Полтора года может продолжаться в Украине создание антикоррупционного суда. Об этом заявил генпрокурор Юрий Луценко. Впрочем, по его словам, возможность судебного рассмотрения уголовных дел по коррупции должна быть обеспечена еще до его появления.
Кроме этого, он заявил, что соответствующий суд должен быть не только в Киеве и не только для дел Национального антикоррупционного бюро. Антикоррупционный суд должен быть создан в каждой области как первая инстанция, а апелляционная инстанция должна быть в Киеве, и в качестве кассационной инстанции работать палата Верховного суда.
Почему процесс создания антикоррупционного суда может растянуться на годы, и появится ли он, в конце концов, в Украине, в эфире радиостанции Голос Столицы проанализировал старший партнер адвокатской компании «Кравец и партнеры» Ростислав Кравец.
Півтора роки — це забагато чи замало? Чи навпаки, це ще дуже оптимістичні прогнози?
— Взагалі-то, я трохи з іншого кута б дивився на це питання, тому що створити — це не питання. Завтра назвали, створили, призначили двох суддів, і будемо розповідати всьому світу, яким чином здійснюється у нас правосуддя цими двома суддями, що саме антикорупційні судді з саме антикорупційних судів України. Насправді, тут ситуація трохи глибше виглядає, тому що той же антикорупційний суд, мета його створення, за словами всіх цих антикорупційних прокурорів, пана Луценка, це розгляд саме корупційних справ. По-перше, у нас корупційних справ не так багато, з іншого боку, ті справи, які поступають до суду, вони затягуються не з приводу того що нема суддів, а з приводу того, що документи, які додані до цих актів, а також в тому, в чому звинувачують осіб, вони складені неналежним чином, і ці акти постійно повертають. Звичайно, можна зрозуміти бажання всіх цих антикорупційних органів мати при собі такий кишеньковий суд, який буде ні в чому не відмовляти, все задовольняти, і робити так, як зручно безпосередньо пану генпрокурору чи керівнику держави, чи уряду, який буде на той момент.
Але насправді, ситуація виглядає дивним чином, тому що створюючи антикорупційні суди, ми де-факто визнаємо всі інші суди корупційними, і всі вони працюють за одним і тим же КПК. У нас нема якогось іншого антикорупційного кодексу, антикорупційного процесуального кодексу, і от це безглуздя, яке наразі намагаються звалити свої на компетенцію антикорупційні органи і в першу чергу генпрокурор, я вважаю, у зв’язку з цим і піднімається оця хвиля стосовно безпосередньо створення якогось окремого антикорупційного суду. Треба також розуміти, що судді в цей антикорупційний суд, вони ж нізвідки не візьмуться, тобто для цього потрібні ті ж судді. Їх потрібно також відібрати, де вони їх відберуть? У нас в «корупційних» судах не вистачає суддів, деякі суди просто закриті у зв’язку з тим, що не вистачає, президент не виконує свої обов’язки щодо призначення суддів, з 470 осіб, які йому подала Вища рада правосуддя, призначено близько тільки 140 осіб, це ж також ні в які рамки не лізе. Тому всі ці розмови стосовно антикорупційного суду, на мій погляд, виключно є свідченням того, що намагаються від свого непрофесіоналізму відвести увагу і звернути все на суди, що суди у нас погані, а ми такі добрі, і от був би у нас свій ручний, кишеньковий суд, ми б тоді все вигравали. Але наслідки цього можуть бути досить плачевні безпосередньо для України.
Під час форуму YES президент Петро Порошенко зазначив, що антикорупційні суди є хіба що в Уганді й Малайзії. І створювати такі суди в Україні занадто довго і неефективно. Тому краще створити антикорупційну палату у вже існуючій судовій системі. Наприкінці травня генеральний прокурор Юрій Луценко заявив про те, що краще створити антикорупційну палату, а не суд. На вашу думку, чому?
