У березні в Україні стартує перше “обстеження доходів та умов життя” домогосподарств за європейською методикою EU-SILC від Держстату. Планується опитати понад 18 тисяч українських домогосподарств у 22 регіонах країни, включаючи Київ.
Самі сім’ї для опитувань вже відібрано. Інтерв’юери від Держстату ходитимуть за адресним списком і ставитимуть людям питання про зайнятість, умови життя, житло, матеріальний стан, доходи тощо.
У Держстаті стверджують, що ця інформація конфіденційна і нікуди далі статистичного відомства не піде – її не передаватимуть ні податківцям, ні органам влади. Дані нібито просто поповнять статистичні звіти про життя українських сімей (раніше вони публікувалися на сайті Держстату регулярно).
Втім, як вважає голова адвокатського об’єднання “Кравець та партнери” адвокат Ростислав Кравець, “насправді такі дослідження можуть стати першим етапом для запровадження в Україні нових податків”.
“Влада хоче отримати вибірку про реальний рівень життя українських сімей і зрозуміти, чи потягнуть вони підвищення податків”, – вважає Кравець.
На його думку, на запитання інтерв’юерів від Держстату варто відповідати вкрай обережно.
Такої думки дотримується голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.
“Вивчають ситуацію під запровадження додаткових податків. Влада розуміє, що реальні доходи багатьох українців вищі за офіційні, і повз бюджет йдуть чималі гроші. Ще до війни в Україні говорили про впровадження методів непрямої оцінки доходів, але тоді до цього так і не дійшло. Не виключено, що така оцінка буде запущена в майбутньому”, – каже Попенко.
На думку Кравця, результати дослідження хочуть отримати міжнародні партнери, щоб “підказати українській владі, де ще можна закрутити гайки”.
Зналися, що насправді означають нові опитування від Держстату.
Від зарплати та машини до меню та комуналки
Ще в січні 2026 року Держстат повідомляв, що після чотирирічної перерви відновлює “роботу на полях” або так звані “обстеження домогосподарств”. Тоді було анонсовано “обстеження робочої сили” – вибіркове опитування населення про зайнятість та безробіття.
У відомстві тоді заявляли, що такі опитування після чотирирічної перерви дозволять державі повернутись до регулярного моніторингу стану ринку праці.
Цікаво, що, окрім стандартних питань про професію та працевлаштування (з офіційним оформленням або без) планувалося ставити питання про співпрацю з цифровими платформами, такими як Uklon, Glovo, YouTube та ін. Як пояснювали в Держстаті, це дозволить краще оцінити “обсяги сучасних форм зайнятості”, які раніше залишалися.
Цікаво, що саме приблизно водночас йшла робота над Трудовим кодексом, де з’явилися “ознаки трудових відносин”, які вважатимуться підставою для нарахування людям податків як офіційно працевлаштованим (навіть якщо вони оформлені, скажімо, як ФОП).
А нещодавно Держстат анонсував ще один – про добробут та рівень доходу домогосподарств. Його проведуть із березня по червень 2026 року.
Для участі у ньому відібрано понад 18 тисяч українських домогосподарств у 22 регіонах країни, включаючи Київ.
Як пояснили у Держстаті, до відібраних сімей “під двері” прийде фахівець з інтерв’ювання, який зобов’язаний показати службове посвідчення та посвідчення особи (документи закликають перевіряти). Участь в опитуванні добровільна, стверджують у Держстаті, тобто, за ідеєю, люди можуть просто не відчинити двері. При цьому в Держстаті зазначили, що “відібрані сім’ї не можна замінити на інші – саме їхні відповіді впливають на результати”.
Також у Держстаті запевнили, що дані опитувань є конфіденційними.
“Інформація не передається правоохоронним органам, ТЦК чи будь-яким структурам. Результати публікуються лише у зведеному вигляді”, – йдеться на сайті Держстату.
Людям також пропонують вибір: можна відповісти на запитання інтерв’юеру особисто, телефоном або заповнити анкету на сайті Державної служби статистики.
Зазначимо, дослідження проходитиме за європейською методикою EU-SILC.
Ще влітку минулого року Держстат своїм наказом №111 затвердив нові форми статистичних спостережень у рамках дослідження EU-SILC “Статистика доходів та умов життя”. Використовуватимуть так звані анкети “№2-ЕО-Дуж” і “№3-ЕО-Дуж” для збору даних доходів та їх розподіл, умови життя домогосподарств, що належать до різних соціальних верств.
