Як відомо, у листопаді 2023 року парламент схвалив в цілому Законопроект №10016-д про внесення змін до Податкового кодексу України (далі – ПК України) та інших законів України щодо скасування мораторію на проведення податкових перевірок, і вже 06.12.2023 року його було підписано Президентом України.
Даним законопроектом було внесено зміни до перехідних положень ПК України в частині встановленого мораторію на проведення податкових перевірок, зокрема й щодо належного виконання платниками податків-фізичними особами своїх зобов’язань щодо сплати ПДФО, що почався ще в далекому 2020 році з уведенням на території України карантинних обмежень.
З огляду на це, контролюючими органами наразі активно «піднімаються» архівні справи щодо незавершених у той період податкових перевірок, що змушує повертатися до того періоду й тодішніх реалій.
Так, якраз у період до 2018 року банки активно здійснювали прощення боржникам заборгованостей за кредитними договорами.
При цьому, згідно з абзацом першим п.п.«д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, такий дохід, у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податків прощеного кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 25 відс. однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб як додаткове благо.
З огляду на це, з такого доходу платники податків зобов’язані сплатити 18% податку на доходи фізичних осіб та 1,5% військового збору.
До того ж, обов’язок, зважаючи на розділ ІV ПК України, виникає і щодо декларування такого доходу.
Так, за загальним правилом передбаченим у п.п.49.18.4 п.49.18 ст.49 ПКУ, податкова декларація про майновий стан і доходи подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб, у тому числі самозайнятих осіб – до 01 травня року, що настає за звітним.
Тобто, в розглядуваному випадку, якщо фізичній особі було прощено борг у 2018 році на суму понад 930,75 грн. (3723*25%), то вона була зобов’язана подати податкову декларацію про майновий стан і доходи до 01.05.2019 року, в якому власне й відобразити отримане додаткове благо у вигляді прощеного боргу та сплачений з них податок.
У випадку ж, коли такий обов’язок платником податку виконано не було до нього можуть бути застосовані штрафні санкції передбачені ПК України.
Зокрема, до платника податків можуть бути застосовані:
– на підставі п.54.3 ст.54 ПК України – самостійне визначення контролюючим органом сум податку, що підлягають сплаті та відповідно збільшення суми грошового зобов’язання, що має бути сплачена платником податків;
– на підставі ст.123 ПК України – штрафні санкції у відповідному розмірі в залежності від кваліфікації діянь платника податків;
– на підставі ст.120 ПК України – штрафні санкції у відповідному розмірі в залежності від кваліфікації діянь платника податків.
В той же час, накладенню таких штрафних санкцій повинно передувати вчинення контролюючим органом ряду процесуальних дій.
Зокрема, розглянемо найпоширеніший випадок, коли контроль за сплатою фізичною особою ПДФО з прощеного боргу здійснюється у формі документальної невиїзної перевірки.
Так, власне проведенню перевірки, відповідно до п.79.2 ст.79.2 ПК України, повинно передувати надсилання платнику податків копії наказу керівника контролюючого органу про проведення щодо нього податкової перевірки.
Таке надсилання повинно здійснюватися за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Однак, звертаємо увагу, що в даному випадку фактичне неотримання платником податку наказу не буде підставою для незаконності проведення такої перевірки.
В подальшому, знову ж таки, відповідно до п.79.2 ст.79 ПК України, протягом 30 днів з дня надсилання копії наказу контролюючий орган зобов’язаний розпочати проведення перевірки.
І за її результатами, в порядку визначеному п.86.4 ст.86 ПК України, складається акт проведеної перевірки, який реєструється у контролюючому органі протягом п’яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку і не пізніше наступного робочого дня після його реєстрації вручається особисто платнику податків чи його представникам або надсилається за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
При цьому, знову ж таки, фактичне неотримання платником податку акта перевірки не буде підставою для незаконності проведення такої перевірки.
Лише після усіх зазначених вище процедурних дій, контролюючий орган може в порядку визначеному п.86.8 ст.86 ПК України, протягом п’ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків скласти податкове повідомлення-рішення, яке власне і є єдиною підставою для подальшого стягнення з платника податків не сплачених ним сум податків.
В той же час, отримання платником податків такого податкового повідомлення-рішення ще не означає, що з нього обов’язково будуть стягнуті усі суми, що були визначені контролюючим органом.
Так, абзацом першим п.п.«д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України прямо передбачено, що кредитор зобов’язаний повідомити платника податку – боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено.
При цьому, у разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов’язаний виконати всі обов’язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.
В той же час, нерідко трапляється, що банки зловживають своїми правами і неналежно виконують свої податкові обов’язки як кредитора щодо повідомлення боржника про прощення боргу, що робить незаконним стягнення саме з боржника сум податкового зобов’язання.
Окрім цього, відповідно до п.8 підрозділу 1 розділу XX ПК України, у випадку коли після 01.01.2015 року платнику податків було прощено борг за кредитним договором укладеним до 01.01.2014 року, не будуть вважатися додатковим благом, а отже й не підлягатимуть оподаткуванню суми процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами.
З цього випливає, що якщо платником податків до прикладу було погашено основне тіло кредиту, а нараховані банком штрафні санкції, проценти чи комісія – були прощені, то з такої суми податок не сплачується і не мав би сплачуватися, що так само робить незаконним стягнення з боржника сум податкового зобов’язання.
В таких випадках, платник податку може викласти обставини неотримання ним повідомлення від кредитора або відсутності обов’язку зі сплати податку:
– або після отримання акта податкової перевірки в порядку передбаченому п.86.7 ст.86 ПК України, подати до контролюючого органу пояснення або заперечення до акта перевірки;
– або після отримання податкового повідомлення-рішення в порядку передбаченому ст.56 ПК України, подати до контролюючого органу вищого рівня скаргу на податкове повідомлення-рішення;
– або після отримання податкового повідомлення-рішення, відповідно до п.56.1 ст.56 ПК України, оскаржити податкове повідомлення-рішення до адміністративного суду, в порядку визначеному КАС України.
Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, процедура прощення боргу є делікатним питанням, що потребує ретельного вивчення всіх юридичних нюансів і дотримання чинного законодавства.
Водночас платники податків мають право оскаржувати необґрунтовані штрафні санкції у випадках зловживань як з боку банків так і з боку контролюючих органів.
Ключовим в такому випадку є ретельне документування фактів і доведення цільового призначення прощеної суми боргу (наприклад, прощення лише відсотків, а не основної суми кредиту).
Так само, уникнути непорозумінь і забезпечити дотримання своїх законних прав та інтересів допоможе й своєчасне реагування і грамотне використання наявних правових механізмів.
В той же час, лише комплексний і виважений підхід, а також ретельне вивчення всіх нюансів справи може забезпечити успішне вирішення питань, пов’язаних з оподаткуванням прощеного боргу.
Сергій Гусач,