бізнесу банків та до акціонерів – чи будуть вони готові підтримувати свої банки», –  констатує Невмержицький.

Весь рік банки намагаються покращувати якість активів і в деяких випадках домоглися значних успіхів. «Якість активів у нас найвища – понад 90% становлять залишки на рахунку в НБУ, депозитні сертифікати НБУ та ОВДП з погашенням у січні-лютому 2023 року», – зазначає власник банку «Фамільний» Михайло Комісарук.

Володимир Пономарьов, директор департаменту ризик-менеджменту Укргазбанку розповідає, що в  активах та зобов’язаннях банку є значна частка валютної складової, відповідно девальвація на понад 25% призвела до зростання валюти балансу. «Водночас, із початку активної фази війни банк активно здійснював кредитування підприємств критичної інфраструктури та сільгоспвиробників, а також фінансування критичного імпорту, що призвело до зростання кредитного портфеля», – ділиться він.

«У нас є валюта в активах у межах дозволеної довгої позиції. На початку лютого ми повернули субборг близько 49 млн грн в гривневому еквіваленті. Зробили його через непотрібність, оскільки заробили достатньо, щоб виконувати вимоги щодо регулятивного капіталу без субборгу. І, відповідно, потреба у платних ресурсах для виконання нормативів відпала. І до лютого, і після розмір  активів у нас був стабільний або  зростав», – зазначає Михайло Комісарук.

І додає, що зменшення внаслідок повернення субборгу на 49 млн скоротилося на 3/4 за рахунок приросту активів. «І це не переоцінка валюти, якою у нас в активах приблизно на 7 млн грн в еквіваленті. Це приріст гривневих активів за рахунок прибутку та коштів клієнтів», – говорить він.

Те, що для банківської системи не до кінця зробила епідемія COVID-19, закінчила повномасштабна війна. Усі без винятку установи доопрацювали свої мобільні та інтернет-застосунки, були вирішені всі питання з електронно-цифровими підписами, роботою частини державних сервісів онлайн тощо.

Енергетичні проблеми лише підсилюють цей тренд. «З причин безпеки діяльність банків досить сильно змістилась у сегмент онлайн-банкінгу для всіх груп клієнтів», – каже Олександр Печерицин.

Майже всі найбільші гравці забезпечили безпеку транзакцій через роботу з дата-центрами, які мають запасні потужності за кордоном.

Попит на банківські послуги поступово відновлюється. Проте їх прибутковість для фінустанов суттєво знижується.

«Чистий комісійний дохід за перші дев’ять місяців 2022 року скоротився на 16% у порівнянні із зростанням на 28% за аналогічний період минулого року. Клієнти поступово відновлюють попит на банківські послуги, але обсяги комісійних операцій ще набагато нижчі, ніж довоєнні», – каже директор ТОВ «ПроФін консалтинг» Вадим Березовик.

Ростислав Кравець, старший партнер адвокатської компанії «Кравець та партнери»,  пояснює: скорочення пропозиції банківських послуг компенсується збільшенням вартості обслуговування. «Це робиться через введення нових непотрібних послуг, якими клієнт фактично не користується. Але завдяки так званому розширенню пакета з доступом до нових послуг буде збільшено розмір обслуговування. Це стосується і карткових рахунків, і юридичних, і фізичних осіб», – каже Кравець.

«Є величезна кількість транзакцій фізичних осіб з України за кордон, причому здебільшого у форматі відтоку грошей. Гроші з України йдуть на підтримку людей, які перебувають за кордоном», – погоджується  Олександр Почкун. Нагадаємо: за даними ООН з України від 24 лютого виїхали майже 12 млн громадян, з них майже 7 млн осіб пройшли реєстрацію в Європі.

ТОП банків за комісійними доходами, млрд грн

Фінмоніторинг підвищує свої вимоги до банків. На практиці це означає, що установи дуже прискіпливо вивчають кожну транзакцію, чим дратують бізнес. «Є випадки, коли банки блокують транзакції, які підприємці здійснювали роками. Мотивують це підозрою у фінансуванні тероризму та відмиванні грошей, і вимагають додаткові документи», – каже Ростислав Кравець.

За його словами, у деяких випадках це робиться для того, щоб утримати ліквідність фінустанов, тому що вимоги додаткових документів та довідок дозволяють зберігати гроші на рахунках. «Я вважаю, що певні вимоги фінмону не мають нічого спільного з тією метою, з якою вони запроваджуються. В Україні за 30 років не було жодної транзакції з фінансування тероризму чи зброї масового знищення», – каже Ростислав Кравець.

