Постійно діючий третейський суд при Асоціації
«Захист корпоративних прав «АТТОРНЕЙ»

(044) 229-6950

Регтламент ТС

РЕГЛАМЕНТ

ПОСТІЙНО ДІЮЧОГО ТРЕТЕЙСЬКОГО СУДУ

при Асоціації

«Захист корпоративних прав «АТТОРНЕЙ»

(нова редакція) 

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

 Глава 1. Загальні положення

 Стаття 1. Статус Третейського суду

  1. Постійно діючий третейський суд при Асоціації «Захист корпоративних прав АТТОРНЕЙ» (далі – Третейський суд) є недержавним незалежним, постійно діючим третейським судом та здійснює свою діяльність у відповідності до чинного законодавства, що регулює діяльність третейських судів в Україні.
  2. Третейський суд діє при Асоціації «Захист корпоративних прав АТТОРНЕЙ», яка матеріально і організаційно забезпечує його діяльність.
  3. Функцією Третейського суду є представлення можливості врегулювання спорів і захисту порушених або оспорюваних прав шляхом третейського розгляду у відповідності з цим Регламентом Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Захист корпоративних прав АТТОРНЕЙ» (далі – Регламент).

Третейський розгляд – процес вирішення спору і прийняття рішення третейським судом.

Діяльність Третейського суду та третейських суддів не є підприємницькою.

  1. На розгляд Третейського суду можуть бути передані спори, що підвідомчі третейським судам відповідно до Закону України «Про третейські суди» (далі- Закон).

 

Стаття 2. Регламент та його застосування

  1. Третейський розгляд справ у Третейському суді здійснюється відповідно до його Регламенту. Цей Регламент розроблений відповідно до Закону України «Про третейські суди» та визначає порядок і правила вирішення спорів у Третейському суді.
  2. Якщо сторони домовилися про передачу спору до Третейського суду, вони за замовчуванням (ipsofacto) вважаються такими, що погодилися письмово на застосування Регламенту.
  3. У всіх випадках, коли сторони домовилися про розгляд спору відповідно до цього Регламенту, але не зазначили або неточно/неповно зазначили повне найменування Третейського суду, вважається, що сторони погодилися на передачу спору на розгляд до Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Захист корпоративних прав АТТОРНЕЙ».

 

Стаття 3. Законодавство про третейське вирішення спорів

  1. Третейський суд вирішує спори на підставі Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів і міжнародних договорів України.
  2. У випадках, передбачених законом або міжнародним договором України, третейський суд застосовує норми права інших держав.
  3. У разі відсутності законодавства, що регулює певні спірні відносини, Третейський суд застосовує законодавство, яке регулює подібні відносини, а за відсутності такого – аналогію права чи керується торговими та іншими звичаями, якщо вони за своїм характером та змістом властиві таким спірним відносинам.

 

Стаття 4. Третейська угода і правонаступництво сторін

  1. Третейський суд приймає до свого розгляду спори за наявності письмової угоди (домовленості) між сторонами про передачу йому усіх або певних спорів, які виникли або можуть виникнути між сторонами у зв’язку із будь-якими конкретними правовідносинами незалежно від того, мають вони договірний характер чи ні. Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі (контракті) або у вигляді окремої угоди.
  2. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами або міститься у проспекті цінних паперів (рішенні про емісію цінних паперів), що передбачає призначення адміністратора за випуском облігацій, чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв’язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є Третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить Третейську угоду частиною договору. Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом. Недійсність окремих положень договору, контракту, що містить третейське застереження, не тягне за собою недійсність такого третейського застереження. При цьому Третейська угода, що є частиною договору, тлумачиться як угода, яка не залежить від інших умов договору.
  3. У разі, коли сторони не домовилися про інше при передачі спору до Третейського суду, а також при вказівці у третейській угоді на Третейський суд, цей Регламент розглядається як невід’ємна частина третейської угоди.

 

Стаття 5. Третейська угода і правонаступництво сторін

  1. Якщо третейська угода укладена у вигляді третейського застереження, то вона вважається невід’ємною частиною договору (контракту) і стосовно неї діють такі самі правила правонаступництва, що й до договору (контракту) в цілому.
  2. Якщо третейська угода укладена у вигляді окремої угоди, то у разі заміни кредитора у зобов’язанні він повинен повідомити нового кредитора про її існування. Зміна третейської угоди у такому випадку можлива лише за умови явно вираженої згоди іншої (інших) сторони (сторін) угоди.
  3. У разі вибуття сторони з інших підстав, що передбачає правонаступництво Третейський суд має право здійснити заміну сторони її правонаступником.
  4. Усі дії, вчинені під час третейського розгляду до вступу у справу правонаступника, обов’язкові для нього так само, як вони були обов’язкові для особи, яку правонаступник замінив.
  5. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії третейського розгляду. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником Третейський суд постановляє ухвалу.

 

Стаття 6. Підвідомчість постійно діючого третейського суду

  1. На розгляд до Третейського суду в порядку, передбаченому цим Регламентом, може бути передано будь-який спір, який виник з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених Законом України «Про третейські суди» та іншими законодавчими актами.
  2. Спір може бути переданий на розгляд до Третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам Закону України «Про третейські суди».

 

Стаття 7. Місце третейського розгляду

  1. Місцем третейського розгляду є місцезнаходження Третейського суду.
  2. Сторони можуть домовитися про проведення третейського розгляду поза місцем знаходження Третейського суду. У такому разі всі додаткові витрати, пов’язані з проведенням розгляду, покладаються на сторони.

 

Стаття 8. Мова третейського розгляду

  1. Третейський розгляд здійснюється українською мовою.
  2. Сторона, яка надає документи чи письмові докази іншою мовою, ніж мова третейського розгляду, повинна забезпечити їх переклад українською мовою.
  3. За письмовим клопотанням сторони третейський розгляд може здійснюватися за участю перекладача. Питання про участь перекладача у третейському розгляді вирішується Третейським судом. На прохання сторони та за її рахунок Третейський суд може забезпечити сторону послугами перекладача під час третейського розгляду.

 

Стаття 9. Гласність третейського розгляду

  1. У разі коли проти відкритого третейського розгляду висунуто хоча б однією стороною заперечення з мотивів додержання та збереження комерційної або банківської таємниці чи забезпечення конфіденційності інформації, справа розглядається у закритому засіданні.

 

Стаття 10. Конфіденційність

  1. Третейський суд, суддя третейського суду не вправі розголошувати відомості та інформацію, що стали йому відомі під час третейського розгляду, без згоди сторін або їх правонаступників.
  2. Забороняється вимагати від третейського судді надання документів, відомостей та інформації, якими він володіє у зв’язку з третейським розглядом справи, крім випадків, передбачених законами України.

