Огляд практики ВС від Ростислава Кравця, що опублікована з 28 березня по 03 квітня 2026 року

Вже стала абсолютна очевидна помилковість формування Верховного суду з науковців та осіб без практичного досвіду представництва в суді й роботи на посаді судді в першій інстанції. Це підтверджують і нові рішення ЄСПЛ, про які я до речі говорив, що вони знову будуть, коли випадкові люди приймали абсолютно незаконні постанови після ЄСПЛ і тепер ЄСПЛ знову вказує цим випадковим людям про незаконність їх висновків при перегляді рішень, які вже були визнання ЄСПЛ такими, що порушують норми конвенції. Тепер Великій палаті прийшлось вже дотримуватись Закону, можу, тому що в складі зараз відсутні такі судді як В. І. Данішевська, Н. О. Антонюк, О. Г. Яновська, Д. А. Гудима, В. В. Пророк та О. Р. Кібенко.

Крім того, до огляду увійшла чергова постанова після ЄСПЛ щодо обов’язку суддів апеляційної інстанції враховувати час виготовлення рішення, яке оскаржується для поновлення строків на оскарження, рішення КСУ, що немає жодного сенсу, практика стягнення відсотків з Приватбанку за несвоєчасне повернення вкладу та практика оскарження незаконного поновлення на військовому обліку й багато іншого.

Перелік рішень та практики, які включені до огляду:

🔸 Постанова ВП ВС після ЄСПЛ щодо незаконності не поновлення строку на апеляційне оскарження у зв’язку з відсутністю своєчасно виготовленого повного тексту рішення

🔸 Постанова ВП ВС після повторного ЄСПЛ у справі щодо умисного вбивства і зізнання отриманого без захисника

🔷 Огляди судової практики та інші рішення:

🔸 Рішення КСУ 3-р(ІІ)/2026 щодо невідповідності Конституції України (конституційності) частини п’ятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України

🔸 Постанова ВС-КЦС про стягнення з Приватбанку депозиту та відсотків за ч. 2 ст. 625 ЦК України

💥 Рішення Одеського ОАС про зобов’язання ТЦК розглянути питання виключення його з військового обліку у зв’язку із непридатністю до військової служби

💥 Рішення Дніпровського районного суду міста Києва про скасування постанови про адмінправопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та стягненні витрат на правову допомогу у зв’язку з відсутністю доказів повідомлення ТЦК

За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:

Постанова ВП ВС після ЄСПЛ щодо незаконності не поновлення строку на апеляційне оскарження у зв’язку з відсутністю своєчасно виготовленого повного тексту рішення

Справа № 761/42070/23

Чергова справа яка демонструє нехтування деякими суддями правом на захист, що призводить до стягнення з держави завданні такою поведінкою шкоди.Суд зазначив:

29. 03 квітня 2024 року Шевченківський районний суд м. Києва надіслав копію постанови від 16 січня 2024 року на поштову адресу ОСОБА 18 (т. 2, а. с. 20), а вже 10 квітня 2024 року вказану постанову було надіслано місцевим судом до ЄДРСР.

30. 24 квітня 2024 року захисник ОСОБА 17 подав апеляційну скаргу на вказану постанову місцевого суду, в якій клопотав про поновлення строку апеляційного оскарження, оскільки копія постанови Шевченківського районного суду м. Києва не вручалась ні ОСОБА 18 , ні захиснику ОСОБА 17 , а зі змістом цієї постанови захисник ознайомився із сайту ЄДРСР лише 16 квітня 2024 року.

31. Вказане також підтверджується матеріалами провадження, а саме повернутою кореспонденцією Шевченківського районного суду м. Києва, що міститься в матеріалах справи, яка надсилалась ОСОБА 18 проте так і не була отримана останньою (т. 2, а. с. 55).

32. При цьому інші докази, які б підтверджували дату отримання захисником ОСОБА 17 або ОСОБА 18 постанови суду першої інстанції, у матеріалах справи відсутні.

33. Наведені обставини залишились поза увагою суду апеляційної інстанції.

34. У справі «Кірєєв та Ліман проти України» ЄСПЛ установив порушення п. 1 ст. 6 Конвенції у зв?язку з відмовою в доступі до суду вищої інстанції, оскільки суд апеляційної інстанції безпідставно не поновив строку на апеляційне оскарження.

35. Ураховуючи наведене вище, Велика Палата дійшла висновку, що постанова суду апеляційної інстанції, якою відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження та повернуто апеляційну скаргу, суперечить вимогам закону, оскільки ухвалена з порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції у зв?язку з відмовою в доступі до суду вищої інстанції.

36. Враховуючи викладене Велика Палата, керуючись положеннями ст. 297-10 КУпАП, дійшла висновку, що заява ОСОБА 17 підлягає задоволенню, а постанова апеляційного суду – скасуванню з направленням справи про адміністративне правопорушення на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова ВП ВС після повторного ЄСПЛ у справі щодо умисного вбивства і зізнання отриманого без захисника

Справа № 1-07/07

Ця справа вчергове доводить хибність формування Верховного суду з науковців та осіб без практичного досвіду представництва в судах, а головне роботи суддею. з цього і починалась кібенківщина.

