Поточний стан українських банків якнайкраще відображає  складні події в українській економіці, яка страждає від російської агресії. Прибутки фінустанов з початку 2022 року скоротилися більш ніж у сім разів. А продовження воєнних дій у 2023 році означає, що без низки антикризових заходів – докапіталізації з боку акціонерів чи програм державної підтримки – банківський сектор чекає низка банкрутств.

Mind проаналізував тренди, які сформувались у вітчизняному банкінгу протягом 2022 року та які впливатимуть на його роботу в найближчому майбутньому. 

1. Масові проблеми з обслуговуванням кредитів усіх рівнів

Починаючи з ІІІ кварталу банки почали показувати зростання кредитної заборгованості. Цей тренд став очевидним лише зараз, оскільки щодо фізичних осіб до кінця ІІ кварталу діяли кредитні канікули.  Складна, а іноді критична ситуація для більшості підприємств також унеможливлює своєчасне погашення боргів юрособами.

Як відзначає фінансовий аналітик Олена Домуз, значне погіршення якості кредитів відбулося саме у ІІІ кварталі 2022 року. Непрацюючі активи банків за дев’ять місяців зросли у корпоративному секторі кредитування на майже 30 млрд грн. Станом на жовтень їх питома вага складала 37,54%, тоді як на початок року – 36,10% від всіх виданих кредитів.

«Тенденцією поточного року є погіршення якості кредитного портфеля банків, особливо в регіонах, що потерпають від зовнішньої агресії через руйнування і пошкодження активів позичальників чи унеможливлення їхньої операційної діяльності», – каже Олександр Печерицин, директор департаменту аналітичних досліджень Райффайзен Банку.

За його словами, поточний рівень безнадійних кредитів менший за максимум у 56%, що спостерігався впродовж минулої банківської кризи у 2014-2015 роках. У той же час банки мають вищі рівні капіталізації і надійності. «Це дозволяє доволі оптимістично оцінювати шанси сектору на стабілізацію і відновлення у найближчому майбутньому», – вважає Печерицин.

Нові кредити, особливо на інвестиційні проєкти, українські банки майже не видають. Цей тренд сформувався в попередні роки, але повномасштабна війна посилила його. «На теперішній час працюють в основному кредитні програми під урядові гарантії та короткострокові споживчі кредити фізичних осіб», – розповідає фінансовий аналітик Анатолій Дробязко.

З ним погоджується  і фінансовий експерт Даніїл Монін: «Війна у 2022 році лише посилила тенденції останніх років. Кредитування реального сектора майже не працювало, крім державної програми «5-7-9», яку фінансує держбюджет».

Серед об’єктивних  причин скорочення кредитування – проблематичність оцінки якості бізнесу та клієнтів. Як раніше писав Mind, з 24 лютого 2022 року нові поліси міжнародного страхування від воєнних ризиків для України не продаються.

«Банкам складно оцінити якість клієнтів, тому у своїй основній діяльності – фінансуванні економіки – банки знаходяться у замороженому стані. Є багато втрат, наслідки яких поки що неможливо осягнути. Ми як аудитор зараз оцінюємо стан клієнтів, ідентифікуємо їх втрати від військових дій  з метою реструктуризації боргів та створення рекавері-плану», – каже Олександр Почкун, засновник і керуючий партнер компанії Baker Tilly в Україні.

Активи українських банків з 1 січня по 1 листопада 2022 року збільшилися – з 2 трлн грн до 2,227 трлн грн. Але ця позитивна динаміка перестає такою бути, якщо провести корекцію на рівень девальвації, в ході якої    гривня подешевшала по відношенню до долара США з 27,27 грн/$ до 36,56 грн/$ .

Анатолій Дробязко зазначає, що юрособи мінімізують – там, де це можливо – і кошти на рахунках, і кредитну заборгованість. Причина не лише у війні та зупинці кредитування. Але і в застосуванні  норм нового закону «Про Фонд гарантування», через що значно скоротилися обсяги міжбанківських зустрічних кредитних операцій і кредитування під заставу депозиту юридичних та фізичних осіб.