На 1 січня 2022 року майже всі банки отримали прибуток, який загалом по системі складав 77,5 млрд грн. Збитки показували п’ять установ. Це Альпарі Банк (-6 млн грн), Український банк реконструкції та розвитку (-28 млн грн), Юнекс Банк (-50 млн грн), БТА (-32 млн грн), Правекс Банк (-266 млн грн). Зауважимо, що останній входить до значної міжнародної групи Intesa Sanpaolo, яка належить до 30 найбільших банків світу.

Основним джерелом прибутку для банків стали цінні папери – депозитні сертифікати НБУ. «Ми бачимо рекордні обсяги розміщення коштів у депозитні сертифікати Національного банку», – каже Вадим Березовик.

За словами Даніїла Моніна, основна стратегія банків у війну – вкладати всі доступні кошти в депозитні сертифікати НБУ, які дають прибутковість 23% річних і не вимагають резервів. У результаті обсяг депозитних сертифікатів, випущених НБУ, досяг рекордних розмірів у 325 млрд грн. Експерти попереджають, що це дуже ризикова стратегія – проте на сьогодні вона дає банкам прибутки.

Доходи та прибуток/збиток банків, на 1 листопада 2022 року

Заміть висновку: довіра до банків залишається високою

Добра новина – це фактично незначне скорочення коштів фізичних осіб на рахунках громадян. У національній валюті цей показник взагалі зріс. Причина, зокрема, у виплатах військовим та їх родинам.

Так, кошти українців на рахунках банків збільшилися з 727 млрд грн на початок 2022 року до 869 млрд грн на 1 листопада. У доларах цей показник зменшився з $ 26,6 млрд на 1 січня до $ 23,8 млрд на 1 листопада.

ТОП-5 банків за коштами фізичних осіб, млрд грн /$ млрд

Mind 

АО «Кравец и Партнеры»

На його думку, Асоціацію, якою керує Андрій Дубас, треба реанімувати або взагалі прибрати.

Цитата

“Потрібні професійні асоціації, які розробляють професійні механізми, передбачають розвиток галузі. Однак у тому вигляді в якому вона (АУБ – ред.) є зараз – це на мій погляд виключно вмираюча структура, яку треба або реанімувати, або прибрати взагалі повністю. Такі структури потрібні, але в більш активному вигляді”, – повідомив він.

Кравець наголосив – АУБ вже втратила свій вплив, хоча раніше реально займалася лобізмом своїх членів, які входили в Асоціацію.

“У них (АУБ – ред.) був дуже вагомий потенціал – вони лобіювали свої питання, в тому числі і в парламенті – їх запрошували на збори. Потім виник конфлікт між керівником цієї асоціації і банківською спільнотою. Деякі банки вийшли із АУБ і перейшли в Незалежну асоціацію банків України”, – підкреслив Кравець.

Нагадаємо

Попри думку економічного експерта Андрія Новака, що Асоціація українських банків займається лобізмом тих фінустанов, які входять до її складу, вже 2 фінустанови, яких вони піарили – збанкрутіли. Мова йде зокрема про «Мегабанк» та банк «СІЧ».

Чи спіткає та ж доля інші фінустанови, які досі входять в АУБ – достеменно невідомо. Водночас жоден з банків-лідерів фінансового ринку України не входить до Асоціації. До неї належать усього кілька установ, які, на думку експертів, також ризикують збанкрутіти: “Аккордбанк”, “Альянс”, “Індустріалбанк” та інші.

АО «Кравец и Партнеры»

З яких банків забирають вклади?

Основний відтік ішов із поточних рахунків на вимогу, що пов’язані із санкціями та обмеженнями щодо дострокового розірвання договорів. «За чинним законодавством, дострокове розірвання договорів заборонено. Тобто банки мають право достроково не повертати строкові депозити. А гроші з поточних рахунків банки зобов’язані віддавати», – пояснює фінансовий аналітик Анатолій Дробязко.

Фізособи-клієнти найбільшого ПриватБанку забрали з поточних рахунків 11,25 млрд грн та 288 млн грн строкових вкладів. Ощадбанк віддав громадянам 3,131 млрд грн з рахунків на вимогу та 226 млн грн вкладів.

Для порівняння: у січні минулого року «Приват» залучив від фізосіб 867 млн грн на рахунки «на вимогу» та 485 млн грн – на строкові рахунки. Ощадбанк – 972 млн грн і 752 млн грн відповідно, «Райффайзен» – 599 млн грн на рахунки «на вимогу», але віддав 73 млн грн депозитів.