 

Стаття 11. Подання та надсилання документів

  1. Усі документи, що стосуються відкриття третейського провадження і здійснення третейського розгляду, повинні подаватися сторонами до Третейського суду не менше ніж у двох примірниках (з відповідним збільшенням кількості примірників у разі участі у спорі кількох позивачів, відповідачів або третіх осіб). Третейський суд має право запропонувати сторонам надати вказані документи в електронній формі.
  2. Усі документи, що подаються однією із сторін до Третейського суду, повинні бути надіслані або передані іншій стороні з дотриманням правил, передбачених цією статтею. Сторонам також повинні бути надіслані або передані висновки експертів та інші документи і докази, на яких може ґрунтуватися рішення третейського суду.
  3. Сторони зобов’язані невідкладно повідомити Третейський суд про зміну своєї адреси у спосіб, що передбачає фіксацію надходження такого повідомлення.
  4. Позовна заява, відзив на позов, додатково надані сторонами документи, судове повідомлення, рішення, ухвала третейського суду надсилаються сторонам рекомендованим листом або кур’єрською поштою, або вручаються стороні (її повноважному представнику) особисто під розписку. Ці документи можуть бути надіслані сторонам в електронній формі за допомогою електронної пошти, в разі, якщо про це домовились сторони, з зазначенням електронних адрес для отримання кореспонденції. Усі інші документи та повідомлення можуть надсилатися звичайним листом, передаватися факсимільним зв’язком чи електронною поштою, вручатися стороні (її представнику) особисто під розписку.
  5. Будь-яке письмове повідомлення (окрім надісланих за допомогою електронної пошти) вважається отриманим, якщо воно доставлене стороні (її повноважному представнику) особисто або за її постійним місцем проживання (місцезнаходженням) або поштовою адресою. Якщо останні не можуть бути встановлені шляхом розумного наведення довідок, письмове повідомлення вважається отриманим стороною, якщо воно надіслане за останнім відомим місцезнаходженням, постійним місцем проживання або поштовою адресою рекомендованим листом або будь-яким іншим способом, що передбачає реєстрацію спроби доставки цього повідомлення. Повідомлення вважається отриманим стороною в день такої доставки. Повідомлення вважається отриманим також у разі, якщо особа не з’явилася за отриманням повідомлення, відмовилася від його отримання тощо.

 

Глава 2. Учасники третейського розгляду

 

Стаття 12. Учасники третейського розгляду

  1. Учасниками третейського розгляду є сторони, їх представники, треті особи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі.
  2. Сторони можуть вести свої справи у Третейському суді та брати участь у третейському розгляді як безпосередньо, так і через належним чином уповноважених представників. Повноваження представника повинні бути підтверджені належним чином оформленою довіреністю або договором.
  3. Позов може бути поданий спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів.

 

Стаття 13. Треті особи

  1. Питання щодо участі у третейському розгляді третіх осіб вирішується Третейським судом на підставі письмового вмотивованого клопотання сторін або однієї із них.
  2. Участь третіх осіб у третейському розгляді допускається тільки за їх згодою. Згода на участь у третейському розгляді третіх осіб повинна бути виражена у письмовій формі.
  3. Про залучення третьої особи Третейський суд постановляє ухвалу.

 

Стаття 14. Права та обов’язки сторін

  1. Сторони мають право: ознайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії; брати участь у засіданнях третейського суду; надавати докази та брати участь у їх дослідженні; заявляти клопотання, надавати письмові та усні пояснення з питань, що виникають під час третейського розгляду; заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників розгляду; заявляти відвід третейському судді (третейським суддям), експерту, спеціалісту; користуватися іншими процесуальними правами відповідно до третейської угоди та цього Регламенту.

2.Позивач протягом третейського розгляду, але до оголошення третейським судом про завершення третейського розгляду справи, вправі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог за умови, що така зміна охоплюються третейською угодою, відмовитися від позову повністю або частково. У разі збільшення розміру позовних вимог позивач повинен сплатити додаткову суму третейського збору, виходячи з нової ціни позову. При невиконанні цієї вимоги заява про збільшення розміру позовних вимог залишається третейським судом без розгляду.

  1. Відповідач вправі визнати позов, надати свої заперечення. Відповідач вправі надати Третейському суду свої заперечення (пояснення) щодо змінених чи доповнених позовних вимог. Строк подання згаданих заперечень (пояснень) визначається Третейським.
  2. Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії третейського розгляду, але до оголошення третейським судом про завершення третейського розгляду.
  3. Сторони зобов’язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами та не допускати зловживання ними, виявляти взаємну повагу до прав іншої сторони та дотримуватися передбачених цим Регламентом строків, а також строків, установлених третейським судом та головою Третейського суду.

 

Глава 3. Докази. Доказування

 

Стаття 15. Докази. Надання та дослідження доказів

  1. Кожна із сторін третейського розгляду повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Третейський суд вправі також зажадати від сторін подання додаткових доказів, необхідних для повного, всебічного і об’єктивного вирішення спору, а також може з власної ініціативи або на прохання будь-якої із сторін, якщо визнає таке прохання обґрунтованим, призначити проведення експертизи чи викликати та заслухати свідка.
  2. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких Третейський суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Ці дані повинні бути підтверджені такими засобами доказування: письмовими та речовими доказами, поясненнями сторін, а також висновками експертів і показаннями свідків. Обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.
  3. Письмовими доказами є листи, акти, транспортні, банківські та інші документи і матеріали, що містять відомості про обставини, які мають значення для вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в копії, завіреній стороною, що подає такі докази. На вимогу Третейського суду сторона зобов’язана надати оригінал будь-якого з поданих нею документів.
  4. Речовими доказами є предмети, які можуть служити засобами встановлення обставин, що мають значення для вирішення спору.
  5. Оцінка доказів проводиться третейськими суддями за їх внутрішнім переконанням.
  6. Якщо Третейський суд визнає за необхідне одержання документів від підприємств, установ, організацій, які не є учасниками третейського розгляду, він своєю ухвалою уповноважує сторони або одну із сторін одержати відповідні документи та подати їх Третейському суду.

 

Стаття 16. Підстави звільнення від доказування

  1. Обставини справи, визнані Третейським судом загальновідомими, не потребують доказування.
  2. Обставини, встановлені рішенням суду, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
  3. Визнані сторонами в результаті досягнутої між ними згоди обставини приймаються Третейським судом як факти, не потребуючи подальшого доказування.

 

Стаття 17. Призначення експертизи

  1. Третейський суд з метою правильного вирішення спору має право зобов’язати сторони чи одну із сторін замовити проведення експертизи для роз’яснення питань, що потребують спеціальних знань, про що Третейський суд постановляє відповідну ухвалу. Наслідки невиконання сторонами (стороною) вимог про призначення експертизи визначаються Третейським судом з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вирішення спору.
  2. Експертиза проводиться одним або кількома експертами, призначеними Третейським судом. Експертом може бути призначена будь-яка особа, що володіє знаннями, необхідними для надання висновку. Перелік питань, які слід порушити перед експертом, визначається Третейським судом з урахуванням пропозицій сторін.
  3. Сторони зобов’язані надати на запит експерта будь-яку інформацію, що стосується справи, або пред’явити до огляду будь-які документи, товар, інше майно, що має відношення до справи.
  4. Висновок експерта подається до Третейського суду у письмовій формі.
  5. У разі відсутності домовленості про інше експерт на прохання будь-якої із сторін або з ініціативи Третейського суду повинен взяти участь у засіданні Третейського суду, надати коментарі та пояснення щодо експертного висновку, відповісти на запитання сторін, третейських суддів.
  6. Висновок експерта не є обов’язковим для Третейського суду і оцінюється нарівні з іншими доказами. Відхилення висновку експерта Третейським судом повинне бути мотивованим.
  7. Будь-яка із сторін має право заявити про відвід експерта, якщо існують обставини, які викликають обґрунтовані сумніви щодо його незалежності чи неупередженості, або якщо він не має необхідної кваліфікації у сфері, що підлягає дослідженню. Питання про відвід експерта вирішується Третейським судом. За підсумками розгляду заяви про відвід експерта Третейський суд постановляє ухвалу.
  8. У разі припинення повноважень експерта призначення іншого експерта здійснюється за правилами, що застосовувалися при призначенні експерта, який замінюється.