«Якщо є зустрічні однорідні активи, депозит є заставою за кредитом. Проте тепер при введенні тимчасової адміністрації у банк депозит у вкладника-юрособи поставлять у сьому чергу задоволення (на яку нечасто вистачає активів). А за кредитом юрособа лишиться винною із всіма юридичними наслідками», – пояснює поведінку бізнесу Дробязко.

За його словами, зменшення кредитного портфеля логічне і пов’язане з тим, що якісний кредитний портфель погашається, а обсяги нового кредитування в 2022 році не можуть компенсувати зменшення діючого портфеля. Крім того, після збільшення до 25% ставки рефінансування НБУ банком було прийнято рішення погасити всі кредити рефінансування за рахунок вільних коштів та погашених ОВДП.

«У корпоративному бізнесі ми маємо рівень обслуговування кредитів на рівні 85-90%. Кредити погашаються, нові практично не видаються, тому активи скорочуються. Але під час кризових ситуацій в економіці скорочення активів через повернення кредитів – це радше добрі вісті, аніж погані», –  додає Роман Шпек, голова Наглядової ради Альфа Банку Україна.

Топ-5 банків за скороченням активів, млрд грн /$ млрд

Банк	Активи у гривні на початок року	Активи на початок року у доларах (курс 27,27 грн/$ )	Активи за 10 місяців у гривні	Активи за 10 місяців у доларах (курс 36,56 грн/$ )
	02/01/2022		02/11/2022
Альфа Банк	115.7	4.2	75.5	2.06
«Південний»	47.6	1.7	39.6	1.1
Таскомбанк	30.84	1.1	27.5	0.75
«Восток»	19.6	0.7	18.5	0.5
«Глобус»	8.8	0.32	5.8	0.15

Топ-5 банків за збільшенням активів, млрд грн/$ млрд

Банк	Активи у гривні на початок року	Активи на початок року у доларах (курс 27,27 грн/$ )	Активи за 10 місяців у гривні	Активи за 10 місяців у доларах (курс 36,56 грн/$ )
ПриватБанк	407	14.9	508	13.9
Ощадбанк	236.9	8.7	246.2	6.7
Укрексімбанк	192	7	236.7	6.5
Райффайзен банк	131	4.8	161	4.4
ПУМБ	104	3.8	110	3

«Зростання активів зумовлене міграцією, коли клієнти з різних причин переходять до інших банків. Також, зростання активів можуть показувати установи, через які проходять державні інтервенції, кредити за програмою «5-7-9», чи виплати військовим», – пояснює Олександр Почкун.

Пройшовши майже безболісно локдауни COVID-19, банки підтвердили свою суперздатність до виживання протягом усіх місяців війни. «Головна тенденція банківського сектору – це те, що він вистояв в умовах початку бойових дій і зміг зберегти відносну стабільність впродовж цього року», –  вважає Олександр Печерицин з Райффайзен банку.

Ще один чинник, який дозволив вистояти – оперативне реагування Нацбанком на нові ризики з початку війни – додаткові регуляторні обмеження, надання  своєчасного фінансування для підтримки ліквідності банківської системи, тощо.

Банківські установи поки що оцінюють збитки, проте очевидно: багато з них потребуватимуть докапіталізації. Держава гарантовано підтримає чотири державні банки: ПриватБанк, Ощадбанк, Укрексімбанк, Укргазбанк. Міністерство фінансів України вже обережно заявляло про можливу необхідність докапіталізації декількох державних банків.

За словами Романа Шпека, у Альфа Банку Україна сформовано понад 3,8 млрд грн резервів за кредитами, які не обслуговуються. «Десь зруйновано підприємства – і більше не існує застави, десь актуальний фінансовий стан позичальника не дає можливості обслуговувати кредити. Ми в цьому не унікальні. Вся країна має такі проблеми», – каже Роман Шпек. За його словами, попередньо банк бачить потребу в резервах до кінця наступного року розміром $ 600-700 млн.