— Насправді, я так розумію, що до Петра Олексійовича дійшла вся та безглуздість заяв стосовно антикорупційних судів, і я думаю, що оті донори-країни, які надають кошти, і ці іноземні посли, все ж таки звернули на це увагу, що не можуть існувати якісь окремі антикорупційні суди, що це безглуздя. А що стосується антикорупційних палат і того законопроекту, я вважаю, що це теж саме безглуздя, яке просто намагаються зробити красиве обличчя при такій поганій грі. Тобто, добре, ми не створюємо антикорупційні суди, про які ми тут два роки говорили, що ми не можемо, співали про ці суди і говорили що ми не можемо без них працювати. Тут вже вирішили їх не створювати, будемо створювати палати. Палати, фактично, це особи, які будуть спеціалізуватися на таких корупційних справах. Але знову ж таки, де візьмуть цих людей? Тобто їх потрібно якимось окремим чином вчити? Чи вони будуть приймати рішення по якимось окремим законам? Чи жити вони будуть в якихось інших будівлях й іншій країні? Тому от саме мова стосовно палат, вона так само безглузда, як і мова про антикорупційний суд. Я вважаю, що потрібно все ж таки залишити у спокої судову систему і дати їй нормально працювати. Тому що на сьогоднішній день, фактично, оцими судовими реформами, от сьогоднішнім голосуванням оцим безглуздим, просто поставили хрест взагалі на всій судовій системі, яка не зможе на тих нормативних актах взагалі приймати якісь законні й обґрунтовані рішення. Тому антикорупційний суд і антикорупційна палата тут не допоможуть.
А чому наші європейські партнери наполягають на створенні подібного органу, причому саме спеціалізованого антикорупційного суду? Наприклад, Рада Європи.
— Насправді не все так. Тому що офіційних заяв від Ради Європи немає. Тобто це трактування чиновників, чи певних осіб, які освоюють досить великі гранти на якусь судову реформу, яку вони проводять в Україні, а насправді від Ради Європи жодної заяви стосовно необхідності створення якихось антикорупційних судів в Україні, їх не було, не буде і взагалі не може бути. Тому що це, по-перше, втручання в особисті внутрішні справи, по-друге, таких судів, як і зазначив президент, в принципі, ніде не існує. І їх не існує в Європі. І як я зазначав, що в принципі це все здійснюється тими компаніями, тими лобістськими компаніями, які освоюють досить великі кошти цих же європейських різних інституцій, а також від американських інституцій, для того щоб створити видимість якоїсь своєї роботи.
Уявімо собі, що вирішать все ж таки створити цей суд або палату, врешті-решт, чи мають корупційні справи строк давності? Бо якщо це буде півтора року, що буде зі справами, які вже зараз перебувають у судах?
— У нас наразі є досить велике питання стосовно взагалі розслідування цих справ. Тому що не секрет створення ДБР, так званого Державного бюро розслідувань. Тому що фактично у прокуратури відбирається право на слідство, і таким чином та ж антикорупційна прокуратура, ні НАБУ, ні діюча прокуратура, фактично, з цим не можуть справитися. Що стосується строків, вони дійсно існують. Це все залежить від важкості цього злочину, тяжкості злочину, який скоєний. Тобто ці строки можуть там бути і десятирічними, однак в даних справах, в більшості випадків, ці строки закінчуються за три роки. У будь-якому випадку, навіть якщо закінчилися строки і закриття справи буде по строкам, це не є виправдовуваною обставиною, і особа буде вважати, що судимість закрита, тобто його не притягнуть, однак ця обставина буде в її біографії. Питання знову ж таки у нас не в тому, щоб посадити когось в тюрму. У нас питання в тому, щоб повернути і припинити оце розкрадання держави. А намагаються все ж таки наші очільники держави, прокурори, привернути до того, що нам треба когось посадити. Ну, посадять вони когось там. Але куди повернуться ці кошти? Чи повернеться це майно, яке було вкрадене у України? Чи у громад певних регіонів? Цього нічого нема. Тобто за сьогоднішній день все, чим хизується генпрокурор, це тим, що він повернув кошти Януковича, за рішеннями судів, які вони бояться комусь показати. Це ж просто безглуздо і навіть вже не смішно.
Хоч палата, хоч суд антикорупційний, хоч те, що є зараз, воно не буде працювати…
— Воно не буде працювати в тому вигляді, в якому намагаються це подати країні. Насправді, суди працюють, вони притягують корупціонерів до відповідальності, вони виносять вироки, і я не бачу сенсу називати якийсь суд антикорупційним. Суди працюють, вони дотримуються вимог законодавства, просто дотримуватися вимог законодавства повинні не лише суди, але і ті правоохоронці які розглядають ці кримінальні справи. І тоді все буде добре. А коли матеріали не містять жодних підстав для притягнення осіб до відповідальності, тому от і починаються оці стони з приводу того, що нам потрібен якийсь свій кишеньковий, ручний суд, в якому ми будемо приймати свої рішення, які нікому не будемо показувати.