В свій час я писав по цій справі свій коментар і зазначав про помилку яку допустили випадкові люди і ймовірне повторне рішення ЄСПЛ, так і сталось. І це рішення вже стосується помилки допущенної у Великій палаті та ігнорування рішення ЄСПЛ. В той час суддями були:

Головуючий суддя В. С. Князєв

Суддя-доповідач Л. М. Лобойко

Судді: Н. О. Антонюк Т. О. Анцупова С. В. Бакуліна В. В. Британчук Ю. Л. Власов М. І. Гриців Д. А. Гудима В. І. Данішевська Ж. М. Єленіна О. С. Золотніков О. Р. Кібенко Н. П. Лященко О. Б. Прокопенко В. В. Пророк Л. І. Рогач О. М. Ситнік О. С. Ткачук В. Ю. Уркевич О. Г. Яновська

Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:

Рішення КСУ 3-р(ІІ)/2026 щодо невідповідності Конституції України (конституційності) частини п’ятої статті 615 Кримінального процесуального кодексу України

На основі комплексного аналізу приписів Кодексу Суд дійшов висновку, що продовження застосування щодо особи такого запобіжного заходу, як тримання під вартою на підставі частини п’ятої статті 615 Кодексу ґрунтується не на доказах обставин, які є необхідними для продовження застосування цього виняткового запобіжного заходу, а на обставинах, що унеможливлюють проведення підготовчого судового засідання. Тому подальше тримання особи під вартою має ознаки свавільного обмеження її свободи та особистої недоторканності.

Суд також вказав, що припис „у разі неможливості проведення підготовчого судового засідання“ частини пʼятої статті 615 Кодексу є нечітким та незрозумілим за своїм змістом, непередбачним за юридичними наслідками застосування, оскільки у цьому приписі Кодексу відсутні вказівки на обставини, що обʼєктивно унеможливлюють проведення підготовчого судового засідання, або на критерії за наявності яких суд встановить факт неможливості проведення підготовчого судового засідання у конкретному випадку.

Суд підкреслив, що законодавче врегулювання продовження строку тримання особи під вартою через обʼєктивну неможливість здійснення відповідного судового розгляду можливе у виняткових випадках, безпосередньо спричинених умовами воєнного стану. Водночас законодавець, установлюючи таке нормативне регулювання, не має широкого простору обдумування і повинен запровадити таке законодавче регулювання, щоб забезпечити належний судовий розгляд питання щодо тримання особи під вартою невідкладно з моменту усунення обставин, які його унеможливлювали, але в будь-якому разі в строк, що не перевищує 72 години.

Дослідивши питання, порушені в конституційній скарзі, Суд виснував, що частина п’ята статті 615 Кодексу не відповідає Конституції України.

Для забезпечення юридичної визначеності у внормуванні кримінальних процесуальних відносин та надання Верховній Раді України строку для внесення змін до Кодексу, Суд вказав, що припис Кодексу, визнаний неконституційним, утрачає чинність через три місяці з дня ухвалення цього Рішення.

Постанова ВС-КЦС про стягнення з Приватбанку депозиту та відсотків за ч. 2 ст. 625 ЦК України

Справа № 757/23850/21-ц

Це наша справа. Суд зазначив:

З огляду на викладені обставини, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, встановивши, що АТ КБ «ПриватБанк», отримавши вимогу позивача про розірвання договорів та повернення вкладів, допустив прострочення виконання свого грошового зобов’язання, у зв’язку з чим у позивача виникло право на застосування наслідків такого порушення у вигляді стягнення трьох процентів річних на підставі статті 625 ЦК України, дійшов обґрунтованого висновку щодо наявності правових підстав для стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» на користь позивача трьох процентів річних на підставі частини другої статті 625 ЦК України за договорами банківського вкладу за період з 11 березня 2019 року до 11 січня 2021 року.

Рішення Одеського ОАС про зобов’язання ТЦК розглянути питання виключення його з військового обліку у зв’язку із непридатністю до військової служби

Справа № 420/39577/25

Це наша справа. Суд зазначив:

При вирішенні цієї справи, суд враховує, що бездіяльність – це невчинення у встановлений законом строк дії, яку суб’єкт владних повноважень повинен вчинити, та в цьому випадку вказана бездіяльність стосується саме розгляду заяви позивача від 02.09.2025 року.

З огляду на вищенаведене, суд, з урахуванням вимог частини 2 статті 9 КАС України, дійшов висновку, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо розгляду заяви позивача щодо внесення відомостей про визнання ОСОБА 1 непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

При цьому, з огляду на те, що заява позивача не була розглянута по суті поставлених у ній питань та відповідачем не було надано оцінки доданим до неї документів, похідна позовна вимога підлягає задоволенню шляхом зобов’язання ІНФОРМАЦІЯ 14 розглянути по суті заяву ОСОБА 1 про виправлення недостовірних відомостей у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов’язаних та резервістів.

З огляду на те, що відповідно до Порядку №559 зміни у Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних та резервістів щодо даних військовозобов’язаних вносяться за результатами розгляду звернення такого військовозобов’язаного, яке у даному випадку розглянуто не було, позовні вимоги щодо зобов’язання відповідача внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів відомості щодо ОСОБА 1 про визнання його непридатним до військової служби та про виключення з військового обліку є передчасними.

Інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин, судом не встановлено.

Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.

Не забудьте приєднатися до наших каналів з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.

Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.

Також раджу звернути увагу на:

Строки за якими були зміни у питаннях зняття та виключення з військового обліку

Таблиця строків позовної давності

Ставки судового збору з 01.01.2026

АО «Кравець І Партнери»