 

Стаття 18. Показання свідків

  1. Свідком може бути кожна особа, якій відомі будь-які обставини, що відносяться до справи.
  2. За клопотанням особи, яка приймає участь у справі, Третейський суд може викликати свідка для участі у третейському розгляді. Особа, яка заявляє клопотання про виклик свідка, зобов’язана зазначити, які обставини, що мають значення для справи, може підтвердити свідок, і повідомити Третейському суду його прізвище, ім’я, по-батькові і місце проживання.
  3. Якщо показання свідка ґрунтуються на повідомленнях інших осіб, то ці особи повинні бути також викликані для участі у третейському розгляді. За відсутності можливості викликати особу, яка надала первинне повідомлення, для участі у третейському розгляді, показання з чужих слів не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами, визнаними Третейським судом допустимими.

 

Стаття 19. Наслідки ненадання сторонами доказів

  1. Ненадання стороною доказів, інших письмових документів чи матеріалів не є перешкодою для продовження третейського розгляду та ухвалення рішення на підставі доказів, які є у справі, якщо причина неподання документів визнана Третейським судом неповажною.

 

Глава 4. Строки

 

Стаття 20. Встановлення та обчислення строків

  1. Строки, встановлені законом, цим Регламентом або Третейським судом, обчислюються роками, місяцями і днями, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
  2. Перебіг строку третейського розгляду починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.
  3. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
  4. Перебіг строку, закінчення якого пов’язане з подією, яка повинна неминуче настати, закінчується наступного дня після настання події.
  5. Останній день строку триває до 24 години. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв’язку.

 

Стаття 21. Наслідки пропущення строків

  1. Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом, цим Регламентом або Третейським судом.
  2. Документи, подані після закінчення строків, залишаються без розгляду, якщо Третейський суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.

 

Стаття 22. Поновлення та продовження строків

  1. Третейський суд може поновити або продовжити строк за клопотанням сторони у разі його пропущення з поважних причин.
  2. Одночасно з клопотанням про поновлення чи продовження строку може бути вчинено ту дію або подано той документ чи доказ, про що заявлено у клопотанні, як про поважну причину пропущення строку.

 

Стаття 23. Строк розгляду спору

  1. Третейський суд здійснює усі можливі заходи для розгляду спору в найкоротший строк. Строк третейського розгляду не може перевищувати 2 місяці з дня призначення складу Третейського суду, призначення третейського судді, який розглядає справу одноособово.
  2. Строк розгляду спору може бути подовжений за клопотанням однієї із сторін спору.
  3. У виключних випадках голова Третейського суду вправі самостійно за зверненням Третейського суду продовжити строк третейського розгляду.
  4. Про продовження строку третейського розгляду постановляється ухвала

 

Глава 5. Витрати, пов’язані з третейським розглядом

 

Стаття 24. Склад витрат, пов’язаних з вирішенням спору Третейським судом

  1. До складу витрат, пов’язаних з вирішенням спору Третейським судом, належать:

1) гонорари третейських суддів;

2) третейський збір, розмір, строки та порядок сплати якого сторонами визначаються цим Регламентом;

3) витрати, понесені третейськими суддями у зв’язку з участю в третейському розгляді, в тому числі витрати, понесені третейськими суддями на оплату проїзду до місця вирішення спору;

4) витрати, пов’язані з оплатою послуг експертів, перекладачів, якщо такі були запрошені чи призначені для участі в третейському розгляді;

5) витрати, пов’язані з оглядом і дослідженням речових та письмових доказів у їх місцезнаходженні;

6) витрати, понесені свідками;

7) витрати, пов’язані з оплатою стороною, на користь якої було прийнято рішення Третейського суду, послуг представника, пов’язаних із наданням правової допомоги;

8) витрати, пов’язані з організаційним забезпеченням третейського розгляду;

9) витрати на листування Третейського суду;

10) витрати на телефонний, телеграфний, телексний, факсимільний, електронний та інший зв’язок;

11) гонорар секретаря Третейського суду та інші витрати, визначені Регламентом або контрактом з третейським суддею.

  1. Порушення порядку та строку сплати третейського збору та відшкодування витрат Третейського суду може бути підставою для припинення третейського розгляду. Постанова про припинення третейського розгляду у справі в таких випадках виноситься головою Третейського суду.

 

Стаття 25. Гонорари третейських суддів

  1. Третейському судді, який призначений для третейського розгляду одноособово, після закінчення розгляду конкретної справи сплачується гонорар у розмірі 50 (п’ятдесят) відсотків, але не більше 40000 (сорока тисяч) гривень від розміру третейського збору, який не підлягає поверненню позивачу, сплаченого по конкретній справі.
  2. Якщо справа розглядається складом Третейського суду у кількості трьох третейських суддів, цим третейським суддям після закінчення розгляду конкретної справи сплачуються гонорари у таких розмірах: головуючому складу Третейського суду 30 (тридцять) відсотків, але не більше 20000 (двадцяти тисяч) гривень, двом іншим третейським суддям складу Третейського суду по 10 (десять) відсотків від розміру третейського збору, але не більше ніж по 10000 (десять тисяч) гривень який не підлягає поверненню позивачу, сплаченого по конкретній справі.
  3. Гонорари третейським суддям сплачуються Асоціацією «Захист корпоративних прав «АТТОРНЕЙ» на поточні рахунки третейських суддів у банківських установах. Реквізити банківських рахунків повідомляються кожним третейським суддею Третейському суду у письмовій формі. Для виплати гонорару Асоціація «Захист корпоративних прав «АТТОРНЕЙ» може вимагати від третейського судді надання додаткових документів (копію довідки про ідентифікаційний номер, копію паспорту, тощо).

 

Стаття 26. Третейський збір

  1. При поданні позовної заяви позивач зобов’язаний сплатити третейський збір.
  2. У разі, якщо при поданні позовної заяви не було сплачено третейський збір, то Третейський суд своєю ухвалою встановлює строк на сплату третейського збору, а позовну заяву залишає буз руху. Якщо третейський збір не сплачується протягом встановленого в ухвалі суду строку, то позовна заява вважається неподаною та повертається особі, що звернулась із позовною заявою, про що постановляється ухвала.
  3. У разі, коли третейський розгляд справи Третейським судом не відбувся або був припинений, сплачений третейський збір повертається позивачу, крім випадків, якщо це було зумовлено відводом усіх третейських суддів, укладанням сторонами мирової угоди, відмовою позивача від позову та іншими обставинами, передбаченими Законом України «Про третейські суди». У разі, коли третейський розгляд справи Третейським судом не відбувся або був припинений з цих підстав, то сторони відшкодовують Третейському суду всі понесені ним витрати, про що зазначається в ухвалі Третейського суду.