Експерт Василь Невмержицький вважає, що наступний рік стане випробуванням для невеликих фінустанов. «Це питання до моделі бізнесу банків та до акціонерів – чи будуть вони готові підтримувати свої банки», –  констатує Невмержицький.

Весь рік банки намагаються покращувати якість активів і в деяких випадках домоглися значних успіхів. «Якість активів у нас найвища – понад 90% становлять залишки на рахунку в НБУ, депозитні сертифікати НБУ та ОВДП з погашенням у січні-лютому 2023 року», – зазначає власник банку «Фамільний» Михайло Комісарук.

Володимир Пономарьов, директор департаменту ризик-менеджменту Укргазбанку розповідає, що в  активах та зобов’язаннях банку є значна частка валютної складової, відповідно девальвація на понад 25% призвела до зростання валюти балансу. «Водночас, із початку активної фази війни банк активно здійснював кредитування підприємств критичної інфраструктури та сільгоспвиробників, а також фінансування критичного імпорту, що призвело до зростання кредитного портфеля», – ділиться він.

«У нас є валюта в активах у межах дозволеної довгої позиції. На початку лютого ми повернули субборг близько 49 млн грн в гривневому еквіваленті. Зробили його через непотрібність, оскільки заробили достатньо, щоб виконувати вимоги щодо регулятивного капіталу без субборгу. І, відповідно, потреба у платних ресурсах для виконання нормативів відпала. І до лютого, і після розмір  активів у нас був стабільний або  зростав», – зазначає Михайло Комісарук.

І додає, що зменшення внаслідок повернення субборгу на 49 млн скоротилося на 3/4 за рахунок приросту активів. «І це не переоцінка валюти, якою у нас в активах приблизно на 7 млн грн в еквіваленті. Це приріст гривневих активів за рахунок прибутку та коштів клієнтів», – говорить він.

Те, що для банківської системи не до кінця зробила епідемія COVID-19, закінчила повномасштабна війна. Усі без винятку установи доопрацювали свої мобільні та інтернет-застосунки, були вирішені всі питання з електронно-цифровими підписами, роботою частини державних сервісів онлайн тощо.

Енергетичні проблеми лише підсилюють цей тренд. «З причин безпеки діяльність банків досить сильно змістилась у сегмент онлайн-банкінгу для всіх груп клієнтів», – каже Олександр Печерицин.

Майже всі найбільші гравці забезпечили безпеку транзакцій через роботу з дата-центрами, які мають запасні потужності за кордоном.

Попит на банківські послуги поступово відновлюється. Проте їх прибутковість для фінустанов суттєво знижується.

«Чистий комісійний дохід за перші дев’ять місяців 2022 року скоротився на 16% у порівнянні із зростанням на 28% за аналогічний період минулого року. Клієнти поступово відновлюють попит на банківські послуги, але обсяги комісійних операцій ще набагато нижчі, ніж довоєнні», – каже директор ТОВ «ПроФін консалтинг» Вадим Березовик.

Ростислав Кравець, старший партнер адвокатської компанії «Кравець та партнери»,  пояснює: скорочення пропозиції банківських послуг компенсується збільшенням вартості обслуговування. «Це робиться через введення нових непотрібних послуг, якими клієнт фактично не користується. Але завдяки так званому розширенню пакета з доступом до нових послуг буде збільшено розмір обслуговування. Це стосується і карткових рахунків, і юридичних, і фізичних осіб», – каже Кравець.

«Є величезна кількість транзакцій фізичних осіб з України за кордон, причому здебільшого у форматі відтоку грошей. Гроші з України йдуть на підтримку людей, які перебувають за кордоном», – погоджується  Олександр Почкун. Нагадаємо: за даними ООН з України від 24 лютого виїхали майже 12 млн громадян, з них майже 7 млн осіб пройшли реєстрацію в Європі.