Приріст (відтік) ресурсної бази на рахунках банків (у розрізі коштів фізосіб) за січень 2022 року, млн грн

Цей тренд експерти пов’язують виключно з реакцією людей на новини про ескалацію російсько-українського конфлікту. Багато родин виїжджають зі столиці до інших міст, забираючи при цьому кошти з банків – на переїзд. «Приплив чи відтік грошей у банківську систему – це індикатор довіри до держави загалом і банківської системи зокрема. У кожній кризовій ситуації люди діють, з огляду на своє розуміння багатства. Постійний потік негативної інформації впливає доволі обтяжливо. Тому при нарахуванні зарплати громадяни активніше йдуть до банкоматів та забирають гроші, при завершенні депозиту – не пролонгують його», – уточнює Анатолій Дробязко.

«Пік небезпеки та паніки ми вже пройшли, – сподівається аналітик Максим Кухар. – Як тепер добре видно, наші супротивники планували обрушити банківську систему України ще в грудні 2021 року. З початку листопада минулого року у світових ЗМІ були сотні повідомлень, здатних це зробити».

Проте, за його словами, сам відтік вкладів розпочався далеко не одразу після початку кампанії. «І що характерно – забираючи гроші з банків, люди понесли їх на ринок нерухомості, де сталося зростання цін, а не заходолися все виводити з країни», – говорить Кухар.

Хто сильніше запанікував?

За даними НБУ, Райффайзен Банк був змушений віддати клієнтам-фізособам 1,6 млрд грн із поточних рахунків та 28 млн грн депозитів, Укрсиббанк – 1,4 млрд грн та 34 млн грн відповідно, Укргазбанк – 1 млрд грн та 112 млн грн.

Відтік ішов і з валютних рахунків. Наприклад, Ощадбанк у січні віддав громадянам $ 64 млн, Приватбанк – $ 81 млн, «Південний» – $ 7,9 млн. Укрсиббанк у січні повернув клієнтам $ 12,7 млн, ПУМБ – $ 14 млн, Альфа Банк – $ 15 млн, Укргазбанк – $ 35 млн.

У свою чергу юрособи забрали з рахунків банків 36,2 млрд грн. При цьому валютні заощадження бізнесу на банківських рахунках зросли на $ 369 млн і 96 млн євро.

За даними Mind, лише у вівторок, 15 лютого – коли в суспільстві був пік психологічної напруженості – українці забрали з рахунків 2,6 млрд грн, $ 65 млн і 14 млн євро – сумарно близько $ 80 млн. З початку року населення забрало менше 4% депозитів, що вельми небагато, враховуючи ситуацію, яка склалася.

І це дуже комплементарно характеризує сучасний стан української банківської системи. Нагадаємо: у лютому 2014 року, під час Революції гідності, відтік із рахунків фізосіб становив близько 10 млрд грн на добу.

«Через два місяці негативної кампанії у світових ЗМІ проти нашої економіки інформаційні удари втратили дієвість і стали тлом, до якого всі звикли. Усі, хто лякався, вже втекли», – вважає Максим Кухар.

Що буде далі?

Головне питання – чи поводитимуться банки так само патріотично, як і їхні вкладники, які не влаштовують тотальної паніки. «Банки мовчать, бо не хочуть підривати довіру клієнтів. Люди пам’ятають, що [у період «банкопаду»] понад 100 установ фактично було знищено, а їхні вкладники практично нічого не отримали. І розуміють, що суди захищають банкірів, а ФГВФО продає все за безцінь, навіть якщо банк мав активи, що покривають зобов’язання. Тому фінустанови роблять усе, щоб показати, що в них усе гаразд», – вважає Ростислав Кравець, голова адвокатського об’єднання «Кравець та партнери».

На його переконання, залежно від подій у майбутньому ми можемо побачити повнішу картину з відтоком саме депозитів за кілька місяців, оскільки більшість вкладів відкриті на короткий термін – до пів року.

За її словами, банкам слід переглянути політику залучення нових вкладів без можливості дострокового повернення та надавати лояльним клієнтам привабливіші умови для розміщення грошей. Але треба проводити роз’яснювальну роботу з клієнтами, аби знижувати панічні настрої. «Якщо це не зменшить рівень відтоку коштів протягом кількох днів, то знадобиться встановлення лімітів на щоденні транзакції. Зазвичай кожен банк самостійно розраховує такий ліміт», – доповнює Домуз.

До цього методу банки вдавалися, наприклад, узимку 2016-го під час націоналізації ПриватБанку. Тоді встановлювалися ліміти зі зняття готівки у банкоматах.

