Міністерство юстиції України напрацювало зміни до законодавства, які дають право засудженим громадянам (як уже тим, які відбули покарання, так і тим, хто відбуває) вступати до лав ЗСУ. Як ставитеся до такої ідеї? Чому це правильно/не правильно? Портал “Коментарі” із цими питаннями звернувся до експертів.
Йдеться про відверте шкідництво
Голова профспілки Українська незалежна фундація юристів, голова АО “Кравець та партнери”, адвокат Ростислав Кравець зізнався:
“Коли читаєш подібні новини, одразу розумієш – особи, які є абсолютними профанами у галузях, якими намагаються керувати, можуть наробити ще більше бід, ніж наробили. Ініціативи Мін’юсту щодо надання можливості засудженим чи тим, хто має умовний термін, служити у ЗСУ, бути мобілізованими – це насправді страшно. Як на мене, “лікувати” це треба таким чином: створити один підрозділ із засуджених, а всіх представників Мін’юсту (включно з керівником), які доклали руку до цього законопроєкту, а також усіх членів Кабміну, які підтримають цю дикість – поставити керувати таким підрозділом. І направити на фронт для виконання бойових дій. Упевнений, приблизно за тиждень у цих “законотворців” кардинально зміниться світогляд. У тому числі – у ракурсі того, чи можна давати зброю до рук засудженим чи тим, хто відбуває умовне покарання”.
Служба у ЗСУ – це насамперед честь та повага, підкреслює Ростислав Кравець. Саме тому, пояснює він, у законодавстві, яке розроблялося професіоналами, було прописано заборону брати на службу засуджених (за тяжкі злочини), а також тих, хто перебуває на умовно-достроковому…
“Щодо тих, хто засуджений за не тяжкі злочини, їх мобілізувати можна, але після того, як відбудуть покарання, – пояснює експерт. – На мою думку, такі пропозиції, як зараз вносяться Мін’юстом, це вже не стільки про непрофесіоналізм, скільки про відверте шкідництво. Демотивація йти до ЗСУ для звичайних громадян, дискредитація армії. Це виглядає як системна робота певних осіб щодо знищення незалежності та територіальної цілісності України, нашої державності”.
Не можна всіх засуджених загрібати під один гребінець
Адвокат, кандидат юридичних наук, громадський діяч Сергій Войченко вважає, що запропонований законопроєкт має право на життя.
Слід зрозуміти, пояснює експерт, що будь-яке покарання не має на меті помститися порушнику закону. Покарання насамперед носить виховний характер.
“Особисто до мене ще до початку повномасштабного російського вторгнення звертався офіцер (майор), який у зоні АТО під час суперечки з одним із місцевих жителів щодо української мови, завдав опоненту тяжких тілесних ушкоджень, від яких той помер. Порушника посадили. Ми спілкувалися телефоном. Він визнав свою провину, правильність вироку. Але, наголошував, що хоче воювати. Що він – спецназівець. “Яка від мене користь за ґратами? Набагато більше користі своїй країні я принесу на фронті”, – казав він. І таких – чимало. Вважаю, що держава має дати можливість таким українцям поновити своє чесне ім’я зі зброєю в руках”, – зазначає Сергій Войченко.
Він акцентує, що не можна всіх засуджених гребти під один гребінець.