Проти трьох найбільших банків, які разом володіють в Україні активами на 150 мільярдів гривень, санкції не ввели.
Україна не ввела санкції проти «Сбєрбанку Росії» Україна оприлюднила перелік антиросійських санкцій. Виглядає він приблизно так: мертві бойовики, російські чиновники, які чхати хотіли на Україну, та кілька іноземних журналістів, які чимось не догодили українській владі.
Про це йдеться в сюжеті програми «Гроші» на «1+1».
Під час анексії Криму росіяни вправно покрали й українське державне майно. Найбільш відомий кейс – із вишками для підводного буріння, так званими «вишками Бойка», за які бюджет сплатив майже півмільярда доларів. Здавалося, а що заважає українській владі відібрати щось і у держави Росія? Наприклад, три російські банки – «Промінвест», ВТБ та «Сбєрбанк», які разом володіють на території України активами в розмірі 150 млрд грн.
150 мільярдів грошей Кремля могли б опинитися в заручниках української влади. Але, як виявилося, голова Нацбанку Валерія Гонтарева дуже не хоче націоналізації цих активів. Передусім через те, що в неї з росіянами, як і в її «патрона», – бізнес.
Як не дивно, але чимала кількість російських банкірів досі заробляють в Україні. Санкційний список мав би виправити це недбальство. Чи то заради галочки, чи то просто не помітили, але у список потрапили всього-на-всього 30 маловідомих російських банків, в яких тимчасово заблокують активи. «Агроінвестиційний комерційний банк», «Банк Москви», «Байкал-Банк», «Комерційний банк «Бізнес для бізнеса», «Комерційний банк «Верхньоволзький». І решта назв, які українцям мало про що говорять.
«У цьому списку є «Банк Москви», який також представлений в Україні. Однак немає банку ВТБ, який фактично є власником цього «Банку Москви». Також немає «Сбєрбанку Росії», – говорить експерт банківської галузі Ростислав Кравець.
І це далеко не всі фінансові заклади, роботу яких антиросійські санкції, за логікою, мали б заборонити.
«Україна здійснила певні кроки в бік фінансових санкцій проти певних банків. Це, можна сказати, ну, один відсоток від того потенціалу, який вона могла», – говорить фінансовий експерт Олексій Кущ.
Україна могла задіяти ще один фінансово-санкційний важіль – членство в організації FATF. Вона бореться з відмиванням грошей.
«Якщо говорити про Крим, наприклад, або про окуповані території Донеччини та Луганщини, то всі фінансові транзакції на цих територіях Україна могла б заблокувати саме через систему FATF», – зазначає фінансовий експерт Олексій Кущ.
І якщо бути об’єктивним, то до санкційного списку мали б потрапити й ті компанії, що ведуть подвійну гру: роблять бізнес в Україні, а разом із тим сплачують податки в країні-агресорі.