Обработав только пятую часть материалов, ВСК выполнила свою основную функцию — громоотвода.
В течение двух месяцев Временная специальная комиссия по проверке судей судов общей юрисдикции находится в подвешенном состоянии. С одной стороны, ее члены продлили свои полномочия, а с другой — правомерность этого решения оспаривается в суде. Восстановить работу временный орган надеется уже в ближайшее время, и в любом случае со своей главной задачей он справился.
Втрачене повернеш?
«Ми не відпрацювали рік, який були зобов’язані відпрацювати, і я вважаю, що це наш обов’язок — продовжити цю роботу», — так член ТСК Катерина Смирнова намагалася переконати своїх колег у необхідності внесення змін до регламенту та подовження терміну роботи тимчасового органу більш ніж на 4 місяці. Саме стільки комісія після свого створення не могла працювати через відсутність кворуму.
Як виявилось, емоційні слова були зайвими — за подовження роботи проголосували майже всі члени ТСК. Проти виступив лише суддя Верховного Суду у відставці Микола Лавренюк, який зазначив, що колегіальний орган не може підміняти собою законодавця.
Водночас майже повна одностайність комісії не могла гарантувати позитивну реакцію юридичної спільноти. Так, на думку адвоката Ростислава Кравця, який представляв у ТСК інтереси низки суддів, самовільне подовження роботи тимчасового органу — достатня підстава для відводу її членів. А суддя Окружного адміністративного суду м.Києва Богдан Санін назвав такі зміни до регламенту «грубим і цинічним порушенням права».
У свою чергу громадська організація «Центр протидії корупції «Громадська ініціатива» вирішила оскаржити додатковий час діяльності ТСК і фактично заблокувала її роботу. Рішення у справі не винесене, і коли воно з’явиться — невідомо. Суд намагався провести засідання наприкінці липня, але сторони не з’явилися. Наступного разу вони спробують зібратися 20 серпня. У ТСК сподіваються, що саме тоді справа і вирішиться позитивним для них чином. Водночас не виключено, що розгляд питання затягнеться.
Не підтримують подовження роботи комісії і у ВРЮ, хоча і прямо проти цього не висловлюються. Міністр юстиції Павло Петренко, який входить до колегіального органу за посадою, наголосив, що матеріали, передані комісією, будуть серед пріоритетів. Водночас дати пряму відповідь на запитання «Чи розглядатимуться висновки ТСК, підготовлені нею у «додатковий» час?» він не зумів: це потрібно слухати колегіально. Про те, що проблеми розв’язуватимуться в міру надходження, говорив і очільник ВРЮ Ігор Бенедисюк. Можливо, в Раді сподіваються, що вирішувати це неоднозначне питання їм так і не доведеться.
Мало чи достатньо?
У ТСК переконані, що через чотиримісячний «простій» органу не вдалося виконати покладені на нього зобов’язання. Так, за час своєї діяльності комісія призначила 309 перевірок щодо 331 судді. Водночас станом на середину червня вдалося закінчити лише 66 з них, а висновки схвалити — щодо 63 законників. Тобто опрацьовано близько 19% матеріалів.
При цьому ТСК продемонструвала досить суворе ставлення до суддів: порушення присяги було виявлене в діях 46 з них. Ці матеріали було направлено до ВРЮ. Ще 12, на думку членів тимчасового органу, вчинили дисциплінарні проступки, тому подальшу їхню долю вирішуватиме Вища кваліфікаційна комісія суддів. І лише 5 були «виправдані».
До розгляду переданих матеріалів ВРЮ ще не приступала — автоматизований розподіл почав працювати лише в останніх числах липня. Водночас, напевно, Раді доведеться досить прискіпливо перевіряти рішення ТСК. І.Бенедисюк дипломатично пояснив, що без вивчення матеріалів важко сказати, чи повні вони, і припустив, що знадобляться додаткові перевірки.
Однак вже зараз упадають в очі деякі рішення. Скажімо, на перший погляд дуже подібними видаються матеріали перевірок щодо суддів, які позбавляли водійських посвідчень учасників протестних заїздів. Водночас у діях деяких законників, що виносили такі рішення, ТСК побачила порушення присяги, а в окремих — дисциплінарний проступок, який заслуговує щонайбільше на догану. Ще більше змішала карти Генпрокуратура, яка побачила в подібних діях порушення ст.375 Кримінального кодексу («Постановлення завідомо неправосудного рішення»).
Звісно, навряд чи автори закону «Про відновлення довіри до судової влади в Україні», відповідно до якого почала діяти ТСК, очікували, що вона розгляне лише п’яту частину запланованих справ. Водночас одну з ключових функцій комісія виконала — працювала тоді, коли не могла зібратись ВРЮ. І це мало продемонструвати суспільству початок люстрації суддів. Фактично ТСК виконала функцію громовідводу.
Проте створений на підставах революційної доцільності орган мав бути тимчасовим, і потреба в його існуванні практично відпала, коли знову почала функціонувати Рада. Тому можна вважати певною мірою символічним, що визначений у законі час діяльності комісії сплив майже синхронно з першим засіданням ВРЮ.
З чуток, народні депутати можуть ще повернутись до питання подовження діяльності ТСК. В кулуарах говорять, що таку вимогу нібито висунула Радикальна партія в обмін на голосування проти «кредитного» законопроекту №1558-1, коли його знову винесуть на розгляд. Однак політичні домовленості вже не матимуть принципового значення. В будь-якому разі рішення комісії потрапить під «контроль» ВРЮ, а отже, «революційну» перевірку очікуватиме «еволюційний» шлях.
АЛЕКСЕЙ ПИСАРЕВ, ЗиБ