Випадкові люди почали розігріватись і продовжувати перетворювати судочинство з прийняття рішень відповідно до Закону на прийняття рішень відповідно до власного сприйняття справедливості у конкретний момент часу. Окремих думок за це тиждень в три рази більше ніж рішень.
До огляду увійшла практика ОП ВС-КЦС, позиція щодо недійсності правочину вчинено з перевищенням повноважень та пайового внеску на розвиток інфраструктури, стягнення з частини додаткової винагороди та стягнення шкоди спричиненої неналежним виконанням договору перевезення й експедування.
Перелік рішень та практики, які включені до огляду:
🔷 Огляди судової практики та інші рішення:
За цей період, рекомендую звернути увагу на наступні ухвали, постанови й рішення:
Справа № 914/768/22
Цікава справа на межі Закону й вигадуванням норм. Суд зазначив:
106. З огляду на це добросовісний контрагент відповідної юридичної особи має право розраховувати та покладатися на правдивість відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, в тому числі щодо обсягу повноважень керівника юридичної особи.
107. У цьому і розкривається сутність презумпції достовірності внесених до Єдиного державного реєстру відомостей, реалізація якої покладає на юридичну особу ризики неповідомлення / неповного повідомлення державного реєстратора про наявні обмеження службових осіб заявника, і наслідки невиконання заявником цих вимог не можуть покладатися на контрагента.
108. Отже, ознайомлення контрагента юридичної особи з інформацією з Єдиного державного реєстру про цю юридичну особу, зокрема стосовно обсягу повноважень директора, можна вважати проявом розумної обачності в контексті з’ясування повноважень керівника юридичної особи на представництво її інтересів. Негативні наслідки, спричинені неповідомленням / неповним повідомленням державного реєстратора про наявні обмеження повноважень посадових осіб (органів управління) заявника, а також відображенням у Єдиному державному реєстрі недостовірних (неповних) відомостей про юридичну особу, покладаються на юридичну особу та не можуть покладатися на її контрагента.
126. Таким чином, норми про представництво як дії однієї особи від імені та в інтересах іншої особи (глава 17 ЦК України) та норми статті 92 ЦК України призначені для регулювання різних за правовою природою відносин. Ці дві правові категорії мають різну правову природу та різне правове регулювання. З огляду на це норми законодавства, які регламентують правовідносини представництва (положення глави 17 ЦК України, зокрема статті 241 цього Кодексу, яка регулює відносини при вчиненні представником особи правочинів з перевищенням повноважень), не поширюються на регулювання діяльності органів управління юридичної особи.
143. Отже, укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту є обов’язком для забудовника, який виникає у нього в силу закону. Таким чином, забудовник не може не знати про наявність у нього такого обов’язку. З огляду на це відсутність згоди вищого органу управління юридичної особи на укладення такого договору, а також перевищення виконавчим органом юридичної особи повноважень при його укладенні не впливають на необхідність виконання юридичною особою імперативно встановленого законом обов’язку та не припиняє його.
Крім цього, рекомендую звернути увагу на наступну судову практику і роз’яснення:
Основну увагу зосереджено на визначенні належних способів судового захисту, співвідношенні речово-правових і зобов’язально-правових засобів захисту, а також на критеріях ефективності судового захисту залежно від характеру порушеного права чи інтересу.
В огляді узагальнено підходи Верховного Суду до вирішення спорів, що виникають із земельних, спадкових, сімейних, трудових, житлових і договірних правовідносин, зокрема щодо умов виникнення, здійснення та припинення суб’єктивних прав, меж диспозитивності сторін і значення принципів добросовісності та правової визначеності.
Окрему увагу приділено питанням відшкодування майнової та моральної шкоди, тлумаченню норм про солідарну відповідальність, позовну давність, недійсність правочинів і наслідки їх виконання, а також особливостям правового режиму окремих речових прав.
Крім того, висвітлено процесуальні правові позиції щодо юрисдикції та підсудності, доказування, апеляційного й касаційного оскарження, участі прокурора та адвоката в цивільному процесі, а також судового контролю за виконанням судових рішень, зокрема у справах за скаргами на дії чи бездіяльність державного виконавця.
Огляд формує цілісне уявлення про сучасні підходи Верховного Суду до застосування норм приватного права та цивільного процесу і слугує орієнтиром для однакового, послідовного й передбачуваного правозастосування у судовій практиці.
