24 лютого 2022 року Російська Федерація здійснила вторгнення на територію суверенної держави України. Територія нашої держави зазнала нищівних ударів, що призвело до значних втрат серед мирного населення. Разом з цим, у зв’язку зі збройною агресією Російської Федерації, проведенням активних бойових дій, окупації територій та взяття в полон, доля деяких українців наразі залишається невідомою.
Людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.
Фізична особа, за загальним правилом, з народження наділяється цивільною правоздатністю, тобто здатністю мати цивільні права (майнові, особисті немайнові права) та обов’язки, а припиняється цивільна правоздатність у момент смерті особи. Отже, досить важливим для людей, які втратили зв’язок з близькою людиною, є визначення (встановлення) правового статусу особи, з якою втрачено зв’язок і місцезнаходження якої невідомо.
Порядок визначення (встановлення) правового статусу особи, з якою втрачено зв’язок і місцезнаходження якої невідомо регулюється, зокрема Цивільним кодексом України, Цивільно процесуальним кодексом України, Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти» та іншими нормативно-правовими актами.
Коли фізична особа вважається зниклою безвісти та набуває правового статусу такої особи?
Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти» визначено, що особою, зниклою безвісти вважається фізична особа, стосовно якої немає відомостей про її місцеперебування на момент подання заявником заяви про її розшук.
Особа, яка зникла безвісти в зоні збройного конфлікту під час проходження нею військової служби або за будь-яких інших обставин, що підтверджують факт перебування особи у цій зоні вважається особою, зниклою безвісти у зв’язку зі збройним конфліктом.
Особа, яка зникла безвісти у зв’язку зі збройним конфліктом, воєнними діями, заворушеннями всередині держави або у зв’язку з надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру або іншими подіями, що можуть спричинити масову загибель людей вважається особою, зниклою безвісти за особливих обставин.
Особа набуває статусу такої, що зникла безвісти, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи безвісти та її розшук або за рішенням суду (про визнання фізичної особи безвісно відсутньою) та вважається зниклою безвісти до моменту припинення її розшуку (до встановлення місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження останків особи, зниклої безвісти).
Куди подається заява про розшук особи, зниклої безвісти та ким вона може бути подана?
Заява про факт зникнення особи безвісти та її розшук подається до Національної поліції України, органу уповноваженого на розшук осіб, зниклих безвісти, зокрема родичем такої особи.
Родичами особи, зниклої безвісти вважаються: батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брати та сестри, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, усиновлювач, усиновлений, опікун, піклувальник, особа, яка перебуває під опікою чи піклуванням, чоловік, дружина та особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки.
Щодо права членів сім’ї особи, зниклої безвісти на соціальний захист.
Законом України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти» визначено, що члени сім’ї особи, зниклої безвісти, мають право на призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника, у порядку встановленому Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”:
- непрацездатні члени сім’ї особи, зниклої безвісти, які були на її утриманні (незалежно від наявного в особи, зниклої безвісти, страхового стажу);
- діти особи, зниклої безвісти (незалежно від того, чи були вони на утриманні такої особи);
- батьки і чоловік (дружина) особи, зниклої безвісти, які не були на її утриманні (якщо внаслідок такого зникнення вони втратили джерело засобів до існування).
Право на отримання відповідної пенсії виникає через один місяць з дня внесення відповідним територіальним органом Національної поліції України до Єдиного реєстру досудових розслідувань інформації про безвісне зникнення особи.
Виплата такого виду пенсії членам сім’ї особи, зниклої безвісти здійснюється за весь час, протягом якого особа, зникла безвісти, зберігає цей правовий статус.
Разом з цим, у разі смерті особи, яка мала статус зниклої безвісти, чи визнання її померлою у встановленому законодавством порядку, родичі такої особи мають право на звернення для отримання пенсії у зв’язку з втратою годувальника на загальних підставах, передбачених Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.
Щодо правових наслідків набуття правового статусу особи, зниклої безвісти.
Набуття правового статусу особи, зниклої безвісти, не зменшує обсяг цивільної правоздатності такої особи, а тому права та інтереси особи, зниклої безвісти, а також її майно підлягають захисту до моменту припинення її розшуку (до встановлення місцеперебування, місця поховання чи місцезнаходження останків особи, зниклої безвісти), або оголошення її померлою відповідно до законодавства.