Уже зараз деякі банки почали підвищувати відсоткові ставки за депозитами. Зокрема, так вчинили «ПроКредит», «Альянс», «Кліринговий дім», «Південний», Мегабанк. Можна прогнозувати, що залежно від зовнішньополітичної ситуації та реакцію населення ставки можуть підняти й інші фінустанови.

«Думаю, що відтік вкладів через ситуацію в політиці триватиме як мінімум до літа. Але я не вважаю, що це призведе до закриття банків, оскільки НБУ підтримує їх рефінансуванням», – заспокоює адвокат Ростислав Кравець.

Mind

АО «Кравец и Партнеры»

Два роки тому в українському законодавстві з’явилася норма про особисту відповідальність фінансистів за доведення банків до неплатоспроможності, тобто до банкрутства. За цей час в Україні закрились понад 90 фінустанов. За даними Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО), громадяни втратили у збанкрутілих банках більше 40 мільярдів гривень, але до останнього часу заподіяна шкода не була їм відшкодована, а за її спричинення майже ніхто не відповів.

Однак, упродовж останнього місяця намітилась певна тенденція — правоохоронні органи почали притягати до відповідальності банкірів, причетних до банкрутств своїх фінустанов. Втім, під приціл правоохоронців потрапляють лише топ-менеджери невеликих банків, закриття яких завдало українцям не найбільших збитків.

Особиста відповідальність за банкрутство

Нещодавно Печерський районний суд Києва узяв під варту строком на два місяці Сергія Горбачевського, який проходить як підозрюваний у справі про банкрутство «Інтеграл-банку». Слідство встановило, що у січні 2015 року він шляхом зловживання службовим становищем на посаді заступника начальника казначейства банку спільно з групою осіб заволодів 129 мільйонами гривень.

Минулого тижня було подовжено арешт екс-голови правління банку «Михайлівський» Ігоря Дорошенка, якому в межах доведення до банкрутства банку інкримінують розкрадання 870 мільйонів гривень. А екс-голову банку «Таврика» Анатолія Дробязка, якого визнали винним у службовій недбалості, що призвела до тяжких наслідків, засудили до позбавлення волі умовно строком на п’ять років.

Власники найбільших банків-банкрутів сплять спокійно

Утім, власникам і керівництву більших банків-банкрутів поки що вдається уникати відповідальності. За даними ФГВФО, найбільше грошей громадяни та підприємства втратили у «Дельта Банку» (14 мільярдів гривень), банку «Фінанси та Кредит» (6,6 мільярда гривень), «Брокбізнесбанку» (три мільярди гривень), «ВіЕйБі Банку» (три мільярди гривень) та банку «Форум» (два мільярди гривень). Кримінальні провадження щодо них відкриті, однак ані затримань, ані тим більше вироків поки нема.

Власники великих банків-банкрутів не лише не повертають борги, а й вважають себе невинуватими в банкрутствах і судяться через це з регулятором — і не без успіху. Наприклад, власник банку «Фінансова ініціатива» Олег Бахматюк минулого тижня виграв суд проти Національного банку України, довівши, що банкрутство його установи було незаконним. Нацбанк планує оскаржити це рішення суду.

Як можна повернути кошти?

Та лише утримання під вартою керівників банків-банкрутів не допоможе повернути втрачені гроші. «Арешти відбуваються в рамках кримінальних справ як запобіжні заходи. Їх треба було проводити одразу після банкрутств банків, а не зараз, коли активи з них уже давно виведені», — пояснив DW старший партнер адвокатської компанії «Кравець та Партнери» Ростислав Кравець, який спеціалізується на захисті вкладників банків.

Учасники ринку вважають уникнення відповідальності за банкрутства банків несправедливим. «Держава змушена фінансувати помилки власників банків, замість того щоб підтримувати соціальну сферу, розвивати інфраструктуру та реальний сектор економіки. Не можуть громадяни України розраховуватися за борги заможних власників банків, які було доведено до банкрутства», — говорить голова ради Незалежної асоціації банків України Роман Шпек.

Правоохоронні органи мають довести ці справи до кінця і повернути втрачені гроші за рахунок майна власників банків, зазначають експерти. «У багатьох акціонерів неплатоспроможних банків є інші великі активи в Україні, за рахунок яких можна повертати гроші клієнтам банків. Це дозволено законом», — констатує Ростислав Кравець.

Автор Олена Губар, DW

Адвокатская компания Кравец и Партнеры

Адвокатская компания Кравец и Партнеры