ТОП банків за комісійними доходами, млрд грн

	2 січня 2022	2 листопада 2022
ПриватБанк	35	26
Ощадбанк	9.8	7.4
Райффайзен	6.7	3.9
Універсал банк (mono)	5.9	4.1
Альфа Банк Україна	5.6	3.6
Укрсиббанк	2.6	1.8
ПУМБ	2.9	2.3
«Айбокс»	2.3	1.7
Укргазбанк	2.3	2
«Південний»	1.9	1.5

Фінмоніторинг підвищує свої вимоги до банків. На практиці це означає, що установи дуже прискіпливо вивчають кожну транзакцію, чим дратують бізнес. «Є випадки, коли банки блокують транзакції, які підприємці здійснювали роками. Мотивують це підозрою у фінансуванні тероризму та відмиванні грошей, і вимагають додаткові документи», – каже Ростислав Кравець.

За його словами, у деяких випадках це робиться для того, щоб утримати ліквідність фінустанов, тому що вимоги додаткових документів та довідок дозволяють зберігати гроші на рахунках. «Я вважаю, що певні вимоги фінмону не мають нічого спільного з тією метою, з якою вони запроваджуються. В Україні за 30 років не було жодної транзакції з фінансування тероризму чи зброї масового знищення», – каже Ростислав Кравець.

На 1 січня 2022 року майже всі банки отримали прибуток, який загалом по системі складав 77,5 млрд грн. Збитки показували п’ять установ. Це Альпарі Банк (-6 млн грн), Український банк реконструкції та розвитку (-28 млн грн), Юнекс Банк (-50 млн грн), БТА (-32 млн грн), Правекс Банк (-266 млн грн). Зауважимо, що останній входить до значної міжнародної групи Intesa Sanpaolo, яка належить до 30 найбільших банків світу.

Основним джерелом прибутку для банків стали цінні папери – депозитні сертифікати НБУ. «Ми бачимо рекордні обсяги розміщення коштів у депозитні сертифікати Національного банку», – каже Вадим Березовик.

За словами Даніїла Моніна, основна стратегія банків у війну – вкладати всі доступні кошти в депозитні сертифікати НБУ, які дають прибутковість 23% річних і не вимагають резервів. У результаті обсяг депозитних сертифікатів, випущених НБУ, досяг рекордних розмірів у 325 млрд грн. Експерти попереджають, що це дуже ризикова стратегія – проте на сьогодні вона дає банкам прибутки.

Доходи та прибуток/збиток банків, на 1 листопада 2022 року

Банк	Дохід, млрд грн	Чистий прибуток/Збиток, млрд грн	Чистий прибуток/Збиток, млн $
ПриватБанк	70	17.76	485
Ощадбанк	32.5	1.1	30
Райффайзен банк	19	2.5	68
Універсал	17.54	1.2	12
Альфа Банк Україна	17.4	-4.2	-115
ПУМБ	16.7	0.47	13
Укрексімбанк	14	-8.4	230
Укргазбанк	12	-3.6	98
Укрсиббанк	10.7	2.6	71
ОТП Банк	9	0.21	5.7

Заміть висновку: довіра до банків залишається високою

Добра новина – це фактично незначне скорочення коштів фізичних осіб на рахунках громадян. У національній валюті цей показник взагалі зріс. Причина, зокрема, у виплатах військовим та їх родинам.

Так, кошти українців на рахунках банків збільшилися з 727 млрд грн на початок 2022 року до 869 млрд грн на 1 листопада. У доларах цей показник зменшився з $ 26,6 млрд на 1 січня до $ 23,8 млрд на 1 листопада.

ТОП-5 банків за коштами фізичних осіб, млрд грн /$ млрд

	2 січня 2022		2 листопада 2022
ПриватБанк	226.4	8.3	307	8.4
Ощадбанк	121.7	4.5	151.7	4
Райффайзен банк	42.5	1.55	52.5	1.4
Альфа Банк	48.9	1.79	42.4	1.1
ПУМБ	35	1.28	36	0.98

Mind 

АО «Кравец и Партнеры»