Права та інтереси особи, зниклої безвісти, які підлягають захисту:
- можливість встановлення опіки (призначення опікуна) над майном такої особи (з моменту внесення даних про особу, зниклу безвісти, до Єдиного реєстру досудових розслідувань);
- встановлення, у разі необхідності, опіки/піклування над дитиною (у разі якщо обидва з батьків дитини є особами, зниклими безвісти);
- встановлення, у разі необхідності, опіки над повнолітніми особами, які за станом здоров’я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов’язки (якщо такі особи перебували на утриманні особи, зниклої безвісти);
- сімейний стан такої особи не змінюється (до моменту розірвання шлюбу за заявою другого з подружжя внаслідок визнання особи безвісно відсутньою або до моменту оголошення такої особи померлою);
- збереження за такою особою місця роботи та займаної посади (але не більш як до моменту визнання її безвісно відсутньою чи оголошення померлою). При цьому, якщо особа, уповноважена на виконання функцій держави (наприклад, державний службовець) зникла безвісти за особливих обставин у зв’язку з виконанням службових обов’язків, за нею зберігаються місце роботи, займана посада та середній заробіток (але не більш як до моменту оголошення такої особи померлою);
- особам, зниклим безвісти у зв’язку зі збройним конфліктом, надаються гарантії, передбачені Законом України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” та іншими законами України.
Фактично, особа набуває статусу такої, що зникла безвісти, при тих чи інших обставинах, з моменту подання заявником заяви про факт зникнення особи безвісти та її розшук, однак для реалізації механізму захисту прав та інтересів такої особи, в більшості випадків необхідне рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою.
Тобто, правовий статус «особи, зниклої безвісти» не є тотожним правовому статусу фізичної особи визнаної в судовому порядку «безвісно відсутньою».
Визнання фізичної особи безвісно відсутньою в судовому порядку.
Фізичну особу може бути визнано безвісно відсутньою лише в судовому порядку. Підставою для визнання фізичної особи безвісно відсутньою є відсутність її протягом року за місцем постійного проживання і відсутність відомостей про місце її перебування.
Заяву про визнання фізичної особи безвісно відсутньою може бути подано заявником (членом сім¢ї, родичем) до суду за місцем проживання заявника або за останнім відомим місцем проживання (перебування) фізичної особи, місцеперебування якої невідоме, або за місцезнаходженням її майна.
У заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою зазначається мета з якою необхідно визнати фізичну особу безвісно відсутньою (наприклад, з метою розірвання шлюбу іншим із подружжя), обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи та долучаються всі наявні у заявника докази (наприклад, підтвердження звернення до правоохоронних органів із заявою про зникнення особи та її розшук).
За наслідками розгляду зави та ухвалення судом рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою настають правові наслідки, зокрема:
– нотаріусом встановлюється опіка над майном такої особи, призначається опікун який управляє майном в інтересах особи, яка визнана безвісно відсутньо, в тому числі надає утримання особам, яких був зобов’язаний утримувати безвісно відсутній за рахунок цього майна;
– інший з подружжя одержує право розірвати шлюб у спрощеному порядку в органах державної реєстрації актів цивільного стану;
– припиняються зобов’язання, нерозривно пов’язані з особою безвісно відсутнього (наприклад, участь у повному товаристві, представництво за довіреністю, договір доручення).
Разом з цим, судом може бути скасовано рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою. Підставою для скасування рішення є одержання судом заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або відомостей про місцеперебування цієї особи. Заяву може бути подано особою, яку було визнано безвісно відсутньою або іншою заінтересованою особою до суду, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або до суду за місцеперебуванням особи.
Відповідно, у разі скасування рішення суду про визнання фізичної особи безвісно відсутньою правові наслідки такого визнання втрачають свою силу, а права такої особи мають бути поновлені у встановленому законом порядку.
У підсумку треба зазначити, що з огляду на воєнний стан, вбивства та викрадення громадян України російськими окупантами встановлення юридичного факту безвісно відсутньої особи або набуття статусу особи, зниклої безвісти має дуже важливе значення для близьких цієї особи, а також належного захисту її прав та прав й обов`язків її близьких.
Адвокат Катерина Валенко АО Кравець і партнери