Осінній призов розпочався 1 жовтня і триватиме до кінця року. За цей час на строкову службу мають призвати 13,5 тисяч юнаків. Правозахисники кажуть: зараз уже майже не вручають незаконних повісток у громадському транспорті, нічних клубах чи просто на вулицях, як це було ще кілька років тому. Але порушення все ж трапляються. Які саме та як їм протидіяти — пояснює hromadske.
Нумо спочатку: як мають призивати на строкову військову службу?
Громадяни, які отримують повістку, зобов’язані прибути до військкомату впродовж терміну, що в ній зазначений. Та згідно з законом, навіть неотримання повістки не є підставою ігнорувати призов. Після виходу відповідного указу президента громадяни призовного віку «зобов’язані з’явитися до призовної дільниці в десятиденний строк з дня початку відповідного чергового призову».
А втім, на практиці все зводиться саме до повістки: якщо призовник її отримав, то має зʼявитися до військкомату.
Повістку мають вручити особисто, інакше вважається, що призовник не був поінформований належним чином. Повістка має бути вручена за місцем роботи або навчання, або ж за місцем проживання. Її може вручити працівник військового комісаріату, керівник організації, у якій призовник працює, управитель будинку, в якому призовник живе.
Водночас повідомлення за допомогою пошти або телефонного дзвінка не є належним. Так само не може вважатися належним повідомленням, якщо за призовника у повістці розписався хтось із його родичів.
Якщо ж призовник отримав повістку і поставив свій підпис, але не зʼявився до військкомату, це може закінчитися вироком суду. Саме так сталось із 27-річним мешканцем Переяслав-Хмельницького району, який отримав повістку у 2019 році, однак не зʼявився до військкомату. Навесні 2021-го суд виніс йому вирок — обмеження волі терміном два роки, одночасно звільнивши його від відбування покарання.
Хіба військкомати обмежуються цими способами?
Не обмежуються. От історія, яка трапилася нещодавно.
4 жовтня 2021 року, шоста година ранку, Поліція і представники військкоматів проводять рейд хостелами й гуртожитками в Солом’янському районі Києва. Забирають чоловіків віком від 20 до 27 років, потім доставляють їх до Київського обʼєднаного збірного пункту Міноборони України.
Ще два роки тому до правозахисних організацій надходили десятки звернень від призовників і їхніх родичів. Було і багато повідомлень у медіа про те, як повістки вручали на вулицях, у громадському транспорті, клубах, хостелах і студентських гуртожитках. Зараз правозахисники таких порушень майже не фіксують.
«Останні звернення до нас були ще у 2019 році. Після того, як влада змінилася, ми не спостерігали масового порушення прав призовників», — каже юрист Харківської правозахисної групи Максим Ревякін.
«І громадяни стали більш обізнаними, і працівники військкоматів чудово розуміють, що вони не можуть залучати поліцію. І працівники правоохоронних органів вже не втручаються у призовну кампанію, тому що вони чудово розуміють, що їхня участь є незаконною», — підтверджує адвокат Ростислав Кравець.
За його словами, навіть якщо поліція справді когось розшукує, то все, що вона може в гуртожитку чи хостелі, — перевірити документи. Підстав для затримання осіб, якщо ті не перебувають у розшуку, у неї немає.
А що ж тоді робити з тими, хто справді ухиляється від служби?
У такому випадку призовника мають притягати до адміністративної і кримінальної відповідальності.
В порадах для призовників, які можна знайти в інтернеті, часто зазначають, що поліція не має права доставляти призовника до військкомату. Тепер це не так. У 2021 році поліція отримала такі повноваження.
У ст. 60.4 «Положення про підготовку і проведення призову громадян» сказано: «Органи Національної поліції в установленому законом порядку зобов’язані проводити розшук, затримання і доставку до районних (міських) військових комісаріатів громадян, які ухиляються від виконання військового обов’язку».
Адвокат Ростислав Кравець уточнює: поліція справді може доставити призовника до військкомату, але лише якщо є рішення суду про те, що він ухиляється від призову.
«Якщо призовник не зʼявився за першою повісткою, то проти нього порушується адміністративна справа. І людині надсилають повістку про виклик на засідання суду. Якщо ця повістка була належним чином вручена, і людина не зʼявилася, то слідчий суддя може застосувати привід», — пояснює юрист Максим Ревякін.
