Сумно спостерігати як вся ця судова реформа іноземців з безліч разів оціненими українськими суддями на доброчесність та лояльність до активістів, що знищують незалежність й суверенітет України, яка поставлена вище ніж елементарні знання суддями норм права та наявність досить сумнівних наукових ступенів призводить до відсутньої раніше кількості рішень ЄСПЛ проти України.
У цей огляд включена груднева практика всіх касаційних судів, рішення КСУ щодо спецпенсій, постанова ВС-КАС щодо відсутності повноважень у ТЦК вирішувати питання ОГД, рішення щодо оскарження штрафів ТЦК та можливості відстрочки при утриманні неповнолітньої дитини, скасуванні ППР і розрахунку строку внесення змін до ліцензії щодо РРО при торгівлі пальним й багато іншого.
Перелік рішень та практики, які включені до огляду:
🔷 Огляди судової практики та інші рішення:
🔸 Огляд судової практики ВС-КАС за грудень 2025 року
🔸 Огляд судової практики ВС-КЦС за грудень 2025 року
🔸 Огляд судової практики ВС-КГС за грудень 2025 року
🔸 Огляд судової практики ВС-ККС за грудень 2025 року
За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:
Справа № 925/1293/19
Велика палата зазначила:
70. У справі, що переглядається, національні суди відмовили ТОВ «Скайсіті-груп» у відстроченні або звільненні від сплати судового збору з мотивів, що стаття 8 Закону № 3674-VI (у редакції, чинній на час подання позову) передбачає таку можливість виключно для фізичних осіб за наявності відповідних умов. Суд першої інстанції в ухвалі від 11.11.2019, а згодом суди апеляційної та касаційної інстанцій не надали оцінки поданим Товариством доказам його критичного майнового стану (фінансовий звіт за 2018 рік, виписка з банківського рахунку, документи про безрезультатні спроби стягнення заборгованості у 2015-2018 роках тощо), обмежившись формальним тлумаченням суб’єктного складу норми.
71. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що висновок судів про неможливість застосування статті 8 Закону № 3674-VI до юридичних осіб без додаткового аналізу обставин конкретної справи – за висновками ЄСПЛ – не відповідає вимогам Конвенції, оскільки пропорційність обмеження доступу до суду має оцінюватися індивідуально з урахуванням фактичної можливості сплатити збір та наслідків відмови у такому доступі для права на судовий захист.
72. Велика Палата Верховного Суду дійшла переконання, що суди попередніх інстанцій не виконали обов’язку обґрунтувати своє рішення в частині пропорційності застосованого обмеження (частина п’ята статті 236 ГПК України), а тому оскаржувані судові рішення не є належно обґрунтованими в розумінні статті 6 Конвенції.
73. Характер порушення, встановленого ЄСПЛ (обмеження доступу до суду через непосильний судовий збір без оцінки майнового стану юридичної особи), ставить під сумнів результат національного провадження в частині повернення позовної заяви.
74. З урахуванням викладеного Велика Палата Верховного Суду визнає обґрунтованою заяву ТОВ «Скайсіті-груп» про перегляд судових рішень за виключними обставинами на підставі пункту 2 частини третьої статті 320 ГПК України.
Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:
Огляд судової практики ВС-КАС за грудень 2025 року
В огляді відображено правові позиції колегій суддів КАС ВС, які матимуть значення для формування єдності судової практики при вирішенні публічно-правових спорів, зокрема про:
✅ відсутність права особи на виплату вихідної допомоги при звільненні у разі набрання законної сили судовим рішенням про поновлення її на роботі;
✅ повноваження старости або особи, яка виконує його обов’язки, щодо засвідчення справжності підпису на заяві про відмову від отримання одноразової грошової допомоги;
✅ критерії визнання наказу злочинним або явно незаконним для відмови від його виконання поліцейським;
✅ припинення державної служби при досягненні 65-річного віку та дискреційне право суб’єкта призначення на продовження;
✅ правомірність застосування штрафу за реалізацію необлікованого пального на АЗС без належного вимірювання залишків у резервуарах;
✅ застосування пільги з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, до будівель промисловості, переданих у користування за договором особистого сервітуту юридичній особі, єдиним засновником якої є власник цих будівель;
✅ правомірність нарахування пені за несвоєчасну сплату самостійно узгодженого податкового зобов’язання з податку на прибуток у період дії воєнного стану.
Огляд судової практики ВС-КЦС за грудень 2025 року
В огляді відображено найважливіші правові висновки, які матимуть значення для формування єдності судової практики.
Огляд судової практики ВС-КГС за грудень 2025 року
В огляді висвітлено низку правових позицій в окремих категоріях спорів, що належать до господарської юрисдикції.
✓ У постановах у справах про банкрутство сформульовано правові висновки про:
▪ порядок одночасного розгляду заяв різних кредиторів до одного боржника про відкриття провадження у справі про банкрутство;
▪ розірвання договору оренди землі та повернення земельної ділянки в межах справи про банкрутство;
▪ обов’язковість закриття провадження у справах про банкрутство операторів критичної інфраструктури з державною часткою в умовах воєнного стану.
