На цьому тижні Велика палата нас порадувала новою позицією по профспілках, повноваженнях виконуючого обов’язки та повернення Рахункової палати до життя, але це не виключає необхідність її розформування з огляду на непослідовність та фактичну підміну дотримання Закону залежно від волі маріонеток іноземців з активістами та господарської юрисдикції де їх найбільше, як на мене, та яка замість суддів в чиїй юрисдикції перебуває спір готує завідомо неправосудні рішення, так звану мамалуйню.
В цей огляд увійшла практика щодо міжнародного оподаткування, практика ВС-КГС, дуже цікавий звіт Моніторингової місії IAC ISHR Дотримання права на справедливий суд в Україні – 2025 рік, низка рішень про скасування штрафів ТЦК та незаконного поновлення на військовому обліку й скасування незаконної постанови про порушення митних правил волонтером й багато іншого.
Перелік рішень та практики, які включені до огляду:
🔸 Постанова ВП ВС про право суду призначати експертизу в спорах з Рахунковою палатою
🔷 Огляди судової практики та інші рішення:
🔸 Огляд судової практики ВС-КАС щодо міжнародного оподаткування з 03.2018 по 01.2026 року
🔸 Огляд судової практики ВС-КГС за січень 2026 року
🔸 Моніторинг IAC ISHR. Дотримання права на справедливий суд в Україні – 2025 рік
За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:
Постанова ВП ВС про право суду призначати експертизу в спорах з Рахунковою палатою
Справа № 320/5680/25
Велика палата зазначила:
23. Так, відповідно до частин першої, четвертої та п’ятої статті 102 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з’ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності.
Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.
Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз’яснення яких, на їх думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов’язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
24. Згідно із частиною першою статті 103 КАС України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій (яким) доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи (частина перша статті 105 КАС України).
29. Ураховуючи предмет доказування в цій справі, а також обґрунтовану необхідність у спеціальних знаннях, з метою повного та всебічного з’ясування обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, суд першої інстанції, керуючись принципом офіційного з’ясування всіх обставин у справі, дійшов правильного висновку щодо необхідності призначення комплексної судової будівельно-економічної експертизи, що, своєю чергою, відповідно до частини другої статті 236 КАС України є підставою для зупинення провадження у справі.
Справа № 359/8573/20
Доволі цікаве рішення щодо повноважень профспілки та підстав для звільнення навіть в.о. керівника підприємства. Суд зазанчив:
140. Отже, обставини, наведені профспілкою як підстави для розірвання трудового договору, можуть свідчити про порушення індивідуальних прав окремих працівників, а не колективних інтересів трудового колективу.
143. Відповідно до приписів статті 19 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», положень Кодексу законів про працю України звернення профспілки до роботодавця з вимогою про розірвання трудового договору з керівником підприємства може відбуватися у зв’язку із захистом колективних інтересів працівників і така вимога має ґрунтуватися на істотному порушенні керівником підприємства положень законодавства про працю, про колективні договори і угоди, Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», внаслідок чого відбулося таке порушення колективних інтересів працівників. У цій справі суди помилково визнали порушення індивідуальних прав та інтересів працівників підставами для вимоги профспілкового органу до роботодавця про звільнення керівника підприємства.
144. Як зазначено у цій постанові, згідно з положеннями Конвенції № 158, КЗпП України обґрунтування підстав звільнення працівника покладається на роботодавця. Якщо профспілка ініціює розірвання трудового договору з керівником, то профспілка має довести, що наявні обґрунтовані підстави для розірвання трудового договору.
145. Втім у рішенні профспілки від 22.04.2020 міститься вимога про розірвання трудового договору з ОСОБА20 , як зазначено в самому рішенні, «…з причин чисельних порушень адміністрацією Украероруху законодавства України…». Водночас профспілка не обґрунтувала, що ОСОБА20 допустив істотне порушення законодавства про працю, що призвело до порушення колективних інтересів працівників Украероруху.
146. Профспілка не довела належними і допустимими доказами обставин, які б підтверджували наявність порушень з боку ОСОБА20 , зазначених у рішенні профспілкового комітету ППО «ІТФ» від 22.04.2020, які можуть бути підставою для розірвання трудового договору з керівником підприємства за ініціативою профспілки відповідно до статті 45 КЗпП України.