 

Стаття 27. Розміри третейського збору

  1. Третейський збір обчислюється у таких розмірах:
При ціні позову (у гривнях) Розмір третейського збору
до 200 000 грн. 2,5 % від суми позову, але не менше розміру 2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
вище 200 000 грн. 2 % від суми позову, але: для юридичних осіб – не більше розміру 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб; для фізичних осіб – не більше розміру 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
у спорах, що не підлягають оцінці (немайнові спори) для юридичних осіб – 2 розміри прожиткових мінімумів для працездатних осіб за кожну вимогу; для фізичних осіб – 1, 5 розміри прожиткових мінімумів для працездатних осіб за кожну вимогу.
  1. За позовні заяви, що містять одночасно вимоги майнового і не майнового характеру, сплачується одночасно третейський збір, встановлений для позовних заяв майнового характеру і для позовних заяв немайнового характеру.
  2. При зменшенні ціни позову сплачений третейський збір не повертається.
  3. З урахуванням складності справи, що суттєво підвищує витрати часу и матеріальні витрати, пов’язані з третейським розглядом, голова Третейського суду може постановити ухвалу про збільшення розміру третейського збору.
  4. Голова Третейського суду на клопотанням однієї із сторін може самостійно вирішити питання щодо збільшення або зменшення третейського збору.

 

 

Стаття 28. Розподіл витрат, пов’язаних з вирішенням спору Третейським судом

  1. Розподіл витрат, пов’язаних з вирішенням спору Третейським судом здійснюється Третейським судом у такому порядку:

при задоволенні позову витрати покладаються на відповідача;

при відмові в позові – на позивача;

при частковому задоволенні позову – на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

  1. Витрати, пов’язані з організаційним забезпеченням третейського розгляду здійснюються Третейським судом з наступним стягненням з сторін спору
  2. Порядок розподілу витрат, пов’язаних з вирішенням спору Третейським судом, зазначається у рішенні або ухвалі Третейського суду.

 

Стаття 29. Порядок сплати третейських зборів та інших витрат

  1. Суми третейських зборів та інших витрат, що підлягають сплаті Третейському суду, вважаються сплаченими у день їх зарахування на поточний рахунок Асоціації «Захист корпоративних прав «АТТОРНЕЙ».
  2. При сплаті третейського збору у платіжному дорученні у графі «Призначення платежу» повинно бути зазначено: «Третейський збір за розгляд спору між «…..» (найменування позивача та відповідача) та/або назва іншої витрати, а також ціна позову. Платіжне доручення або квитанція з відміткою банку про перерахування третейського збору та/або іншої витрати надається до матеріалів справи.

 

РОЗДІЛ ІІ. ТРЕТЕЙСЬКИЙ РОЗГЛЯД

 

Глава 1. Формування третейського суду

 

Стаття 30. Третейські судді

  1. Третейським суддею може бути призначена чи обрана особа, яка прямо чи опосередковано не заінтересована в результаті вирішення спору, а також має визнані сторонами знання, досвід, ділові та моральні якості, необхідні для вирішення спору.
  2. Третейськими суддями не можуть бути: особи, які не досягли повноліття, та особи, які перебувають під опікою чи піклуванням; особи, які не мають кваліфікації, погодженої сторонами безпосередньо чи визначеної у регламенті третейського суду; особи, які мають судимість; особи, визнані в судовому порядку недієздатними; судді судів загальної юрисдикції або Конституційного Суду України.
  3. У разі одноособового вирішення спору третейський суддя постійно діючого третейського суду повинен мати вищу юридичну освіту. У разі колегіального вирішення спору вимоги щодо наявності вищої юридичної освіти поширюються лише на головуючого складу третейського суду.
  4. При вирішенні спору третейським судом для вирішення конкретного спору угодою сторін можуть бути встановлені додаткові вимоги до третейських суддів.

 

Стаття 31. Голова і заступник голови Третейського суду

  1. Голова Третейського суду та заступник голови Третейського суду обираються в порядку, визначеному Положенням про Третейський суд
  2. Голова Третейського суду та заступник голови за письмовим дорученням голови, представляють Третейський суд у його відносинах з іншими організаціями, підприємствами і установами, державними органами, судами та іншими особами. При організації діяльності Третейського суду, голова та його заступник виконують функції, передбачені Законом та цим Регламентом.
  3. Голова Третейського суду та заступник голови Третейського суду мають право бути третейськими суддями у вирішенні спорів Третейським судом.
  4. Голова Третейського суду та заступник голови Третейського суду здійснюють організаційно-розпорядчі та/або адміністративно-господарські функції для забезпечення діяльності Третейського суду та здійснення третейського розгляду. За здійснення організаційно-розпорядчих та/або адміністративно-господарських функцій в Третейському суді Голова Третейського суду отримує щомісячні виплати у розмірі не менше 50 000 (п’ятдесят тисяч) гривень за рахунок грошових коштів, що перебувають на рахунку Третейського суду.

 

Стаття 32. Склад третейського суду

  1. Склад третейського суду формується відповідно до третейського застереження/третейської угоди.
  2. Склад третейського суду формується шляхом призначення третейських суддів зі списку суддів Третейського суду.
  3. Третейський суд може розглядати справи у складі одного третейського судді (одноособове вирішення спору) або у будь-якій непарній кількості третейських суддів (колегіальне вирішення спору).
  4. Сторони на свій розсуд можуть домовитися про кількісний і персональний склад третейського суду. У разі коли між сторонами не існує домовленості щодо кількісного складу третейського суду або сторони не досягли згоди з цього питання, третейський розгляд здійснюється у складі одного третейського судді.
  5. 5. Сторони мають право вільно обирати та призначати третейських суддів. За домовленістю сторін вони можуть доручити третій особі (юридичній або фізичній) призначення чи обрання третейського судді (третейських суддів).
  6. Голова Третейського суду та його заступники мають право розглядати справи в якості третейських суддів як одноособово, так і в складі колегії третейських суддів.

 

Стаття 33. Припинення повноважень третейського судді, третейського суду

  1. Повноваження третейського судді припиняються: за погодженням сторін; у разі відводу чи самовідводу третейського судді відповідно до цього Регламенту; у разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо нього; разі набрання законної сили судовим рішенням про визнання його обмежено дієздатним чи недієздатним; у разі смерті, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим рішенням суду, що набрало законної сили; у разі невиконання або неналежного виконання третейським суддею своїх обов’язків без поважних причин.
  2. Голова Третейського суду може за власною ініціативою вирішити питання про припинення повноважень третейського судді при наявності підстав, зазначених у цьому Регламенті.
  3. Припинення повноважень третейського судді здійснюється Головою або заступником голови Третейського суду.
  4. Повноваження складу третейського суду припиняються після ухвалення ним рішення у справі.

 

Стаття 34. Підстави відводу чи самовідводу третейського судді

  1. Третейський суддя не може брати участі у розгляді справи, а після його призначення підлягає відводу чи самовідводу:

1) якщо він особисто чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи;

2) якщо він є родичем однієї із сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, або перебуває з такими особами в особливих стосунках;

3) на його прохання або за спільним рішенням сторін;

4) у разі встановлення стороною обставин, які дають їй підстави вважати упередженим або необ’єктивним ставлення третейського судді до справи, про яке сторона дізналася після його призначення;

5) у разі тривалого, більш як 30 календарних днів з дня призначення, невиконання ним обов’язків третейського судді;

6) якщо він не має кваліфікації, обумовленої угодою сторін;

7) у разі виявлення його невідповідності вимогам, установленим статтею 18 Закону України «Про третейські суди»;

8) якщо третейський суддя бере участь у вирішенні спору, який прямо чи опосередковано пов’язаний з виконанням ним службових повноважень, наданих державою.