✓ У постановах у справах, пов’язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством, містяться висновки щодо:
▪ застосування норм закону в редакції, чинній на момент прийняття рішення АМК;
▪ внесення інформації до Зведених відомостей АМК та Державного реєстру;
▪ підтвердження монопольного становища суб’єкта господарювання на ринку послуг з доступу до кабельної каналізації на мостах.
✓ У постанові у справі щодо корпоративних спорів, корпоративних прав зроблено висновок стосовно відсутності порушення індивідуальних прав співвласника при укладенні договору оренди між ОСББ та іншою особою без окремого рішення загальних зборів, якщо раніше надано загальну згоду на оренду спільного майна.
✓ У постановах у справах щодо земельних відносин сформовано висновки щодо:
▪ сервітуту як обмеження права власності, допустимого лише за умови об’єктивної необхідності;
▪ можливості застосування ч. 5 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» у випадках, коли стягувач є одночасно боржником в іншому виконавчому провадженні.
Огляд судової практики ВС-ККС за грудень 2025 року
В огляді відображено важливі правові позиції з кримінального та кримінального процесуального права
У сфері кримінального права акцентовано, що:
– перебування особи (волонтера) в зоні бойових дій в умовах високомобільної маневреної війни та отримання боєприпасів для свого карабіна від військових на блокпості для захисту держави, себе та інших від небезпеки є обставинами крайньої необхідності (ч. 1 ст. 39 КК України);
– стаття 111-1 КК України передбачає кримінальну відповідальність за різні кримінально карані діяння. Залежно від інкримінованої форми колабораціонізму одні з них можуть вчинюватися спеціальним суб’єктом, а інші – загальним, для одних форм колабораціонізму важливим є місце вчинення кримінального правопорушення, а для інших – ні. Тобто залежно від форми колабораціонізму, яка інкримінується особі, місце вчинення діяння як ознака об’єктивної сторони складу кримінального правопорушення може мати кримінально-правове значення або ж ні (наприклад, ця ознака не має кримінально-правового значення у разі здійснення пропаганди в закладах освіти (ч. 3 ст. 111-1 КК України), передачі матеріальних ресурсів (ч. 4 ст. 111-1 КК України)).
У сфері кримінального процесуального права зазначено, що:
– речі та документи, отримані в порядку тимчасового доступу, можуть бути використані у кримінальному провадженні як докази, і той факт, що вони отримані на підставі положень КПК України, які регламентують здійснення та реалізацію заходів забезпечення кримінального провадження та не є слідчою дією, не впливає на їх допустимість;
– ухвала слідчого судді, якою відмовлено в задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу у виді особистого зобов’язання на тримання під вартою підозрюваного підлягає апеляційному оскарженню.
Дослідивши питання, порушені в конституційному поданні, Суд виснував, що стаття 90 Закону № 889, частина сьома статті 21 Закону № 2493 є конституційними.
Водночас Суд визнав таким, що не відповідає Конституції України, підпункт 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону 889 у тім, що у ньому не встановлено перехідних умов пенсійного забезпечення чи компенсаційних механізмів для осіб, які у період з 15 березня 2000 року до дня набрання чинності Законом № 889 (30 квітня 2016 року) обіймали посади державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, однак станом на 1 травня 2016 року не мали потрібного стажу для призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723.
Суд також постановив закрити конституційне провадження у цій справі в частині щодо конституційності підпункту 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону 889 у тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі статті 37 Закону № 3723, у зв’язку з наявністю Рішення щодо того самого предмета.
Справа № 380/12477/23
Верховний суд залишив в силі рішення попередніх інстанцій та зазначив:
Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.
Відповідно до підпункту 30 пункту 10 Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 671 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 19.10.2016 № 730), Міністр: приймає рішення щодо розподілу бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Міноборони.
Вирішення питання стосовно можливості призначення і виплати одноразової грошової допомоги позивачу відноситься до компетенції Міністерства оборони України, яке з урахуванням своїх дискреційних повноважень зобов’язано прийняти одне із можливих рішень. Відповідач – ІНФОРМАЦІЯ 3 не мав альтернативного варіанту розгляду заяв позивача, був зобов’язаний діяти відповідно до встановленого порядку та повинен лише подати розпорядникові бюджетних коштів висновки щодо виплати одноразової грошової допомоги (висновки про наявність або відсутність у позивачки підстав для призначення і виплати одноразової грошової допомоги).
Однак, ІНФОРМАЦІЯ 3 не було складено та подано висновку стосовно можливості призначення і виплати позивачці одноразової грошової допомоги.
За такого правого регулювання та встановлених обставин, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій щодо часткового задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дій та зобов’язання відповідача-1 скласти та направити висновок з документами ОСОБА 1 до Міністерства оборони України з метою призначення або відмови у призначенні одноразової грошової допомоги, у зв’язку із загибеллю ІНФОРМАЦІЯ 2 ОСОБА 3 , передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям під час дії воєнного стану».