147. Отже, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що профспілка не довела наявність законної підстави для розірвання трудового договору з ОСОБА20 . Перелік підстав, який зазначений у рішенні профспілкового комітету ППО «ІТФ» від 22.04.2020 як порушення виконувачем обов’язків директора ОСОБА20 законодавства про працю, про колективні договори і угоди, Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», не є доведеним і таким, що має наслідком розірвання трудового договору з керівником підприємства на підставі статті 45 КЗпП України.
Велика Палата Верховного Суду дійшла, зокрема, таких висновків.
– якщо на підприємстві діє декілька первинних профспілкових організацій, кожна з них (через виборний орган або профспілкового представника) незалежно від членства у спільному представницькому органі та участі в укладенні колективного договору має право самостійно звертатися до власника або уповноваженого ним органу з вимогою про розірвання трудового договору з керівником підприємства відповідно до частини першої статті 45 (пункту 9 частини першої статті 247 КЗпП України, частини першої статті 33, пункту 9 частини першої статті 38 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»);
– оскільки особа, яка тимчасово виконує обов’язки керівника підприємства за вакантною посадою, тобто «виконувач обов’язків керівника підприємства» підпадає під загальне поняття «керівник підприємства», то рішення виборного органу або профспілкового представника первинної профспілкової організації про звернення до власника або уповноваженого ним органу з вимогою про розірвання трудового договору (контракту) може стосуватись і виконувача обов’язків керівника підприємства.
Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:
Огляд судової практики ВС-КАС щодо міжнародного оподаткування з 03.2018 по 01.2026 року
Міжнародне оподаткування відіграє ключову роль у забезпеченні фіскального суверенітету держави та балансу між публічними і приватними інтересами в умовах глобалізації економіки. Правові позиції Верховного Суду щодо міжнародного оподаткування формують єдині підходи до застосування міжнародних податкових договорів, протидії ухиленню від оподаткування та забезпечення правової визначеності для платників і податкових органів. Аналітичний матеріал висвітлює актуальну судову практику щодо:
✅ зовнішньоекономічної діяльності;
✅ трансфертного ціноутворення;
✅ бенефіціарного власника доходу.
Огляд судової практики ВС-КГС за січень 2026 року
В огляді узагальнено ключові правові позиції в окремих категоріях спорів, що належать до господарської юрисдикції, а саме:
✓ в постанові у справі про банкрутство сформульовано висновок щодо порядку та умов оплати послуг арбітражного керуючого в разі закриття провадження у справі про банкрутство;
✓ в постановах у справах щодо корпоративних спорів, корпоративних прав викладено правові позиції стосовно:
▪ забезпечення позову шляхом заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій;
▪ оскарження рішень загальних зборів ОСББ у випадку неналежного персонального повідомлення співвласника, який брав участь у таких зборах.
✓ в постанові у справі щодо земельних відносин наведено висновок про належний та ефективний спосіб захисту права власності територіальної громади в разі вибуття земельної ділянки поза волею громади.
Також звертаємо увагу, що в регулярному огляді актуальної судової практики КГС ВС з’явився новий розділ, присвячений справам, які пов’язані з виконанням судових рішень, де висвітлено правові позиції щодо:
▪ неправомірності передачі виконавцем майна для реалізації на електронних торгах за наявності чинного арешту, накладеного в межах кримінального провадження;
▪ накладення арешту на кошти рахунку зі спеціальним режимом без відомостей про його статус.
Моніторинг IAC ISHR. Дотримання права на справедливий суд в Україні – 2025 рік
Річний звіт Європейський суд з прав людини за 2025 рік фіксує тривожну тенденцію: Україна посіла перше місце за кількістю встановлених порушень Європейська конвенція з прав людини.
Із 164 рішень, винесених Судом у справах проти України, у 160 випадках були виявлені порушення Конвенції. Лише в 4 рішеннях із 164 ЄСПЛ не виявив порушень.
Ключовим є не саме лідерство за кількістю порушень, а майже повна кореляція між кількістю ухвалених рішень і кількістю встановлених порушень. Такий показник свідчить не про поодинокі процесуальні дефекти, а про відтворювану модель функціонування системи. Йдеться не про статистичний масив як такий — йдеться про архітектуру правосуддя.
Висновки для професійної спільноти
Показники 2025 року не повинні сприйматися крізь призму емоційної оцінки. Вони потребують професійного, інституційного аналізу.
