Це перший огляд в Новому році. Велика палата поки оприлюднила декілька окремих думок, що ж стосується в цілому ситуації, то вона принципова не змінилась. Велика палата у такому вигляді довела свою неефективність та великі корупційні ризики, випадкові люди, що потрапили до верховного суду замість застосування Законів вигадують нові норми, як то ефективний спосіб захисту чи не та юрисдикція, а потім знову змінюють позиції, бо наслідки для застосування законів катастрофічні і все це хочеться думати, що заради пустих амбіцій, а не домовленостей. Висновок єдиний, експерименти треба припиняти, а суддів добирати за знання та вміння застосовувати Закони й дотримуватись прав людини, а не те що вигадали іноземці.
До огляду включена практика ВС-ККС та ВС КЦС, постанови та рішення щодо незаконності мобілізації та відмови у наданні відстрочки, а також постанова щодо ухилення від сплати митних платежів благодійним фондом Тимофія Милованова на який зараз примусово Укрпошта утримує по гривні з кожного відправлення та багато іншого.
За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:
Огляд судової практики ВС-ККС за листопад 2024 року
В огляді відображено найважливіші правові позиції з кримінального та кримінального процесуального права, що містяться в постановах ККС ВС, ухвалених у листопаді 2024 року, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків слід виокремити такі.
У сфері кримінального права:
✅констатовано, що розмір основного покарання у виді штрафу не може бути меншим за розмір отриманої засудженим неправомірної вигоди;
✅вказано, що незабезпечення працівниками патрульної поліції належного реагування на виявлений ними конфлікт і невжиття вичерпних заходів, спрямованих на його припинення, що спричинило смерть учасника цієї події, свідчить про їхню службову недбалість;
✅звернено увагу на те, що самовільне залишення солдатом військової частини та його відсутність за місцем військової служби в умовах воєнного стану більше як 10 діб утворює склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, а не адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 172-11 КУпАП.
У сфері кримінального процесуального права:
✅акцентовано, що особа, яка отримує безоплатну вторинну правову допомогу, не може на власний розсуд вимагати від суду заміни захисника за призначенням з особистих мотивів за відсутності обґрунтованих підстав для цього;
✅встановлено, що висновок спеціаліста у розумінні ст. 298-1 КПК України не є доказом у кримінальному провадженні щодо злочинів, а тому не може підтверджувати чи спростовувати передбачені ч. 1 ст. 91 КПК України обставини, які підлягають доказуванню;
✅вказано, що втручання в таємницю спілкування виключається, якщо абонент (учасник) спілкування добровільно розкриває її державним органам. За таких обставин відбувається фіксація добровільно розкритої інформації.
Упродовж листопада 2024 року ККС ВС висловлював також інші, не менш актуальні правові позиції, які висвітлено в огляді судової практики.
Огляд судової практики ВС-КЦС за листопад 2024 року
В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики. Серед цих висновків, згрупованих за різними категоріями справ, містяться, зокрема, такі:
✅у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів, наголошено, що належним способом захисту прав позичальників при проведенні реструктуризації їх зобов’язань за договором про споживчий кредит, передбаченої Законом України від 13 квітня 2021 року № 1381-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо споживчих кредитів, наданих в іноземній валюті», є пред’явлення вимоги про зобов’язання кредитора провести реструктуризацію кредитної заборгованості. При цьому заявлення окремої вимоги про визнання відмови кредитора незаконною, неправомірною тощо не вимагається. Оскарження самої лише відмови кредитора у проведенні реструктуризації боргу без одночасного пред’явлення вимоги до суду про зобов’язання кредитора провести таку реструктуризацію не приведе до відновлення порушеного права боржника;
✅у спорах, що виникають із трудових правовідносин, констатовано, що рішення позивачки як працівниці підприємства перебувати поза межами України в більш безпечному місці є безумовним її правом, але не є поважною причиною прогулу, оскільки немає обставин індивідуального впливу воєнного стану на факт відсутності позивачки на роботі та законність її звільнення за п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України;
✅у спорах, що виникають із житлових питань, вказано, що систематичне порушення відповідачем правил спільного проживання, що робить неможливим для інших проживання з ним в одній квартирі чи в одному будинку, є достатньою підставою для його виселення без надання іншого житлового приміщення;