  1. Жодна особа не може бути третейським суддею у справі, у якій вона раніше брала участь як третейський суддя, але була відведена чи заявила самовідвід, як сторона, представник сторони або в будь-якій іншій якості.

 

Стаття 35. Порядок відводу чи самовідводу третейського судді

  1. У разі звернення до особи, включеної до Списку третейських суддів, за отриманням згоди на призначення її третейським суддею у конкретній справі, така особа повинна повідомити про наявність обставин, які є підставами для її відводу відповідно до статті 32 цього Регламенту.
  2. Третейський суддя повинен без зволікання повідомити сторони про підстави його відводу чи самовідводу, зазначені у статті 32 цього Регламенту, що виникли після початку третейського розгляду, чи заявити самовідвід.
  3. За наявності підстав, передбачених статтею 32 цього Регламенту, сторона може заявити про відвід призначеного третейського судді лише у разі, коли обставини, які є підставою для відводу, стали відомі стороні після його призначення.
  4. Письмова мотивована заява сторони про відвід третейського судді (з копією для іншої сторони) має бути подана до Третейського суду протягом п’яти днів після того, як стороні стали відомі обставини, які є підставою для відводу третейського судді. У разі пропуску встановленого строку питання про прийняття заяви про відвід третейського судді вирішується головою або заступником голови Третейського суду, про що ним постановляється ухвала.
  5. У разі коли інша сторона не погоджується з відводом третейського судді, вона має право протягом п’яти днів з дня отримання копії заяви про відвід третейського судді подати до Третейського суду мотивовані заперечення.
  6. Якщо третейський суддя, якому заявлено відвід, сам не відмовиться від участі у розгляді справи, питання про його відвід вирішується головою або заступником голови Третейського суду. Повноваження третейського судді вважаються припиненими з дня постановлення ухвали про задоволення відводу/самовідводу.
  7. Питання про самовідвід третейського судді вирішується головою або заступником голови Третейського суду на підставі мотивованої заяви третейського судді.
  8. Самовідвід третейського судді або згода сторони на припинення його повноважень не повинна розцінюватися як визнання залежності та упередженості третейського судді.

 

Стаття 36. Заміна третейського судді

  1. У разі коли повноваження третейського судді припинені відповідно до цього Регламенту, інший третейський суддя призначається згідно з правилами, що застосовувалися при призначенні третейського судді, який замінюється.
  2. У разі заміни третейського судді при одноособовому розгляді справи усі слухання у справі, що мали місце до його заміни, повинні бути проведені повторно. У разі заміни третейського судді при колегіальному розгляді справи новий третейський суддя приймає розгляд у тому стані, в якому він перебував на момент припинення повноважень попереднім третейським суддею. У разі потреби та з урахування думки сторін змінений склад третейського суду може повернутися до питань, розглянутих у попередніх засіданнях, які відбулися до заміни третейського судді.

 

Стаття 37. Поновлення повноважень третейського суду

  1. Повноваження третейського суду поновлюються ухвалою голови або заступника голови Третейського суду у разі виникнення потреби в:

1) прийнятті додаткового рішення щодо вимог, які були заявлені під час третейського розгляду, але не знайшли відображення у рішенні, – за заявою сторони;

2) роз’ясненні резолютивної частини рішення – за заявою сторони;

3) виправленні у рішенні описок, арифметичних помилок або будь-яких інших неточностей – з власної ініціативи третейського суду або за заявою сторони.

  1. Після виконання зазначених у цій статті процесуальних дій повноваження третейського суду припиняються.

 

Глава 2. Відкриття третейського провадження

 

Стаття 38. Форма і зміст позовної заяви

  1. Позовна заява подається у письмовій формі.
  2. У позовній заяві повинні бути зазначені:

1) найменування Третейського суду;

2) дата складення позовної заяви;

3) повне найменування і місцезнаходження сторін – юридичних осіб та/або прізвище, ім’я, по батькові, місця проживання сторін – фізичних осіб, засоби зв’язку (телефон, факс, електронна адреса);

4) відомості про представника позивача, якщо такий є, його поштову адресу, номер телефону, факсу, адресу електронної пошти;

5) ціна позову;

6) обґрунтування компетенції Третейського суду з посиланням на укладену сторонами третейську угоду;

7) підтвердження вжиття заходів з метою дотримання процедур досудового врегулювання спору, якщо ці процедури передбачені третейською угодою;

8) вимоги позивача;

9) фактичні обставини, на яких ґрунтується позов;

10) докази, що підтверджують позов;

11) розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

12) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до позовної заяви.

Позовна заява повинна бути підписана повноважною особою з посиланням на документ, що підтверджує її повноваження.

3.До позовної заяви додаються документи, що підтверджують:

1) укладення сторонами третейської угоди;

2) обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги;

3) повноваження особи, яка підписала позовну заяву (представника позивача);

4)сплату третейського збору;

5) докази направлення позовної заяви з додатками іншій стороні.

 

Стаття 39. Ціна позову

  1. Ціна позову визначається:

1) у позовах про стягнення грошей – стягуваною сумою, а при стягненні процентів, що продовжують нараховуватися, – сумою, обчисленою на дату подання позову;

2) у позовах предметом яких є майно або майнові права – вартістю майна;

3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, – загальною сумою всіх вимог.

  1. Якщо позовна заява містить кілька позовних вимог, розмір кожної позовної вимоги повинен бути зазначений окремо. При цьому ціна позову визначається загальною сумою усіх позовних вимог.
  2. Якщо у позовній заяві неправильно визначена ціна позову третейський суддя (головуючий суддя при колегіальному розгляді) визначає ціну позову відповідно до поданих документів, про що зазначає в ухвалі про відкриття третейського провадження, та за необхідності установлює позивачу строк для сплати третейського збору в необхідному розмірі.

 

Стаття 40. Усунення недоліків позовної заяви

  1. У разі коли позовна заява подана без дотримання вимог, передбачених цим Регламентом, третейський суддя (головуючий суддя при колегіальному розгляді) пропонує позивачу усунути виявлені недоліки протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної ухвали.
  2. До усунення недоліків позовна заява залишається без руху. У разі невиконання позивачем пропозиції про усунення недоліків позовної заяви в установлений строк вона залишається без розгляду та повертається позивачу разом з доданими до неї документами ухвалою Третейського суду, що не позбавляє позивача права подати позовну заяву з аналогічними вимогами пізніше.

 

Стаття 41. Вирішення питання про компетенцію під час відкриття третейського провадження

  1. Під час відкриття третейського провадження третейський суддя (головуючий суддя при колегіальному розгляді) відповідно до укладеної сторонами третейської угоди та цього Регламенту вирішує питання про наявність чи відсутність у Третейського суду компетенції для розгляду конкретної справи.
  2. Якщо третейський суддя (головуючий суддя при колегіальному розгляді) дійде висновку про відсутність або недійсність третейської угоди він відмовляє у відкритті третейського провадження, про що постановляє мотивовану ухвалу, яка надсилається сторонам. При цьому заявнику разом з ухвалою повертаються позовні матеріали.