Порушення за статтями 3, 5 і 6 мають стійкий, повторюваний характер. Стаття 6 ЄКПЛ залишається центральною точкою системної вразливості. Міжнародна практика і результати національного моніторингу взаємно підтверджують один одного. Це означає, що українській юридичній спільноті необхідно:
✅системно документувати процесуальні порушення;
✅інтегрувати стандарти ЄСПЛ у національні клопотання та апеляційні скарги;
✅формувати культуру судової аргументації, засновану на конвенційних стандартах.
Кожна справа, програна Україною в ЄСПЛ, — це не лише питання бюджетних витрат. Це індикатор деформації механізмів правосуддя.
Якщо тенденція відтворюється — її можна виявити.
Якщо її можна виявити — її можна структурувати.
Якщо її можна структурувати — її можна змінити.
Від послідовності та професійної дисципліни юридичної спільноти у контролі за дотриманням статей 3, 5 і 6 Конвенції залежить не лише статистика майбутніх років, а й рівень довіри до українського правосуддя як інституції.
Справа № 758/16008/25
Це наша чергова справа про скасування незаконного штрафу ТЦК. Тут ТЦК взагалі відправив повістку на іншу адресу і особа була належним чином не повідомлена. Суд зазначив:
Матеріали справи не містять доказів про те, що позивач взагалі був обізнаний про те, що на його адресу надійшла повістка з ТЦК.
Як вбачається із опису вкладення у цінний лист повістка скеровувалася на помилкову адресу, яка не відповідає адресі позивача. Зокрема, повістка скеровувалася на адресу: АДРЕСА1 , натомість коректною адресою реєстрації позивача є: АДРЕСА2 , що підтверджується наданою на адресу суду копією паспорта громадянина України ОСОБА1 .
Відтак, позивача не було належним чином повідомлено про виклик до ТЦК.
Суд виходить з того, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК необхідна сукупність обставин: 1) направлення судової повістки за адресою, повідомленою військовозобов’язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов’язаного, та 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою.
Справа № 758/18315/25
Ще одна наша справа про скасування незаконного штрафу ТЦК. Суд зазначив:
Так, матеріали справи не містять доказів того, що повістка з вимогою позивача прибути до збірного пункту, направлялася позивачу поштою чи вручалася в інший спосіб, визначений законодавцем.
Відповідач не довів, що позивач викликався до відповідача на конкретну дату та час; не надав доказів, що позивач отримав вказану повістку особисто або відмовився від отримання, про що зроблене відповідне застереження про відмову від її отримання. Відповідач також не надав суду доказів, що факт неявки позивача зафіксовано відповідним Актом.
Матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, повинні містити достатню сукупність належних, допустимих, достовірних доказів, з яких буде вбачатися, що військовозобов’язаний або резервіст, будучи належним чином повідомленим про необхідність явки до ТЦК та СП або іншого визначеного законодавством органу влади, не прибув до відповідного органу влади у встановлені дату та час і у встановлений законом строк не повідомив відповідний орган влади про причини своєї неявки або вказані причини не підпадають під перелік законодавчо визначених поважних причин неявки за повісткою.
При цьому з огляду на презумпцію протиправності рішення суб’єкта владних повноважень, що закріплена у ч. 2 ст. 77 КАС України, обов’язок доведення вчинення особою відповідного правопорушення, а отже і обов’язок доведення правомірності власного рішення, покладається саме на суб’єкта владних повноважень.
Таким чином, відповідачем не доведено, що у позивача виник обов’язок з’явитися до ІНФОРМАЦІЯ1 у строк, зазначений у повістці, і що від виконання цього обов’язку позивач ухилився.
Справа № 758/19728/25
Ще одна наша справа про скасування незаконного штрафу ТЦК. Суд зазначив:
Водночас, жодних доказів на підтвердження того, що позивач в порядку статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» отримував виклик і не прибув у призначений час, суду не надано.
Так, матеріали справи не містять доказів того, що повістка з вимогою позивача прибути до збірного пункту, направлялася позивачу поштою чи вручалася в інший спосіб, визначений законодавцем.
Відповідач не довів, що позивач викликався до відповідача на конкретну дату та час; не надав доказів, що позивач отримав вказану повістку особисто або відмовився від отримання, про що зроблене відповідне застереження про відмову від її отримання. Відповідач також не надав суду доказів, що факт неявки позивача зафіксовано відповідним Актом.