✅у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, зауважено, що опікун не вправі порушувати питання перед державними органами про зміну імені малолітньої дитини. Малолітня особа має залишатися зі своїм ім’ям незалежно від призначення їй опікуна;
✅у спорах, що виникають із спадкових правовідносин, зазначено, що якщо особа добровільно відмовилася від видачі свідоцтва про право на частку в праві спільної сумісної власності, а пізніше змінила своє рішення і звертається із заявою про видачу такого свідоцтва та про оспорення свідоцтва про право на спадщину, в яке включено таке майно, то така особа пов’язана своїм рішенням і не вправі його змінити згодом;
✅у справах окремого провадження звернуто увагу, що встановлення судом факту наявності лікарського свідоцтва про смерть на час ухвалення рішення, на підставі якого можливо здійснити державну реєстрацію смерті, унеможливлює встановлення факту смерті особи в судовому порядку в межах окремого провадження;
✅щодо застосування норм процесуального права вказано, що відсутність у рішенні суду вказівки на дату складання його повного тексту та несвоєчасне надіслання оскарженого судового рішення суду першої інстанції до Єдиного державного реєстру судових рішень за умови, що учасник справи (зокрема, котрий ініціював позов, – позивач), який подає апеляційну скаргу, знав про розгляд справи, не є перешкодою для отримання цією особою у розумний строк інформації про стан відомого їй судового провадження та не свідчить про наявність випадків, передбачених ч. 2 ст. 358 ЦПК України;
✅з питань юрисдикції зазначено, що не є підставою для скасування рішень при апеляційному / касаційному перегляді з передачею справи до господарського суду відкриття провадження у справі про банкрутство, яке відбулося після ухвалення судового рішення судом першої інстанції, за винятком якщо судове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішення Тернопільського ОАС про можливість направлення заяви про відстрочку особисто поштою
Справа № 500/6609/24
Чергове рішення суду, яке вказує на перевищення повноважень представниками ТЦК. Суд зазначив:
Разом з тим, ні положеннями Закону №2232-ХІІ, ні Законом №3543-XII, ні Порядком №560 не передбачено обов’язку особистого відвідування особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки для подання заяви та документів на відстрочку. Обов’язок особисто повідомити не означає особисто прибути.
При цьому у спірних правовідносинах відповідач не ставив під сумнів факт, що заява про відстрочку була направлена військовозобов’язаним особисто.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позивач, надіславши особисто поштовим зв’язком заяву та документи для вирішення питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, дотримався процедури особистого їх подання (направлення).
Щодо посилання позивача у відзиві на позовну заву на те, що позивач не перебуває на військовому обліку військовозобов’язаних, то суд їх оцінює критично, адже адміністративний суд під час перевірки правомірності рішення суб’єкта владних повноважень, повинен надати правову оцінку тим обставинам, які стали підставою для його прийняття та наведені безпосередньо у цьому рішенні, а не тим, які в подальшому були виявлені суб’єктом владних повноважень для доведення правомірності (“виправдання”) свого рішення.
Відсутність позивача на військовому обліку не була підставою для відмови у наданні відстрочки від мобілізації. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ5 (за місцем реєстрації), що підтверджується військово-обліковим документом (військовим квитком), згідно з яким позивач перебуває на військовому обліку з 03.11.2004 (а.с.48 зворот). Відомостей про зняття з військового обліку відсутні.
Справа № 420/12294/24
Коли читаєш такі рішення, розумієш, що є ще в Україні судді, які користуються Законом, а не принципом як би чого не вийшло. Велика повага таким суддям. Суд зазначив:
За обставин справи, позивачу ОСОБА1 ІНФОРМАЦІЯ2 , станом на час виникнення спірних правовідносин виповнилось 22 роки.
Таким чином, позивач згідно чинних станом на 25.01.2018 року законодавчих норм отримав статус непридатного до військової служби в мирний час та обмежено придатного під час воєнного стану, внаслідок чого був поставлений на облік військовозобов’язаних та зарахований в запас Збройних Сил України.
У свою чергу, положення Закону №2232-XII свідчать про те, що на військову службу можуть бути призвані громадяни віком від 18 років та громадяни, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, тобто до 60 років, однак призов здійснюється за різних підстав для різних категорій осіб по військовому обов’язку. Так, зокрема, згідно з абз. 2 частини 1 статті 39 Закону №2232-XII на військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов’язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.
Відтак, суд вважає, що відповідачем протиправно віднесено позивача до категорії військовозобов’язаних.