Справа №600/1077/25-а
Суд зазначив:
Разом з тим, ні положеннями Закону №2232-ХІІ, ні Законом №3543-ХІІ, ні Порядком №560 не передбачено обов’язку особистого відвідування особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки для подання заяви та документів на відстрочку. Обов’язок особисто повідомити не означає особисто прибути.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позивач, надіславши особисто поштовим зв’язком заяву та документи для вирішення питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, дотримався процедури особистого їх подання (направлення).
При цьому, суд зазначає, що заява позивача, незалежно від способу її подання, підлягала до розгляду по суті порушеного у ній питання.
Разом з тим, ні положеннями Закону №2232-ХІІ, ні Законом №3543-ХІІ, ні Порядком №560 не передбачено обов’язку особистого відвідування особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки для подання заяви та документів на відстрочку. Обов’язок особисто повідомити не означає особисто прибути.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що позивач, надіславши особисто поштовим зв’язком заяву та документи для вирішення питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, дотримався процедури особистого їх подання (направлення).
При цьому, суд зазначає, що заява позивача, незалежно від способу її подання, підлягала до розгляду по суті порушеного у ній питання.
Справа №:755/14972/25
Це чергова наша справа про скасування незаконної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. Суд зазначив:
Доказів того, що уповноваженими працівниками ІНФОРМАЦІЯ1 здійснювалися всі можливі заходи з належного повідомлення ОСОБА1 , в тому числі вихід за адресою проживання останнього, про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ1 на 17.10.2024 відповідачем суду не надано.
За таких обставин відповідач у справі зобов’язаний довести правомірність свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
В свою чергу, відповідачем наведені у позовній заяві обґрунтування позивача щодо неправомірності спірної постанови жодним чином не спростовані, а також не доведено того, що ОСОБА1 належним чином повідомлявся, зокрема шляхом виходу уповноважених осіб відповідача за адресою місця проживання позивача, про необхідність з’явитися за викликом до ІНФОРМАЦІЯ1 17.01.2025 з метою розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Серед іншого суд зазначає, що проведення розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності належних доказів оповіщення особи яка притягається до адміністративної відповідальності про день, час та місце розгляду справи призводить до порушення прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності передбачених ст. 268 КУпАП та має ознаки формального розгляду справи через можливість допущення особою уповноваженою на розгляд справи процедури такого розгляду.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Аналогічного висновку щодо застосування судом принципу презумпції невинуватості у справах про адміністративні правопорушення також дійшов Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 по справі № 463/1352/16-а.
Справа № 758/9772/25
Це чергова наша справа. Суд зазначив:
Суд зазначає, що факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.
В цьому випадку позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.
Крім того, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які свідчили б про роз’яснення позивачу його прав, визначених ст. 268 КУпАП та ст. 63 Конституції України під час розгляду відповідачем безпосередньо справи про адміністративне правопорушення.
Процедурні порушення, а саме розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яку належним чином не повідомили про дату розгляду, є самостійними, безумовними підставами для скасування постанови про притягнення такої особи до відповідальності.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 30.08.2022 у справі № 683/743/17, від 1.05.2020 у справі №286/4145/15-а, від 17 червня 2020 року у справі № 712/10440/16-а, від 30 вересня 2019 у справі №591/2794/17.
Таким чином, суд приходить до висновку, що викладені позивачем аргументи є обґрунтованими, а тому позов слід задовольнити, справу про адміністративне правопорушення закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КупАП.
Справа № 480/4300/22
Це наша справа. Дуже добре, що нарешті в апеляційній інстанції на другому колі остаточно розібрались у взаємовідносинах, що виникли у цій справі та надали громадянам віру на справедливе правосуддя. Суд зазначив:
За встановлених обставин, суб’єктом господарювання (позивачем) у межах місячного строку з дня введення в експлуатацію нових РРО на АЗС були вжиті заходи шляхом заповнення та подання до ГУ ДПС заяви про внесення змін до ліцензії та відповідним органом на підставі таких заяв позивача було видано ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.
Таким чином, ТОВ «Урожай Трейд» було дотримано встановлений у статті 15 Закону № 481/95-ВР порядок для внесення змін до ліцензії у межах місячного терміну, а тому в його діях відсутній склад правопорушення, передбачений абз. 11 частини другої статті 17 Закону № 481/95-ВР. Законних підстав для застосування штрафних санкцій до позивача не було.
Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.
‼ Не забудьте приєднатися до наших каналів з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.
- в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравця
- в Viber: Правники, адвокати, судді
- в Telegram:
- в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
- в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
- в Reddit: Правники, адвокати, судді
- та в Instagram:АО «Кравець і партнери»
‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.
Також раджу звернути увагу на:
Строки за якими були зміни у питаннях зняття та виключення з військового обліку
Таблиця строків позовної давності