 

Стаття 42. Відкриття третейського провадження

  1. Третейське провадження відкривається ухвалою Третейського суду.
  2. Ухвала про відкриття третейського провадження постановляється протягом п’яти робочих днів з дня надходження позовної заяви та є остаточною і оскарженню не підлягає. Ухвала про відкриття третейського провадження надсилається сторонам або вручається під розписку їх представникам

 

Стаття 43. Відзив на позовну заяву

  1. У відзиві на позовну заяву зазначаються:

1) повне найменування позивача – юридичної особи та/або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи, місцезнаходження юридичної особи/місця проживання позивача – фізичної особи;

2) повне найменування відповідача, його місцезнаходження (місце проживання), поштову адресу, номер телефону, факсу, адресу електронної пошти;

3) відомості про представника відповідача, якщо такий є, його поштову адресу, номер телефону, факсу, адресу електронної пошти;

4) номер справи;

5) заява відповідача про визнання або заперечення проти позову;

6) виклад фактичних обставин, на яких ґрунтується позиція відповідача;

7) докази, які підтверджують ці обставини;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву на позовну заяву.

  1. Відзив на позовну заяву повинен бути підписаний повноважною особою з документальним підтвердженням її повноважень.
  2. До відзиву додаються документи, що підтверджують:

1) обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача;

2) повноваження особи, яка підписала відзив на позовну заяву (представника відповідача);

3) докази відправки відзиву з додатками сторонам.

  1. Відзив на позовну заяву повинен бути поданий протягом 10 днів з дня отримання відповідачем ухвали про відкриття третейського провадження.
  2. Якщо відповідач не подав відзив на позовну заяву у строк, визначений ухвалою про відкриття третейського провадження, третейський розгляд продовжується на підставі наявних у справі доказів.

 

Стаття 44. Зустрічний позов

  1. Відповідач вправі подати зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом, якщо такий позов є підвідомчим третейському суду і обидва позови взаємно пов’язані та їх спільний розгляд є доцільним, зокрема коли вони випливають з одних і тих самих правовідносин або коли вимоги за ними можуть зараховуватися і якщо вони охоплюються:

– однією третейською угодою нарівні з вимогами за первісним позовом; або

– іншою третейською угодою, що передбачає передачу спорів до Третейського суду і є сумісною з першою третейською угодою за своїм змістом, а також якщо такий зустрічний позов або вимога пов’язані з первісним позовом у матеріально-правовому відношенні.

  1. Зустрічний позов може бути подано на будь-якій стадії третейського розгляду до прийняття рішення по справі. Зустрічний позов має відповідати вимогам, передбаченим Регламентом для позовної заяви.
  2. Сторона, яка подає зустрічний позов, зобов’язана сплатити третейський збір. У разі несплати третейського збору зустрічний позов залишається без розгляду, про що постановляється ухвала, і повертається стороні.
  3. Стороні, до якої пред’явлено зустрічний позов, повинна бути надана можливість подати відзив на зустрічний позов. Якщо сторона, до якої пред’явлено зустрічний позов, не подає відзив у визначений строк, третейський розгляд продовжується на підставі наявних у справі доказів.
  4. Ухвала про прийняття до розгляду, про відмову у прийняття ідо розгляду, про залишення без розгляд зустрічної позовної заяви постановляється третейським суддею (головуючим суддею при колегіальному розгляді).

 

Стаття 45. Забезпечення позову

  1. Третейський суддя (головуючий суддя при колегіальному розгляді) на стадії відкриття третейського провадження за заявою будь-якої сторони може вжити заходи щодо забезпечення позову, які він вважає необхідними, з урахуванням положень цивільного та господарського процесуального законодавства. Третейський суд може постановити ухвалу про покладення на будь-яку сторону обов’язку щодо надання належного забезпечення позову у зв’язку з такими заходами.
  2. Третейський суд може витребувати від будь-якої сторони докази щодо належного забезпечення позову у зв’язку з такими заходами.

 

Глава 3. Третейський розгляд

 

Стаття 46. Компетенція третейського суду

  1. Третейський суд з додержанням вимог Закону України «Про третейські суди» та цього Регламенту самостійно вирішує питання про наявність або відсутність у нього компетенції для розгляду справи.

2 Сторона має право заявити про відсутність у Третейського суду компетенції стосовно переданого на вирішення спору до початку розгляду справи по суті.

  1. Сторона має право заявити про перевищення третейським судом меж його компетенції, якщо в процесі третейського розгляду справи виникне питання, розгляд якого не передбачено третейською угодою або яке не може бути предметом такого розгляду відповідно до закону та цього Регламенту.
  2. У випадках, передбачених частинами 2 і 3 цієї статті, Третейський суд повинен відкласти розгляд справи по суті до вирішення ним питання щодо наявності у нього компетенції.
  3. Якщо Третейський суд дійде висновку щодо неможливості розгляду ним спору внаслідок відсутності у нього компетенції, третейський розгляд припиняється, а витрати, понесені Третейським судом, відшкодовуються сторонами в рівних частках.
  4. З питань наявності чи відсутності компетенції Третейський суд постановляє мотивовану ухвалу.

 

Стаття 47. Перевірка стану підготовки справи до розгляду

  1. Третейський суддя (головуючий суддя при колегіальному розгляді) перевіряє стан підготовки справи до розгляду та у разі потреби вживає додаткових заходів з підготовки справи до розгляду, зокрема вимагає від сторін письмові пояснення, докази та інші необхідні документи.
  2. У разі вжиття додаткових заходів з підготовки справи до розгляду, Третейський суд встановлюють строки, протягом яких ці додаткові заходи мають бути здійснені.
  3. Сторони та їхні представники зобов’язані дотримуватися будь-якого процесуального заходу, вжитого Третейським судом.

 

Стаття 48. Призначення справи до розгляду в засіданні

  1. Третейський суд направляє сторонам повідомлення про день, час та місце проведення засідання Третейського суду не пізніше ніж за 5 днів до такого засідання. Про день, час та місце проведення засідання Третейського суду може бути зазначено в ухвалі про відкриття провадження.

 

Стаття 49. Розгляд справи третейським судом

  1. Для викладення сторонами своїх позицій, дослідження доказів та проведення усних дебатів Третейський суд може проводить усне слухання справи. Сторона може просити Третейський суд про слухання справи за її відсутності.
  2. Сторони можуть домовитися про розгляд справи на підставі письмових матеріалів без проведення усного слухання. Третейський суд може також здійснити розгляд справи на підставі письмових документів за відсутності такої домовленості сторін, якщо жодна з них не просить провести усне слухання.
  3. Під час розгляду справи Третейським судом можуть встановлюватися строки для надання пояснень, подання заяв, документів, доказів та вчинення інших процесуальних дій.
  4. Третейський суд на початку розгляду повинен з’ясувати у сторін можливість закінчити справу мировою угодою, у тому числі досягнутою шляхом медіації, та в подальшому сприяти вирішенню спору шляхом укладення мирової угоди на всіх стадіях процесу.

 

Стаття 50. Порядок третейського розгляду

  1. Третейський суд визначає порядок третейського розгляду справи відповідно до цього Регламенту та з урахуванням угоди сторін.
  2. У разі проведення усного слухання справи Третейський суд:

1) відкриває засідання Третейського суду і оголошує, яка справа підлягає розгляду;

2) перевіряє явку в засідання Третейського суду осіб, які приймають беруть участь у справі, їх представників та інших учасників третейського розгляду, встановлює їх особи і перевіряє повноваження; встановлює, чи повідомлені належним чином особи, які не з’явились у засідання, і які є відомості про причини їх неявки;

3) з’ясовує питання щодо можливості слухання справи;

4) оголошує склад Третейського суду, з’ясовує наявність відводів/самовідводів;

5) видаляє з місця третейського розгляду свідків до початку їх опитування;

6) з’ясовує, чи підтримує позивач позов, чи визнає позов відповідач, чи не бажають сторони закінчить справу мировою угодою;

7) надає слово для надання пояснень сторонам та іншим учасникам, які приймають участь у справі;

8) допитує свідків, у разі їх наявності;

9) досліджує докази.

