Поступово випадковим людям приходиться навчатись на перегляді рішень ЄСПЛ та врешті розуміти в чому полягає їх завдання та мета їх діяльності. Важко, але за 7 років потрохи приходить розуміння, але знову не всім, хтось просто неспроможний цього досягти. Огляди потрохи перетворюються на перегляд рішень за виключними обставинами й чим далі ти такого більше. Ці наслідки реформ будуть ще довго переслідувати Україну.
В огляд увійшла практика захисту права власності та пропорційності втручання, належного повідомлення про засідання, рішення КСУ щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, практика скасування арешту та справа пов’язана з проходженням військової служби неналежною кваліфікацією злочину, якого не існувало взагалі та багато іншого.
Перелік рішень та практики, які включені до огляду:
🔸Постанова ВП ВС після ЄСПЛ щодо непропорційного втручання у права власності на земельну ділянку
🔷 Огляди судової практики та інші рішення:
🔸 Рішення КСУ 6-р(ІІ)/2025 щодо представництва прокурором інтересів держави в суді
За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:
Постанова ВП ВС після ЄСПЛ щодо непропорційного втручання у права власності на земельну ділянку
Справа № 483/1336/13-ц
Чергові наслідки звернень прокуратури і не дослідження судами всіх обставин справи та суцільні припущення. Суд зазначив:
92. Майнове право особи можна припинити в разі, якщо цього потребують загальні інтереси суспільства і таке втручання у мирне володіння майном є пропорційним до цілей, які це втручання переслідувало.
93. Перевіряючи встановлені ЄСПЛ порушення за матеріалами справи, Велика Палата Верховного Суду встановила, що предметом спору є визнання незаконним і скасування розпорядження Очаківської районної державної адміністрації про затвердження проєктів землеустрою щодо відведення у власність, зокрема, ОСОБА1 земельної ділянки та визнання недійсним державного акта на право власності на спірну земельну ділянку.
94. Земельна ділянка, про яку йдеться в цій справі, є «майном» для цілей статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
96. У справі, що переглядається, суди вирішили спір, який стосувався втручання у право власності ОСОБА1 на спірну земельну ділянку. Проте суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій після передачі справи Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 26 листопада 2014 року на новий розгляд до суду першої інстанції не аналізували питання щодо наявності підстав для припинення права власності заявника, встановлених статтею 140 ЗК України, та щодо пропорційності втручання у право ОСОБА1 на мирне володіння майном, з огляду на те, що земельна ділянка заявника знаходилася на відстані 1 999,3 м від берегової лінії, тобто лише 70 см (0,7 м) земельної ділянки потенційно могли вважатися такими, що входили до «прибережної захисної смуги», співвідношення такого втручання із суспільними інтересами, що й призвело до встановлення ЄСПЛ порушень міжнародних зобов’язань під час вирішення цієї справи національними судами, а саме порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
Справа № 361/6116/14-ц
Велика палата зазначила:
89. У пункті 24 цього рішення Суд виходив з того, що, як убачається з доступних Суду процесуальних документів, а саме судових рішень та доводів сторін, адреса заявниці була вказана як «вулиця Красовського, 6, м. Бровари, Київська область». Хоча жодна зі сторін у цій справі не надала Суду копії листів і повісток, надісланих національними судами, він не має підстав сумніватися, що національні суди використовували цю адресу для листування із заявницею.
Суд, вказував на той факт, що, всупереч твердженням заявниці, зазначена адреса дійсно існувала на момент подій (хоча вулиця була перейменована); однак також правдою є те, що будівля за цією адресою – багатоквартирний будинок, і це означало, що був необхідним номер квартири для доставлення листа або повістки. У будь-якому випадку заявниця стверджувала, що її зареєстрована адреса була у м. Києві, і хоча вона не надала жодних документів у зв’язку із цим до Суду, ця адреса в м. Києві дійсно була зазначена в договорі купівлі-продажу з Д., на який посилався прокурор у провадженні. Уряд не надав інформації чи документів або пояснень щодо використання неправильної адреси, або будь-яких пояснень, чому суди, виявивши, що їхні листи та повістки не були доставлені, не спробували скористатися будь-якими іншими способами сповіщення для повідомлення заявниці про провадження, хоча такі можливості були не тільки доступними для них, але і їхнє вжиття вимагалося від них (див. пункт 16 та, наприклад, рішення у справі «Лазаренко та інші проти України» (Lazarenko and Others v. Ukraine), заява № 70329/12 та 5 інших заяв, пункт 40, від 27 червня 2017 року).