При цьому з огляду на презумпцію протиправності рішення суб’єкта владних повноважень, що закріплена у ч. 2 ст. 77 КАС України, обов’язок доведення вчинення особою відповідного правопорушення, а отже і обов’язок доведення правомірності власного рішення, покладається саме на суб’єкта владних повноважень.
Таким чином, відповідачем не доведено, що у позивача виник обов’язок з’явитися до ІНФОРМАЦІЯ1 у строк, зазначений у повістці, і що від виконання цього обов’язку позивач ухилився.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова винесена з суттєвими порушеннями як матеріального (відсутні докази наявності у діях особи складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП), так і процесуального законодавства (проведення розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до відповідальності, та за відсутності відомостей про її належне повідомлення про дату, час і місце розгляду). Відповідачем не спростовано протиправність свого рішення.
За результатами розгляду справи та дослідження матеріалів справи суд вважає інкриміноване обвинувачення необґрунтованим, оскільки надані суду матеріали справи про адміністративне правопорушення не дають можливості “поза розумним сумнівом” виключити можливість існування інших версій розвитку подій, про які зазначається у спірній постанові. Тобто як факт вчинення особою правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, так і його вина у вчиненні правопорушення не доведені.
Справа №320/34762/25
Це наша справа де позов пов’язаний з зобов’язанням ТЦК внести інформацію про виключення з військового обліку. Суд зазначив:
Предметом спору у цій справі є допущена бездіяльність щодо належного розгляду заяви ОСОБА1 про виключення його з військового обліку та внесення відповідних змін до Реєстру.
Суд вказує, що, отримавши заяву ОСОБА1 з додатками, відповідач, до компетенції якого належить вирішення вищевказаного питання, після отримання цієї заяви, повинен був прийняти відповідне рішення за наслідком її розгляду по суті.
Однак, у спірному випадку заява позивача комісією при ІНФОРМАЦІЯ8 щодо перевірки законності підстав для виключення позивача з військового обліку не розглядалася, а відповідачем у червні 2025 року лише листом №5721 повідомлено про перебування ОСОБА1 на військовому обліку ІНФОРМАЦІЯ9 .
При цьому, суд вказує, що зазначені дії відповідача носять інформативний характер та не свідчать про прийняття рішення по суті порушеного у заяві питання. Вказана обставина також не тягне за собою жодних юридичних наслідків, відповідно, не порушує прав, свобод та інтересів особи, а відтак, не є актом індивідуальної дії, що підлягає оскарженню.
У даних правовідносинах суб’єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції.
Відсутність належним чином оформленого рішення або мотивованої відмови у задоволенні вимог, викладених у заяві позивача, свідчить про протиправну бездіяльність суб’єкта владних повноважень.
Справа 725/10558/25
Це наша справа. Дуже приємно, що на відміну від формального підходу та фактичного позбавлення права на захист судом першої інстанції, апеляційний суд ретельно розібрався за справою та захистив гуманітарну допомогу. Суд зазначив:
Крім того ОСОБА1 на момент завантаження та декларування гуманітарної допомоги перебував на лікуванні, що унеможливлювало здійснення ним безпосереднього огляду вантажу.
Також, апеляційний судом встановлено, що в протоколі про порушення митних правил не вказано, якої саме шкоди завдано діями ОСОБА1 , не надано такої інформації і представником митниці під час апеляційного перегляду.
Згідно зі ст.268 МК України допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, не тягне за собою застосування передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами України санкцій. У передбачених вище випадках посадові особи митних органів надають декларантам або уповноваженим ним особам можливість виправити допущені в митній декларації помилки.
Згідно ч.1 ст. 287 МК України, при ввезенні (пересиланні) на митну територію України товари, визнані гуманітарною допомогою відповідно до Закону України “Про гуманітарну допомогу”, звільняються від оподаткування ввізним митом.
Товар, який декларував ОСОБА1 є гуманітарною допомогою, а тому допущені у митній декларації помилки не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, не вплинули жодним чином на забезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
На підставі зазначеного, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА1 відсутній склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.472 МК України.
Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.
‼ Не забудьте приєднатися до наших каналів з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.
- в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравця
- в Viber: Правники, адвокати, судді
- в Telegram:
- в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
- в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
- в Reddit: Правники, адвокати, судді
- та в Instagram:АО «Кравець і партнери»
‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.
Також раджу звернути увагу на:
Строки за якими були зміни у питаннях зняття та виключення з військового обліку
Таблиця строків позовної давності