  1. Протокол засідання третейського суду ведеться, якщо це передбачено угодою сторін або з ініціативи Третейського суду під час розгляду особливо складних справ. Ведення протоколу засідання Третейського суду здійснює третейський суддя – доповідач. У протоколі засідання Третейського суду зазначаються:

1) дата та місце розгляду справи;

2) прізвища, ім’я та по батькові третейських суддів;

3) суть спору;

4) найменування сторін, їхніх представників, свідків, експертів, інших осіб, які беруть участь у розгляді справи;

5) заяви та клопотання сторін;

6) вказівки та вимоги до сторін, висунуті Третейським судом;

7) розклад засідань Третейського суду;

8) зміст пояснень сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;

9) докази, подані під час третейського розгляду, та відомості про їх огляд;

10) узгодження сторонами питання про необхідність та умови зберігання рішень третейського суду;

11) витрати, понесені сторонами.

Протокол підписується всіма третейськими суддями, які брали участь у розгляді справи.

 

Стаття 51. Участь у засіданні в режимі відеоконференції

  1. Третейський суд з власної ініціативи або за клопотанням учасника третейського розгляду може постановити ухвалу про його участь у засіданні третейського суду в режимі відеоконференції, зокрема у разі коли його явка в засідання третейського суду визнана судом обов’язковою, за умови наявності в суді відповідної технічної можливості.
  2. Клопотання про участь у засіданні третейського суду в режимі відеоконференції може бути подано не пізніш як за п’ять днів до дня проведення засідання Третейського суду. Учасник третейського розгляду може клопотати про участь у режимі відеоконференції в одному або кількох судових засіданнях чи протягом всього розгляду справи.
  3. Третейський суд, ураховуючи обставини справи та характер спірних правовідносин, може відмовити учаснику третейського розгляду в задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення Третейського суду або скасувати повністю чи частково ухвалу про надання такому учаснику третейського розгляду дозволу на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
  4. Хід і результати процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції, можуть фіксуватися Третейським судом, який розглядає справу, за допомогою технічних засобів відеозапису.

 

Стаття 52. Наслідки неявки сторони у засідання

  1. Неявка у засідання Третейського суду будь-якої із сторін, що була повідомлена належним чином про дату, час і місце розгляду справи, не є перешкодою для продовження третейського розгляду та ухвалення рішення на підставі доказів, які є у справі, якщо неявки сторони у засідання визнана Третейським судом неповажною.

 

Стаття 53. Відкладення третейського розгляду

1.Третейський суд може відкласти розгляд справи:

1) у разі виникнення потреби у витребуванні нових доказів;

2) у зв’язку з неявкою у засідання Третейського суду відповідача і відсутністю у справі підтвердження направлення йому повідомлення про день третейського розгляду;

3) залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача;

4) необхідність заміни відведеного третейського судді.

Третейський розгляд може бути також відкладено за наявності інших обставин, що перешкоджають, на думку Третейського суду, вирішенню спору в даному засіданні.

  1. Відкладаючи третейський розгляд Третейський суд постановляє мотивовану ухвалу.

 

Стаття 54. Перерва у третейському розгляді

  1. На прохання будь-якої із сторін або з власної ініціативи Третейський суд для вчинення сторонами певних дій або подання додаткових документів може оголосити перерву у третейському розгляді, про що сторони, які беруть участь у засіданні, повідомляються під розписку.

 

Стаття 55. Призупинення третейського розгляду

  1. У зв’язку з виникненням обставин, що перешкоджають третейському розгляду, строк дії яких не може бути передбачений, на прохання будь-якої із сторін або з власної ініціативи Третейський суд може призупинити розгляд справи на невизначений строк. У цьому разі Третейський суд постановляє мотивовану ухвалу.
  2. Після припинення дії обставин, що обумовили призупинення третейського розгляду, Третейський суд поновлює третейський розгляд, про що постановляє мотивовану ухвалу.

 

Глава 4. Завершення третейського розгляду. Рішення третейського суду

 

Стаття 56. Завершення третейського розгляду

Третейський розгляд завершується:

1) ухваленням Третейським судом рішення по суті спору;

2) укладенням сторонами мирової угоди;

3) постановленням Третейським судом ухвали про припинення третейського розгляду.

 

Стаття 57. Ухвалення та оголошення рішення

  1. Після того як Третейський суд переконається, що сторони мали достатньо можливостей для викладення своєї позиції та для подання доказів, Третейський суд оголошує про завершення третейського розгляду у частині дослідження обставин справи і переходить до ухвалення рішення. Рішення ухвалюється у закритій нараді Третейського суду.
  2. Рішення ухвалюється третейським суддею, який одноособово розглядав справу, або більшістю голосів третейських суддів, які входять до складу Третейського суду при колегіальному розгляді справи. Третейський суддя, який не згодний із ухвалюваним рішенням (частково або в цілому), може викласти у письмовій формі свою окрему думку.
  3. Рішення оголошується сторонам у засіданні третейського суду. Третейський суд вправі оголосити лише резолютивну частину рішення. У цьому випадку, якщо сторони не погодили строк надсилання їм рішення, мотивоване рішення має бути надіслано сторонам протягом п’яти днів з дня оголошення резолютивної частини рішення.
  4. Якщо при ухваленні рішення Третейський суд дійде висновку про неможливість його ухвалення у зв’язку з тим, що ті чи інші обставини, які мають суттєве значення для вирішення спору, залишились не з’ясованими, Третейський суд може відновити третейський розгляд справи, про що постановляє ухвалу. У цьому разі Третейський розгляд справи провадиться виключно в межах з’ясування обставин, що потребують додаткового дослідження.
  5. Датою ухвалення рішення є дата оголошення рішення у засіданні Третейського суду або оголошення його резолютивної частини.

 

Стаття 58. Форма і зміст рішення

  1. Рішення третейського суду викладається у письмовій формі.
  2. У рішенні повинні бути зазначені:

1) найменування Постійно діючого третейського суду;

2) дата ухвалення рішення;

3) місце третейського розгляду;

4) склад третейського суду і порядок його формування;

5) прізвище, ім’я та по батькові секретаря третейського суду (у разі призначення);

6) сторони, їх представники та інші учасники третейського розгляду, що брали участь у засіданні Третейського суду; посилання на документи, що підтверджують їх повноваження;

7) висновок про компетенцію Третейського суду, обсяг його повноважень за третейською угодою;

8) стислий виклад позовної заяви, відзиву на позовну заяву, заяв, пояснень, клопотань сторін та їх представників, інших учасників третейського розгляду;

9) установлені обставини справи, підстави виникнення спору, докази, на підставі яких ухвалено рішення, зміст мирової угоди (у разі укладення), мотиви, з яких Третейський суд відхилив доводи, докази та заявлені під час третейського розгляду справи, клопотання сторін;

10) висновок про задоволення позову чи про відмову у позові повністю або частково по кожній із заявлених вимог;

11) норми законодавства, якими керувався Третейський суд при ухваленні рішення.