Цікаво, що у методиці проведення цього дослідження зазначено, що “користувачами даних статистичного спостереження можуть бути органи державної влади та місцевого самоврядування, науковці та дослідники, медіа, міжнародні організації, підприємства”.
У методиці також перераховано, які саме показники цікавлять Держстат. Серед них, окрім чисельності домогосподарств та вікових рамок мешканців, є, наприклад, “рівень перенаселеності житла”, рівень ризику бідності для домогосподарства (у тому числі, чи буде воно претендувати на соціальну допомогу від держави), наявність кредитів і чи можуть за ними платити, що з рівнем оплатиммуналку, чи є в сім’ї гроші на відпустку, що вона їсть (аж до споживання страв з м’ясом і рибою), чи змінює меблі у разі її зносу, чи має можливість оплачувати “несподівані фінансові витрати” за рахунок заощаджень, чи має автомобіль, що з одягом та взуттям, чи є доступ до Інтернету тощо.
Також Держстат хоче вирахувати “індекс Джіні” – цей показник відображає ступінь відхилень фактичного розподілу доходів від “рівномірного” – тобто як розподіляються доходи у сім’ї. Ще один предмет вивчення – “нерівність доходів” у межах країни та різних соціальних груп. Є також пункти про “рівень задоволення життям”, “рівень довіри до інших людей” та ін.
Що стосується безпосередньо доходів, то Держстат має намір з’ясувати загальний дохід домогосподарства в гривнях (сума доходів всіх членів сім’ї у вигляді зарплати, додаткових доходах готівкою або “іншими засобами”, прибуток від підприємницької діяльності, самозайнятості, дохід від “використання службового авто у власних цілях”, здачі нерухомості в оренду.
Тобто, мабуть, зона інтересу статистичного відомства до життя українських сімей є максимально широкою. Що це означає?
“Промацують ґрунт на предмет закручування податкових гайок”
Відновлення опитувань домогосподарств у розпал війни викликало чимало суперечок в українській експертній спільноті.
Голова Економічного дискусійного клубу Олег Пензін каже, що “йдеться про стандартні питання, без яких Держстат не може дати обов’язкового цього року звіту про особливості життя домогосподарств”.
Зазначимо, що Держстат загалом сильно активізувався після призначення нового глави Арсена Макарчука у березні минулого року (раніше він працював головою департаменту стратегії та розвитку Нацбанку). Відомство запустило новий офіційний сайт, де даних на перший погляд більше, але щоб їх отримати, потрібно авторизуватися.
Також Держстат повідомив про повноцінне поновлення збору даних та подання звітності підприємствами (з початку війни були послаблення). Заявлено і про “активізацію співпраці з міжнародним статистичним співтовариством”. І, очевидно, відомства активно переходить на європейські методики збору даних. Як пояснило джерело в уряді, під “реформи” Держстат отримує регулярне грантове фінансування від міжнародних партнерів.
Сам Макарчук в одному з інтерв’ю заявляв, що є прихильником ухвалення державою рішень на підставі статистичної інформації, а не “інтуїтивно”. А опитування домогосподарств називало “неоціненим джерелом даних для держави”.
Питання – як воно може використовувати ці дані?
Олег Попенко каже, що мова може йти про “промацування ґрунту” напередодні закручування гайок із податків.
“Про те, що в Україні офіційні та реальні доходи громадян, як кажуть, дві великі різниці, знають не тільки наша влада, а й міжнародні партнери. І у них постають питання, чому кошти їхніх платників податків йдуть на підтримку українців, які самі податки платять далеко не завжди. Непрямих методів оцінювання доходів, впровадивши, зокрема, систему “нульової декларації” Але нововведення фактично провалилися, потім почалася війна. Але інтерес влади до доходів громадян нікуди не подівся.
Кравець вважає, що отримати дані про доходи українців хочуть насамперед міжнародні партнери, щоб “запропонувати нашій владі ідеї щодо нових податків”. Нібито спочатку планують оцінити, за які кошти в цілому живуть українці, а вже потім почати їх “вилучати до бюджету”.
Кравець каже, що згідно з українським законодавством громадяни не зобов’язані відповідати на запитання Держстату. Він також вважає, що “краще не поспішати відкривати сімейну бухгалтерію” представникам статистичного відомства, хоча, як каже Кравець, жодних санкцій щодо опитаних домогосподарств (скажімо, донарахування податків) влада вжити не може (пункт про захист конфіденційності даних окремо прописаний і в методиці проведення опитувань).
Джерело: strana.today