Натомість, суд встановив, що оскільки позивач за віком входить до категорії осіб призовного віку та не є військовозобов’язаним, добровільної згоди на проходження військової служби в період дії воєнного стану він не давав, отже у відповідності до вищевказаних норм, ІНФОРМАЦІЯ1 , за результатом проходження ВЛК зобов’язаний був взяти його на військовий облік і включити до категорії призовників, з подальшою видачою йому військово-облікового документу як призовнику.
Суд апеляційної інстанції наголошує, що наразі особи, які не досягли 25 річного віку можуть бути взяті на військовий облік виключно у якості призовників. Відповідно такі особи можуть бути призвані лише на строкову військову службу (однак в умовах дії воєнного стану призов на строкову військову службу не проводиться), або ж за їх добровільної згоди можуть бути прийняті на військову службу за контрактом.
Водночас, враховуючи те, що 31.04.2024 року позивача було визнано придатним до військової служби, і йому на момент призову на військову службу було лише 22 роки, то він мав право на проходження базової загальновійськової підготовки або базової військової служби, однак ОСОБА1 фактично позбавлений можливості реалізувати своє право на базову загальновійськову підготовку через відсутність у нього статусу призовника та відсутності у держави розробленого механізму на практиці для проходження цієї базової підготовки.
Таким чином, позивач, маючи усі ознаки призовника (вік до 25 років та придатність до проходження військової служби з 31.04.2024) та підпадаючи під підставу постановлення на облік призовників згідно з п. 1 ч. 1ст. 37 Закону України «Про військовий обов’язок та військову службу» (на військовий облік призовників (крім Служби безпеки України, розвідувальних органів України) віком до 25 років, які за рішенням комісії з питань взяття на військовий облік пройшли медичний огляд), протиправно перебуває на обліку військовозобов’язаних та зазнає при цьому дискримінаційних утисків у вигляді позбавлення можливості надавати або не надавати особисту згоду на призов на військову службу під час мобілізації на особливий період.
Такі обставини також свідчать про обмеження прав позивача за ознакою категорії (виду) перебування на військовому обліку, що прямо суперечить приписам статті 24 Конституції України.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що позивач не міг підлягати призову на військову службу по мобілізації, відтак дії відповідача щодо призову під час мобілізації позивача є протиправними.
Постанова Чернівецького апеляційного суду про притягнення до відповідальності директора Благодійної організації «Благодійний фонд «Київська школа економіки» (Тимофія Милованова) за ухилення від сплати митних платежів за пластини для бронежилетів
Справа № 725/3075/23
Суд встановив порушення директором Благодійної організації «Благодійний фонд «Київська школа економіки» (Тимофія Милованова) у вигляді ухилення від сплати митних платежів за ввезення пластини для бронежилетів та плитоносок. Куди пішла ця благодійна допомога невідомо.
Згідно з отриманими відповідями від в/ч НОМЕР1 (вих. №№0501/16/504 від 23.02.2023,0501/16/525 від 10.03.2023) Чернівецьку митницю було проінформовано, що гарантійний лист від 19.05.2022 №15 не відповідає дійсності та не зареєстрований у в/ч НОМЕР1 , також повідомлено що гарантійний лист від 19.05.2022 №15 та акт приймання-передачі майна від 31.05.2022 у військовій частині НОМЕР1 не обліковані та не зареєстровані. Майно, яке вказане, не отримувалося військовою частиною.
Як вбачається зі службової записки УМП УМВ та МТР ЗЕД від 13.03.2023 №7.2-15-01-09/200, сума платежів станом на 29.05.2022, що підлягали би сплаті при ввезенні на митну територію України в режимі «імпорт» товару «пластини для бронежилетів» – 300 шт., становить: ввізне мито 131526,78 грн., ПДВ – 289358,92 грн., всього 420 885,7 грн.
Таким чином, ОСОБА1 директор БФ «Київська школа економіки» (код ЄДРПОУ 35133288), вчинила дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру на загальну суму 420 885,7 грн. шляхом використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв’язку з якими було надано такі пільги, вчинення інших протиправних дій, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.
Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.
‼ Не забудьте приєднатися до наших каналів з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.
- в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравця
- в Viber: Правники, адвокати, судді
- в Telegram:
- в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
- в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
- в Reddit: Правники, адвокати, судді
- та в Instagram:АО «Кравець і партнери»
‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.
Також раджу звернути увагу на:
Строки за якими були зміни у питаннях зняття та виключення з військового обліку
Таблиця строків позовної давності