Резонансний законопроєкт про мобілізацію, підтриманий Верховною Радою у першому читанні, може бути остаточно проголосований до кінця лютого, а набути чинності – на початку квітня. Дебати навколо нього продовжуються, причому у цивільних і військових тут, як правило, різний погляд на ситуацію. Більше того, деякі представники ЗСУ вважають, що пріоритетом державної політики влади має стати військова підготовка всіх цивільних. Як ситуація із законопроєктом про мобілізацію та власне мобілізацією може розвиватися далі? Які моменти тут важливо врахувати?
Поки що про фінальну версію законопроєкту про мобілізацію говорити не доводиться
Експерт у питаннях національної безпеки та оборони, учасник програми Україна-НАТО Катерина Коваль розмірковує так:
“Слід розуміти, що законопроєкт ще не став законом. Він підтриманий лише у першому читанні. І до другого буде багато правок. Крім того, поправки можуть вноситися до зали засідань – з голосу. Тож поки що про фінальну версію говорити не доводиться. Є також процедура вето і таке інше. Тому невідомо, яка версія стане законом”.
На думку експерта, військова підготовка всіх цивільних – більш ніж актуальна. РФ, наголошує вона, веде війну всім спектром озброєнь. Наступає як на власне фронті довжиною понад тисячу кілометрів, так і проводячи ракетні атаки по мирних містах, диверсійні атаки, інформаційні.
“У будь-якій частині України ми – у війні. І потрібно бути максимально готовими відбивати всі атаки ворога, – впевнена Катерина Коваль. – Володіння зброєю, навичками самооборони, розуміння інформаційної боротьби – це речі невідкладні. Не всі мають бути на фронті, але воювати – кожен, на своїй ділянці (економіка, інформаційний фронт, дипломатія, волонтерство тощо)”.
Слід обов’язково розглядати альтернативні варіанти
Політичний аналітик Павло Нусс вважає, що в такому вигляді цей законопроєкт приймати точно не можна.
“Він фактично перетворює Україну на якусь тоталітарну державу, – пояснює експерт. – Тотальна мілітаризація, що багато йде врозріз із чинним законодавством, з Конституцією як такою. Я наводив на своїй сторінці в ТГ короткий перелік спірних моментів того, що пропонує уряд. Вважаю, що слід обов’язково розглядати альтернативні варіанти, які вже пропонуються і можуть з’явитися”.
Але, наголошує Павло Нусс, те, що намагаються просунути зараз – без маси правок, а фактично переписування – приймати не можна.
“При цьому сам собою новий мобілізаційний закон, безумовно, потрібен. Але – такий, що враховує і військові, і соціально-економічні реалії. І, звичайно, такий, що не йде врозріз з нормами демократії”, – підсумовує аналітик.
Сам законопроєкт ніяк не впливає ні на військовий облік, ні на мобілізацію
Голова профспілки Українська незалежна фундація правників, голова АО “Кравець та партнери”, адвокат Ростислав Кравець поділився такою думкою:
“Схоже, що, коли розробляли, вносили на розгляд та ухвалювали цей законопроєкт, основною метою було не покращення мобілізації та військового обліку, а виключно відволікання уваги від перестановок у вищому військовому керівництві. По суті сам законопроєкт ніяк не впливає ні на військовий облік, ні на мобілізацію. Навпаки, він призвів до ще більшого несприйняття суспільством змін, які пропонуються. Нам пропонують прийняти ігнорування прав інвалідів, прав на освіту, власне безліч свобод. Щоправда, депутати запевняють, що згладять гострі кути до другого читання. Але навіщо спочатку було прописувати таке? До того ж, ціну слів нардепів ми чудово знаємо…”.
Так і не ясно, продовжує експерт, із яких коштів фінансуватиметься створення електронних кабінетів військовозобов’язаних. У бюджеті коштів на це немає.
“Навіть, якщо унеможливлять резонансні питання, пов’язані з інвалідами, з навчанням, законопроєкт, якщо стане законом, не виконаємо. Тому що незрозуміло, за рахунок чого фінансуватиметься збільшення мобілізації, включаючи ті чи інші електронні процеси, – пояснює Ростислав Кравець. – Виходячи з вищесказаного, є велика ймовірність, що законопроєкт знову відправлять на доопрацювання, приймаючи надалі окремі закони, які так чи інакше замінюють комплексний мобілізаційний”.