Що робити призовнику, якщо його затримують?
Перше, що треба запам’ятати — працівники військкомату не мають права нікого затримувати. І навіть якщо вони діють разом із поліцейськими, на ваше затримання і доставлення до військкомату мають бути вагомі підстави.
«Якщо вас затримали працівники поліції — ви повинні дізнатися підстави, — розповідає адвокат Ростислав Кравець. — Під час затримання поліція повинна скласти протокол. А якщо цього немає, то і причин затримувати, а тим паче доставляти людину до військкомату немає. Якщо ж поліцейські не складають протокол, не повідомляють, що ви можете скористатись безкоштовною юридичною допомогою, це порушення, за яке їх можуть притягти до відповідальності».
Та що ж робити у випадку, якщо вас затримують, і ви переконані, що це відбувається неправомірно або з порушеннями?
- Ви маєте вказувати поліцейським на порушення. Оскільки поліцейським за це загрожує покарання, то це може подіяти.
- Якщо це не діє, потрібно повідомити про ситуацію своїх родичів чи друзів. Ті мають телефонувати на «гарячі лінії» Міністерства оборони й адвокату, який візьметься за справу.
- Вимагайте безкоштовну правову допомогу — ви маєте на це право.
- Якщо ви переконані, що вас затримують неправомірно, ви теж можете викликати поліцію. Навіть якщо працівники військкомату діють разом із поліцейськими, інший патруль має приїхати і перевірити, чи дії їхніх колег є законними.
Та все це має сенс, якщо призовник справді жодних повісток не отримував. Якщо ж у повістці стоїть його підпис, і поліцейські діють із санкції суду, то вплинути на перебіг подій буде вкрай складно.
Це всі порушення прав призовника, які трапляються?
Адвокат Ростислав Кравець розповідає, що зараз призовників часто змушують щеплюватись проти коронавірусу.
«Якщо людину примушують до вакцинації, то вона може письмово відмовитися. Жодних наслідків для неї це не матиме, відповідно до чинного законодавства. Щеплення проти COVID-19 не включено в перелік обов’язкових. Це ніяк не вплине на призов. Якщо людина укладає контракт, тоді їй можуть ставити певні умови, хоча це теж не передбачено законом», — каже Кравець.
Зазначимо, що вакцинація від коронавірусу рекомендована Всесвітньою організацією охорони здоровʼя і Міністерством охорони здоровʼя України.
Разом з тим в Україні тривалий час вона була добровільною. Лише нещодавно МОЗ затвердив перелік тих, хто підлягає обовʼязковому щепленню проти COVID-19. Ані призовники, ані військові до цього списку не включені.
Що робити, щоб ухильників було менше?
«Має бути цивілізований підхід до призовників, — вважає голова правління Луганського обласного правозахисного центру „Альтернатива“ Валерій Новіков. — Їх мають завчасно повідомляти, коли саме відбудеться їхній призов. І тоді людина може планувати своє життя. А не так, як зараз, коли це може відбутись у будь-який момент від 18 до 27 років».
Новіков каже, що теперішня система — з доставкою повісток поштою і «полюванням» на призовників — не лише не є ефективною, але й викликає спротив.
«У людини має бути розуміння, що в неї є обовʼязок. Її мають про нього попередити, і тоді вона плануватиме своє життя і знатиме, коли треба цей обовʼязок виконати. А коли людину затримали і примусово туди доставили, то вона відчуває себе злочинцем, хоча таким не є», — каже Валерій Новіков.
Більш ефективною має бути й система медогляду.
«Коли я переїхав до Києва і ставав на облік, то треба було пройти медкомісію у військкоматі. Я приходив туди щодня, коли вони приймали, і в мене на це пішло 3-4 тижні! — обурюється правозахисник. — Прийом тільки у вівторок і четвер, черги дуже великі. Немає інструкцій, у який кабінет заходити. Деякі лікарі приймають тільки у лікарнях теж лише у певні дні. Все максимально неузгоджено і погано організовано».
Організація «Альтернатива» займається, зокрема, захистом прав внутрішньо переміщених осіб. Валерій Новіков вважає, що до переселенців має бути особливий підхід.
«Треба дати їм час для адаптації. Наприклад, призивати їх не раніше 20 років. Часто вони переїжджають у віці 17-18 років. І якщо за законом призивати їх вже у 18, то люди просто не будуть сюди їхати», — переконаний він.