Реорганізація судів. Європейський тренд чи узурпація влади?
Судова реформа триває. У прийдешньому році українців очікує консолідація судів. Відповідні укази під кінець року підписав президент. Що це означає? Районні суди підуть у минуле, а замість них з’являться більші окружні.
Тиждень тому Вища рада правосуддя схвалила проекти президента про ліквідацію районних судів та створення замість них окружних. Такі зміни передбачені законом «Про судоустрій і статус суддів», який визначає, що місцевими загальними судами є окружні суди, які утворюються в одному або декількох районах чи районах у містах, або у місті, або у районах і містах. При цьому районні, міжрайонні, районні у містах, міські, міськрайонні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду. Останній тепер буде діяти на тій території, де раніше діяли вищезазначені суди. Судді старих судів можуть бути переведені до нових. У рамках реорганізації судів зазнають змін й апеляційні інстанції – апеляційні суди з малою кількістю суддів будуть приєднуватись до сусідніх апеляційних округів.
«Це другий етап судової реформи, який має на меті дві абсолютно чіткі позиції: ми маємо наблизити суди і правосуддя до людей. У нас не може бути більше районів без судів і судів без суддів», – наголосив Порошенко. Президент зауважив, що нові суди будуть формуватись на прозорих конкурсах і закликав юристів-науковців та адвокатів брати в них участь. Не забув Петро Олексійович нагадати і про «безпрецедентно прозорий» конкурс до нового Верховного суду, до якого було чимало претензій громадськості.
Урізати вдвічі
Реалізовуючи зміни Конституції щодо децентралізації, президент мав утворити, реорганізувати та ліквідувати суди не пізніше 31 грудня 2017 року. Відповідно до цих планів, ліквідуються 142 місцевих суди, замість яких створюються 74 окружних, тобто їхня кількість скорочується удвічі. Наприклад, буде ліквідований одіозний Печерський райсуд, в якому через розташування державних органів розглядаються ключові справи. Замість Печерського та Голосіївського райсудів буде створений Центральний окружний суд Києва.Всього в столиці замість десяти районних судів з’явиться шість окружних. І таке укрупнення пройде по всій країні. Голова Вищої ради правосуддя Ігор Бенедисюк заявив, що завдяки цьому судова система буде чіткіше структурована.
Заступник голови Адміністрації президента Олексій Філатов, який відповідає на Банковій за питання юстиції, на останній зустрічі з журналістами роз’яснював деталі реформи. «Не буде більше судів, в яких є лише три судді, один з яких – на лікарняному, інший – у декретній відпустці, а у третього закінчилися повноваження і в результаті в районі відсутнє правосуддя», – ілюстрував поточну ситуацію чиновник.
Новостворені окружні суди будуть об’єднувати два-три райони, а стандартна кількість суддів в таких судах становитиме 9–12 осіб. За словами Філатова, це не означатиме, що громадянам доведеться їздити до сусіднього району. Вони так само зможуть звертатись до приміщення суду в своєму райцентрі, але юридично це буде єдиний окружний суд, об’єднаний із судами сусідніх районів. Якщо ж в районі не буде судді, то доведеться звертатися до суду в сусідньому районі, що спричинить явні незручності для громадян. Міські окружні суди планується укомплектувати 30–40 суддями.
На Банковій запевняють, що такі зміни суттєво не вплинуть на роботу судової системи, бо діючі суди будуть функціонувати до тих пір, поки в окрузі не створиться та запрацює новий суд.
Шлях до колапсу?
«Завдання цього укрупнення – забезпечити ефективну роботу судів та судочинства, – каже перший заступник парламентського комітету правової політики та правосуддя Леонід Ємець. – Завдання президента – визначити межі, в яких будуть працювати ті чи інші суди і прийняти рішення про утворення таких судів і ліквідацію старих. До формування корпусу суддів, які будуть там працювати, президент ніякого відношення мати не буде. Цим займатимуться Вища кваліфікаційна комісія суддів, Вища рада правосуддя, Державна судова адміністрація».
Прихильники укрупнення судів переконані, що це – загальноєвропейський тренд. Такий шлях пройшли Австрія, Нідерланди, Італія, Польща. Але не всі так оптимістичні щодо чергового етапу судової реформи.
«На мій погляд, всі ці зміни ведуть до одного результату – узурпації влади президентом, – вважає адвокат Ростислав Кравець. – Суддів позбавляють незалежності і самостійності. Повністю підконтрольна президенту Вища рада правосуддя та фактично повністю ним сформована Вища кваліфікаційна комісія суддів за останні три роки роботи продемонстрували, що повністю виконують виключно ті побажання, що надходять з Адміністрації президента»
Кравець пояснює, що в результаті укрупнення судів судді, які працюють в нинішніх судах, опиняються в підвішеному стані: «Вища рада правосуддя прийматиме рішення про їхнє переведення до інших судів, а президент, як показала практика, може необмежену кількість часу просто не призначати неугодних суддів, обираючи тільки потрібних йому».
Джерела «Главкома» у судових колах стверджують, що поки ніхто не розуміє, як буде проходити перехідний період передачі справ від старих судів новим, оскільки цей період не прописаний ані в кодексах, ані в законах. «Фактично всі справи, які зараз знаходяться на розгляді в судах, включаючи кримінальні, будуть розглядатись заново, – вважають співрозмовники «Главкому». – Необхідно буде зробити новий перерозподіл справ, що може призвести просто до колапсу системи».
Втім Порошенко підкреслив, що разом з підписаними указами буде ініціювати законопроекти щодо забезпечення безперервності судового розгляду справ. «Щоб суддя, який успішно склав іспити, пройшов процедуру перевірки доброчесності, або пройшов по конкурсу, або переведений до нового суду, який працює на тій самій території, мав можливість розглядати ті справи, які він розглядав у старому суді», – запевнив президент. Але це вже справа наступного року, а глобальні перестановки в храмі Феміди президент підмахнув вже сьогодні.
Павло Вуєць, «Главком»