90. У пункті 25 рішення Суд зазначив, що у зв’язку із цим він вражений фактом, що касаційний суд не надав чіткої відповіді на докладні та доречні аргументи заявниці щодо цього питання, або, справді, на її аргументи по суті справи, висунуті вперше під час цього провадження – стосовно, inter alia, твердження, що суди нижчих інстанцій неправильно застосували норми законодавства і залишили без уваги деякі докази, які стосувалися фактів справи (див. пункт 9).
Стосовно останнього Суд зауважив, що згідно зі статтею 338 ЦПК України у редакції, чинній на момент подій, у випадку порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, рішення судів першої та/або апеляційної інстанцій можуть бути скасовані, а справа направлена на новий розгляд (див. пункт 16).
91. Пунктом 26 рішення ЄСПЛ зауважив, що аргументу Уряду, що заявниця не вказала, як її відсутність вплинула на розгляд справи, Суд нагадує, що з точки зору Конвенції заявник не має доводити, що його відсутність у судовому засіданні фактично нашкодила або вплинула на результат провадження, оскільки така вимога позбавила б змісту гарантії статті 6 Конвенції (див. рішення у справі «П., К. та С. проти Сполученого Королівства» (P., C. and S. v. The United Kingdom), заява № 56547/00, пункт 96, ЄСПЛ 2002-VI, та, наприклад, рішення у справі «Лопушанський проти України» (Комітет) (Lopushanskyy v. Ukraine) (Committee), заява № 27793/08, пункт 64, від 02 лютого 2017 року).
92. Загалом ЄСПЛ у рішенні від 16 січня 2025 року у справі «ОСОБА1 проти України» дійшов висновку, що національні суди не забезпечили повідомлення заявниці про провадження у цій справі, а тому вона була позбавлена можливості представити свої аргументи під час розгляду справи в судах нижчих інстанцій. Це упущення не можна вважати виправленим під час касаційного провадження.
Отже, Суд вважав, що було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції, а саме право на справедливий судовий розгляд.
Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:
Рішення КСУ 6-р(ІІ)/2025 щодо представництва прокурором інтересів держави в суді
Дослідивши питання, порушені в конституційній скарзі, Суд визнав такими, що відповідають Конституції України, абзаци перший, другий, третій частини четвертої статті 23 Закону.
Водночас Суд визнав неконституційними окремі приписи абзацу першого частини третьої статті 23 Закону в тім, що вони надають прокуророві можливість здійснювати представництво інтересів держави в суді у зв’язку з нездійсненням або неналежним здійсненням захисту цих інтересів органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб’єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.
Установивши невідповідність Конституції України окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону, Суд відтермінував утрату ними чинності. Так, у Рішенні встановлено, що вони втрачають чинність із 1 січня 2027 року.
Суд також постановив, що дія Рішення не поширюється на правовідносини щодо представництва прокурором інтересів держави в суді, які виникли під час чинності окремих приписів абзацу першого частини третьої статті 23 Закону та продовжують існувати після втрати ними чинності.
Справа № 757/16491/22-к
Це наша справа, яка демонструє реальність проблеми відсутності військової юстиції та фактичну неспроможність судів першої та апеляційної інстанції безсторонньо розглядати воєнні злочини й неврахування очевидних доказів на виправдання особи.
Справа № 363/3593/25
Це наша справа і такі випадки є доволі розповсюджені. Суд зазначив:
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 17.03.2023 року у справі за №363/2043/20 (провадження за №61-8835св22) – з припиненням виконавчого провадження арешт майна стає публічним обтяженням права власності, підстави для подальшого існування якого відпали.
Судом встановлено, що на сьогоднішній день, виконавче провадження закінчене, а наявність арешту майна за відсутності виконавчого провадження порушує право власності позивачки, при цьому, за викладених вище обставин позивачка позбавлена можливості в інший спосіб вирішити це питання, а отже існують правові підстави для зняття арешту з зазначеного в позову майна.
При таких обставинах, аналізуючи зібрані докази, суд приходить до висновку, що відповідачем не виконані вимоги Закону України «Про виконавче провадження», тому порушені права позивачки підлягають захисту, оскільки наявність обтяження, а саме арешт всього майна, а також нерухомого майна – квартири за АДРЕСА1 , перешкоджає реалізації прав позивачки, яка є власником 1/9 частки зазначеної квартири та не є стороною будь-якого виконавчого провадження.
Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.
‼ Не забудьте приєднатися до наших каналів з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.
- в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравця
- в Viber: Правники, адвокати, судді
- в Telegram:
- в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
- в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
- в Reddit: Правники, адвокати, судді
- та в Instagram:АО «Кравець і партнери»
‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.
Також раджу звернути увагу на:
Строки за якими були зміни у питаннях зняття та виключення з військового обліку
Таблиця строків позовної давності