  1. Висновки Третейського суду, що містяться в рішенні у справі, не можуть залежати від настання або ненастання тих чи інших обставин.
  2. У разі задоволення позовних вимог у резолютивній частині рішення зазначаються:

1) сторона, на користь якої вирішено спір;

2) сторона, з якої має бути здійснено стягнення грошових сум та/або яка зобов’язана виконати певні дії або утриматися від виконання певних дій;

3) розмір грошової суми, що підлягає стягненню, та/або дії, що підлягають виконанню або від виконання яких сторона має утриматися за рішенням третейського суду;

4) строк сплати коштів та/або строк і спосіб виконання дій, що підлягають виконанню;

5) порядок розподілу між сторонами витрат, пов’язаних з вирішенням спору Третейським судом;

6) інші обставини, які Третейський суд вважає за необхідне зазначити.

  1. Рішення Третейського суду підписується третейським суддею, який одноособово розглядав справу, або повним складом Третейського суду, що розглядав справу, в тому числі третейським суддею, який має окрему думку. Окрема думка третейського судді викладається письмово та додається до рішення Третейського суду.

 

Стаття 59. Надсилання (вручення) рішення сторонам

  1. Рішення третейського суду по одному примірнику кожній стороні надсилається поштою або вручається під розписку.
  2. У разі відмови сторони одержати рішення третейського суду або її неявки без поважних причин у засідання третейського суду, де воно оголошується, рішення вважається таким, що оголошене сторонам, про що на рішенні робиться відповідна відмітка, а копія рішення надсилається такій стороні.

 

Стаття 60. Додаткове рішення

  1. Якщо сторони не домовилися про інше, будь-яка із сторін, повідомивши про це іншу сторону, може протягом десяти днів після одержання рішення звернутися до Третейського суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо вимог, які були заявлені під час третейського розгляду, але не знайшли відображення у рішенні.
  2. Заяву про ухвалення додаткового рішення має бути розглянуто тим складом Третейського суду, що вирішував спір, протягом тридцяти днів після її одержання Третейським судом.
  3. За результатами розгляду заяви ухвалюється додаткове рішення, яке є складовою частиною рішення третейського суду, або постановляється мотивована ухвала про відмову у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

 

Стаття 61. Роз’яснення рішення

  1. Якщо сторони не домовилися про інше, будь-яка із сторін, повідомивши про це іншу сторону, має право протягом десяти днів після одержання рішення звернутися до Третейського суду із заявою про роз’яснення резолютивної частини рішення.
  2. Заяву про роз’яснення резолютивної частини рішення має бути розглянуто тим складом Третейського суду, що вирішував спір, протягом тридцяти днів після її одержання Третейським судом.
  3. За результатами розгляду заяви постановляється ухвала про роз’яснення рішення, яка є складовою частиною рішення третейського суду, або мотивована ухвала про відмову у роз’ясненні рішення.
  4. Роз’яснюючи резолютивну частину рішення, третейський суд не має права змінювати зміст рішення.

 

Стаття 62. Виправлення рішення

  1. Третейський суд у тому самому складі з власної ініціативи або за заявою сторони третейського розгляду може виправити у рішенні описки, арифметичні помилки чи будь-які інші неточності, про що постановляється ухвала, яка є складовою частиною рішення.

 

Стаття 63. Оскарження рішення

  1. Рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених Законом України «Про третейські суди».
  2. Рішення третейського суду може бути оскаржене сторонами, третіми особами, а також особами, які не брали участі у справі, у разі коли третейський суд вирішив питання про їх права і обов’язки, у випадках, передбачених Законом України «Про третейські суди», до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ.
  3. Скасування судом загальної юрисдикції рішення третейського суду не позбавляє сторони права повторно звернутися до третейського суду, крім випадків коли рішення третейського суду скасовано повністю або частково внаслідок визнання компетентним судом недійсною третейської угоди або через те, що рішення ухвалено у спорі, який не передбачений третейською угодою, чи таким рішенням вирішено питання, що виходять за межі третейської угоди, або рішення ухвалено у справі, не підвідомчій третейському суду.

 

Стаття 64. Винесення Третейським судом ухвал

  1. З питань, що виникають у процесі розгляду справи і не стосуються суті спору, Третейський суд постановляє ухвали.
  2. Копії ухвали, направляються особам, які приймають беруть участь у справі, та іншими особам, яких вона стосується.

 

Стаття 65. Мирова угода. Рішення на узгоджених умовах

  1. Сторони мають право на будь-якій стадії третейського розгляду до оголошення третейським судом про його завершення врегулювати спір шляхом укладення мирової угоди.
  2. На письмове прохання сторін Третейський суд може зафіксувати зміст укладеної між ними мирової угоди та ухвалити рішення на узгоджених умовах. Таке рішення має таку саму силу, як і будь-яке інше рішення третейського суду щодо суті спору.

 

Стаття 66. Ухвала про припинення третейського розгляду

  1. Третейський суд постановляє ухвалу про припинення третейського розгляду у таких випадках:

1) спір не підлягає вирішенню у третейських судах;

2) є рішення компетентного суду між тими самими сторонами, з того самого предмета і з тих самих підстав;

3) позивач відмовився від позову;

4) сторони уклали угоду про припинення третейського розгляду;

5) підприємство, установу чи організацію, які є стороною третейського розгляду, ліквідовано і спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

6) Постійно діючий третейський суд не має компетенції щодо переданого на його розгляд спору;

7) у разі смерті фізичної особи, яка була стороною у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

8) третейський суд визнає, що продовження третейського розгляду стало з якоїсь причини неможливим.

  1. До сформування складу Третейського суду ухвалу про припинення третейського розгляду постановляє голова або заступник голови Постійно діючого третейського суду. Підставами для припинення третейського розгляду є:

1) відмова позивача від позову;

2) угода сторін про припинення третейського розгляду;

3) несплата позивачем третейського збору у визначеному розмірі та в установлений строк;

4) коли подальший третейський розгляд стає з будь-яких інших, не перерахованих вище, причин неможливим.

 

Стаття 67. Зберігання матеріалів справ, розглянутих Третейським судом

  1. Справи, розглянуті у Третейському суді, зберігаються у його архіві протягом 10 років з дня ухвалення рішення третейського суду.
  2. Усі матеріали третейського розгляду: позовна заява, відзив на позовну заяву, висновок експерта, клопотання, заяви, листи, письмові докази та інші надані сторонами документи, а також процесуальні документи Третейського суду повинні зберігатися у справі, бути прошитими та пронумерованими.

 

Глава 5. Виконання рішення Третейського суду

 

Стаття 68. Обов’язковість рішення третейського суду

  1. Сторони зобов’язані добровільно виконати рішення Третейського суду без будь-яких зволікань чи застережень.
  2. Сторони та Третейський суд зобов’язані вжити усіх необхідних заходів з метою забезпечення виконання рішення у справі.

 

Стаття 69. Виконання рішення Третейського суду

  1. Рішення третейського суду підлягає виконанню в установлений ним строк. Якщо строк виконання у рішенні не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню.
  2. У разі відмови від добровільного виконання рішення третейського суду воно підлягає примусовому виконанню. Порядок видачі виконавчого документа та порядок примусового виконання рішення Третейського суду визначається законодавством України.