Справа № 160/10866/25
Це чергова наша справа з захисту прав військовослужбовців на отримання додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях шляхом виконання бойових розпоряджень та наказів. Шкода, що суд першої інстанції не захистив права військовослужбовця і прийшлось звертатись до апеляційного суду. Суд зазначив:
Відповідачем у цій справі на вимогу суду не надано документально підтверджених відомостей за спірний період із зазначенням інформації, зміст якої відображає суть виконаного завдання позивачем та період його виконання, так само як не надано належних доказів та обґрунтувань, які зумовили нарахування позивачу у спірний період додаткову винагороду у розмірі 30 000,00 грн, враховуючи виконання у цей період бойових (спеціальні) завдання на території, що відноситься до районів ведення воєнних (бойових) дій.
Водночас суд апеляційної інстанції наголошує, що за правилами частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В контексті спірних правовідносин, враховуючи, що позивачем зі свого боку надані письмові докази бойові розпорядження командира ВЧ НОМЕР2 про участь, у тому числі, позивача у бойових діях, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій щодо не виплати позивачеві додаткової винагороди у спірному періоді, виходячи зі 100 000 грн, а відтак позов підлягає задоволенню.
У свою чергу, суд першої інстанції, не забезпечивши офіційне з’ясування обставин справи, поклав тягар відповідальності за ненадання відповідачем належних документів, на позивача, що не відповідає завданням та принципам адміністративного судочинства.
Відтак рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню як таке що ухвалене з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Справа№ 910/11005/24
Це наша справа. Перша інстанція під головуванням судді Чебикіної С.О. майже рік допомагала тягнути розгляд справи в підготовчому засіданні і врешті відмовила в позові без жодного обгрунтування. Апеляційний суд натомість детально розібрався у взаємовідносинах і позов задовільнив, касація відмовила у відкритті провадження. Суд зазначив:
Водночас, як не заперечувалось, зокрема, відповідачем ані під час розгляду справи в суді першої, ані під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, саме водій ТОВ “Європа Транс Авто” Ройчук Вадим Павлович, який здійснював перевезення за договором-2 завдав шкоду позивачу джерелом підвищеної небезпеки внаслідок неправомірних дій, які полягали в невиконанні вимог пункту 6.9. Правил щодо дотримання належного інтервалу між віссю автомобіля та краєм платформи при установленні автомобіля на ваги.
Згідно положень ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків. Замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.
В цій частині суд апеляційної інстанції приймає доводи скаржника з посиланням на постанову Верховного Суду від 31.05.2022 у справі № 755/17285/20 в розумінні ч. 4 ст. 236 ГПК України, що при визначенні підстав відповідальності за завдану шкоду слід керуватися не формальними критеріями найменування договірних відносин, а їх фактичним змістом та характером. Якщо особа, яка завдала шкоди, діяла за конкретним завданням іншої особи для досягнення певної мети, то такі відносини за своєю правовою природою підпадають під регулювання частини 2 статті 1172 ЦК України, незалежно від того, чи названо таку особу «підрядником» у формальному розумінні.
А тому обґрунтованими є доводи позивача, що під час події, що мала місце 20.06.2024 року, водій Ройчук В.П. діяв на виконання замовлення ТОВ «СПІРІТ ГРУП К» щодо транспортного експедирування в момент виливу дизельного палива на асфальтобетонне покриття, що знаходиться на території ТОВ «Попільнянський комбікормовий завод», тобто мала місця діяльність як «підрядника» в розумінні ч.2 ст. 1172 ЦК України, натомість ТОВ «СПРІТ ГРУП К» перебувало у статусі замовника. Отже, в даному випадку обґрунтованим є посилання позивача на постанову Верховного Суду у справі № 755/17285/20 від 31.05.2022.
Цей огляд зроблений з використанням системи ZakonOnline.com.ua Рекомендую її через дуже дружній та зручний інтерфейс із зазначенням всіх процесуальних документів по конкретній справі і великої кількості корисних перехресних посилань, а також пошуку конкретної постанови і правової позиції.
‼ Не забудьте приєднатися до наших каналів з останніми новинами і оглядами судової практики. Разом з описом історичних подій й цитатами на кожен день.
- в YouTube: Трохи про право від Ростислава Кравця
- в Viber: Правники, адвокати, судді
- в Telegram:
- в LinkedIn: Law Firm Kravets & Partners
- в Tumblr:Правові позиції Верховного суду
- в Reddit: Правники, адвокати, судді
- та в Instagram:АО «Кравець і партнери»
‼ Книги з таблицями судових рішень неоднакового застосування норм права за кредитними, сімейним, страховим і зобов’язальних правовідносин, банкрутства. Правові висновки ЄСПЛ Ви можете придбати тут.
Також раджу звернути увагу на:
Строки за якими були зміни у питаннях зняття та виключення з військового обліку
Таблиця строків позовної давності