Близько 60% українців страждають від домашнього насильства, більшість жертв — жінки та діти. Боротися із цим почала «ПОЛІНА» — поліція проти домашнього насильства.
«Кожного дня він нормальна людина, але щойно сутеніє, стає наче монстр — примушує мене до сексу, а якщо я не погоджуюсь, то починає мене бити…»
Це одна з тисяч розказаних анонімно історій українських жінок, які страждають від домашнього насильства. Лише з початку 2017 року, за даними міністерства внутрішніх справ України, до поліції звернулися понад 50 тисяч людей. І ця цифра постійно зростає. Протидіяти цьому має новий проект МВС — «ПОЛІНА», який почав працювати в Україні 12 червня.
Пілотний проект
Мобільні групи з протидії насильству у сім’ях — пілотний проект, і поки діє лише у трьох містах — Дарницькому районі Києва, Малиновському районі Одеси та Сєвєродонецьку на Луганщині. За місяць після старту правоохоронці отримали майже 400 звернень, а проти кривдників склали 115 адміністративних протоколів та відкрили чотири кримінальних провадження. «Результати нас вразили… Люди починають розуміти, що їм є до кого звертатися», — заявила в розмові з DW ініціаторка проекту, заступниця міністра внутрішніх справ Анастасія Дєєва.
До мобільних груп, за її словами, входять працівники різних підрозділів Нацполіції — патрульної поліції, ювенальної превенції, карного розшуку, а також дільничі офіцери. Усі вони пройшли спеціальну підготовку та знають, як говорити з жертвами домашнього насильства та як попередити його. Більшість з членів мобільних груп — жінки. «Жінки є природніми комунікаторами. Вони можуть деескалувати конфлікт без залучення спецзасобів, що також дуже важливо при конфлікті, який виникає в сім’ї», — пояснює Анастасія Дєєва.
Працює «ПОЛІНА» так: спочатку на виклик приїздять патрульні поліцейські, які мають попередити конфлікт і визначити, чи це домашнє насильство. І якщо так, то далі справа передається мобільним групам. Якщо конфлікт можна залагодити на місці, проводиться бесіда і з потерпілим, і з кривдником. Якщо ж жертвам насильства потрібна допомога, їх можуть відправити до реабілітаційних центрів.
У планах МВС до жовтня залучити до цього проекту і інші області, щоправда, які саме, поки не називають. До середини 2018 року мобільні групи «ПОЛІНИ» мають з’явитися по всій Україні.
Приховане насильство
Від домашнього насильства страждають близько 60% українців, більшість жертв — жінки та діти. Найбільше звернень, за даними МВС, — з Києва, Дніпропетровської та Одеської областей.
«Понад 70% дзвінків до нас надходять від жінок, 30% — від чоловіків. Звертаються жінки усіх вікових категорій, усіх соціальних груп, і з великих міст, і з селищ, і з районних центрів», — розповіла DW президентка Міжнародного жіночого правозахисного центру «Ла Страда-Україна» Катерина Левченко.
Звернень від постраждалих — дедалі більше, констатують правозахисники. Втім, це не обов’язково означає збільшення кількості порушень. Просто ті, хто страждає від насильства, більше не можуть тримати це вдома за зачиненими дверима та почали говорити про проблему відверто, сподіваючись на допомогу, каже Анастасія Дєєва.
Зараз до правоохоронців в Україні, за її словами, звертаються лише 10% жертв насильства в сім’ї. На це є різні причини — хтось боїться повторення насильства чи засудження з боку суспільства, а хтось зневірився у тому, що хтось може прийти на допомогу.
Обмежена «ПОЛІНА»
Втім, чи зможе їм реально допомогти «ПОЛІНА» — під питанням, адже мобільні групи попри готовність реагувати на домашнє насильство, зараз обмежені в своїх діях і навряд чи зможуть зробити більше, ніж звичайні поліцейські, попереджають юристи.
«Без ухвалення окремого закону, який би регулював питання стосовно домашнього насильства, а також дій поліції, фактично все це буде виключно піаром якоїсь нової програми. Тому що насправді поліцейські в даному випадку не можуть навіть зайти до житла, якщо там відбувається бійка», — каже юрист Ростислав Кравець.
Зокрема, досі не ратифікована Стамбульська конвенція та не ухвалене національне законодавство з протидії домашньому насильству, які розширюють повноваження поліцейських та чітко визначають, що воно є кримінальним злочином. Адже станом на сьогодні воно, у кращому випадку, класифікується як нанесення тілесних ушкоджень.
У МВС визнають, що проблеми є, однак сподіваються, що після таких ініціатив люди почнуть більше довіряти поліції та звертатися за допомогою.